Рішення

від 23.03.2021 по справі 495/1068/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1068/21

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 березня 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої - одноособово судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Чеботарьовій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровську цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Удобненської сільської ради про визнання права на спадщину за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Удобненської сільської ради про визнання права на спадщину за заповітом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить винести законне і обґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючими підставами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.01.2020 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №84.

Те, що померла була матір`ю позивача підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.1951 року Старокозацьким райбюро РАЦС Одеської області, актовий запис №140.

Згідно Довідки №92 від 15.02.2021 року, виданою Маяківською сількою радою, позивач ОСОБА_1 на момент смерті проживав разом з померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та вів з нею спільне господарство.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 15.11.2016 року секретарем Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №72, згідно якого усе своє майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №089778, виданого 10.08.2004 року Білгород-Дністровським районним відділом земельних ресурсів, за життя померлій ОСОБА_2 належали земельні ділянки № НОМЕР_3 на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області масиви №3,13(кадастрові номери земельних ділянок 5120887400:01:004:0576, 5120887400:01:004:0577, 5120887400:01:003:0024), загальною площею 2,10 га.

Однак отримали Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно позивач у позасудовому порядку не має можливості, оскільки у нього відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, у зв`язку з чим листом №13/01-16 від 23.02.2021 року приватний нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Одеської області Драченко А.Н. позивачу було відмовлено в оформленні спадщини у нотаріальному порядку.

Згідно відповіді Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори №166/01-16 від 04.03.2021 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як роз`яснено в підпункті 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців0.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч. 1, 2 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказі в їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, приймаючи до уваги все наведене вище, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Удобненської сільської ради про визнання права на спадщину за заповітом обґрунтованими, доведеними, тобто такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.328 ч.1, 1516-1218, 1261 ч.1, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 128, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Удобненської сільської ради про визнання права на спадщину за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 в масиві № НОМЕР_5 (кадастровий номер 5120887400:01:004:0576, 5120887400:01:004:0577), земельну ділянку № НОМЕР_6 в масиві № НОМЕР_7 (кадастровий номер 5120887400:01:003:0024), загальною площею 2,10 га, які розташовані на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №089778, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 10 серпня 2004 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: