Рішення

від 09.02.2021 по справі 754/170/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/215/21 Справа №754/170/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Крутікової - Вільховченко І.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Коваля Р.О.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, третя особа - Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва про скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача Київської міської ради звернулися до суду з позовом з вимогою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки В.М., третя особа - Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва про скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме:

1.Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_3 , оформлену записом, вчиненим 17 серпня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сорокою В.М. за № 27585216 про право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000)

2. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213, укладений 27 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., зареєстрований у реєстрі договорів за № 1783.

3. Витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213.

4. Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 , оформлену записом, вчиненим 27 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. за № 28129790 про право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000)

Вимоги мотивовано тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.12.2018 встановлено, що на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ - 0001820322018 від 20.07.2018 та рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №700-63/2110 Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для колективного дачного будівництва по АДРЕСА_1 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:521:0213). На підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1783 ОСОБА_3 відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 . Разом з тим, зазначена земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та незаконно зареєстрована на праві власності. За інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.10.2018 встановлено, що відповідно до бази даних міського земельного кадастру у Департаменті земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 не обліковується. Рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення та передачу у власність (користування) земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала. Документація із землеустрою щодо вищевказаної земельної ділянки у Департаменті не обліковується. Документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) на земельну ділянку з кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 зареєстровані не були. Відповідно до акту обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 18-1296-03 від 25.09.2018 земельна ділянка площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) вільна від капітальної забудови не огороджена та не використовується. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 для колективного дачного будівництва по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018 № 1783. Однак, рішень щодо передачі у власність (користування) земельної ділянки площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала. У міському кадастрі відсутні інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та технічної документації із землеустрою, на підставі якої зареєстровано земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Відповідно до інформації Київської міської ради від 20.11.2018 № 225-КР-4218 та відомостей з Державного архіву м. Києва від 28.09.2018 за № 068/05-17/1952 встановлено, що рішення VIII сесії Київської міської ради IV скликання від 18.11.2004 за № 700-63/2110 в управлінні організаційного та документального забезпечення Київської міської ради зареєстровано як рішення Про передачу гр. ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 . Тобто рішенням Київської міської ради № 700-63/2110 від 18.11.2004 спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 у приватну власність (користування) не передавалась, правовстановлюючі документи їй не видавались. Вказане свідчить про те, що рішення VIII сесії Київської міської ради IV скликання від 18.11.2004 за № 700-63/2110, яке стало підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, не стосується передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 . Крім того, згідно листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.10.2018 що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ - 0001820322018 від 20.07.2018, який став однією з підстав для реєстрації права власності на землю за ОСОБА_3 , не видавався. Отже, реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 проведено на підставі неіснуючого рішення КМР та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 безоплатно не набувала у власність земельну ділянку площею 0, 2 га, кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 по АДРЕСА_1 , відповідно до процедури, передбаченої чинним на той час земельним законодавством. Зокрема, прийняттю рішення Київради від 18.11.2004 №700-63/2110 мала передувати наведена у ст.188 ЗК України процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такий проект землеустрою розробляється за замовленням особи суб`єктами господарювання і подається відповідній раді на затвердження та надання земельної ділянки у власність. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у ст.118 ЗК України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду. Отже, враховуючи те, що первинна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 проведена на підставі неіснуючого рішення Київської міської ради, то є потреба у скасуванні державної реєстрації прав власності ОСОБА_3 оформлену записом, вчиненими 17.08.2018 державним реєстратором комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сорокою В.М. за №27585216 про право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000). Оскільки спірна земельна ділянка площею 0,2 га (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213), що розташована по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею. Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Таким чином, вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади, без відповідного волевиявлення власника, з порушенням порядку встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність, а тому ОСОБА_3 не мала права її відчужувати на користь ОСОБА_2 . Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 правомірно не набула право власності на земельну ділянку, вона не мала законних підстав на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 . Власником спірної земельної ділянки є Київська міська рада однак, на даний час, відповідно до відомостей наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1783 укладеного з ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Києва за відсутності її волевиявлення та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, земельна ділянка підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на підставі ст. 387 ЦК України на користь власника та розпорядника землі - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Також, є потреба у скасуванні державної реєстрації прав власності ОСОБА_2 оформлену записом, вчиненим 27.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. за № 28129790 про право власності на земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000.

Відповідачі не скористалися правом надання відзиву.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказана цивільна справа розприділена судді Саламон О.Б.

14.01.2019 по справі відкрито провадження.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, а межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, в розумінні вимог ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути визнання права та визнання правочину недійсним.

В судовому засіданні встановлено наступне.

Київською місцевою прокуратурою № 3 під час здійснення нагляду за додержанням законності під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42017101030000153 від 31.10.2017 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, № 42018101030000446 від 21.11.2018 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, встановлено факт незаконного відчуження земельної ділянки територіальної громади міста Києва по вул. Радистів у Деснянському районі м. Києва.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.12.2018 встановлено, що на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ - 0001820322018 від 20.07.2018 та рішення Київської міської ради від 18.11.2004 №700-63/2110 Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для колективного дачного будівництва по АДРЕСА_1 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:521:0213).

На підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1783 ОСОБА_3 відчужила зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 .

Разом з тим, зазначена земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та незаконно зареєстрована на праві власності.

За інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент) за № 057041-20749 від 01.10.2018 встановлено, що відповідно до бази даних міського земельного кадастру у Департаменті земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 не обліковується. Рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою про відведення та передачу у власність (користування) земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала. Документація із землеустрою щодо вищевказаної земельної ділянки у Департаменті не обліковується. Документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) на земельну ділянку з кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 зареєстровані не були.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 18-1296-03 від 25.09.2018 земельна ділянка площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) вільна від капітальної забудови не огороджена та не використовується. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 для колективного дачного будівництва по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018 № 1783.

Однак, рішень щодо передачі у власність (користування) земельної ділянки площею 0,2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) Київська міська рада за поданням Департаменту не приймала. У міському кадастрі відсутні інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та технічної документації із землеустрою, на підставі якої зареєстровано земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до інформації Київської міської ради від 20.11.2018 № 225-КР-4218 встановлено, що Київською міською радою прийнято рішення від 18.11.2004 за № 700-63/2110 Про передачу гр. ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .

Однак, згідно з відомостями з Державного архіву м. Києва від 28.09.2018 за № 068/05-17/1952 встановлено, що рішення VIII сесії Київської міської ради IV скликання від 18.11.2004 за № 700-63/2110 в управлінні організаційного та документального забезпечення Київської міської ради зареєстровано як рішення Про передачу гр. ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві № 1026-0.22-5584/2-18 від 28.09.18, державним кадастровим реєстратором Управління згідно Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 за заявою комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва від 03.06.2014 № 3В-8000118282014 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок внесено відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:521:0213, площею 0,2 га по АДРЕСА_1 . Вид використання - для дачного будівництва з метою перенесення Русанівських та Воскресенських садів з траси будівництва Подільського мостового переходу. Цільове призначення - 07.04 для колективного дачного будівництва.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42018101030000446 від 21.11.2018 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, зокрема, відповідно до протоколу допиту свідка - в.о. директора КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва ОСОБА_5 встановлено, що …відповідно до рішення Київської міської ради від 16.12.2005 № 607/3068 КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва доручено від імені Київської міської ради викупити земельні ділянки на території Русанівських та Воскресенських садів.

Рішенням Київради від 13.07.2006 № 42/42 Дирекції виділено земельну ділянку площею 14, 89 га на АДРЕСА_1 з метою виділення частини Русанівських та Воскресенських садів з траси будівництва Подільського мостового переходу.

Вказана земельна ділянка обліковується за КП Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва , однак, в процесі розроблення та погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:521:0213 площею 0, 2 га зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_6 . У зв`язку з підробкою рішення Київради та шахрайськими діями невідомих осіб вказана земельна ділянка на даний час перебуває у приватній власності фізичної особи .

Тобто рішенням Київської міської ради № 700-63/2110 від 18.11.2004 спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 у приватну власність (користування) не передавалась, правовстановлюючі документи їй не видавались.

Вказане свідчить про те, що рішення VIII сесії Київської міської ради IV скликання від 18.11.2004 за № 700-63/2110, яке стало підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, не стосується передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_3 .

Крім того, згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 04.10.2018, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ - 0001820322018 від 20.07.2018, який став однією з підстав для реєстрації права власності на землю за ОСОБА_3 , не видавався.

Отже, реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 проведено на підставі неіснуючого рішення КМР та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 безоплатно не набувала у власність земельну ділянку площею 0, 2 га, кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 по АДРЕСА_1 , відповідно до процедури, передбаченої чинним на той час земельним законодавством.

Так, нормами п. б ст. 12 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст.128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За положеннями ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З огляду на вказані норми закону, прийняттю рішення Київради від 18.11.2004 №700-63/2110 мала передувати наведена у ст. 188 ЗК України процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали; і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такий проект землеустрою розробляється за замовленням особи суб`єктами господарювання і подається відповідній раді на затвердження та надання земельної ділянки у власність. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України, рішення, дію або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_3 не набувала у власність земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213). Київською міською радою у власність не передавалась спірна земельну ділянку ні ОСОБА_3 , ні іншій особі.

Отже, враховуючи те, що первинна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 проведена на підставі неіснуючого рішення Київської міської ради, то рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, індексний номер 42644707 від 21.08.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

В силу приписів ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження свої майном.

Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, та їх виконавчі органи. Порядок формування та повноваження міських, районних у містах рад визначаються Законом України Про місцеве самоврядування в Україні з особливостями, передбаченими цим законом (ст. ст. 6, 9 Закону України Про столицю України-місто-герой Київ ),

Згідно зі ст. 9 ЗК України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста.

Оскільки спірна земельна ділянка площею 0,2 га (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213), що розташована по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади, без відповідного волевиявлення власника, з порушенням порядку встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність, а тому ОСОБА_3 не мала права її відчужувати на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатись своїм майном за власною волею.

Стаття 203 ЦК України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати мого внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленні законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними чітко визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 правомірно не набула право власності на земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 , вона не мала законних підстав на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 .

Отже, договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посвідчений 27.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1783 підлягає визнанню недійсним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, чим порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва.

Власником спірної земельної ділянки є Київська міська рада однак, на даний час, відповідно до відомостей наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27.09.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1783 укладеного з ОСОБА_3 .

Спірна земельна ділянка підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради виходячи з наступного.

Відповідно до закріпленого в ст. 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово - правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних, в тому числі договірних, відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Отже, для застосування приписів ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведення, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було відчужене поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

На наявність права власника на майно не впливає також і та обставина, що воно було предметом угод відчуження, укладених іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а ст. 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника в зв`язку з реєстрацією договорів купівлі продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 17.10.2011 у справі № 5002-8/5447-2010, від 11.02.2015 у справі № 6-1цс15, від 24.06.2015 у справі № 6-535цс15 та від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Києва за відсутності її волевиявлення та з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, земельна ділянка площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:521:0213) підлягає витребуванню від ОСОБА_2 на підставі ст. 387 ЦК України на користь власника та розпорядника землі - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Так, відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Також, метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження самовільного захвату, конфіскації, експропріації власності та інших порушень права безперешкодного користування своїм майном. Згідно загального правила, особа може бути позбавлена права власності лише в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи права власності має бути дотримана справедлива рівновага інтересів суспільства і прав власника, про що постійно зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29.06.2004 № 1906-ІV Про міжнародні договори України застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах ЄСПЛ у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Колишній король Греції проти Греції від 23.11.2000 та ін.) напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Крім того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п.54 рішення).

Правова позиція щодо необхідності визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6-92цс13.

Реєстрація права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки, яка є об`єктом комунальної власності, фактично позбавляє територіальну громаду можливості володіти, користуватися та розпоряджатися землею, яка є власністю територіальної громади.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із комунальної власності, становлять суспільний публічний інтерес.

У свою чергу, звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, яка незаконно вибула з власності територіальної громади.

Відповідно до ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав па нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Разом з цим, державна реєстрація - це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/15993/16.

Крім того, відповідно до абзацу 5 п. 10 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

З огляду на викладене, є потреба у скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 43235858 від 27.09.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 .

Вищезазначене узгоджується з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в ухвалах суду від 21.12.2016 у справі №761/10146/15-ц та від 30.01.2017 у справі №761/10147/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 26 України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За змістом ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, матеріальною основою якого є, у тому числі, земля, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.

Також, аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що захист суспільства за своєю суттю є основним конституційним принципом.

Крім того, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Отже, порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.

Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру обов`язком прокурора є захист інтересів держави у тому числі територіальної громади.

На території міста Києва правомочності власника землі від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада.

Відповідно до ст. 18-2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Водночас, Київська міська рада з позовом про витребування спірної земельної ділянки не звернулась, що свідчить про неналежне здійснення органом своїх повноважень по захисту державних інтересів.

Місцевою прокуратурою з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді направлялися запити до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо законності відчуження та використання спірної земельної ділянки (вказані листи додаються до позову), однак позов так і не заявлений, що свідчить про бездіяльність Київської міської ради.

При цьому, не здійснення захисту державних інтересів у даному випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці Київської міської ради, яка є уповноваженим суб`єктом владних повноважень по захисту цих інтересів. Так, Київська міська рада усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Таким чином, вказане свідчить про неналежне здійснення Київською міською радою повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.

Незаконне вибуття поза волею власника земельної ділянки площею 0, 2 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер ділянки 8000000000:62:521:0213) порушує майнові інтереси держави в особі Київської міської ради, яка в даному випадку незаконно позбавлена можливості розпоряджатись та здійснювати державний контроль за використанням вказаного майна.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви учасників справи по суті позову, ураховуючи вищенаведені положення норм діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13,14,131-1 Конституції України, ст.ст.116,125-125 ЗК України, ст.ст. 321,387-388 ЦК України, ст.ст. 5,19,30,56,175,177,184 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі позивача Київської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сороки Валерія Миколайовича, третя особа - Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва про скасування державної реєстрації прав власності, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_3 , оформлену записом, вчиненим 17 серпня 2018 року державним реєстратором комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сорокою В.М. за № 27585216 про право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000)

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213, укладений 27 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М., зареєстрований у реєстрі договорів за № 1783.

Витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213.

Скасувати державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 , оформлену записом, вчиненим 27 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. за № 28129790 про право власності на земельну ділянку площею 0,2 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:62:521:0213 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626985780000)

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати по сплаті судового збору з кожного у рівних частках по 41 059,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач - Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження - м. Київ, вул. Хрещатик, 36

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_4

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_5

Відповідач - державний реєстратор комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Сорока Валерій Миколайович, місцезнаходження - Сумська область, Недригайлівський район, село Коровинці, вул. Київська, 41.

Третя особа - ЄДРПОУ 05445267, Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва , місцезнаходження - м. Київ, вул. Петра Болбочана, 6 Повний текст рішення виготовлено 19.02.2021.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон