Постанова

від 23.03.2021 по справі 916/2287/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 рокум. ОдесаСправа № 916/2287/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь"

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020

по справі №916/2287/20

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь"

про стягнення 11279,10 грн

ВСТАНОВИВ

У серпні 2020 Міністерство оборони України (далі - МОУ) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь" (далі ТОВ "Маяк-Південь"), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у розмірі 11 279,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у розмірі 11279,05 грн за порушення умов договору від 17.01.2019 №286/2/19/1 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2101,99 грн, в іншій частині позову відмовлено.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив про доведеність неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема відповідачем не було здійснено освіження харчових продуктів та надано неякісні послуги з харчування, оскільки харчові продукти поставлялися з порушенням маркування, не зазначенням ваги на маркуванні тари, без зазначення номеру партії на етикетках.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 11279,05 грн, оскільки при складанні всіх нарахованих штрафних санкцій, позивачем було допущено помилку.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Маяк-Південь" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2020 по справі №916/2287/20 за позовом скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим на підставі неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів, та таким що прийняте з грубим порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.

Так, за твердженням апелянта, суд першої інстанції проігнорував твердження відповідача, щодо того, що в порушення умов договору, всі зазначені у позові перевірки проводились без присутності представника виконавця. Тим самим порушили умови договору, а саме пунктів договору 3.5. та 6.17.2, яким визначено, що будь-які контрольні заходи здійснюються представником замовника, в обов`язковій присутності представника виконавця, в разі відсутності представника виконавця та/або його відмови - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника). Крім того, як стверджує апелянт, про проведення усіх вказаних перевірок сторону виконавця в усіх зазначених випадках не повідомлялось ніяким чином. Тому усі перевірки проводились односторонньо.

Апелянт також вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що порушення, зазначені в актах перевірки щодо виявлених небезпечних продуктів (без відповідних документів), не відповідають дійсності, так як представником замовника при отриманні продуктів (вивантаженні) всі продукти перевіряються по якості та кількості, а також перевіряються всі документи, які засвідчують їх якість та безпечність. Без наявності необхідних документів продукція, або не приймалась (не вивантажувались), або згідно з умовами договору, а саме пунктом 6.17.2.1 . під час проведення контролю надання послуг, Виконавець на вимогу представника замовника зобов`язаний протягом 24 годин надати в паперовому або електронному вигляді документи про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт , висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання визначених законодавством вимог, які стосуються об`єкта та оцінки відповідності. Такі дії, як стверджує апелянт, представником замовника, та перевіряючими виконані не були. Продукція вся була прийнята і не було вимог, або зауважень, щодо відсутності будь-яких документів. Та при перевірці, також не було ніяких вимог, щодо документів які зазначають якість та безпечність продуктів.

Також на переконання апелянта, позивачем порушено вимоги умов договору, а саме пункту 6.17.3., яким визначено, що при виявленні порушень будь-яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов`язань за участі представника виконавця, а уразі його відсутності або відмови членами комісії та засвідчуються їх підписами. Однак, про вказані перевірки представник замовника представника виконавця в даних випадках не повідомляв і виконавець не був присутній на зазначених перевірках. Крім того, як стверджує апелянт, замовник у разі виявлення небезпечних продуктів повинен був згідно з умовами договору, а саме пункту 6.17.4. вжити заходів стосовно вивезення продуктів, що були зафіксовані в такому акті, за межі військової частини та недопущення їх переміщення в інші військові частини. Такі заходи, як вважає апелянт, не здійснювались, так як не було вищезазначених випадків при прийманні та вивантаженні, та й в подальшому при проведенні самої перевірки.

Також апелянт вказує, що п.8.2 укладеного між сторонами договору суперечить приписам ст.231 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до умов договору зазначено, то за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору, що суперечить п.2 ст. 231 ГК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №916/2287/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Маяк-Південь" на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020, визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2019 року між МОУ (замовник) та ТОВ "Маяк-Південь" (виконавець) було укладено договір №286/2/19/1 про закупівлю послуги з організації харчування .

Відповідно до умов вказаного договору виконавець зобов`язувався у 2019 році надати Міністерству оборони України послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями нього договору.

Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. договору військові частини, заклади, установи (далі - військові частини), дислоковані у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, для особового складу яких будуть надаватися послуги щодо організації харчування та забезпечення продуктами харчування, а саме: Одеська область: ВА СВ ЗСУ м. Одеса, ВМКЦ Півд. рег. м. Одеса, А 2171, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , Інститут ВМС НУ ОМА, НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , Одеський ОВК, НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу ХНУПС, НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , Миколаївський ОВК, НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Послуги надаються особовому складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах, у тому числі, годування штатних тварин, зазначених в пунктах 2.2. та 2.3 цього договору в межах дислокації, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. У разі потреби, послуги можуть надаватися в інших місцях відповідно до заявки представника замовника. Ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації договору, викладеній у тексті договору.

Відповідно до п.3.5. договору приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (додаток №4 до Наказу №62 від 09.02.2016), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику, другий - представнику замовника, третій - представнику виконавця.

Підставою для складання акту приймання наданих послуг з харчування за обсягом є виконана заявка на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування (додаток №2 до Наказу №62 від 09.02.2016) за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі (форма 53). На підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послуг з харчування, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг із харчування (додаток №5 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який підтверджує виконання своїх зобов`язань виконавцем за відповідний період, та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця. Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (додаток № 6 до Наказу № 62 від 09.02.2016), який підтверджує виконання своїх зобов`язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - представнику виконавця та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця. Підставою для складання акту приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами за кількісними та якісними показниками є виконана у повному обсязі заявка на забезпечення харчовими продуктами військової частини (додаток №3 до Наказу №62 від 09.02.2016), за замовленим асортиментом і кількістю, наявністю документів, що засвідчують якість і безпечність, відповідністю чинним стандартам та своєчасністю поставки до вказаного місця. За повідомленням замовника дозволяється складання акту за інші періоди.

Згідно з п.п.6.4.1., 6.4.2., 6.4.3., 6.4.4., 6.4.5., 6.4.6., 6.4.7. договору обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках. Перший - залишається у представника виконавця, другий - в їдальні та повертається представнику замовника наступного дня. Обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю щодекадно шостого, шістнадцятого та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування). За необхідності організації харчування: екіпажів перелітних літаків та інженерно-технічного складу, який залучається для супроводження цих літаків (за талонами окремо на сніданок, обід та вечерю), хворих, які прибувають на стаціонарне лікування, інших осіб, яким необхідно організувати окреме приймання їжі представник замовника надає додаткову заявку на приготування їжі/на харчові продукти виконавцю. Заявка на приготування їжі підписується представником замовника і представником виконавця, заявка на харчові продукти підписується представником замовника та завіряються гербовою печаткою військової частини. Послуга щодо забезпечення харчуванням виконавцем надається згідно щотижневої розкладки продуктів, яка складається представником замовника із залученням представника виконавця, відповідно до норм харчування, з урахуванням рекомендацій Тилу Збройних Сил України, Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України та наступних критеріїв: особливостей пори року, інтенсивності підготовки особового складу та умов бойової підготовки військових частин, планів освіження непорушних запасів. Під час надання послуги із забезпечення харчуванням виконавець забезпечує належні умови для якісного зберігання харчових продуктів на продовольчих складах та у виробничих приміщеннях. Щотижнева розкладка затверджується представником замовника, після ознайомлення з нею представника виконавця. Факт ознайомлення підтверджується підписом. Послуга щодо забезпечення харчуванням військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу військової служби за контрактом надається виконавцем згідно окремої розкладки продуктів, яка складається і затверджується в порядку, передбаченому пунктами 6.4.5. - 6.4.6. цього договору.

Пунктом 6.10. договору передбачено, що транспортування харчових продуктів повинно здійснюватися транспортними засобами, що відповідають вимогам ст. 44 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів від 23.12.1997 №771/97-ВР (зі змінами) та супроводжуватися копіями документів, які підтверджують якість харчових продуктів, та товарно-транспортною накладною. Передача харчових продуктів представнику замовника здійснюється представником виконавця. Особи, які беруть участь у перевезенні харчових продуктів, повинні мати медичну книжку і санітарний одяг. Завантаження і вивантаження харчових продуктів здійснюється особами в санітарному одязі.

Виконавець відповідно до заявки представника замовника здійснює оновлення/освіження (далі - освіження) харчових продуктів. Для проведення освіження наявних запасів харчових продуктів представники замовника, один раз на півріччя (до 10 січня та 10 липня поточного року), надають представнику виконавця заявку на постачання (освіження, оновлення) продовольства військовій частині (додаток №8 до Наказу № 62 від 09.02.2016). У разі виявлення представником замовника під час приймання невідповідності щодо якості харчових продуктів та/або маркування та/або етикетування та/або фасування та/або тари тощо, ним складається акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання (додаток № 10 до Наказу № 62 від 09 лютого 2016), в якому обов`язково зазначаються виявлені невідповідності та їх зміст. На підставі акту, представником замовника направляються відібрані зразки харчових продуктів на додаткове дослідження в уповноважені незалежні лабораторії. Такі додаткові дослідження проводяться за рахунок виконавця. Відбір зразків харчових продуктів здійснюється відповідно до вимог законодавства України. За результатами дослідження приймається рішення щодо подальшого освіження. Передача харчових продуктів від виконавця представнику замовника при освіженні наявних запасів здійснюється за актом приймання та документами про якість та безпечність. Акт приймання складається у двох примірниках та скріплюється печатками представника замовника і виконавця. Акт приймання складається лише за наявності позитивного висновку протоколу випробувань на харчові продукти, що закладаються на зберігання, уповноваженою установою ветеринарної медицини Міністерства оборони України або Збройних Сил України. Виконання плану освіження харчових продуктів відображається в акті стану освіження запасів продовольства (додаток №10 до Наказу №62 від 09.02.2016), які складаються щомісячно представником замовника та представником виконавця у трьох примірниках і надаються: перший примірник - представнику замовника, другий - представнику виконавця, третій - замовнику. Акт освіження підписується представником замовника (командиром (начальником) військової частини (установи, закладу), заступником командира військової частини (установи, закладу) з тилу (начальником служби)) та представником виконавця і завіряється гербовою печаткою військової частини (установи, закладу) (п.п.6.16.1., 6.16.2., 6.16.9., 6.16.10. договору).

Відповідно до п.6.17.3. договору виявлені порушення умов цього договору фіксуються в: щоденному акті приймання наданих послуг з харчування, зведеному акті приймання наданих послуг із харчування, в графах книги обліку контролю за якістю приготування їжі (форма 53) та акті про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання - у разі надання послуги щодо організації харчування; акті приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами та акті про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання - у разі надання послуги щодо забезпечення харчовими продуктами. При виявлені порушень будь - яких умов договору представником замовника складається акт про порушення договірних зобов`язань за участі представника виконавця, а у разі його відсутності або відмови - членами комісії та засвідчується підписами сторін. У разі відмови представника виконавця підписувати акт, цей факт фіксується підписами членів комісії, після чого акт надсилається замовнику. На підставі акту замовником оформляється претензія та направляється у встановленому порядку виконавцю.

У п.8.2.1. договору визначено, що у разі виявлення порушень договірних зобов`язань, виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20 % від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення: допущення виконавцем до процесу виробництва та/або обігу харчових продуктів осіб, які мають протипоказання до роботи з харчовими продуктами, у тому числі відсутність особових медичних книжок, несвоєчасне проходження медичного обстеження; недотримання виконавцем санітарних норм, встановлених законодавством про безпечність та якість харчових продуктів на об`єктах, що використовуються для надання послуг з харчування; використання виконавцем під час надання послуги з харчування харчових продуктів, які є небезпечними та з порушенням маркування; відмова від виконання вимоги замовника щодо заміни харчових продуктів, які є небезпечними; недопуск представників замовника для проведення контрольних заходів до об`єктів, що використовуються для надання послуг з харчування. У розмірі 20 % від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання послуг із забезпеченням продуктами харчування: транспортування харчованих продуктів транспортирними засобами з порушенням вимог ст.44 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів від 23.12.1997 №771/97-ВР (зі змінами); постачання виконавцем харчових продуктів з порушенням маркування та харчових продуктів, які є небезпечними. За порушення інших умов цього договору щодо якості надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф за кожен встановлений та зафіксований випадок у розмірі 20 % від вартості наданої послуги, відповідно до акту приймання наданих послуг з харчування на день виявлення порушення.

При порушенні умов цього договору щодо строків надання послуг, визначених внутрішнім розпорядком представника замовника та обумовлених специфікою завдань, які він виконує, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості послуг за окремими прийомами їжі за кожний встановлений і зафіксований випадок. При відмові від надання послуг виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаної суми зобов`язань. При не доведенні встановлених норм харчування (заміни одних продуктів на інші без письмового дозволу представника замовника), виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості наданих послуг за окремими прийомами їжі за кожний встановлений та зафіксований випадок. При порушенні санітарних норм і правил утримання приміщень їдальні, з урахуванням прийому - передачі рухомого та нерухомого майна, технологічного (немеханічного, механічного, теплового), холодильного обладнання та при виявлені факту неякісного миття посуду, виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок. При порушенні вимог законодавства України, вчинених під час надання послуг за цим договором, що призвели до виникнення випадків поодиноких (групових) інфекційних та неінфекційних захворювань, харчових отруєнь, спалахів інфекційних захворювань, пов`язаних із наданням послуг з громадського харчування, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок. При порушенні санітарних норм і правил при здійсненні підвозу харчових продуктів, транспортуванні готових страв, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений та зафіксований випадок. При порушенні умов цього договору щодо своєчасного та/або повного освіження харчових продуктів відповідно до заявки представника замовника, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неосвіжених або несвоєчасно освіжених харчових продуктів, а також пеню у розмірі 0,1% вартості неосвіжених або несвоєчасно освіжених харчових продуктів за кожен день прострочення, а в разі їх псування в результаті неосвіження з вини виконавця - зобов`язаний поставити харчові продукти свіжого виробництва на заміну зіпсованих (п.п.8.2.2., 8.2.3. договору).

Відповідно до п.11.1. договору він діє до 31.12.2019 включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

При наданні відповідачем послуг позивачу були виявлені порушення відповідачем умов договору, які зафіксовані в актах від 20.09.2019 №350/312/24/2525, від 03.12.2019 за №350/305/100/1500, від 03.12.2019 за №2702, а також підтверджуються планом освіження запасів продовольства військової частини А 3571 на 2019 рік, заявками на освіження продовольства на ІІ півріччя 2019, актами стану освіження запасів продовольства за серпень, листопад 2019 та актом приймання наданих послуг з харчування від 03.12.2019, а саме: порушення умов щодо несвоєчасного освіження продуктів, відсутність документів, які підтверджують якість та безпечність продуктів харчування, постачання харчових продуктів з порушенням маркування.

З матеріалів справи вбачається, що МОУ неодноразово (вих. №286/6/6183 від 01.10.2019, №286/6/8097 від 23.12.2019, №286/6/8129 від 24.12.2019) зверталось до ТОВ Маяк Південь з претензіями, в яких зазначало про порушення умов укладеного договору, а також просило сплатити штрафні санкції за неналежне виконання умов договору.

Порушення умов укладеного між сторонами договору надання послуг та несплата відповідних штрафних санкцій стали підставою для звернення МОУ до Господарського суду Одеської області з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції визнав заявлені позивачем вимоги обґрунтованими, однак задовольнив їх частково, у зв`язку з помилкою виявленою у розрахунках позивача.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За умовами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він є договором про надання послуг.

Так, згідно з ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником складено акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання №350/312/24/2525 від 20.09.2019 у відповідності до якого встановлено факт порушення постачальником умов договору щодо своєчасного освіження продовольства військової частини НОМЕР_2 у серпні 2019, з огляду на що позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф та пеню у сумі 1118,49 грн.

Також замовником складено акт від 03.12.2019 за №350/305/100/1500 про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання, яким встановлено факт порушення постачальником умов договору щодо своєчасного освіження продовольства військової частини НОМЕР_47 у жовтні 2019, з огляду на що позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф та пеню у сумі 8829,04 грн.

У відповідності до акту від 03.12.2019 за №2702 про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання у військовій частині НОМЕР_14 мав місце факт порушення відповідачем умов договору, а саме поставка продуктів з порушенням маркування, з огляду на що позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у сумі 1331,52 грн.

Загалом сума штрафних санкцій за вищевказаними актами складає 11279,05 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо наявності арифметичної помилки під час остаточного підрахунку заборгованості, оскільки загальна сума штрафних санкцій складає 11279,05 грн, а не 11279,10 грн, як заявлено до стягнення позивачем.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, їх часткового задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача 11279,05 грн штрафних санкцій за порушення умов укладеного між сторонами договору.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що в порушення умов договору, всі перевірки проводились замовником без присутності представника виконавця, оскільки у відповідності до п. 6.17.2. договору будь-які контрольні заходи здійснюються представником замовника в обов`язковій присутності представника виконавця, в разі відсутності представника виконавця та/або його відмови комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника). Так, наявний у матеріалах справи акт про порушення договірних зобов`язань від 20.09.2019 містять відмітку про відмову представника виконавця від підпису, у зв`язку з чим такі акти, на виконання умов договору, підписані трьома особами представника замовника, а акти від 03.12.2019 та від 12.12.2019 підписані особисто представниками виконавця, що відповідно спростовує твердження відповідача про проведення перевірок за його відсутності.

До того ж, у наявних матеріалах справи міститься акт №30/59/3 від 03.12.2019 приймання наданих послуг з харчування в якому зазначено про неякісно надані послуги. Даний акт підписано директором ТОВ Маяк-Південь без будь-яких зауважень.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що ТОВ Маяк-Південь в подальшому були усунуті в повному обсязі встановлені порушення, що підтверджується листом командира військової частини НОМЕР_2 від 26.11.2019 та спростовує твердження відповідача стосовно недоведення позивачем факту наявності вищеозначених порушень, та вказує на факт їх визнання з боку відповідача.

Судовою колегією також відхиляються доводи апелянта щодо того, що п.8.2. договору суперечить ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки Законом чітко встановлено розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання умов договору, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, абз.1 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що встановлені у ньому розміри санкцій підлягають безумовному застосуванню, якщо інше не передбачено, зокрема, договором. Також згідно ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Сторонами до справи не подано доказів визнання п.8.2. договору №286/2/19/1 від 17.01.2019 недійсним в судовому порядку, у зв`язку з чим у спірних правовідносинах є правомірним застосування п.8.2. вказаного договору.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 04.11.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі №916/2287/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою ухвалення та складання повного судового рішення є 24.03.2021 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Бєляновського В.В. з 23.02.2021 по 24.03.2021.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Лавриненко Л.В.