Постанова

від 12.03.2021 по справі 911/2288/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. Справа№ 911/2288/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

від 14.09.2020 (повний текст складено 24.09.2020)

у справі №911/2288/20 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Парк ЛТД"

2) ОСОБА_1

про стягнення 23 079,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Парк ЛТД" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2, скаржник) про стягнення 23 079,27 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2020 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Парк ТД" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 23 079,27 грн. пені, 2 102,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Парк ТД" та ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга вмотивована тим, що у позовної заяві АТ КБ Приватбанк зроблено лише одне невеличке за своїм змістом посилання на суму 23 079, 27 грн. як на суму заборгованості з пені, в той же час будь-якого розрахунку саме такої заборгованості, обгрунтування вказаної суми, за який період часу та з яких сум, в тому числі і за їх складовими елементами, вона ніби-то була розрахована то вказана позовна заява не містить.

Також скаржник звернувся з клопотанням про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідача) Куксов В.В., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

07.12.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява, до якої додано: копію квитанції №0.0.1930758604.1 від 05.12.2020 про доплату сплату судового збору в розмірі 1891,80 грн.

14.12.2020 по 18.12.2020 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.

17.12.2020 по 31.12.2020 суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, а з 04.01.2021 по 06.01.2021 у щорічній відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справів №911/2288/20. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

04.11.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало до суду апеляційної інстанці відзив, який обґрунтовано тим, що станом на 15.07.2020 заборгованість відповідача-1 за договором становить 23 079,27 грн та складається з 23 079, 27 грн заборгованості пені, нарахованої згідно п. 3.2.8.10.1 умов.

Також, позивач у відзиві зазначає, що до позовної зяви надано всі необхідні докази, які доводять розмір заборгованості та правильність нарахування штрафних санкцій, а саме розрахунок заборгованості та копії виписок по рахунках.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 9100/2288/20 є вимоги про стягнення 23 079, 27 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, колегія суддів вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку і з чим клопотання скаржника задоволенню не підлягає.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

23.03.2018 ТОВ "ДТ Парк ЛТД" (Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", за умовами якої відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" (Банк) www.privatbank.ua.

Згідно з пунктом 1 зазначеної Анкети-заяви істотними умовами кредитного договору є:

вид кредиту: строковий (п. 1.1),

розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у про файлі позичальника на сайті kub.pb.ua (п. 1.2);

строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів (п. 1.3);

проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4);

порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу кошті (п. 1.5);

у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% в місяць від суми простроченої заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (п. 1.6).

Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.

Заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису, на який видано сертифікат АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", зі строком дії до 15.03.2019.

До матеріалів справи позивач додав примірник Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг", зокрема, розділ 3.2.8 Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ" (затверджений на засіданні Правління АТ КБ "Приватбанк" від 09.02.2017, протокол № 10).

За умовами пункту 3.2.8.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до пункту 3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1).

У пункті 3.2.8.3.2 Умов сторони визначили, що за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.8.6.2).

Умовами пункту 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2 (п. 3.2.8.9.1 Умов).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.8.9.3 Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві.

Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту (п. 3.2.8.9.7 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.8.3.3 Умов при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого пунктом 3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно із пунктом 3.2.8.10.1 у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, термінів повернення кредиту, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (3.2.8.10.3). Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (3.2.8.10.5).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 23.03.2018 між АТ КБ "Приватбанк" (Кредитор), та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки № POR1521798406597, який з боку поручителя підписаний шляхом накладення 23.03.2018 електронного цифрового підпису, на який видано сертифікат АЦСК ПАТ КБ "Приватбанк", зі строком дії до 15.03.2019.

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "ДТ Парк ЛТД" (Боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з Угодою 1 - 2,0% відсотка від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4,0% відсотки від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п.п. 1.1.1 договору поруки).

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді відсутні заяви кредиторів про визнання Поручителя банкрутом.

За умовами пункту 1.5 договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

У випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(-их) зобов`язання(-нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п.п. 2.1.2 п. 2.1 договору поруки).

Згідно з пунктом 3.1 договору поруки у випадку невиконання Поручителем зобов`язань Боржника за Угодою 1, згідно вимоги Кредитора, зазначеної в п.п. 2.1.2 п. 2.1 цього договору, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена в письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Поручителя від виконання зобов`язань за цим договором.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "ДТ Парк ЛТД" кредитного договору від 23.03.2018 позивач згідно договору поруки від 23.03.2018 № POR1521798406597 має право вимагати від ОСОБА_1 виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором у тому обсязі, що і від ТОВ "ДТ Парк ЛТД".

На виконання умов кредитного договору від 23.03.2018 позивачем надано відповідачу-1 (позичальнику) кредит. Враховуючи наявність кредитної заборгованості, позивач звертався за позовом до суду про солідарне стягнення з ТОВ "ДТ Парк ЛТД" та фізичної особи ОСОБА_1 , як з поручителя, простроченої кредитної заборгованості (тіло кредиту).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2019 провадження у справі № 911/1284/19 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "ДТ Парк ЛТД" та ОСОБА_1 про стягнення 187 500,00 грн. закрито, у зв`язку із погашенням заборгованості в повному обсязі.

Предметом даної справи є стягнення з відповідачів пені в розмірі 23 079,27 грн., яка позивачем була нарахована у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за кредитним договором з моменту виникнення прострочення та відповідно з моменту виникнення права на нарахування пені, і до моменту погашення заборгованості по тілу кредиту, процентам та комісії, тобто по 27.06.2019 включно.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "ДТ Парк ЛТД" умов кредитного договору від 23.03.2018 б/н стосовно своєчасного повернення отриманих коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 23.03.2018 № POR1521798406597, який укладено між акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" та ОСОБА_1 .

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Слід зазначити що між сторонами виникли відносини кредитування та кредитного обслуговування відповідно до положень глави 71 Цивільного кодексу України (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Твердженя скаржника про існування різних редакцій Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ", судовою колегією відхиляється з огляду на наступне.

По-перше, скаржником не подано інформації про джерело отримання примірника Умов, доданих до відзиву, вказаний примірник не містить дати затвердження та роздрукування, не містить підписів сторін.

По-друге, предметом позову у справі є стягнення пені за прострочення виконання грошових зобов`язань, а пункти Умов (3.2.8.10.1, 3.2.8.10.3, 3.2.8.5), в редакції позивача та відповідача містять аналогічні умови про порядок, строки та розміри застосування пені за прострочення зобов`язань за договором. У пункті 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", яка підписана ОСОБА_1 як підписантом клієнта ТОВ "ДТ Парк ЛТД", вказано, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вимоги про стягнення пені не були заявлені та відповідно не були предметом розгляду у справі №911/1284/19.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Відповідно до пункту 5 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", яка підписана ОСОБА_1 як підписантом клієнта ТОВ "ДТ Парк ЛТД", при відсутності власних коштів на розрахунковому рахунку для погашення щомісячного платежу у разі списання за рахунок коштів кредитного ліміту стягується комісія 3% від суми такого перерахування.

Станом на 01.04.2019 за відповідачем рахувалась прострочена заборгованість по тілу кредиту в сумі 187 500,00 грн., 16 100,00 грн. по процентам за користування кредитом та 26 113,60 грн. по комісії за користування кредитом.

Як вбачається з поданих банківських виписок, ТОВ "ДТ Парк ЛТД" платіжними дорученнями від 24.05.2019 №738 на суму 100000,00 грн. та від 28.05.2019 №737 на суму 87500,00 грн. сплатив тіло кредиту, у зв`язку з чим банк припинив нарахування процентів за користування кредитом та нарахування комісії, а провадження у справі №911/1284/19 про стягнення 187 500,00 заборгованості по тілу кредиту було закрито ухвалою від 21.08.2019 за відсутністю предмету спору.

Платіжним дорученням від 21.06.2019 №826 ТОВ "ДТ Парк ЛТД" сплатив 26 113,60 грн., які банком зараховані у погашення заборгованості з комісії.

Платіжним дорученням від 27.06.2019 №848 ТОВ "ДТ Парк ЛТД" сплатив 16100,00 грн., які банком зараховані на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

З 27.06.2019 у зв`язку із погашенням заборгованості банк припинив нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов`язань, яка станом на 27.06.2019, так і станом на дату розгляду справи, становила 23 079,27 грн.

Отже, у зв`язку із простроченням відповідачем-1 грошових зобов`язань за кредитним договором, позивач просить суд за цим позовом стягнути з відповідачів розмір нарахованої за період з 28.08.2019 по 27.06.2019 пені, передбаченої пунктом 3.2.8.10.1. Умов та правил надання банківських послуг, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, що становить в сумі 23 079,27 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з визначенням частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Інше встановлене кредитним договором, а саме: нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п. 3.2.8.10.3 Умов).

Відповідно до вказаних норм закону, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд першої інстанції правомірно встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та умов договору та станом на 15.07.2020 належна до стягнення з відповідача-1 пеня складає 23 079,27 грн.

Посилання скаржника на відсутність вимог від банку про сплату пені судова колегія відхиляє, оскільки укладеним договором та чинним законодавством не передбачено нарахування та сплату боржником пені виключно при наявності окремої вимоги кредитора.

Також і пунктом 2.1.2 договору поруки передбачено право банку (а не обов`язок) направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання, та вказано про те, що ненаправлення такої вимоги не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

До матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження сплати пені в сумі 23 079,27 грн., у зв`язку із простроченням відповідачем-1 грошових зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи викладене, а також те, що забезпечені договором поруки від 23.03.2018 № POR1539949520892 зобов`язання щодо сплати пені не виконані ані боржником, ані поручителем, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що вимога про стягнення з відповідачів як солідарних боржників пені за кредитним договором від 23.03.2018 підлягає задоволенню.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 14.09.2020 у справі №911/2288/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №911/2288/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв