Постанова

від 18.03.2021 по справі 922/1863/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2021 р. Справа № 922/1863/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EasyCon апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» (вх.№273Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2020 (повний текст рішення складено 22.12.2020 у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Присяжнюком О.О.) у справі №922/1863/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас-Агро» , м.Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» , м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кас-Агро" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Агро-Пром", в якій просило суд стягнути з останнього суму попередньої оплати у розмірі 820000,0 грн, пеню за час прострочення поставки товару у розмірі 20500,0 грн, проценти за користування чужими коштами у розмірі 20095,43 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 12901,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням ТОВ Легіон Агро-Пром умов договору від 31.10.2019 купівлі-продажу №31/10 про поставку ячменя врожаю 2019 року, укладеного між ТОВ Легіон Агро-Пром та ТОВ Кас-Агро , а саме: не надання товару в установлені договором строки за умови, що позивачем здійснено передплату за 200 тон ячменя у розмірі 820000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2020 суд повернувся до розгляду справи №922/1863/20 у підготовчому провадженні та продовжив підготовче засідання. Клопотання відповідача (вх.№20740 від 08.09.2020) про призначення у справі №922/1863/20 судової технічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі 922/1863/20 зупинено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас-Агро» на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1863/20 задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1863/20 скасовано. Відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» про призначення у справі №922/1863/20 судової технічної експертизи. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 07.10.2020 у справі №922/1863/20 повернуто до суду першої інстанції. Постановлено господарському суду Харківської області продовжити розгляд справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі №922/1863/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Агро-Пром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кас-Агро" попередньої оплати в розмірі 820000,00 грн, пеню за час прострочення поставки товару в розмірі 20500,00грн, 3% річних в сумі 6922,95 грн, інфляційних нарахувань у сумі 13172,48 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 12901,43 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань у частині поставки оплаченого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині стягнення попередньої оплати у розмірі 820000,00 грн. Судом встановлено, що строком поставки товару за договором є 30.01.2020, тому період прострочення поставки товару починається 31.01.2020 та закінчується 24.02.2020 - день отримання вимоги про повернення передоплати. Період прострочення поставки 31.01.2020 - 24.02.2020 складає 25 днів. Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог: пені у розмірі 20500,00 грн, 3% річних у розмірі 6922,95 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 13172,48 грн.

Відповідач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі №922/1863/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про факт підробки договору купівлі-продажу №31/10, оскільки наданий позивачем екземпляр договору не узгоджується та суперечить первинній редакції договору, який мав намір укласти ТОВ Легіон Агро-Пром . Підроблення змісту договору пов`язано з включенням до тексту договору положень про розмір відповідальності та умови здійснення поставки за договором. Як стверджує апелянт, судом першої інстанції порушено вимоги ст.237, 238 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку надати у рішенні аргументований висновок щодо кожного доводу усіх учасників справи. Також посилається на порушення норм процесуального права судом, а саме, порушення строків розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі №922/1863/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 22.02.2021 о 10:00 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 15.02.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

15.02.2021 від ТОВ «Кас-Агро» до суду надійшов відзив (вх.№1934) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарський суд вчасно та з дотриманням принципу розумності строків розгляду справи, яка була розглянута по суті протягом 30 днів з моменту закриття підготовчого засідання у порядку частини 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України. Договір купівлі-продажу №31/10від 31.10.2019 укладений сторонами шляхом обміну засобами електронної пошти скан-копіями у форматі PDF, підписаними з кожної сторони примірниками договору. Саме відповідач направив позивачу підписаний зі свого боку договір купівлі-продажу, а позивач роздрукував цей документ та підписав зі свого боку, що унеможливлює внесення змін позивачем у наданий відповідачем підписаний примірник договору. Відповідач змінює свої доводи щодо твердження про підробку договору: у суді першої інстанції зазначає про невідповідність підпису директора ТОВ Легіон Агро-Пром та можливі ознаки штучного нанесення відбитка печатки на текст договору, у суді апеляційної інстанції - про виключення зі змісту договору положень про розмір відповідальності та умови здійснення поставки за договором. У відзиві на позовну заяву відповідач взагалі не заперечує та підтверджує факт укладання і підписання 31.10.2019 між ТОВ Легіон Агро-Пром та ТОВ Кас-Агро договору купівлі-продажу №31/10 ячменю врожаю 2019 та отримання на власний рахунок від позивача суми 820000,00 грн за 200 тон товару.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 відмовлено представнику позивача ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (вх.№1881) про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/1863/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.03.2021 до 12:00 години, про що повідомлено учасників справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 у зв`язку з хворобою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кас-Агро» адвоката Швеця Д.І. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 18.03.2021 у справі №922/1863/20 задоволено. Судове засідання провести в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 у зв`язку з хворобою судді Тарасової І.В. та відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

18.03.2021 від представника відповідача, адвоката Чумаченка А.В., електронною поштою до суду надійшло клопотання (вх.№3294), в якому просить відкласти розгляд справи, оскільки представнику стало відомо про захворювання на коронавірусну хворобу колеги по роботі, з яким представник контактував. З метою недопущення розповсюдження коронавірусної хвороби та забезпечення прав на правову допомогу ТОВ Легіон Агро-Пром просить відкласти судове засідання.

18.03.2021 директором ТОВ Легіон Агро-Пром Безрук В.В. до суду електронною поштою подано клопотання (вх.№3298) про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що представником відповідача у даній справі в судах першої і апеляційної інстанцій був адвокат Чумаченко А.В., який звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, а товариство не має іншого представника, обізнаного з фактичними обставинами справи, у зв`язку з чим просить задовольнити заяву представника відповідача та відкласти розгляд справи.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника та директора ТОВ Легіон Агро-Пром про відкладення розгляду справи, зазначає таке.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом (статті 202, 216 Господарського процесуального кодексу України); не визнавалася вона такою й судом.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не обмежено кількість представників сторони.

Ураховуючи вказані обставини, у разі, якщо директор ТОВ «Легіон Агро-Пром» вважав необхідною участь свого представника у судовому засіданні 18.03.2021 у даній справі, мав можливість надати право представляти інтереси товариства іншому представнику.

Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

На виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Таким чином, директор ТОВ «Легіон Агро-Пром» або його законний представник, бажаючи взяти участь у судовому засіданні, проте не маючи такої можливості у зв`язку з контактуванням представника відповідача з хворою на коронавірус особою та недопущенням розповсюдження коронавірусної інфекції, відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мали право взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проте відповідного клопотання заявлено не було.

Ураховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, позиція ТОВ Легіон Агро-Пром викладена в апеляційній скарзі та проголошена адвокатом товариства у судовому засіданні 22.02.2021, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника та диретора ТОВ «Легіон Агро-Пром» про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.03.2021, яке проходило у режимі відеоконференції, представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога ТОВ Кас-Агро , заявлена до ТОВ Легіон Агро-Пром про стягнення передплати, пені та 3% річних за договором купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2019.

Позивач зазначає, що даний договір укладений між сторонами шляхом надіслання відповідачем позивачу на електронну пошту підписаного відповідачем примірнику договору купівлі-продажу від 31.10.2019 №31/10, а позивач роздрукував та підписав вказаний договір зі свого боку (а.с.118-121, том 1).

Згідно з пунктом 1.1 договору купівлі-продажу №31/10 продавець зобов`язується передати у власність покупця ячмінь врожаю 2019 року, код УКТЗЕД 1003900000, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.

Загальна кількість товару 5000 тон, однак може бути збільшена за домовленістю сторін (пункт 2.1 договору).

Ціна товару складає 4100 грн, у тому числі з ПДВ за 1 тону, загальна вартість товару склала 20500000,00 грн, у тому числі ПДВ (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем по передоплаті шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця чи в інший спосіб, який не суперечить діючому законодавству України.

Оплата вартості поставленого товару може здійснюватися частинами на підставі виставлених рахунків (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється покупцем окремими партіями автомобільним транспортом. Місце передачі - склад продавця.

У пункті 5.3 договору встановлено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент отримання товару покупцем.

Пункт 5.5 договору встановлює строк поставки товару до 30.01.2020.

Згідно з пунктом 7.4 договору у випадку порушення термінів постачання товару, продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми непоставленого товару за кожний день прострочення поставки.

Господарським судом встановлено, що 01.11.2019 позивачем перераховано за даним договором згідно з платіжним дорученням №2624 від 01.11.2019 110700,00 грн за 27 тон ячменя. Вказаний обсяг товару того ж дня переданий відповідачем позивачу. Отримання товару здійснювалось на складі відповідача шляхом завантаження в автотранспорт, наданий позивачем.

Відповідно до платіжного доручення №2699 від 04.11.2019 ТОВ «Кас-Агро» перерахувало на рахунок ТОВ «Легіон Агро-Пром» передоплату за 200т. ячменя, згідно з договором №31/10 від 31.10.2019 на загальну суму 820000 грн (а.с.14, том 1), однак, як стверджує позивач, відповідач відмовився передавати товар позивачу.

Строк поставки товару встановлений у договорі до 30.01.2020.

Позивач направив відповідачу вимогу №17/02-1 від 17.02.2020 про повернення передоплати у розмірі 820000,00 грн. Вказана вимога отримана позивачем 24.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак грошові кошти позивачу не повернуті, що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У пункті 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України).

Позивач стверджує про укладення договору купівлі-продажу та виникнення між сторонами господарських зобов`язань, та надає до позову належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2019, яка містить підписи директора ТОВ Легіон Агро-Пром Безрук В.В. та директора ТОВ Кас-Агро Кайзера О.С., які скріплені печатками товариств.

Доводи апелянта про те, що наданий позивачем екземпляр договору не узгоджується та суперечить первинній редакції договору, який мало намір укласти ТОВ Легіон Агро-Пром , а підроблення змісту договору пов`язано з включенням до тексту договору положень про розмір відповідальності та умови здійснення поставки за договором ґрунтуються на припущеннях, оскільки будь-якої іншої редакції спірного договору купівлі-продажу матеріали справи не містять, а відповідач не конкретизує, які саме пункти договору купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2019 не відповідають його змісту.

З матеріалів справи убачається, що відповідач у відзиві на позовну заяву, а також у будь-яких інших заявах по суті не оспорював факт укладення договору купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2019, не заперечував його зміст та виникнення між сторонами господарських зобов`язань, а також не заявляв зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним спірного договору. Натомість, заперечуючи щодо доводів позову, відповідач стверджував про неналежне виконання позивачем свого обов`язку за договором, внаслідок чого відповідач не зміг виконати свого обов`язку.

Відповідно до частини 4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової експертизи, відповідач обґрунтовував його тим, що підпис на договорі купівлі-продажу №31/10 від 31.10.2019 проставлений від імені ОСОБА_2 здійснено іншою особою.

Як зазначалося вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» про призначення у справі №922/1863/20 судової технічної експертизи, оскільки наведені відповідачем підстави до призначення експертизи не входять до предмету доказування у межах даної справи, а господарський суд не навів будь-яких доводів щодо співвідношення предмету експертного дослідження з предметом спору в межах даної справи.

З огляду на приписи пункту 4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 ст.269 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не заявлялись учасниками справи до господарського суду, а відтак не були предметом розгляду у суді першої інстанції, зокрема, щодо підроблення договору.

Відповідно до статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної відхиляє посилання скаржника на те, що судом першої інстанцій в оскаржуваному рішенні не надано аргументований висновок щодо кожного доводу усіх учасників справи.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що стали предметом даного спору, колегія суддів виходить з такого.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України, яка регулює питання "попередньої оплати" товару, убачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.

Проаналізувавши викладене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту не передання товару (ячменя 200т) за договором купівлі-продажу №30/10 від 31.10.2019 в обумовлені в договорі строки (до 30.01.2020), у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про стягнення суми передоплати в розмірі 820000,0 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 ст.230 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку порушення термінів постачання товару, продавець виплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочки поставки.

Строком поставки товару за договором є 30.01.2020, період прострочення поставки товару з 31.01.2020 по 24.02.2020.

Перевіривши правильність нарахування пені, виходячи зі змісту вищезазначених норм, господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення пені у розмірі 20500,0 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 6922,95 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 13172,48 грн колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних у розмірі 6922,95 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 13172,48 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки 17.12.2020 господарський суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 17.12.2020. Цього ж дня протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 21.12.2020. На його думку, відповідно до положень частини 1 ст.195 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов`язаний був розпочати розгляд справи по суті не пізніше 18.12.2020, однак розгляд справи відбувся 21.12.2020, що свідчить про порушення господарським судом чинного законодавства строку на розгляд справи судом.

Колегія суддів зазначає, що такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2020 у даній справі продовжено підготовче провадження у справі №922/3167/20, призначено розгляд справи на 17.12.2020 о 12:00 год. (а.с.52-53, том 1).

17.12.2020 повідомлено учасників справи про дату та час наступного судового засідання на 21.12.2020 о 14:00 год. (понеділок) (а.с.54, том 1).

Згідно зі ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з закінчення такого строку.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з положеннями частини 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Господарський суд призначив справу не пізніше наступного дня з закінчення такого строку з урахуванням вихідних днів (оскільки 19.12.2020 та 20.12.2020 є вихідними днями) та розглянув справу у межах строку, встановленого ст.195 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро-Пром» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі №922/1863/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.03.2021.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов