Рішення

від 23.03.2021 по справі 927/91/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2021 року м. Чернігів справа № 927/91/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УТБ-ІНЖИНІРІНГ",

код ЄДРПОУ 40627275, вул. Захисників України, 17-А, офіс 304, м. Чернігів, 14030

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів",

код ЄДРПОУ 40698985, проспект Миру, 53, кім. 561, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення 365 000,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2., директор;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УТБ-ІНЖИНІРІНГ" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 365 000,00 грн поворотної фінансової допомоги.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.03.2021 об 11:00 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали від 01.02.2021 року учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв`язку не направлялись.

Копія ухвали суду від 01.02.2021 отримана представником позивача особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 02.02.2021.

У зв`язку з відсутністю відомостей про адресу електронної пошти ТОВ "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів", 18.02.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений у витязі з ЄДР, як номер телефону особи, яка зазначена керівником відповідача - ОСОБА_1 , за допомогою мобільного додатку Viber була відправлена копія ухвали суду від 01.02.2021. Від останнього надійшло повідомлення про те, що з лютого 2017 року він не має жодного відношення до компанії відповідача. Доказів на підтвердження викладеної обставини зазначена особа суду не надала.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), зробленого судом станом на 28.01.2021, місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів": проспект Миру, 53, кім. 561, м. Чернігів, 14005; керівник підприємства - ОСОБА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання судовими розпорядниками Господарського суду Чернігівської області було здійснено вихід за адресою: проспект Миру, 53, кім. 561, м. Чернігів, 14005 (зазначена у позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ) для вручення ухвали суду від 01.02.2021 у справі № 927/91/21 та було встановлено відсутність ТОВ "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів" за вказаною, про що складено акт № 65/2021 від 26.02.2021.

Крім того, менеджером з персоналу ТОВ ВКФ Сінком-Чернігів (орендарем цього приміщення) надано документи на підтвердження відсутності за адресою: проспект Миру, 53, кім. 561, м. Чернігів, 14005 ТОВ "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів", а саме: копію договору № 30 суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2016, копію угоди про розірвання договору суборенди № 30 від 01.08.2016, а також копію акту здачі-приймання приміщення від 31 грудня 2016.

Відповідно до наданих документів відповідач орендував у ТОВ ВКФ Сінком-Чернігів кім. №561 у будівлі по проспекту Миру, 53 у м. Чернігів на підставі договору суборенди від 01.08.2016, але вказаний договір був розірваний з 31.12.2016 і у цей же день орендоване приміщення повернуто ТОВ ВКФ Сінком-Чернігів .

Отже, відповідач фактично відсутній за адресою реєстрації.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає ОСОБА_1 належним керівником відповідача і у сукупності наведених вище обставин, відповідно до ст. 120, 242 ГПК України, дійшов висновку про те, що відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у цій справі та встановлення строків для подання заяв по суті, а днем вручення ухвали від 01.02.2021 є 26.02.2021.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 15.03.2021.

Відповідач у підготовче засідання 02.03.2021 не з`явився.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, підготовче засідання 02.03.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні 02.03.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 16.03.2021 на 10:00.

Ухвалою суду від 02.03.2021 повідомлено учасників справи про час та місце проведення підготовчого засідання 16.03.2021. Копія ухвали суду від 02.03.2021 отримана представником позивача особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 02.03.2021.

На офіційній веб-сторінці Господарського суду Чернігівської області https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028 було опубліковано повідомлення відповідачу про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 16.03.2021 о 10:00.

У зв`язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. 16 березня 2021 року у відпустці, судове засідання, призначене на 16.03.2021 о 10:00, не відбулося.

Ухвалою суду від 11.03.2021 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.03.2021 о 12:00 та повідомлено сторін про дату, час та місце розгляду справи по суті.

Копія ухвали суду від 11.03.2021 отримана представником позивача особисто у приміщенні Господарського суду Чернігівської області 15.03.2021.

На офіційній веб-сторінці Господарського суду Чернігівської області https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028 було опубліковано повідомлення відповідачу про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 23.03.2021 о 12:00.

15.03.2021 та 17.03.2021 копія ухвали суду від 11.03.2021 була направлена на номер телефону керівника відповідача - ОСОБА_1 - НОМЕР_1 за допомогою мобільного додатку Viber. Вказані повідомлення були доставлені адресату, про що свідчать відмітки ?? під цим повідомленням. Такий статус повідомлення доставлено у додатку Viber є загальновідомою обставиною.

Також ухвала суду від 11.03.2021 була направлена засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витягу з ЄДР.

Відповідач у судове засідання з розгляду справи по суті 23.03.2021 не з`явився, проте явка його у це судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до витягу з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400051412747, тобто ухвали суду від 11.03.2021, направленої на адресу ТОВ "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів", останній запис щодо вказаного поштового відправлення датується 18.03.2021 про невручення відправлення під час доставки.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 23.03.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).

У судовому засіданні 23.03.2021 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення .

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги № 14-09/16 від 14.09.2016 в частині повернення коштів у розмірі 365 000,00 грн.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

14.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УТБ-ІНЖИНІРІНГ" (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів" (далі - Позичальник) укладено договір №14-09/16 безпроцентної поворотної фінансової допомоги (далі - Договір) (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 1.1 Договору Позикодавець зобов`язується надати Позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором строк та в повному об`ємі.

У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що сума фінансової допомоги становить 422 000,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що Позикодавець зобов`язаний надати фінансову допомогу протягом 5 днів з моменту заявки Позичальника.

Фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування, по заявці Позичальника, грошових коштів з рахунку Позикодавця на рахунок Позичальника (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 4.1-4.2 Договору Позикодавець надає фінансову допомогу Позичальнику строком до 28 лютого 2017 року. Строк, вказаний у п. 4.1 Договору, може бути продовжений за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору за 10 днів до закінчення строку, вказаного в п. 4.1 Договору, Позичальник зобов`язується повернути суму фінансової допомоги.

Фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позичальника на рахунок Позикодавця (п. 5.2 Договору).

Пунктом 6.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, проте у будь-якому випадку до 31 грудня 2016 року.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу фінансову допомогу в сумі 422 000,00 грн, що підтверджується копіями банківських виписок, а саме 14.09.2016 перераховано 40 000,00 грн, 23.09.2016 - 340 000,00 грн, 23.12.2016 - 42 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено надання ПФД, згідно договору №14-09/16 від 14.09.2016, без ПДВ (а. с. 7, 8).

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання та повернув позивачу отриману фінансову допомогу у загальному розмірі 57 000,00 грн, що підтверджується копіями банківських виписок, а саме 14.02.2017 повернуто 30 000,00 грн, 21.02.2017 - 27 000,00 грн. У призначенні платежу зазначено повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору №14-09/16 від 14.09.2016, без ПДВ (а.с. 9, 10).

Отже, залишок неповернутої відповідачем поворотної фінансової допомоги становить 365 000,00 грн.

Доказів повернення позивачу коштів у розмірі 365 000,00 грн відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не повернув позивачу у повному обсязі надану поворотну фінансову допомогу у визначений Договором термін, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 365 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Мегаполіс-Чернігів" (код ЄДРПОУ 40698985, проспект Миру, 53, кв. 561, м. Чернігів, 14005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-ІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 40627275, вул. Захисників України, 17-А, офіс 304, м. Чернігів, 14030) 365 000,00 грн поворотної фінансової допомоги та 5 475,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено 24.03.2021.

Суддя В. В. Шморгун