Рішення

від 16.01.2021 по справі 160/14486/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року Справа № 160/14486/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головне управління ДПС в Дніпропетровській області до ТОВ БУДТОРГСЕРВІС про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

05.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС , у якому позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС код ЄДРПОУ 21923803 у сумі 9395,71 грн. на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області знаходиться ТОВ БУДТОРГСЕРВІС , в інтегрованих картках якого обліковується податковий борг, який не сплачений та не заявлений до суду по орендній платі з юридичних осіб та податку на нерухоме майно в загальній сумі 9 395,71 грн, що виник в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, самостійно визначених платником у податковій декларації (розрахунку). Податковий борг виник (не переривається) 30.04.2020 року. У зв`язку з виникненням заборгованості податковим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу №153920-54 від 15.04.2020 року, яка направлена засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника податків та податкова вимога була повернута ГУ ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набуло права відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення у сумі 9 395,71 грн заборгованості з відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від позивача додаткові докази по справі.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.01.2021 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС код ЄДРПОУ 21923803 у сумі 2 595,71 грн. на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків банках, що обслуговують такого платника податків.

Оскільки , відповідно до ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання. При цьому згідно зі ст. ст. 258, 262 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

З аналізу наведених норм вбачається, що всі процесуальні дії, у тому числі зменшення позовних вимог мали бути вчинені протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи зміст викладених правових норм та дату відкриття провадження у цій справі, останнім днем строку на подачу заяви, якою змінюється предмет або підстави позову, збільшується або зменшується розмір позовних вимог є 08.12.2020 року.

Таким чином в силу положень ч.1 ст.47 КАС України суд розцінює вказану уточнену позовну заяву як додаткові пояснення щодо наявного податкового боргу станом на день судового розгляду справи.

Відповідач в ході судового розгляду правом на подання відзиву та документів на спростування правової позиції позивача не скористався, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи за вимогами ст. 262 КАС України мав відбутись до 07.01.2021, враховуючи, що з 07.01.2021 по 10.01.2021 були вихідні дні, а у період з 11.01.2021 по 15.01.2021 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала на лікарняному, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішує в перший робочий день - 16.01.2021.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС (код ЄДРПОУ 21923803) зареєстроване у якості юридичної особи 01.12.1994 у та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованій картці ТОВ БУДТОРГСЕРВІС станом на 31.12.2020 обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 10 302,15 грн, а також податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 2 994,04 грн.

Проте, заява про збільшення позовних вимог порядку ч.1 ст.47 КАС України позивачем під час судового розгляду справи не подавалось, з огляду на що суд на підставі положень ч.2 ст.9 КАС України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Так, за ТОВ БУДТОРГСЕРВІС обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальній сумі 1545,20 грн., що виник внаслідок часткової несплати податкових зобов`язань (за березень-червень 2020 року) нарахованих платником самостійно по податковій декларації з плати за землю №9008192521 від 28.01.2020. Також судом встановлено, що на момент подання декларації у відповідача була наявна переплата у розмірі 160,36 грн.

Крім того, за ТОВ БУДТОРГСЕРВІС обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальній сумі 1 050,51 грн., що виник в результаті часткової несплати (за І,ІІ квартали 2020 року на суму 3 887,04 грн) самостійно визначених платником податків грошових зобов`язань:

- по податковій декларації з податку на нерухоме майно від 18.02.2020 №90280534888 у сумі 7 774, 06 грн, зі сплатою 1 943,52 щоквартально, на IV квартал 2020 року - 1 943, 50 грн.

Також судом встановлено, що на момент подання декларації у відповідача була наявна переплата у розмірі 688,69 грн.

Крім того, відповідно до розрахунку, з врахуванням надходження коштів від відповідача, позивачем разом із заявою від 15.01.2021 було надано розрахунок податкового боргу станом н 15.01.2021 року, згідно якого податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 1 050,51 грн, по орендній платі з юридичних осіб - 1 545,20 грн.

У зв`язку з несплатою ТОВ БУДТОРГСЕРВІС задекларованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2 595,71 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За положеннями пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

До місцевих податків належить, зокрема, податок на майно (пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України).

Відповідно до п.п.265.1.1 та 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп. 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України).

У пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

В силу пп. б) пп. 266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Крім того, порядок сплати орендної плати врегульований положеннями статті 288 ПК України.

Так, п.288.1 ст. 288 ПК України визначено підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 ПК України).

За приписами п.288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287цього розділу (п.288.7 ст. 288 ПК України).

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК України).

Згідно з п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За положеннями п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до абз.1 п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п.59.5 ст.59 ПК України уразі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 15.04.2020 року №153920-54, яка була направлена засобами поштового зв`язку на юридичну адресу платника податків, проте відділенням потового зв`язку на адресу контролюючого органу повернуто конверт з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем суми податкового боргу, заявленого до стягнення, а також доказів оскарження останнього чи його складових у судовому порядку.

При цьому, суд також звертає увагу, що відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У пп.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що орган стягнення це державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 41.2 статті 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

На підставі пп.19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За положеннями частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 9 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2 статті 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) до товариства з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС (місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, буд.68; код ЄДРПОУ 21923803) про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю БУДТОРГСЕРВІС код ЄДРПОУ 21923803 у сумі 2 595,71 грн. (дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 71 копійку) на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків банках, що обслуговують такого платника податків.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно