Рішення

від 15.03.2021 по справі 200/10734/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 р. Справа№200/10734/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Мартиненко О.М. до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Мартиненко О.М. звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач-1) про:

- визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови у реєстрації податкових накладних та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 18 липня 2020 року - рішення від 12 серпня 2020 року № 1828144/42567187, податкової накладної № 9 від 23 липня 2020 року - рішення від 12 серпня 2020 року № 1828145/42567187;

- зобов`язання Головне управління ДПС у Донецькій області внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкових накладних датою їх фактичного отримання, а саме податкової накладної № 8 від 18 липня 2020 року та податкової накладної № 9 від 23 липня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатом проведення господарської операції, позивачем складено дві податкові накладні, однак їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з відповідністю п. 1 Критерії ризиковості здійснення господарської операції. Позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності господарської операції та копії документів. Однак, рішеннями від 12 серпня 2020 року у реєстрації податкових накладних № 8 та № 9 було відмовлено.

Позивач вважає такі дії та рішення відповідача-1 протиправними, оскільки ним було подано всі документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, спірні рішення не містять вичерпного переліку документів, які були необхідні для реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 07 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

05 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області. Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено у зв`язку з відповідністю п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Згідно з відомостями інформаційних баз ДФС, господарські операції з реалізації пшениці 2 класу врожаю 2020 року за кодом УКТЗЕД 1001990000, що відображені в направлених податкових накладних відповідали критеріями ризиковості здійснення господарської операції, оскільки обсяг реалізації пшениці перевищував обсяг придбання такого товару на митній території України за умов відсутності імпорту такого товару та відсутності врахованої таблиці даних платника податку, яка б свідчила про постання пшениці на постійній основі.

Комісію було розглянуто повідомлення позивача та додані документи, однак, разом із повідомленням, позивачем не було надано документів первинного обліку, у зв`язку з чим неможливо підтвердити реальність господарських операції, які відображені у податкових накладних № 8 та № 9. Також підприємство не надало витяг з книги обліку доходів та витрат або Журналу реєстрації господарських операцій, не надало жодного первинного/бухгалтерського документу, який свідчив би про облік незібраного врожаю в бухгалтерському обліку підприємства, а відтак і про зміну структуру активів та пасивів підприємства, яке є передумовою для відображення настання реального економічного ефекту від здійснення позивачем операцій з вирощування пшениці та отримання готового врожаю. Також підприємством не надано доказів, що підтверджують факт оплати товару, що свідчить про спрямованість діяльності підприємства виключно на отримання податкової вигоди.

Представник відповідача також наголошував на тому, що позовні вимоги обґрунтовані на підставі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП № 117, який на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року до участі у справі залучено співвідповідача - Державну податкову службу України (далі - відповідач-2). У зв`язку з наведеним розгляд справи було розпочато спочатку.

Відзиву на позовну заяву від відповідача-2 до суду не надходило.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - фермерське господарство Мартиненко О.М. , код ЄДРПОУ 42567187, місцезнаходження юридичної особи: Донецька обл., Великоновосілківський р-н, село Костянтинопіль, вул. Комарова, буд. 78. Основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судом встановлено, що 17 липня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю АТ КАРГІЛЛ (покупець) та фермерським господарством Мартиненко О.М. (постачальник) укладено договір поставки № 2100061700.

Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити продовольчу пшеницю 2 класу, продовольчу пшеницю 3 класу, пшеницю 4 класу урожаю 2020 року, на умовах DAP доставлено до критих складів ДП Маріупольський морський торговельний порт Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 99; Зернового терміналу Широка Балка (ТОВ АП-Групп ), Донецька обл., Першотравневий р-н., с. Широка Балка, вул. Гоголя, 18; Адміністративно-складського комплексу (ТОВ СТТ ) Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 128А згідно Інкотермс-2020 в частині, що не суперечить умовам цього договору.

За результатом проведення господарської операції з ТОВ АТ КАРГІЛЛ позивачем було сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну № 8 від 18 липня 2020 року та податкову накладну № 9 від 23 липня 2020 року.

Відповідно до квитанцій від 05 серпня 2020 року реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено та зазначено, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунок коригування в ЄРПН.

Позивачем було надіслано до податкового органу повідомлення від 06 серпня 2020 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. В повідомленні зазначено, що продукція вирощується на ділянках, які належать засновнику на правах власності, а також на орендованих земельних ділянках, згідно договору оренди, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Станом на 01 січня 2019 року площа сільськогосподарських угідь становила 157,25 га. Станом на 16.07.2020 р. площа сільськогосподарських угідь дорівнює 317,0194 га.

До повідомлення було додано пояснювальну записку, договір поставки № 2100061700, накладну № 25 від 18.07.2020 р., накладну № 26 від 23.07.2020 р., довіреність № 2337 від 17.07.2020 р., рахунок-фактуру № 25 від 18.07.2020 р., товарно-транспорту накладну № 71 від 21 липня, товарно-транспортну накладну № 60 від 17.07.2020 р., рахунок-фактуру № 26 від 23.07.2020 р.

Рішенням від 12 серпня 2020 року № 1828144/42567187 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Рішенням від 12 серпня 2020 року № 1828145/42567187 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішеннями Головного управління ДПС у Донецькій області від 27 серпня 2020 року № 45402/42567187/2 та № 45588/42567187/2 рішення про відмову у реєстрації податкових накладних залишені без змін, а скаргу без задоволення. Зазначений факт знайшов своє підтвердження у відзиві на позовну заяву.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як вже було зазначено вище, пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

На виконання вимог цієї статті, 11 грудня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної зупинена з посиланням на п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.

При цьому в квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальний перелік таких документів наведено в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, згідно з яким перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Разом з тим, суд зазначає, що вказаний Порядок визначає певні повноваження відповідних суб`єктів владних повноважень, а не платників податків.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 року в справі №819/330/18 звернув увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили пропозицій щодо надання конкретних документів, що позбавило позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складання спірних податкових накладних.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 5 вказаного Порядку, як вже зазначалося, включає можливий перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з п.п. 6 та 9 цього Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з п.п. 3 та 10 вказаного Порядку комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків копій документів, зокрема, розрахункових документів та/або банківських виписок.

Як вже зазначалось раніше, матеріалами справи підтверджено, що позивачем надавались пояснення та копії первинних документів щодо господарських відносин з його контрагентом, за результатом яких винесені податкові накладені № 8 та № 9, а саме договір поставки № 2100061700, накладну № 25 від 18.07.2020 р., накладну № 26 від 23.07.2020 р., довіреність № 2337 від 17.07.2020 р., рахунок-фактуру № 25 від 18.07.2020 р., товарно-транспорту накладну № 71 від 21 липня, товарно-транспортну накладну № 60 від 17.07.2020 р., рахунок-фактуру № 26 від 23.07.2020 р.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних сам факт не надання лише розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, коли у суб`єкта владних були наявні інші документи щодо господарських операцій.

Крім того, в разі, якщо контролюючий орган вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема, якщо подані не всі документи), це не давало йому права приймати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів.

Адже, встановлений пунктом 3 Порядку строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 6 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що не подання позивачем податковому органу разом із поясненнями копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків не є безумовною підставою для прийняття спірних рішень, оскільки як вказано вище у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано чіткого переліку документів, які необхідно надати позивачу, а також зокрема й з огляду на те, що контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Відповідно до присів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень від 12 серпня 2020 року № 1828144/42567187 та № 1828145/42567187.

Водночас позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо відмови у реєстрації податкових накладних задоволенню не підлягають, оскільки достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача є скасування рішень, яким відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних.

У відповідності до п. 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520).

При цьому у відповідності до п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Отже, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відноситься до повноважень ДПС України.

Дослідивши документи, які були надані позивачем до контролюючого органу та до суду, суд приходить до висновку, що такі документи свідчать про наявність законних підстав для реєстрації податкових накладних, а тому позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкові накладні № 8 та № 9 в ЄРПН підлягають задоволенню.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

У разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкові накладні № 8 від 18 липня 2020 року та № 9 від 23 липня 2020 року датою їх подання.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1051 грн. підлягає стягненню на корить позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області, та у розмірі 2102 підлягає стягненню на корить позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства Мартиненко О.М. до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 серпня 2020 року № 1828144/42567187 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 18 липня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 серпня 2020 року № 1828145/42567187 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 23 липня 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8, подану Фермерським господарством Мартиненко О.М. (місцезнаходження: Донецька обл., с. Костянтинопіль, вул. Комарова, 78), датою її подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9, подану Фермерським господарством Мартиненко О.М. (місцезнаходження: Донецька обл., с. Костянтинопіль, вул. Комарова, 78), датою її подання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь Фермерського господарства Мартиненко О.М. (місцезнаходження: Донецька обл., с. Костянтинопіль, вул. Комарова, 78) судовий збір у розмірі 1051 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Фермерського господарства Мартиненко О.М. (місцезнаходження: Донецька обл., с. Костянтинопіль, вул. Комарова, 78) судовий збір у розмірі 2102 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 15 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко