Рішення

від 24.03.2021 по справі 400/1646/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

24 березня 2021 р.справа № 400/1646/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представників позивача: Чамари Л.В., Тубальцевої Л.В.,

представника відповідача: Солтовської Р.О.

у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідачаофісу великих платників податків ДПС, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.20 р. № 0000315311, № 0000325311

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (надалі - позивач або ТОВ "СЦ "Металург") звернулось з позовом до офісу великих платників податків Державної податкової служби (надалі - відповідач або ОВПП ДПС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 9 січня 2020 р. № 0000315311, № 0000325311.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. В жовтні-грудні 2019 р. ОВПП ДПС провів перевірку ТОВ "СЦ "Металург" на предмет дотримання вимог податкового законодавства, в результаті якої дійшов висновку про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість (надалі - ПДВ). Такий висновок відповідача ґрунтується на підставі оцінки господарських правовідносин ТОВ "СЦ "Металург" з низкою постачальників, як безтоварних. Позивач вважає, що відповідач порушив процедуру оформлення результатів перевірки, а наведений висновок зроблено на підставі суто суб`єктивних припущень ревізорів, які не підтверджені належними та допустимими доказами:

- акт перевірки, в порядку визначеному Податковим кодексом України (надалі - ПК України), відповідач ТОВ "СЦ "Металург" не надсилав і не вручав. Позивач стверджує, що посадові особи ТОВ "СЦ "Металург" не відмовлялись від підпису та отримання акту перевірки, а його примірник було одержано в одному поштовому конверті разом з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями та актом про відмову від отримання акту перевірки, що позбавило позивача права подати заперечення на цей акт;

- відповідач порушив встановлений ст. 56 ПК України 20-денний строк для прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення, що тягне її задоволення в силу закону;

- акт перевірки ТОВ "СЦ "Металург" не містить визначення наведених відповідачем порушень у числовому (цифровому) виразі в розрізі контрагентів, що робить його бездоказовим, свідчить про штучність висновків ревізорів ОВПП ДПС та позбавляє можливості перевірки висновків контролюючого органу;

- аналіз ланцюгів постачальників, який покладений в основу оцінки господарських операцій ТОВ "СЦ "Металург" як безтоварних, суперечить принципу індивідуальної відповідальності;

- дійсність господарських операцій позивача підтверджується можливістю відслідкувати подальше споживання товарів і робіт у власній господарській діяльності ТОВ "СЦ "Металург" та виконанні зобов`язань перед ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - ТОВ "МГЗ").

Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, під час перевірки ТОВ "СЦ "Металург" ним аналізувались дані щодо його постачальників та було встановлено, що останні не мають достатніх матеріально-технічних передумов для постачання позивачу товарів і послуг. Крім цього, відповідач дослідив ланцюги постачання контрагентів ТОВ "СЦ "Металург" та не встановив переміщення товару (послуг) за цими ланцюгами (т. 67 а. с. 17-20).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив по суті є копіюванням рішення ДПС України про результати розгляду його скарги на податкові повідомлення-рішення і не містить спростування жодних доводів позивача, викладених в позовній заяві (т. 67 а. с. 29-34).

В запереченні на відповідь на відзив відповідач послався на те, що формальна наявність у позивача первинних документів, не може розглядатись як беззаперечний доказ легальності його господарських операцій (т. 67 а. с. 43-45).

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (т. 67 а. с. 2-4).

За клопотанням відповідача, судове засідання проведено в режимі відеоконференції (т. 67 а. с. 37, 55, 66, 73).

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, викладені в заявах по суті справи.

На підставі ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

З 29 жовтня до 9 грудня 2019 р. ОВПП ДПС провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СЦ "Металург", результати якої оформлені актом від 16 грудня 2019 р. № 13/28-10-53-11/32654880 (надалі - Акт перевірки), у висновку якого, серед іншого, вказано на такі порушення:

- ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.36., ст. 44 п. 44.1., п. 44.2., ст. 134 п. 134.1. пп. 134.1.1., ст. 135 п. 135.1. ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 16 511 245,0 грн.;

- ст. 198 п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., ст. 201 п. 201.10. ПК України, що потягло заниження ПДВ на суму 17 841 173,0 грн. (т. 2 а. с. 4-146).

Інші порушення, викладені в Акті перевірки, позивачем в даній справі не оскаржуються.

Акт перевірки не містить підписів директора та бухгалтера ТОВ "СЦ "Металург".

Позивач наполягає на тому, що вказані посадові особи не відмовлялись ані від підпису, ані від отримання Акту перевірки, а 14 січня 2020 р. в одному поштовому конверті ним були отримані власне Акт перевірки, податкові повідомлення-рішення та акт про відмову від отримання Акту перевірки.

Відзив відповідача не містить будь-яких доводів на спростування цих аргументів. В судовому засіданні представник ОВПП ДПС також не надав ніяких пояснень щодо цих обставин.

Відповідно до ст. 86 п. 86.1. ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Як встановлено ст. 86 п. 86.3. ПК України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Таким чином, відповідач повинен оформити відповідним актом як відмову від підпису акту перевірки, так і відмову від його отримання.

Відповідно до ст. 74 ч. 2 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведених приписів ПК України та КАС України, належним доказом відмови позивача від підписання та від отримання Акту перевірки, є відповідні акти.

За приписами ст. 79 ч. 3 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд констатує, що ОВПП ДПС до відзиву не подав акту про відмову позивача від підписання Акту перевірки та акту про відмову в його отриманні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів належними доказами факт відмови позивача від підписання та від отримання Акту перевірки.

Стаття 86 п. 86.7. ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Порушивши обов`язок вручення позивачу Акту перевірки, відповідач тим самим позбавив його можливості подати заперечення на нього, що, на погляд суду, є суттєвим порушенням встановленої ПК України процедури оформлення результатів перевірки, так як такі дії відповідача унеможливлюють реалізацію позивачем гарантованих законом прав.

9 січня 2020 р. ОВПП ДПС прийняв в тому числі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000315311, яким ТОВ "СЦ "Металург" збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 17 841 173,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 4 460 293,25 грн.;

- № 0000325311, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 16 511 245,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 4 127 811,0 грн. (т. 2 а. с. 1-3).

Також, за результатами перевірки, ОВПП ДПС прийняв податкові повідомлення-рішення №№ 0000335311, 0000345311, 0000355311, які в даній справі не оскаржуються.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (ст. 56 п. 56.1.-56.3. ПК України).

Скориставшись своїм правом, 27 січня 2020 р. позивач подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення №№ 0000315311, 0000325311, 0000335311, 0000345311, 0000355311, яку остання отримала 29 січня 2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням (т. 3 а. с. 91-130).

19 лютого 2020 р. ДПС України прийняла рішення про продовження строку розгляду скарги до 29 березня 2020 р. включно, яке позивач отримав 22 лютого 2020 р. (т. 3 а. с. 131).

30 березня 2020 р. ДПС України своїм рішенням частково задовольнила скаргу, частково скасувавши штраф за податковим повідомленням-рішенням № 0000355311 (не є предметом оскарження в цій справі), а в іншій частині податкові повідомлення-рішення, в тому числі ті, що є предметом спору, залишені без змін, а скарга - без задоволення (т. 3 а. с. 132-140).

Відповідно до приписів ст. 56 п. 56.8., п. 56.9. ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Таким чином, законом визначено, що протягом 20 календарних днів, які відліковуються з наступного дня після отримання скарги, ДПС України повинна або прийняти рішення по суті скарги, або до спливу цього строку, продовжити строк її розгляду, повідомивши про це позивача.

Скарга позивача отримана ДПС України 29 січня 2020 р., відповідно, перебіг 20-денного строку розпочався 30 січня 2020 р. і сплив 18 лютого 2020 р. В той же час, рішення про продовження строку розгляду скарги прийнято ДПС України лише 19 лютого 2020 р. і надіслано в той же день.

Отже, у встановлений ст. 56 ПК України 20-денний строк, ДПС України не прийняла ані рішення про розгляд скарги по суті, ані рішення про продовження строку її розгляду.

Факт подальшого прийняття ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги поза межами встановленого ПК України строку, правового значення не має та не змінює наведених висновків суду.

Суд вважає за необхідне зауважити, що за загальним правилом, порушення суб`єктом владних повноважень строків прийняття рішення, не тягне за собою його нечинність (недійсність). Разом з тим, ПК України прямо передбачені правові наслідки порушення контролюючим органом строків розгляду скарги платника податків або продовження строку розгляду скарги, у виді її задоволення. На переконання суду, такий підхід сприяє правовій визначеності для платника податків.

Отже, рішення про продовження строку розгляду скарги прийняте ДПС України з порушенням 20-денного строку, що тягне за собою повне задоволення скарги позивача в силу приписів ПК України, що є самостійною і достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Оцінюючи господарські правовідносини ТОВ "СЦ "Металург" з постачальниками, суд виходить з того, що в додатках до Акту перевірки відповідач в повному обсязі перелічив первинні документи, якими позивач оформлював господарські операції (податкові накладні, акти приймання виконаних робіт тощо), тобто висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток і ПДВ, ґрунтується не на відсутності у нього документів, як це передбачено ст. 198 п. 198.6. ПК України (т. 3 а. с. 1-90).

ТОВ "Індустрія запчастина".

Як слідує з Акту перевірки, між позивачем і вказаним постачальником укладено договір № 8310Р1972 від 1 липня 2014 р. на поставку автозапчастин та комплектуючих до автотранспорту.

Висновок ОВПП ДПС про безтоварність цієї господарської операції ґрунтується на тому, що:

- до перевірки не надані товарно-транспортні накладні (надалі - ТТН), які б засвідчували факт переміщення товару;

- відсутні сертифікати відповідності (якості) товару, або інші подібні документи;

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Індустрія запчастина" анульовано 14 лютого 2019 р.;

- так як ТОВ "Індустрія запчастина" не є виробником проданого ТОВ "СЦ "Металург" товару, відповідач дослідив ланцюг його постачання та не виявив переміщення товару за цим ланцюгом.

Такі висновки суд знаходить помилковими.

Визначення терміну "товарно-транспортна накладна" наведено в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 р. № 363 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 (надалі - Правила № 363).

Так, згідно п. 1 Правил № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, за своєю юридичною природою ТТН є документом, який складається учасниками транспортного процесу і має значення у правовідносинах, пов`язаних з перевезенням вантажу та не є первинним документом для визначення податкових зобов`язань, так як платник податків не має права вести податковий облік виключно на підставі ТТН - він повинен складати податкові накладні, які і є підставою як податкового, так і бухгалтерського обліку.

Сам по собі факт відсутності у платника податків окремих документів, в тому числі і ТТН, не може беззаперечно свідчити про безтоварність його господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Таким чином, сертифікат відповідності є суто технічним документом, який засвідчує відповідність товару (послуги) певним вимогам.

Визначення терміну "сертифікат якості" українське законодавство не містить, але зазвичай під ним розуміють документ, який свідчить про відповідність товару вимогам (стандартам) безпеки, показникам якості, технічним характеристикам, що передбачені нормами та умовами договору, тощо, тобто це також документ технічного змісту.

Відсутність у позивача сертифікатів відповідності (якості), не може бути розцінено як свідчення штучності його господарської операції з ТОВ "Індустрія запчастина".

Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Індустрія запчастина" в лютому 2019 р. не має значення для оцінки господарських операцій цього постачальника з позивачем, так як вони мали місце в листопаді-грудні 2016 р. і 2017 р.

Посилання відповідача на дослідження ланцюгів постачальників ТОВ "Індустрія запчастина", суд до уваги не приймає, так як визначення позивачем власних податкових зобов`язань відбувалось за результатами взаємовідносин з ТОВ "Індустрія запчастина", а тому господарська діяльність останнього з власними постачальниками не має впливу на оцінку правовідносин позивача з ТОВ "Індустрія запчастина".

ТОВ "СК Регіон".

Між ТОВ "СЦ "Металург" і ТОВ "СК Регіон" укладено договір № 8310Р2949 від 20 липня 2017 р. на поставку металопрокату.

Вказуючи на безтоварність цієї господарської операції, відповідач зазначив, що проданий позивачу товар ТОВ "СК Регіон" придбало у підприємств з ознаками фіктивності.

Такі доводи суд оцінює аналогічним чином, що і у випадку ТОВ "Індустрія запчастина".

Також відповідач не врахував того, що ПК України встановлює особливий порядок отримання податкової інформації, яка використовується при перевірці платника податків і він не тотожний використанню інформаційних баз контролюючого органу.

Стаття 16 Закону України "Про інформацію" визначає, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з ст. 74 п. 74.1. ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Отже, інформаційні системи контролюючого органу є засобом збереження податкової інформації, а її збір повинен відбуватись за правилами ПК України.

Відповідно до ст. 73 п. 73.3. ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин у разі проведення зустрічної звірки (ст. 73 п. 73.3. пп. 5 ПК України).

Зустрічна звірка не є перевіркою у розумінні ПК України і її проведення регламентовано Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (надалі - Порядок № 1232).

Як визначено п. 1 Порядку № 1232, під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).

Таким чином, відповідач повинен був провести зустрічні звірки контрагентів ТОВ "СЦ "Металург" та їх постачальників у ланцюгах для легалізації цієї податкової інформації, чого ним зроблено не було.

ТОВ "Південьгідробуд".

З цим контрагентом позивач уклав договір № 8310Т700 від 9 листопада 2018 р. про відновлювальний ремонт тепловозу.

Як стверджує відповідач, фактично ремонт тепловозу виконано ТОВ "Стейд Скрін", за ланцюгом постачальників якого не встановлено придбання послуги з ремонту тепловозу.

Суд звертає увагу на те, що відповідач провів виїзну перевірку ТОВ "СЦ "Металург" та мав фактичну можливість пересвідчитись у виконанні договірних зобов`язань контрагентом.

Аналізуючи правовідносини позивача з групою контрагентів, таких як ТОВ "Миколаївське заводобудівельне управління № 8", ТОВ "Миколаївське будівельне управління № 8", ТОВ "СВ Кліматехніка", ТОВ "Сервісний центр "Турбореммонтаж", ТОВ "Спецмонтажгруп", ТОВ "Укрспецобоудование", ТОВ "Фріг-Технік", ТОВ "Ремсервіс-Н", відповідач вказав на неможливість постачання ними будівельних та ремонтних робіт позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості працівників. Зокрема зазначено, що здійснений ревізорами ОВПП ДПС економічний розрахунок можливості перелічених підприємств виконати обумовлені договорами роботи, свідчить про їх неспроможність виконати значний обсяг будівельних робіт.

Стаття 20 ПК України визначає виключний перелік прав контролюючих органів, серед яких відсутнє право здійснення аналізу (розрахунку) економічної можливості платника податків або його контрагента(ів) виконання умов договору.

Відповідно до ст. 19 ч. 1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По суті Акт перевірки містить суб`єктивну оцінку ревізорів ОВПП ДПС правочинів ТОВ "СЦ "Металург" з виокремленими постачальниками. На переконання суду, визначення грошових зобов`язань може ґрунтуватися виключно на незаперечних доказах, які не залишають сумніву в штучності формування результатів господарської діяльності, свідомому укладені правочинів з метою заниження бази оподаткування. Аналіз даних інформаційних баз, дослідження ланцюгів постачальників, посилання на відсутність документів, ведення (складання) яких не є обов`язковим, або не має відношення до податкового обліку, не може покладатись в основу висновків контролюючого органу так як це фактично не є доказами, а лише засобами їх здобуття.

Як передбачено Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 р. № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745

акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (розділ І п. 2);

акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (розділ ІІ п. 3);

в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (розділ ІІ п. 4);

факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (розділ ІІ п. 5).

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (розділ ІІІ п. 4 пп. 2).

З наведеного слідує, що акт перевірки повинен містити послідовне викладення обставин та фактів, які розцінені контролюючим органом, як порушення, їх правову кваліфікацію, перелік доказів, що підтверджують наявність порушення, числове вираження заниження чи завищення податкових зобов`язань.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що Акт перевірки не містить математичного розрахунку заниження податку на прибуток та ПДВ в розрізі кожного з контрагентів, що нівелює висновки відповідача.

Згідно з ст. 102 п. 102.1. ПК України, в редакції на час прийняття податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Наведена норма встановлює пресічний строк проведення перевірки та визначення грошового зобов`язання в 1095 днів, тобто у вказаний строк контролюючий орган повинен як провести перевірку, так і нарахувати грошове зобов`язання, і ця ж норма передбачає правові наслідки пропуску такого строку у виді звільнення платника податків від грошового зобов`язання. При цьому, відповідно до конструкції ст. 102 п. 102.1. ПК України, звільнення від грошового зобов`язання відбувається саме у разі ненарахування грошового зобов`язання протягом 1095 днів.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення № 0000315311 (т. 2 а. с. 3), відповідач встановив заниження ПДВ у декларації від 19 грудня 2016 р. № 9245413541 за листопад 2016 р. на 394 966,0 грн., граничний строк сплати грудень 2016 р., що потягло нарахування 98 741,50 грн. штрафу.

Аналогічно, до розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення № 0000325311 (т. 2 а. с. 1а), включено штраф за декларацією з податку на прибуток від 9 листопада 2016 р. № 9212354900 в розмірі 95 243,0 грн. за заниження зобов`язання з цього податку на 380 973,0 грн., із граничним строком сплати 19 листопада 2016 р.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в січні 2020 р., а тому, в силу приписів ст. 102 п. 102.1. ПК України, позивач звільнений від грошових зобов`язань в цій частині, так як їх нарахування відповідачем відбулось поза межами 1095 денного строку.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, ст. 201 п. 201.10. ПК України було доповнено абзацом 3 такого змісту: "Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження" .

Зміни до ст. 201 п. 201.10. ПК України свідчать про те, що факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) підтверджує здійснення перевірки податкової чистоти господарської операції і саме з цією метою контролюючий орган наділяється повноваженнями зупинення та/або відмови в реєстрації податкових накладних.

Таке тлумачення змін до ПК України, слідує з пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, в якій зазначено наступне: "27 травня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 418-р затверджено План пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, який передбачає низку ключових реформ, які дозволять забезпечити стале економічне зростання та створять сприятливі умови для розвитку бізнесу в Україні, серед яких передбачено проведення реформи податкової системи та реформування Державної фіскальної служби України. … В рамках діяльності зазначеної робочої групи підготовлений законопроект спрямований на покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи, підвищення прозорості та якості адміністрування податків, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, усунення неузгодженостей. Метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць" .

Законопроектом пропонується внести ряд змін до ПК України, серед яких передбачається:

"- встановлення неможливості скасування податкового кредиту по податковій накладній/розрахунку коригування до неї, складеній та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року;

- запровадження механізму зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Міністерством фінансів України та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації" (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60443).

З тексту пояснювальної записки слідує, що метою змін до ПК України в частині формування податкового кредиту, було перенесення перевірки господарської операції платника податків на етап реєстрації ним податкової накладної в ЄРПН.

Протилежне тлумачення означатиме, що контролюючий орган має право двічі перевіряти одні й ті ж самі господарські операції платника податків - перший раз під час реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а другий раз під час перевірки платника податків та має право двічі приймати рішення з одного й того ж приводу у виді зупинення реєстрації податкової накладної, а в подальшому у виді рішення про нарахування податкових зобов`язань. На думку суду, це покладає надмірний і невиправданий тягар на платника податків та створює для нього правову невизначеність, адже навіть після реєстрації податкової накладної в ЄРПН, він не може бути впевнений в тому, що за результатами перевірки контролюючий орган не здійснить коригування його податкових зобов`язань.

В даній справі, більша частина господарських операцій ТОВ "СЦ "Металург" з постачальниками і, відповідно, складення податкових накладних, мали місце після 1 липня 2017 р.

Також суд звертає увагу на непослідовність висновків відповідача. Так як більша частина придбаних позивачем товарів і послуг були використані ним під час виконання зобов`язань перед ТОВ "МГЗ", то у разі встановлення фактів відсутності таких товарів (послуг), відповідач повинен був зробити послідовний висновок про завищення податкових зобов`язань ТОВ "СЦ "Металург" за операціями з ТОВ "МГЗ", але Акт перевірки таких даних не містить.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 ч. 2 КАС України).

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами безтоварність господарських операцій позивача, а тому маються підстави для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 21 020,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 02283 від 17 квітня 2020 р. (т. 1 а. с. 1). Доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. З урахуванням повного задоволення позовних вимог, судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 32654880) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471) задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення № 0000315311, № 0000325311, прийняті 9 січня 2020 р. офісом великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471), визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ 119, 04119, ЄДРПОУ 43141471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Металург" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 32654880) судові витрати у виді судового збору в розмірі 21 020,0 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз