Постанова

від 23.03.2021 по справі 520/11635/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 р. Справа № 520/11635/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, по справі № 520/11635/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Укрінтех"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Укрінтех (далі за текстом - позивач, ТОВ ТД Укрінтех ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий органом, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків від 04.08.2020 за № 23760;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Укрінтех з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

В обґрунтування позову посилається на протиправність та необґрунтованість винесеного відповідачем рішення від 04.08.2020 № 23760 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки останнє не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових підприємств та призводить до негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних, які подаються на реєстрацію позивачем, що в свою чергу негативно відображається на господарській діяльності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 520/11635/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Укрінтех (м. Харків, пр. Гагаріна, 20, кім. 2409) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків від 04.08.2020 за № 23760.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Укрінтех (ЄДРПОУ 43630123) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Укрінтех (код ЄДРПОУ 43630123) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням неправильних висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 520/11635/2020, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно застосовано приписи п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладаної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що на думку відповідача суперечить положенням ст. 242 КАС України. Посилаючись на приписи ст.ст. 71 - 74 ПК України, стверджує, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії, за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. У зв`язку з чим, вказує, що віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критерія ризикововсті є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в подальшому може бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку необхідних документів, а відтак прийняття оскаржуваного рішення про віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Також вказує, що з аналізу діяльності позивача було встановлено наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету. Крім того, існує сумнів щодо реальності здійснення операцій з продажу ТМЦ. З огляду на викладене, просить суд звернути увагу на наявність практики Верховного Суду в аналогічних справах, а саме у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 у справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 у справі №280/1098/19, від 21.08.2020 у справі № 520/6051/19, від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, не врахування яких судом першої інстанції свідчить про формальний підхід до з`ясування обставин справи.

Представник позивача в надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, а скаргу - без задоволення.

З посиланням на п.201 ст.201 ПК України зазначив, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє покупця права на включення сум ПДВ до податкового кредиту, однак не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період, а тому перебування в реєстрі ризикових платників має для позивача певні негативні наслідки у вигляді неможливості реєструвати податкові накладні в ЄРПН. З огляду на те, що оскаржуване рішення не містить конкретної підстави віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку ("не встановлено реального походження товарів", податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення придбання невідомого товару тощо), вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що комісією ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 04.08.2020 №23760 про відповідність ТОВ "ТД Укрінтех критеріям ризиковості платника податку (встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним).

Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного рішення, не подано до суду жодних доказів на підтвердження провадження позивачем господарської діяльності, які б слугували підставою для включення ТОВ ТД Укрінтех до переліку ризикових платників податків.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 6 та п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що абз. 14 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165.

Також, колегія суддів не враховує практику Верховного Суду, викладену у постановах від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 у справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 у справі №280/1098/19, від 21.08.2020 у справі № 520/6051/19, від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, на які посилається відповідач, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

Дослідивши зміст спірного рішення від 04.08.2020 за № 23760 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165 "встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг прибаним". При цьому не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, найменування товарів які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

За пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку № 1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

В спірному рішенні в якості податкової інформації зазначено лише, що "встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг прибаним".

Також відповідачем разом із відзивом на позов надано інформацію з ПН по СГ за період продаж липень 2020 року, період покупок липень 2020 року ТОВ "ТД Укрінтех . Ця таблиця містить лише найменування товару, який постачав СГ та перелік товарів, які отримував ТОВ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників. (а.с. 15).

Вказана інформація на переконання колегії суддів не є об`єктивною, оскільки, по-перше, відсутня інформація щодо придбання позивачем товарів за попередні періоди (з 22.05.2020 та 31.06.2020) з моменту реєстрації позивача (22.05.2020), по-друге, позивач надавав у липні 2020 послуги з ремонту електродвигуна та тягового елек… (повне найменування послуги не зазначене) та з організації певних робіт та вірогідно, використовував придбані у тому числі у липні 2020 товари, кабелі, регулятори напруги, котушки, тощо. При цьому, з вказаної інформації вбачається, що придбані позивачем пірометр безконтактний та безконтактний сканер були реалізовані у тому ж місяці.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, останній не виконав.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.08.2020 за № 23760, як такого, що прийнято без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Укрінтех (ЄДРПОУ 43630123) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 520/11635/2020, дійшла висновку, що при прийнятті його рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 по справі № 520/11635/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич