Ухвала

від 24.03.2021 по справі 385/381/21

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/381/21

2-з/385/3/21

У Х В А Л А

24.03.2021 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Ханас М.М.,

з участю секретаря судового засідання - Хмельовської І.П.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

23.03.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 прозабезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 3521183600:02:000:2397, площею 1,4991 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; заборони державному реєстратору, державному кадастровому реєстратору та усім іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження, зміни користувача, поділу та об`єднання земельних ділянок та будь-які інші реєстраційні дії, що тягнуть за собою зміну кадастрового номеру чи зміну власника земельної ділянки, до вирішення спору по суті.

В обгрунтування заяви покликається на високу ймовірність того, що зазначена земельна ділянка, яка підлягає спадкуванню нею, може бути відчужена, передана у приватну власність або розділена на користь третіх осіб сільською радою, що в подальшому позбавить її права на спадкування даної земельної ділянки.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст. 150 цього Кодексу, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог; пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення будь-якою особою дій щодо вищезазначеної земельної ділянки після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, відчуження даної земельної ділянки чи підготовчі дії до її реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість сільської ради відчужити чи розділити земельну ділянку на користь третіх осіб не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, заявник посилається лише на загальні підстави для забезпечення позову, між тим обґрунтувань його необхідності, не навів.

Разом із тим, даних щодо дійсної і реальної загрози вчинення будь-яких дій щодо майна (земельної ділянки) будь-якою особою та невиконання в майбутньому рішення суду матеріали справи не містять.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов переконання, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в майбутньому без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 3521183600:02:000:2397, площею 1,4991 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Могильненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області; заборони державному реєстратору, державному кадастровому реєстратору та усім іншим особам вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження, зміни користувача, поділу та об`єднання земельних ділянок та будь-які інші реєстраційні дії, що тягнуть за собою зміну кадастрового номеру чи зміну власника земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя М. М. Ханас