Ухвала

від 19.03.2021 по справі 296/2441/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/2441/21

1-кс/296/957/21

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060000000402 від 01.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 17.03.2020 гаражного приміщення № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «АГРАРНИК» (ЄДР 06958313) за адресою: м. Житомир, вул. Труда, 41, яке належить ОСОБА_3 та яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на ніж з руків`ям коричневого кольору, що ззовні схожий на холодну зброю.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав, що вилучені речі зберегли на собі сліди злочинів, являються предметами злочинів та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про необхідність повернення клопотання для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Частинами 5, 7 статті 173 встановлені вимоги до ухвали слідчого судді про арешт майна та порядок її вручення, зокрема така ухвала вручається (надсилається) фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, третій особі.

Таким чином, виконання вимог ст. 172 та ст. 173 КПК України ставиться в залежність від повноти клопотання слідчого (прокурора) про арешт майна та виходячи з системного зв`язку зі статтею 171 КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок надати усю необхідну інформацію для забезпечення розгляду клопотання слідчим суддею.

Однак, всупереч вимог ст.171 КПК України клопотання не містить відомостей щодо володільця (власника) майна та контактні дані володільця (власника) майна, що унеможливлює розгляд справи у строки визначені КПК України.

В клопотанні вказується про обшук у гаражі, який належить одній особі, а фактично користується ініша. Однак, в клопотанні не вказано чітко кому належить вилучене майно.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наслідки арешту майна для інших осіб.

Отже, відсутність відомостей щодо володільця (власника) майна, не дозволяє перевірити слідчому судді фактичні обставини справи, а також унеможливлює виконання вимог процесуального законодавства щодо повідомлення власника (володільця) про розгляд поданого клопотання та наведенню ним своєї позиції, і становить перешкоду для реалізації права на доступ до правосуддя (ст. 6 Конвенції).

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 98,99,132,171-173КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно - повернути для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення зазначених недоліків 72 години з моменту отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1