Рішення

від 11.03.2021 по справі 760/7747/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/3870/21

Справа №760/7747/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Цигановій Ю.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти на підставі п. 2.1., 2.2., 4.1., 5.2. Договору новації (зміни) зобов`язання у позику у розмірі 3 620 514 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10 серпня 2017 року між ОСОБА_3 (надалі -- Відповідач ) та ОСОБА_1 (надалі - Позивач ) укладено Договір новації (зміни) зобов`язання у позику (надалі - Договір ), згідно умов якого позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти у розмірі, що обумовлений цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а також: сплатити проценти за весь термін користування грошовими коштами у строк та розмірах, що вказані в умовах цього Договору.

Вказаний Договір укладений з метою повернення грошових коштів, проінвестованих Позивачем у будівництво нерухомості.

Так. відповідно до п. 1.2. Договору сторони дійшли згоди, що у Позичальника виникло зобов язання з повернення грошових коштів на підставі:

-Договору про заміну боржника у зобов 'язанні від 10.08.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/111 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/112 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/113 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/114 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/115 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/116 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/117 від 01.04.2017 р. ;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/118 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/119 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/120 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/121 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/122 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/123 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/125 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/126 від 01.04.2017 р. ;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/128 від 01.04.2017 р.

на загальну суму 4 495 598 грн. 80 коп., що еквівалентно 174 790 доларів США по курсу 25,72 грн. за 1 долар США Національного банку України станом на 10.08.2017 р..

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір позики за цим Договором становить 174 790 доларів США, що еквівалентно 4 495 598 грн. 80 коп., по курсу 25,72 грн. за 1 долар США Національного банку України станом на 10.08.2017р.

Розмір процентів за цим Договором складає 12,5 % річних від суми позики, що підлягає сплаті згідно п. 4.1. цього Договору і сплачується в день повернення разом із частиною позики, що підлягає сплаті (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору Позичальник повертає Позикодавцю позику у три етапи:

1) До 10 вересня 2017 року включно - суму у розмірі від 40 000 до 80 000 доларів США;

2) До 10 жовтня 2017 року включно - суму у розмірі від 60 000 до 120 000 доларів США;

3) До 10 листопада 2017 року включно - суму у розмірі до 54 790 доларів США.

Сторони дійшли згоди, що позичальник має право затримати момент сплати останнього платежу до 17 листопада без нарахування пені за прострочення повернення позики.

Згідно п. 3.3. Договору новації (зміни) зобов`язання у позику, остаточною датою повернення позики є 17 листопада 2017 року.

Позивач вважає, що оскільки 18 листопада 2017 року остаточно сплинув строк виконання Відповідачем зобов`язання за Договором позики, а тому користування Відповідачем грошовими кошнами в подальшому є неправомірним.

При цьому, Позивач посилається, що 11 вересня 2017 року Відповідач здійснив перший платіж за Договором відповідно до п. 1) п. 4.1 Договору у сумі 40 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 042 800,00 грн. за офіційним курсом долара США до гривні Національного банку України, про що сторони склали Акт прийому- передачі грошових коштів від 11.09.2017 року.

Однак, Відповідач не сплатив відсотки, обов`язок сплати яких передбачений п. 2.2. Договору.

Наступні платежі Відповідачем були прострочені.

Так, 07 грудня 2017 року на розрахунковий (картковий) рахунок Позивача у ПАТ Приватбанк від Відповідача надійшло 199 000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості по другому платежу, сплата якого передбачена п. 2) п. 4.1. Договору.

30 грудня 2017 року Відповідачем повернуто 10 000,00 доларів США., що еквівалентно 280 600,00 грн. за офіційним курсом 28,06 грн. за 1 долар США Національного банку України та 7 632, 32 грн. відсотків за користування коштами .

У подальшому Відповідач жодного платежу до дня подання цього позову до суду не здійснив.

Вказує, що Відповідач пропонував повернути борг нерухомим та рухомим майном, передачею майнових прав на нерухоме майно, однак, такі умови повернення коштів не передбачені Договором та не відповідали інтересам Позивача.

15 грудня 2017 року Позивачем було направлено Претензію щодо повернення боргу у сумі 3 658 612,14 грн., у якій Позивач просив Відповідача сплатити у 10-ти денний строк з дня отримання суму боргу у повному обсязі, а саме: 3 455 156,90 грн., оскільки строк сплати всього боргу настав 17 листопада 2017 року, а також інфляційне збільшення суми боргу у сумі 57 919,66 грн., відсотки за користування позикою у сумі 71 008,97 гри., пеню у сумі 60 017,86 грн. та 3% річних за ст. 625 ЦК України у сумі 14 508,75 грн., а всього 3 658 612,14 грн.

Вказана претензія залишена без належного реагування з боку Відповідача.

Посилаючись на вказані обставини Позивач просив позов задовольнити.

23.03.2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу визначено до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року відкрито провадження цу справі та справу призначено до розгялу у підготовчому судовому засіданні.

18.07.2018 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позлву.

Ухвалою суду від 26.07.2018 клопотання представника позивача задоволено частково та забезпечено позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_3 , а саме:

1) Автомобіль Tesla Model S 2012, дата реєстрації: 03.03.2018 р.,

2) Автомобіль BMW модель Х6 2013 року випуску, дата реєстрації 11.09.2015 року, об`єм двигуна 2993;

3) Автомобіль Chevrolet Volt 2014 року випуску, що зареєстрований 06.04.2018 р. із об`ємом двигуна 1398;

4) Земельну ділянку площею 0,0811 га, кадастровий номер: 3222486201:01:032:5067, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримана у власність ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу, укладений 26.03.2018 р., рішення про державну реєстрацію: 40310720;

5) Земельну ділянку площею 0,0707 га, кадастровий номер: 3222486201:01:032:5070, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримана у власність ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу, укладений 26.03.2018р., рішення про державну реєстрацію: 40309932.

В ішній частині заяви, відмовлено.

15.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому остання просила відмовити у задволення позову.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що позивачем необгрунтовано суму коштів, які підлягають стягненню з відповідача На думку відповідача сума, яка підлягає поверненнню відповідечем становить 1 052 429 грн.

11.10.2018 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог згідно яких позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 4 178 177 грн. 14 коп.

16.10.2018 року представником позивача подано заяву про додаткове забезпечення позову.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року заяву представника позивача задоволено частково та накладено арешт на нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_3 , а саме:

-земельну ділянку площею 0,01 га, кадастровий номер: 3222486201:01:038:5030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримана у власність Відповідачем за договором дарування, укладений 17.02.2018 р., рішення про державну реєстрацію: 39733832;

- земельну ділянку площею 0,0222 га, кадастровий номер: 3222486201:01:038:5024, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , отримана у власність Відповідачем за договором дарування, укладений 17.02.2018 р., рішення про державну реєстрацію: 39733715. В іншій частині заяви, відмовлено.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року підготовче судове засідання було закінчено та призначено до розляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач та його предстаник позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наведені сторонами доводи в обгрунтування своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази та проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Аналіз ст. 604 ЦК України дозволяє стверджувати, що новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.

Зі змісту ст. 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов`язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання); вона є двостороннім правочином (договором); нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.

Судом встановлено, що 10 серпня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір новації (зміни) зобов`язання у позику, згідно умов якого позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти у розмірі, що обумовлений цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а також: сплатити проценти за весь термін користування грошовими коштами у строк та розмірах, що вказані в умовах цього Договору.

Вказаний Договір укладений з метою повернення грошових коштів, проінвестованих Позивачем у будівництво нерухомості.

Так, відповідно до п. 1.2. Договору сторони дійшли згоди, що у Позичальника виникло зобов язаиня з повернення грошових коштів на підставі:

-Договору про заміну боржника у зобов 'язанні від 10.08.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/111 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/112 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/113 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/114 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/115 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/116 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/117 від 01.04.2017 р. ;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/118 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/119 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/120 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/121 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/122 від 01.04.2017 р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/123 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/125 від 01.04.2017р.;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/126 від 01.04.2017 р. ;

-Додаткової угоди №1 від 10.08.2017 р. про припинення Договору доручення №01.04.17/128 від 01.04.2017 р. на загальну суму 4 495 598 грн. 80 коп., що еквівалентно 174 790 доларів США по курсу 25,72 грн. за 1 долар США Національного банку України станом на 10.08.2017 р..

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір позики за цим Договором становить 174 790,00 доларів США, що еквівалентно 4 495 598 грн. 80 коп., по курсу 25,72 грн. за 1 долар США Національного банку України станом на 10.08.2017р.

Розмір процентів за цим Договором складає 12,5 % річних від суми позики, що підлягає сплаті, згідно п. 4.1. цього Договору і сплачується в день повернення разом із частиною позики, що підлягає сплаті (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору Позичальник повертає Позикодавцю позику у три етапи:

1) До 10 вересня 2017 року включно - суму у розмірі від 40 000 до 80 000 доларів США;

2) До 10 жовтня 2017 року включно - суму у розмірі від 60 000 до 120 000 доларів США;

3) До 10 листопада 2017 року включно - суму у розмірі до 54 790 доларів США.

Сторони даного Договору також дійшли згоди, що позичальник має право затримати момент сплати останнього платежу до 17 листопада без нарахування пені за прострочення повернення позики.

Згідно п. 3.3. Договору новації (зміни) зобов`язання у позику, остаточною датою повернення позики є 17 листопада 2017 року.

Таким чином, 17.11.2017 року є остаточний строк виконання Відповідачем зобов`язання за Договором позики.

Також встановлено та не заперечувалося сторонами у справі, що 11 вересня 2017 року на виконання вказаного вище Договору, Відповідач здійснив перший платіж,відповідно до п. 1) п. 4.1 Договору у сумі 40 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 042 800,00 грн. за офіційним курсом долара США до гривні визначеного Національним банком України, про що сторони склали Акт прийому- передачі грошових коштів від 11.09.2017 року.

Проте, Відповідачем не були сплачені відсотки, обов`язок сплати яких, передбачений п. 2.2. Договору, що не заперечувалося останнім.

Як вбачається з матеріалів справи, наступні платежі Відповідачем були прострочені.

Так, 7 грудня 2017 року на розрахунковий (картковий) рахунок Позивача у ПАТ Приватбанк від Відповідача надійшло 199 000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості по другому платежу, сплата якого передбачена п. 2) п. 4.1. Договору.

30 грудня 2017 року Відповідачем повернуто 10 000,00 доларів США., що еквівалентно 280 600,00 грн. за офіційним курсом 28,06 грн. за 1 долар США Національного банку України та 7 632, 32 грн. відсотків за користування коштами.

У подальшому відповідач свої зобов"язання за Договором від 10.08.2017 року не виконав та суму позики з відповідними процентами у строк, визначений договором не повернув, що не заперечувалося останнім.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Оскільки у даному випадку мають місце договірні відносини, потрібно керуватися спеціальними нормами цивільного законодавства, якими врегульовуються договірні відносини.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості .

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 520 ЦК України зобов`язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1053 ЦК України борг, який виник за зобов`язанням у зв`язку із існуванням певного правовідношення між сторонами може бути замінений на зобов`язання позики (новація): За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (ст. 1053 ЦК України).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передания грошей або інших речей, визначених родовими ознаками .

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором .

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав йог о у строк, встановлений договором або законом.

Наслідки порушення умов договору позики визначені в ст. 1050 ЦК України. Так, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Доказів на спростування взятих зобов"язань за довором новації та сплати суми позики, відповідачем не надано.

За вказаних обставин та враховуючи те, що Позивачем заявлено вимоги про стягнення позики у національній гривні, що еквівалента офіційному курсу по відношенню до долара на момент повернення відповідного платежу за Договором, приймаючи до уваги наданий позивачем розрахунок, який не спростовано Відповідачем, суд, з урахуванням меж заявлених вимог, приходить до висновку про стягнення з Відповідача заборгованості по тілу позики у розмірі 3 097 091, 30 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування грошима у розмірі 381 579,66 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 2.2. Договору новації (зміни) зобов`язання у позику розмір процентів за цим Договором складає 12,5 % річних від суми позики, що підлягає сплаті згідно п. 4.1. цього Договору і сплачується в день повернення разом із частиною позики, що підлягає сплаті.

Отже, Відповідач зобов`язаний, крім повернення позики у сумі 3 097 091,30 грн., сплатити і відсотки за користування грошима, які передбачені умовами договору.

Сума відсотків за користування коштами за вимогами Позивача визначена за період з 11.08.2017- 12.10.2018 р.р. складає 381 579 грн. 66 коп., з урахуванням черговості сплати відповідного платежу.

Оцінюючи наявний у справі розрахунок наданий Позивачем, суд вважає, що відсотки мають нараховуватися лише в межах строку дії Договору, що підтверджується правовою позицією викладеної у постанові Верховного Суду України від 06.02.2019 року у справі №175/4753/15-ц.

За даною правовою позицією ВСУ зазначив, що після закінчення строку дії кредитного договору проценти не нараховуються.

Так, згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів після 17.11.2017 року, тобто закінчення строку кредитування, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

За вказаних вище обставин, суд вважає, що з Відповідача на підставі взятих зобов"язань за Договором підлягає стягненнню відсотки за період з 11.08.2017 по 17.11.2017 р.р у розмірі 37 193.43 грн.( 1042 800,00 грн. *12,5% х31 = 10627,99 грн.; 2 126 400,00 грн. х12,5%х38=26 565,44 грн.).

Таким чином, заборгованість по тілу позики та відсотків, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 3 134 284, 73 грн.

Вказаний розмір заборгованіості відповідачем не спростовано.

Щодо стягнення інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 229 854,00 грн. та 3 % річних у розмірі 91 431, 31 грн. за період з 11.10.2017- 12.10.2018 р.р.:

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. Договору новації (зміни) зобов`язання у позику, крім пені, що встановлена у п. 5.2. цього Договору Позикодавець має право стягнути з Позичальника суми, право на стягнення, яких передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, у силу вимог ст. 625 ЦК України з Відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобов"язання за період з 18.11.2017 по 18.10.2018 р.р., тобто з дати просторочення виконання взятого зобов`язання та в межах заявлених вимог позивача , що відповідно розрахунку здійсненим судом становить 86 300,15 грн. ( 3 134 284,73 грн. х 335 дн.х3%=86300,00 грн.) .

З огляду на викладене, позов в цій частині підлягає задоволенню частково.

Разом з тим, підстав для стягнення індексу інфляції суд не вбачає, оскільки за умовами договору кошти підлягали поверненню у доларах відповідно до офіційного курсу.

У постановах Верховний Суд України (№6-284цс17 від 01.03.17, №6-1672цс16 від 21.12.16 та ін.) та Верховний Суд (№61-21851св18 від 20.02.19, № 61-23789св18 та ін.) зробив висновки, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. При цьому, не має значення застосовано позивачем еквівалент іноземної валюти чи ні.

Таким чином, індекс інфляції у спірних правовідношеннях не допускається, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

На підставі ст. 1050 ЦК України позикодавець має право на сплату йому неустойки за несвоєчасне повернення грошових коштів на підставі ст.ст. 549-552 ЦК України.

Так, відповідно до п. 5.2. Договору, при порушенні Позичальником строку повернення позики, визначеного п.4.1 цього Договору), позичальник повинен сплатити на поточний рахунок Позикодавця пеню в розмірі 12,5 % річних від суми прострочення за кожний день такого прострочення повернення позики. При цьому пеня на проценти не нараховується.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1,2 ст. 551 ЦК України).

Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі (ч. 1 ст. 552 ЦК України).

Сума пені по Договору новації (зміни) зобов`язання у позику за прострочення сплати сум позики за період з 11.10.2017- 12.10.2018 р.р. складає 378 220, 87 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи обставини справи та надані заперечення відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 50 000,00 грн. відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України.

Отже, сума боргу з урахуванням відсотків за користування грошима, пені за прострочення виконання зобов`язання, 3% річних складає 3 270 584 грн. 88 коп. (3 097 091, 30 грн.-тіло позики + 37 193, 43 грн.-відсотки + 50 000,00 грн.-пеня , 86 300,15 грн.-3% річних).

Відповідачем не спростовано вказаної вище заборгованості за спірним договором та відповідного розрахунку останнім, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 6896, 27 грн., тобто пропорційно задоволеному позову.

Керуючись ст.ст. 11, 530, 536, 549, 551, 604, 610, 612, 613, 625, 626, 627,629, 631, 1046, 1048, 1049,1050,053 ЦК України, ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) заборгованість за Договором новації (зміни) зобов`язання у позику від 10.08.2017 року у розмірі 3 320 584,88 грн., що складається: із тіла заборгованості 3 097 091,30 грн., відсотків за договором у розміру 37 193,43 грн., пені у розмірі 50 000,00 грн., та 3 % річних у розмірі 86 300,15 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 6 896,27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.М.Букіна