Рішення

від 23.06.2011 по справі 2-681/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-681/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Непши О.І.,

при секретарі - Піроженко А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Клис Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кооперативного підприємства Жовтневий ринок , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний реєстратор виконавчого комітету Миколаївської міської ради, про визнання статуту недійсним та зобов`язання прийняти новий статут,

встановив:

02 вересня 2009 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсним в цілому статут кооперативного підприємства Жовтневий ринок , затверджений постановою загальних зборів засновників підприємства від 10 травня 2002 року у зв`язку з його невідповідністю нормам ст.ст.8, 12, 15, 20 Закону України Про кооперацію , ст.7 Закону України Про споживчу кооперацію , зобов`язати державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради скасувати державну реєстрацію статуту КП Жовтневий ринок та зобов`язати загальні збори кооперативного підприємства Жовтневий ринок у місячний строк привести статут підприємства у відповідність до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 10 липня 2003 року набув чинності Закон України Про кооперацію . Згідно із Законом статут є правовим документом, що регулює діяльність кооперативу. Вказаним Законом кооперативи та кооперативні об`єднання, створені до набрання ним чинності, зобов`язані привести свої статути у відповідність із прийнятим Законом. В той же час відповідач не виконав законодавчі приписи, чим порушив право позивачки, яка є міноритарним членом кооперативу, насамперед на участь в управлінні ним. Так, п.6.3 оспорюваного Статуту, який встановлює, що розподіл голосів між учасниками (засновниками) кооперативу здійснюється залежно від внеску до статутного фонду, суперечить ст.15 Закону України Про кооперацію , за якою кожен член кооперативу чи уповноважений має один голос, і це право не передається іншій особі. П.6.4. Статуту в редакції від 20 липня 2009 року встановлює, що рішення є прийнятим, коли за нього проголосували засновники, які володіють не менше 60 % голосів у статутному фонді кооперативу, а Закон Про кооперацію встановлює, що рішення (з головних питань діяльності кооперативу, внесення змін до статуту тощо) є прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75 % членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кооперативу, присутніх на загальних зборах. Крім того, суперечить Закону положення стлт; у про можливість передачі свого голосу представнику на зборах, в той час як закон встановлює, що це право не може бути передано іншій особі. Не відповідає Закону перелік фондів, які створюються для забезпечення статутної діяльності кооперативу. Також статут не містить умов про порядок вступу до кооперативу і виходу чи виключення з нього, прав та обов`язків членів кооперативу та асоційованих членів, відсутні умови про розмір та оплату паїв і внесків членами кооперативу, положення про відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати.

Позивачка та її представник у судовому засіданні заявою від 23 червня 2011 року уточнили позовні вимоги і просили зобов`язати загальні збори кооперативного підприємства Жовтневий ринок у місячний строк прийняти новий статут, який би відповідав вимогам чинного законодавства; в іншій частині позов підтримали, наполягали на його задоволенні, обставини, викладені у позові, підтвердили.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з мотивів його безпідставності, просила у позові відмовити; окремо в запереченнях проти позову наголошувала на пропуску позивачкою строку позовної давності (а.с.38-39).

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи сповіщена завчасно і належним чином (а.с.76, 85), про причини неявки представника суд не повідомила, будь-яких заперечень з приводу позову не надала.

Ухвалою суду від 23 червня 2011 року провадження у справі в частині зобов`язання державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради (реєстраційно- ліцензійної палати) скасувати державну реєстрацію статуту КП Жовтневий ринок закрите у зв`язку з тим, що ці вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

З копії статуту КП Жовтневий ринок від 10 травня 2002 року і змін до статуту від 20 липня 2009 року та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців слідує, що позивачка ОСОБА_1 є засновником (учасником) вказаної юридичної особи (а.с.6-16).

Зокрема, Статут визначає, що:

-розподіл голосів між засновниками (учасниками) на зборах здійснюється залежно від внеску до статутного фонду (п.6.3);

-прийняття рішень здійснюється голосуванням на зборах, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували засновники, які взяли участь у роботі зборів засновників і володіють у сукупності не менше 60 % голосів у статутному фонді підприємства (п.6.4);

-засновники (учасники) можуть призначити своїх представників на зборах і можуть у будь-який час замінити їх, засновник (учасник) має право представляти інших засновників (учасників) тільки на підставі письмового підтвердження повноважень (п.6.11);

-збори вважаються правомочними, якщо в їх роботі беруть участь засновники, які володіють у сукупності не менше 60 % кількості голосів (п.6.12);

-підприємство створює такі спеціальні фонди: резервний, виробничого розвитку, соціального розвитку, дивіденди за взаємодопомогу (п.13.1).

З копії протоколу № 12 від 09 червня 2009 року слідує, що у вказаний день загальні збори внесли зміни до статуту КП Жовтневий ринок (а.с. 18-20).

Заслухавши пояснення позивачки і її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Стаття 8 Конституції України встановила, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

В відповідності до ч.10 ст.15 Закону України Про кооперацію кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Аналогічне положення закріплене і в ч.2 ст.7 Закону України Про споживчу кооперацію .

Крім цього, за правилами ч.11 ст.15 Закону України Про кооперацію рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 % членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Згідно із ч.І ст.20 Закону України Про кооперацію для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

За таких обставин для суду є очевидним, що п.6.3, п.6.4, п.6.11, п.6.12 та п.13.1 суперечать вимогам Законів України Про кооперацію та Про споживчу кооперацію .

В той же час всупереч ст.8 Закону України Про кооперацію статут КП Жовтневий ринок не містить, зокрема, положень про умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати: форми участі членів кооперативу в його діяльності.

За наявності таких суперечностей із чинним законодавством і неприведення статут у відповідність із вимогами Закону України Про кооперацію протягом року з дня набрання чинності Законом (ч.2 ст.41) суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до переконання про неможливість його існування в оспорюваній редакції, а тому вважає за можливе визнати статут недійсним в цілому.

На думку суду, викладені висновки додатково узгоджуються із позицією найвищої судової інстанції. Так, Пленум Верховного Суду України в п.13 Постанови № 13 від 24 жовтня 2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів вказав, що відповідно до вимог ст.ст.88, 143, 154 ЦК, ст.ст.27, 30 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

-на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

-порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

-відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

На час затвердження змін до спірного статуту протоколом № 12 від 09 червня 2009 року діяв Закон України Про кооперацію , втім у зміни до статуту все-таки були включені положення, що суперечать Закону, тому суд вважає, що порушення, допущенні при прийнятті статуту, не можуть бути усунуті іншим шляхом, окрім визнання статуту недійсним.

Суд не вважає, що позивачкою пропущений строк позовної давності на звернення до суду. Так, з пояснень останньої слідує, що вона змогла отримати копію спірного статут ліпне після загальних зборів 09 червня 2009 року, до цього часу її усні звернення про надання копі: статуту залишалися відповідачем без задоволення, відтак, саме тоді позивачка і дізналася, що окремими положеннями статуту порушуються її права як учасника кооперативу. Після отримання копії статуту позивачка в липні 2009 року звернулася за правовою допомогою, іде підтверджується копією угоди із адвокатом Тимошиним В.В., і вже у вересні 2009 року - із позовом до суду.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання загальних зборів прийняти новий статут кооперативного підприємства, суд знову звертається до правових позицій Верховного Суду України. Так в п.14 вищезгаданої Постанови зазначається, що статут юридичної особи : який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства.

Саме тому, що загальні збори не є суб`єктом права суд вважає неможливим зобов`язати їх прийняти новий статут КП Жовтневий ринок . Всі питання, пов`язані зі строками, місцем проведення загальних зборів, змістом статуту, відносяться до виключних повноважень учасників (засновників) підприємства, які власне і складають загальні збори, а тому втручатися в реалізацію цих повноважень суд вважає неприпустимим.

Відтак в цій частині позовні вимоги належить залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.208, 213-215, ст.218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним статут кооперативного підприємства Жовтневий ринок , затверджений постановою загальних зборів засновників підприємства від 09 квітня 2002 року, зареєстрований реєстраційно-ліцензійною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради 10 травня 2002 року за № 15683, у тому числі зміни до статуту кооперативного підприємства Жовтневий ринок , затверджені протоколом загальних зборів засновників КП Жовтневий ринок № 12 від 09 червня 2009 року, зареєстровані державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради 20 липня 2009 року за № 15221050004015072.

В частині зобов`язання загальних зборів кооперативного підприємства Жовтневий ринок у місячний строк прийняти новий статут у відповідності до вимог чинного законодавства у позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25 червня 2011 року.

Суддя: О.І.Непша