Постанова

від 24.03.2021 по справі 482/12/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.03.21

22-ц/812/611/21

Провадження № 22-ц/812/611/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Миколаїв

справа № 482/12/17

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Тищук Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.,

із секретарем Богуславською О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області, постановлену 28 січня 2021 року суддею Черняковою Н.В. в приміщенні цього ж суду, (повний текст ухвали складено 29 січня 2021 року), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 ,

яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої ОСОБА_3 ,

до ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

про захист спадкових прав, -

В С Т А Н О В И В:

З листопада 2018 року у провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договору про розподіл спадкового майна та свідоцтв про право на спадщину.

Справа неодноразово призначалась до судового розгляду.

Ухвалою Єланецького районного суду від 26 листопада 2019 року визнано обов`язковою явку в судове засідання для дачі особистих пояснень представників третіх осіб - органів опіки та піклування Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області та Новоодеської міської ради Миколаївської області, витребувано письмові висновки щодо розв`язання спору.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2020 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника третьої особи - виконувача функцій і повноважень голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області Паламарюка П.М., або, зобов`язано забезпечити явку до суду іншого представника третьої особи з належним чином оформленою довіреністю для дачі особистих пояснень щодо предмета спору. Розгляд справи призначено на 28 січня 2021 року.

Проте, вимоги ухвали суду ОСОБА_1 не виконав, у судове засідання не з`явився ні ОСОБА_1 особисто, ні представник органу опіки та піклування.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року відносно виконувача функцій і повноважень голови Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області Паламарюка П.М. застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 1 135 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт посилався на відсутність у нього повноважень виконувача функцій і повноважень голови Новоодеської районної державної адміністрації на час постановлення оскаржуваної ухвали та на перебування на лікарняному у цей день, що унеможливило виконання ним вимог ухвали. Також зазначав, що у грудні 2019 року органом опіки та піклування Новоодеської районної державної адміністрації направлено до суду висновок.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просила залишити ухвалу суду без змін, посилаючись на тривале перебування позову у проваджені судів; на самоусунення органу опіки та піклування від участі у розгляді справи наданням відзиву про те, що вирішення спору орган залишає на розсуд суду; неповідомлення ОСОБА_1 суду про перебування на лікарняному; на наявність на офіційному сайті райдержадміністрації інформації, про збереження за ОСОБА_1 повноважень представляти її інтереси.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень частини першої статті 11 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Єланецького районного суду від 26 листопада 2019 року визнана обов`язковою явка у судове засідання органу опіки та піклування Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області та витребувано письмові висновки щодо розв`язання спору. В судові засідання представник органу опіки та піклування не з`являвся. Був направлений висновок щодо вирішення спору від 18.12.2019р., в якому орган опіки і піклування вказав, що вирішення спору залишає на розсуд суду.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2020 року визнано обов`язковою явку в судове засідання представника органу опіки та піклування Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області - виконувача функцій і повноважень голови адміністрації Паламарюка П.М., або, зобов`язано забезпечити явку іншого представника з належним чином оформленою довіреністю для надання особистих пояснень щодо предмета спору. Розгляд справи призначено на 28 січня 2021 року.

28 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 застосовано заходи процесуального впливу за неявку у судове засідання, ненаправлення представника та неподання доказів поважності причин неявки у судове засідання.

Постановляючи ухвалу про застосування заходів процесуального примусу відносно ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу, суд першої інстанції виходив з невиконання ним, як виконувачем функцій і повноважень голови Новоодеської районної державної адміністрації процесуальних обов`язків, покладених на нього ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2020 року.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги доказів, згідно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1321 від 16 грудня 2020 року Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються , Новоодеську районну державну адміністрацію припинено та приєднано до Миколаївської районної державної адміністрації (пункт 4 Порядку).

Проте, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що він не мав повноважень, щоб бути присутнім в судовому засіданні в Єланецькому районному суді Миколаївської області 28.01.2021 року або забезпечити явку іншого представника з належним чином оформленою довіреністю, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Новоодеської районної державної адміністрації зазначено ОСОБА_1 . До повноважень ОСОБА_1 належить вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо; подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи. Новоодеська РДА не припинена, а перебуває у стані припинення з 05 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру про її припинення.

Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 258 ЦПК України, ухвала є судовим рішенням.

Як вбачається з пункту 6 частини 2 та частини 3 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Приписами статті 143 ЦПК України встановлено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 144 ЦПК України, одним із засобів процесуального примусу є штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

За умовами статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням цивільними процесуальними правами слід розуміти певні дії однієї зі сторін спору, що спрямовані на затягування строків розгляду справи, на спричинення додаткових необов`язкових, виходячи з матеріалів справи, витрат сторони, на вчинення стороною позасудових дій, які фактично свідчать про визнання позовних вимог, та/ або інших дій, що передбачені законом та/ або є такими, що на розсуд суду мають на меті створення перешкод здійсненню належного судочинства у конкретному спорі, тим самим перешкоджаючи доступу сторони до правосуддя та реалізації права на справедливий суд.

Відповідно до частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

Підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу в порядку процесуального примусу є факт недобросовісної поведінки учасника судового процесу, ухилення, тобто уникнення, ігнорування вчинення дій, покладених судом без поважних причин, зловживання процесуальними правами, що має певну мету перешкоджання судочинству, та умисне, без поважних причин, неподання доказів або повідомлення про неможливість їх подання.

Отже, ОСОБА_1 , на виконання ухвали Єланецького районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2020 року повинен був з`явитись в судове засідання особисто або забезпечити явку іншого представника районної державної адміністрації з належним чином оформленою довіреністю для надання особистих пояснень щодо предмета спору.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 не був позбавлений права повідомити суду причини неможливості прибуття у судове засідання або направити іншого представника.

Доводи апелянта про перебування в день постановлення ухвали суду на лікарняному, не заслуговують на увагу, оскільки не були подані суду у визначений процесуальним законодавством час, на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 6 статті 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Тобто, докази поважності причин невиконання вимог суду чи процесуальних обов`язків повинні надаватись до суду, який постановив ухвалу про стягнення штрафу. Доказів звернення з відповідною заявою до суду апелянт не надав.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 28 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.Б.Кушнірова

І.В.Лівінський

---------------------------------

Повну постанову складено 24 березня 2021 року