Постанова

від 16.03.2021 по справі 497/1959/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4450/21

Номер справи місцевого суду: 497/1959/19

Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 вересня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до істотних умов праці, зобов`язання провести розрахунок та виплатити різницю заробітної плати, мотивуючи це тим, що 30 липня 2019 року її було ознайомлено з наказом головного лікаря про внесення змін до істотних умов праці, шляхом зменшення посадового окладу середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів до 0,75% ставки медичної сестри загальної практики сімейної медицини.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 04 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 вересня 2020 року скасувати, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ППК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції усім зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про визнання незаконними та скасування наказів про внесення змін до істотних умов праці, зобов`язання провести розрахунок та виплатити різницю заробітної плати, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати незаконними та такими, що підлягають скасуванню накази головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_2 за №161 від 22 липня 2019 року, та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 .

При цьому суд також вважав, що строк звернення до суду з даним позовом позивачем не порушено, а тому - відсутні підстави для його поновлення.

Проте погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що:

-позивач працювала медичною сестрою КНП Болградський РЦПМСД - в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. Нові Трояни Болградського району Одеської області;

-відповідно до наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_2 за №161 від 22 липня 2019 року - про зміну істотних умов праці та попередження посадових осіб, вказано наступне: 1. Внести зміни у розміри посадових окладів середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів у зв`язку з наявністю меншої кількості укладених декларацій від установленої норми (до 900 декларацій на сестру медичну ЗПСМ) - з 01 жовтня 2019 року; 2. Встановити посадові оклади у розмірі 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини з цим наказом позивач була ознайомлена своєчасно - більш, ніж за два місяці до фактичних змін умов її роботи - 26.07.2019р. (а.с.11);

-згідно з документом про ознайомлення працівників середнього медичного персоналу структурних підрозділів КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги з наказом №161 від 22 липня 2019 року про зміну істотних умов праці, ОСОБА_1 будучи ознайомленою з даним наказом 26.07.2019 року, зазначила про свою незгоду зі зменшенням посадового окладу до 0,75 ставки (а.с.12).

Згідно з наказом головного лікаря КНП Болградський районний центр первинної медико- санітарної допомоги ОСОБА_2 за №81-к від 30.09.2019 року, позивач переведена на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини (а.с.14).

Відповідно до роз`яснень Одеської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я від 28.10.2019 року на звернення середнього медичного персоналу КНП Болградський РЦПМСД щодо вищезазначених спірних наказів №161 від 22.07.2019 та №81-к від 30.09.2019 року, головному лікарю КНП Болградський РЦПМСД було роз`яснено, що, оскільки з новими умовами роботи, що істотно відрізнялися від колишніх, деякі працівники не були згодні, вони, на підставі ст.32п.4 КЗпП України підлягали звільненню в разі ненадання згоди продовжувати працювати в нових умовах, оскільки ст.43 Конституції України примусова праця в Україні заборонена (а.с.15);

-позивач 24.10.2019 року зверталася до головного лікаря КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_2 та звертала увагу, що не погоджувалася зі зменшенням посадового окладу до 0,75 ставки, про що зазначила письмово при ознайомленні з наказом №161 від 22 липня 2019 року про зміну істотних умов праці (а. с. 16);

-згідно з відповіддю головного лікаря КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_2 від 19.11.2019 року, ОСОБА_1 повідомлено, що зміна істотних умов праці у вигляді встановлення посадових окладів у розмірі 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини обумовлена недосягненням нормативу кількості декларацій на 1 посаду медичної сестри та задля запобігання скорочення посад середнього медичного персоналу. Також у цій відповіді за підписом головного лікаря зазначено, що ОСОБА_1 дійсно не погодилась працювати в нових умовах зі зменшеним посадовим окладом і тому адміністрація КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги залишає за собою право припинити з ОСОБА_1 трудовий договір на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України (а. с. 17).

Зі змісту копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що 06.03.2020 року ОСОБА_1 звільнена з посади сестри медичної загальної практики КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги у зв`язку з переведенням до КНП Болградська центральна районна лікарня на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, де того же дня прийнята на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини (а.с.176-177).

Колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 3 статті 32 КЗпП України регламентовано, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці .

Наказом №161 від 22.07.2019 року зменшено посадовий оклад позивача з повної ставки (одиниця) до 0,75 ставки, що в розумінні трудового законодавства є зміною істотних умов праці. Разом з тим, питання щодо переведення зазначених працівників на роботу в умовах неповного робочого часу (на 0,75 ставки) в оскаржуваному наказі №161 від 22.07.2019 року не вирішено і доказів про ознайомлення позивача з новим графіком неповного робочого часу не надано.

Адміністрація КНП Болградський РЦПМСД видаючи наказ №161 від 22.07.2019 року виходила з відсутності обсягу фінансування з Національної служби здоров`я України із розрахунку не менше 900 декларацій прикріплених до сімейного лікаря, що дає право на виплати 1,0 посади медичної сестри на 900 декларацій. Тому, як вказує підприємство були вжиті тимчасові заходи тривалістю до 6 місяців щодо збереження штатної кількості одиниць за рахунок економії виплат заробітної плати через зменшення посадового окладу з 1,0 ставки до 0,75 ставки.

Законодавством передбачено право власника запроваджувати зміни істотних умов праці. Проте такі зміни допускаються за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці, про що працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, установі організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений орган поновити працівникові попередні умови праці.

Таким чином єдиною підставою для змін істотних умов праці є зміни в організації виробництва та праці.

Доведення наявності змін в організації виробництва та праці покладається на власника.

Проте відповідачем не надано доказів зміни в організації виробництва та праці, як підстави для зміни істотних умов праці у вигляді введення неповної ставки посадового окладу та доказів ознайомлення позивача зі змінами умов праці - новий графік неповного робочого часу, зменшення посадових функцій або обсягу виконуваної роботи тощо.

Тобто фактично зміни істотних умов праці позивача стосувалися лише запровадженням до неї неповної ставки посадового окладу.

Статтею 33 КЗпП України регламентовано, що допускається тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором , але лише за його згодою.

Частиною 4 статті 32 КЗпП України регламентовано, що в разі, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач при ознайомленні її у встановлений строк - 26.07.2019 року з наказом №161 від 22.07.2019 року про зміну істотних умов праці щодо запровадження нового розміру посадового окладу - 0,75 ставки не погоджувалася зі зменшеною ставкою посадового окладу, про що письмово зазначила.

Після фактичного запровадження неповного розміру посадового окладу з 01.10.2019 року, позивач також продовжувала виражати свою незгоду з новими умовами оплати праці і просила скасувати даний наказ адміністрації у відношенні себе, на що отримала відповідь за підписом головного лікаря, що адміністрація закладу залишає за собою право у разі незгоди позивача на нові умови оплати праці припинити з нею трудовий договір на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Однак незважаючи на неможливість збереження колишніх умов праці в частині розміру посадового окладу та відсутність надання працівником згоди на продовження роботи в нових умовах застосуванням пониженої ставки посадового окладу (зменшеного розміру заробітної плати), адміністрація трудові стосунки з позивачем не припинила і фактично перевела позивача на новий розмір оплати праці за зменшеною ставкою посадового окладу - 0,75 ставки, що суперечить ст. 32 КЗпП України.

Даним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав і зосередився на тому, що позивачем не надані докази про примушування її до праці в нових умовах проти її волі.

Проте такі висновки суду першої інстанції не узгоджуються з матеріалами справи і не засновані на вимогах ст. 32 КЗпП України.

Неможливість збереження колишніх умов праці в частині розміру посадового окладу та відсутність надання працівником згоди на продовження роботи в нових умовах із застосуванням пониженої ставки посадового окладу (зменшеного розміру заробітної плати), має наслідком припинення трудових відносин з працівником з підстав п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Доводи КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , що видання даного наказу було обумовлено необхідністю збереження кількості посадових окладів медичного персоналу та задля запобігання скорочення штатних одиниць, правомірність вимог позивача не спростовує , оскільки відповідачем не надано доказів про отримання від позивача згоди на продовження роботи в нових умовах із застосуванням пониженої ставки посадового окладу (зменшеного розміру заробітної плати), в той час, як позивачем надано докази, що не зважаючи на її незгоду адміністрація трудових відносин з нею з підстав п. 6 ст. 36 КЗпП України не припинила і вона була переведена з 01.10.2019 року на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини і працювала зі зниженою заробітною платою до 06.03.2020 року доки не була звільнена у зв`язку з переведенням на роботу до іншого медичного закладу в порядку п.5 ст. 36 КЗпП України.

Доводи КНП Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , що права позивача виданими наказами №161 від 22 липня 2019 року щодо змін істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо переведення ОСОБА_1 з 01.10.2019 року на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини не порушені з посиланням на те, що заробітна плата позивача не була нижчою ніж гарантований Державою мінімум заробітної плати, є неспроможними, оскільки визначальним в даному випадку є відсутність згоди працівника на продовження роботи в нових умовах із застосуванням пониженої ставки посадового окладу і примусове переведення її на понижену ставку зі збереженням попереднього обсягу функціоналу (обсяг і кількість трудових і посадових обов`язків, тривалість робочого часу тощо).

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування відносно ОСОБА_1 наказів головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара Ігора Вікторовича №161 від 22 липня 2019 року та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо змін істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 та щодо переведення її з 01.10.2019 року на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини, а також про зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Інзовська,164, код ЄДРПОУ 38184885) провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю в оплаті праці між повною ставкою сестри медичної загальної практики - сімейної медицини та фактично нарахованої та виплаченої заробітної плати із розрахунку 0,75 ставки сестри медичної загальної практики - сімейної медицини за період з 01.10.2019 року до 06.03.2020 року (фактично відпрацьований час до звільнення з посади у зв`язку з переведенням на інше місце роботи в інший медичний заклад).

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки при ухваленні апеляційним судом нового судового рішення позов задоволено, судовий збір сплачений позивачем за подання позову до районного суду у розмірі 768 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1152 грн. 40 коп., а всього у розмірі 1920 грн. 80 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 вересня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Веліксара Ігора Вікторовича №161 від 22 липня 2019 року щодо змін істотних умов праці сестри медичної загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_1 та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо переведення ОСОБА_1 з 01.10.2019 року на 0,75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (68702, Одеська область, м. Болград, вул.Інзовська,164, код ЄДРПОУ 38184885) провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 різницю в оплаті праці між повною ставкою сестри медичної загальної практики - сімейної медицини та фактично нарахованою і виплаченою заробітною платою із розрахунку 0,75 ставки сестри медичної загальної практики - сімейної медицини за період з 01.10.2019 року до 06.03.2020 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальній сумі 1920 грн.80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 23.03.2021 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін