Постанова

від 25.03.2021 по справі 910/6488/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2021 р. Справа№ 910/6488/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, повний текст складено 07.12.2020

у справі №910/6488/20 (суддя Ващенко Т.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога"

про стягнення 66 283,00 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно"

про стягнення 2 407,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" про стягнення 66 283,00 грн, з яких: 62 713,79 грн основного боргу, 3 834,12 грн пені, 421,52 грн 3% річних, 313,57 грн інфляційних втрат.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору на виконання робіт у сфері інформатизації від 31.07.2019.

09.06.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" про стягнення 2.407,15 грн неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" прострочило виконання робіт за Договором.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/6488/20 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/6488/20 скасувати в частині відмови у задовленні первісного позову та прийняти нове судове рішення про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі. В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/6488/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/6488/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 17.02.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 17.02.2021.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову не менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також те, що предметом позову у цій справі є вимога стягнення 66 283,00 грн та за зустрічним позовом - 2 407,15 грн, колегія суддів вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 ГПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

31.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" (Виконавець) було укладено Договір № MV31072019 про виконання робіт у сфері інформатизації (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується виконати роботи з розробки програмного забезпечення на базі платформи для електронної комерції Magento (далі - Програмне забезпечення) та зобов`язується передати Замовнику виключні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі авторські права (далі - Права) на розроблене Програмне забезпечення та на його програмний код у повному обсязі на умовах Договору.

Отже, предметом Договору є виконання робіт з розробки Програмного забезпечення.

Виконання робіт за Договором здійснюється відповідно узгодженого сторонами Графіку надання послуг (Графік), Вимог до Програмного забезпечення (Вимоги до ПЗ) та технічного завдання (Технічне завдання), які є невід`ємними додатками до Договору (п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019).

Пунктом 3.5 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019 сторони узгодили:

Технічне завдання, що містить в собі функціональні вимоги до ПЗ (FRD), розробляється Виконавцем на підставі погоджених Замовником Вимог до ПЗ та надається Замовнику в письмовій формі з одночасним направленням електронною поштою у форматі, що дозволяє внесення в нього змін.

Виконавець зобов`язаний надати на узгодження Замовнику розроблене Технічне завдання до 21.10.2019 включно.

Замовник протягом 10 календарних днів зобов`язаний погодити розроблене Виконавцем Технічне завдання або направити Виконавцю вмотивовану відмову від погодження Технічного завдання. Виконавець зобов`язаний усунути виявлені Замовником недоліки Технічного завдання протягом 5 календарних днів від дати отримання відмови.

Строк дії Договору сторонами погоджено в п. 9.1 з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за ним.

У випадку порушення Виконавцем строку виконання робіт, за вимогою Замовника, Виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення (п. 11.5 Договору).

Пунктом 13.6 Договору встановлено, що кореспонденція та обмін додатків або додаткових угод до Договору за Договором здійснюється шляхом направлення відповідних документів рекомендованою або кур`єрською поштою на адреси сторін, визначені в розділі 14 Договору.

Згідно з розділом 14 Договору:

- для Виконавця вказано: м. Київ, проспект Оболонський, б. 22-Б, оф. 59, тел. НОМЕР_2, email ІНФОРМАЦІЯ_1

-для Замовника вказано: м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15Б, перший поверх, тел. НОМЕР_1 , e-mail ІНФОРМАЦІЯ_2.

Звертаючись з первісним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" вказувало, що ним було розроблено Технічне завдання та надано на погодження відповідачу за первісним позовом, після узгодження сторонами зауважень до нього позивачем за первісним позовом було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" остаточну версію Технічного завдання. За викладеного позивач за первісним позовом вважає, що ним було належним чином та в повному обсязі виконано етап робіт з розробки Технічного завдання. Однак відповідачем за первісним позовом акт приймання-передачі робіт з розробки Технічного завдання підписано не було, грошові кошти сплачено за виконану роботу не було, натомість було скеровано повідомлення про розірвання Договору. Вказане зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" з даним первісним позовом до суду про стягнення 62.713,79 грн основного боргу за розробку Технічного завдання, 3834,12 грн пені, 421,52 грн 3% річних, 313,57 грн інфляційних втрат за порушення строку оплати виконаних робіт.

Звертаючись із зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" вказує на те, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" було порушено строк виконання робіт з розробки Технічного завдання за Договором, то підлягають застосуванню приписи пункту 11.5 Договору, та позивач нараховує відповідачу за зустрічним позовом пеню в сумі 2407,15 грн за період з 22.10.2019 по 05.12.2019 (момент розірвання Договору) на грошові кошти в розмірі 62.713,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд встановив, що за своєю правовою природою Договір від 31.07.2019 № MV31072019 є договором про надання послуг.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено, виконання робіт за Договором здійснюється відповідно узгодженого сторонами Графіку надання послуг (Графік), Вимог до Програмного забезпечення (Вимоги до ПЗ) та технічного завдання (Технічне завдання), які є невід`ємними додатками до Договору (п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019).

Таким чином, до початку виконання робіт з розробки Програмного забезпечення сторони повинні були погодити в тому числі Технічне завдання у вигляді невід`ємного додатку до Договору.

Пунктом 3.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 1) від 05.09.2019 сторони узгодили:

Технічне завдання , що містить в собі функціональні вимоги до ПЗ (FRD), розробляється Виконавцем на підставі погоджених Замовником Вимог до ПЗ та надається Замовнику в письмовій формі з одночасним направленням електронною поштою у форматі, що дозволяє внесення в нього змін.

Виконавець зобов`язаний надати на узгодження Замовнику розроблене Технічне завдання до 21.10.2019 включно.

Замовник протягом 10 календарних днів зобов`язаний погодити розроблене Виконавцем Технічне завдання або направити Виконавцю вмотивовану відмову від погодження Технічного завдання. Виконавець зобов`язаний усунути виявлені Замовником недоліки Технічного завдання протягом 5 календарних днів від дати отримання відмови.

Суд встановив, що доказів надання Виконавцем Замовнику Технічного завдання у строк до 21.10.2019 включно в письмовій формі з одночасним направленням електронною поштою до матеріалів справи не надано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Пунктом 13.6 Договору встановлено, що кореспонденція та обмін додатків або додаткових угод до Договору за Договором здійснюється шляхом направлення відповідних документів рекомендованою або кур`єрською поштою на адреси сторін, визначені в розділі 14 Договору.

Згідно з розділом 14 Договору:

- для Виконавця вказано: м. Київ, проспект Оболонський, б. 22-Б, оф. 59, тел. НОМЕР_2, email ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- для Замовника вказано: м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15Б, перший поверх, тел. НОМЕР_1 , e-mail ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд першої інстанції надав вірну правову оцінку поданому позивачем листуванню, не прийнявши його до уваги, оскільки що з наданої Виконавцем до матеріалів справи роздруківки електронної переписки (т. 1 а.с. 39-43) не вбачається між ким вона вчинялась, з яких номерів телефонів, яких правовідносин та між якими суб`єктами господарювання стосується.

Зважаючи на викладене, Виконавцем Замовнику не було надано Технічне завдання у строк до 21.10.2019 включно в письмовій формі з одночасним направленням електронною поштою.

З огляду на зазначені обставини, Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео Швидка Фінансова Допомога" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" Повідомлення № 22377 від 03.12.2019 про розірвання Договору з 05.12.2019 в порядку пунктів 3.12 та 9.2.2 Договору з додатковою угодою № 2 про дострокове припинення дії Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено в п. 9.1 з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за ним.

Надаючи оцінку викладеному, суд зазначає, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК України).

Згідно з п.п. 9.2.2 Договору дострокове припинення Договору може бути здійснено в односторонньому порядку Замовником за умови не прийняття робіт за актом приймання-передачі виконаних робіт, про що Замовник повідомляє Виконавця не пізніше ніж за 1 календарний день до бажаної дати припинення.

Таким чином, враховуючи наведені умови договору, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що Замовник в установленому законом та Договором порядку відмовився від Договору, а, відтак, Договір є таким, що достроково припинився з 05.12.2019.

Аргументи апеляційної скарги про те, що за відсутності укладення додаткової угоди між сторонами договір не є припиненим колегія суддів відхиляє, оскільки розділ 9 договору визначає випадки можливості розірвання договору в односторонньому порядку без укладення додаткової угоди. Доводи позивача про порушення положень 525, 598, 651 Цивільного кодексу України спростовуються у даному випадку п. 9.2.2 договору.

Серед іншого, як свідчать матеріали справи, Виконавець направив Замовнику Технічне завдання разом з повідомленням про виконання робіт та актом приймання-передачі виконаних робіт 03.01.2020, тобто через два місяці від погодженої сторонами дати та після дострокового припинення Договору за ініціативи відповідача за первісним позовом.

Оскільки Замовником роботи з розробки Технічного завдання не прийнято з підстав його невиконання ТОВ Ельтріно у встановлений договором строк, ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" є вільним від зобов`язань щодо оплати робіт з розробки Технічного завдання в силу положень пункту 3.12 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстнції з приводу того, що у відповідача за первісним позовом не виник обов`язок з попередньої оплати вартості робіт з розробки Технічного завдання в розмірі 62713,79 грн в порядку 6.4.1 Договору, оскільки Акт прийому-передачі виконаних робіт з розробки Технічного завдання між сторонами підписано не було як такий, що не був складений між сторонами з підстав не закінчення виконання робіт з розробки Технічного завдання Виконавцем (п. 3.13 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019).

Доводи позивача про те, що у матеріалах справи відсутні докази обґрунтованого неприйняття замовником результату робіт з розробки Технічного завдання не заслуговують на увагу, оскільки як було встановлено судом Виконавець направив Замовнику Технічне завдання разом з повідомленням про виконання робіт та актом приймання-передачі виконаних робіт 03.01.2020, тобто через два місяці від погодженої сторонами дати та після дострокового припинення Договору за ініціативи Замовника. Відтак, посилання скаржника на те, що ним належним чином виконано роботи з розробки Технічного завдання є неспроможними.

З підстав невиконання Виконавцем робіт з розробки Технічного завдання у строк встановлений договором, не мають істотного значення твердження позивача про те, що не підписання Замовником актів приймання -передачі робіт не скасовує виконання господарської операції з виконання вказаного етапу робіт Виконавцем та не звільняє від оплати робіт Замовником.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги заяву свідка ОСОБА_1 , оскільки за приписами ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з Замовника на користь Виконавця 62 713,79 грн боргу за розробку Технічного завдання.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення пені в сумі 3834,12 грн суд зазначає наступне.

Позивач цю вимогу обґрунтовує невчиненням Замовником оплати Виконавцю попередньої оплати в сумі 62 713,79 грн за розробку Технічного завдання. Внаслідок нездійснення попередньої оплати в сумі 62 713,79 грн позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 3 834,12 грн.

Дослідивши зазначені аргументи, колегія суддів зазначає, що у відповідача за первісним позовом такий обов`язок не виник (сплата попередньої оплати в сумі 62 713,79 грн) з підстав невиконання позивачем свого обов`язку з розробки Технічного завдання на умовах та в строки, встановлені Договором.

З огляду на вказане відсутні підстави для застосування до замовника положень пункту 11.4 Договору та стягнення пені.

Що стосується заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то колегія суддів зазначає, оскільки ці вимоги є похідними від вимоги про стягнення 62 713,79 грн, безпідставність якої встановлено судом, то у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного в сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні первісного позову повністю.

Щодо вимог за зустрічним позовом суд встановив наступне.

ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" вказує на те, що оскільки ТОВ "Ельтріно" було порушено строк виконання робіт з розробки Технічного завдання за Договором, то підлягають застосуванню приписи пункту 11.5 Договору. Відтак, позивач заявив до стягнення з відповідача за зустрічним позовом пеню в сумі 2407,15 грн за період з 22.10.2019 по 05.12.2019 (момент розірвання Договору), нараховану на грошові кошти в розмірі 62 713,00 грн.

Суд зазначає, що у випадку порушення Виконавцем строку виконання робіт, за вимогою Замовника , Виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення (п. 11.5 Договору).

Як свідчать матеріали справи, Замовник Виконавцю вимоги щодо сплати пені не направив.

Поряд з цим, як встановлено судом, Замовником роботи з розробки Технічного завдання не прийнято з підстав його невиконання Виконавцем у встановлені Договором строк та порядок, Виконавець є вільним від зобов`язань щодо виконання робіт з розробки Технічного завдання в силу положень пункту 3.12 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.09.2019, а нарахування пені по пункту 11.5 Договору є безпідставним.

Вказане в сукупності є підставою для відмови в задоволенні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтріно" 2 407,15 грн неустойки.

Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/6488/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков