ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1342/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.
представники сторін:
від позивача: Ремига О.В., довіреність № 647 від 24.12.2020 р., адвокат;
від відповідача: Неткал О.О., довіреність №01/105 від 01.03.2021 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 , ухвалене суддею Проскуряковим К.В., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 28.12.2020, у справі №908/1342/20
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя
до Якимівського міжрайонного управління водного господарства, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка,
про стягнення 497 911,69 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Якимівського міжрайонного управління водного господарства (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за недовраховану електроенергію у розмірі 497 911,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням споживачем при користуванні електричною енергією пунктів 3.31, 3.3, 10.2.26 ПКЕЕ. а саме зрив пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № СЗ1173699 (пломбувальний дріт був повністю розірваний), яка була встановлена згідно акту про опломбування від 18.05.2017 на дверях ввідної комірки 6 кВ, в результаті чого був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі №908/1342/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь Якимівського міжрайонного управління водного господарства судові витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 9 414 грн. 14 коп.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» , в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, не взяття до уваги преюдиціальних фактів, встановлених у справі №908/1891/17, незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до вимог ПКЕЕ саме Відповідач несе відповідальність за технічний стан засобів обліку, встановлених на його об`єкті, їх збереження і цілісність та пломб встановлених на них.
Згідно акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017 виконано пломбування розрахункового засобу обліку НС 1п-8, 6 кв ZMD410CR44.0007.c2S2 №96076229. Опломбовано двері лічильника пломбою №с31173699. Акт про пломбування підписаний представником споживача.
Представниками Позивача відповідно до Акту про порушення №000339 від 14.06.2017 зафіксовано факт зриву пломби №с31173699.
Натомість, судом першої інстанції не було досліджено те, що представник споживача (Відповідача) підписав акт про порушення та визнав факт зриву пломби, зауваживши при цьому, що пломба зірвана без відома споживача за невідомих обставин. Інших зауважень в акті не викладено (зазначені обставини підтверджується висновком Верховного Cyдy у справі №908/1891/17).
Відтак, акт про порушення №000339 віл 14.06.2017 складений з дотриманням вимог ПКЕЕ, та у відповідності до ст. ст. 76, 77 ГПК України є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог ПКЕЕ, засвідчує обставини, які зафіксовані в ньому та, відповідно, є підставою для нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії та сплати Відповідачем.
Судом першої інстанції не було застосовано преюдиційні факти, які не потребують повторного доказування в силу ст. 75 ГПК України, що були встановлені судами при розгляді справи № 908/1891/17, за наслідками розгляду якої судами було встановлено, що належним документом, яким підтверджується наявність/відсутність пломб Відповідача, є саме акт про пломбування від 18.05.2017 та акт про порушення від 14.06.2017.
Звертає увагу суду на те, що існує два різні акти про пломбування від 18.05.2017, які приєднані до матеріалів даної справи, а саме:
- належним чином засвічена Позивачем, Відповідачем та суддею Федоровою О.В. копія акту про пломбування (даний акт не був предметом дослідження проведеної експертизи у даній справі), оригінал якого був втрачений;
- новий відтворений оригінал акту з метою відображення змісту втраченого оригіналу первинного акту про пломбування (даний акт був предметом дослідження проведеної експертизи у даній справі).
Оскільки копія акту, оригінал якого було втрачено, засвідчена Позивачем, Відповідачем та суддею Федоровою О.В., то, відповідно, є належним доказом по даній справі.
Отже, надана Відповідачем у даній справі засвідчена копія акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017, оригінал якого було втрачено, підтверджує факт пломбування та відповідальність Відповідача за збереження пломби ПАТ "Запоріжжяобленерго" №С31173699.
Відповідач, Якимівське міжрайонне управління водного господарства, відзив на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні представник Відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Зазначає, що з огляду на зміст Акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017, копія якого знаходиться у Відповідача, останній взагалі не містить посилання на передачу Якимівському МУВГ на відповідальне зберігання будь-яких пломби ВАТ «ЗОЕ» .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі №908/1342/20 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (11203,01 грн).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі № 908/1342/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 15.03.2021.
В судовому засіданні 15.03.2021 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Між Позивачем та Відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії, яка закуповується за державні кошти від 19.05.2017 №39 (далі - Договір).
Відповідно до п.6.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. Згідно п.6.3. Договору споживач зобов`язується, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору, оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка №5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .
Згідно з п. 8.3.3. Договору Споживач сплачує Постачальнику оперативно-господарську санкцію у розмірі вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
14.06.2017 представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» проведено перевірку Якимівського міжрайонного управління водного господарства, за результатами якої складений акт про порушення № 000339 (далі - акт).
В акті зафіксовано порушення споживачем при користуванні електричною енергією на об`єкті за адресою: НС 1р8, ввід 6кВ, поблизу с. Розівка, пунктів 3.31, 3.3, 10.2.26 ПКЕЕ. а саме зрив пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № СЗ1173699 (пломбувальний дріт був повністю розірваний), що була встановлена згідно до акту про опломбування від 18.05.2017, на дверях ввідної комірки 6 кВ, в результаті чого був відкритий доступ до вторинних кіл розрахункового приладу обліку.
Акт про порушення від 14.06.2017 № 000339 підписаний уповноваженими представниками позивача та представником відповідача (Фурман В. Л.), який ним підписаний. В акті в графі «зауваження до складеного акту» , представник відповідача підтвердив факт відсутності пломби, зазначивши, що пломба зірвана без його сприяння при невідомих для нього обставинах.
Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 (далі - Протокол) до відповідача застосовано оперативно-господарську санкцію, виконано розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту згідно Методики, у відповідності до п.2.3, 2.5 цієї Методики.
Так, останній контрольній огляд приладу обліку проведений 18.05.2017, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017. Порушення усунуто 20.06.2017, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії від 20.06.2017.
Отже, розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії по Акту має бути здійснено за період з 19.05.2017 по 19.06.2017, тобто без врахування дня останнього контрольного огляду приладу обліку (18.05.2017) та дня усунення порушення (20.06.2017), що й було зроблено позивачем.
Проте, у протоколі засідання комісії з розгляду актів від 07.09.2017 та розрахунку від 07.09.2017 позивачем помилково зазначено період з 18.05.2017 по 20.06.2017. Кількість днів, зазначені у протоколі та розрахунку (32 дні) за період з 18.05.2017 по 20.06.2017 фактично є кількістю днів саме за період з 19.05.2017 по 19.06.2017.
Отже, відповідно до Методики позивачем здійснено розрахунок недоврахованої електроенергії за 32 дні за період з 19.05.2017 (від дня останнього контрольного огляду приладу обліку) по 19.06.2017 (до дня усунення порушення) на суму 497 911,69 грн.
У зв`язку з не сплатою Відповідачем вказаної суми боргу на підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 45, 16, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» , Привила користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою НКРЕ від 04.05.2006 №562, Позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що заміна Позивачем втраченого ним оригіналу Акту про пломбування від 18.05.2017 іншим, до якого внесено додаткові відомості, та який не підписано представником споживача (Відповідача), а навпаки містить підроблений підпис від імені заступника начальника Якимівського МУВГ Фурман В.Л., знецінює вказаний доказ та унеможливлює його прийняття судом у якості допустимого доказу, а отже він є таким, що в свою чергу робить недопустимим доказом рішення комісії Позивача з розгляду актів про порушення (протокол № 9 від 07.09.2017), яким Позивач донарахував Відповідачу 497 911,69 грн. боргу за недораховану електричну енергію, та який є предметом позову у цій справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються Цивільним, Господарським кодексами, Законом України "Про ринок електричної енергії", нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики.
А саме, спірні правовідносини у сфері електроенергетики регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України, відповідно до яких абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.
Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з п.2-4 частиною 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Частиною 3, 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на момент складання акту) передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на момент складання акту), правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення прав охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.
Під час виконання умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 6.1 Договору).
Отже, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані також і Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики.
Станом на момент розгляду справи Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 № 312, проте, Правила користування електричною енергією були чинними на час складання акту про порушення та на час проведення засідання комісії з розгляду такого акту, а тому учасники правовідносин керувались відповідними нормами Правил користування електричною енергією.
За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.
Пункт 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, який має певні зобов`язання зазначені в п. 10 ПКЕЕ.
Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається сторонами.
Відповідно до п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів): оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, та інше.
Відповідно до підпунктів 26, 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 3.31 Правил визначено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також: на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, проводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них (п. 3.32 Правил).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 Правил).
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Як вже зазначалося вище, факт виявленого представниками енергопостачальника порушення споживачем вимог ПКЕЕ було оформлено актом про порушення від 14.06.2017 № 000339.
Акт про порушення від 14.06.2017 № 000339 підписаний уповноваженими представниками позивача та представником відповідача (Фурман В.Л.), який ним підписаний. В акті в графі «зауваження до складеного акту» , представник відповідача підтвердив факт відсутності пломби, зазначивши, що пломба зірвана без його сприяння при невідомих для нього обставинах.
Отже, Акт про порушення № 000339 та процедура його складання не містить таких порушень, які б спростували його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Позивача про те, що Акт про порушення №000339 віл 14.06.2017 складений з дотриманням вимог ПКЕЕ, та у відповідності до ст. ст. 76, 77 ГПК України є належним та допустимим доказом порушення Відповідачем вимог ПКЕЕ, засвідчує обставини, які зафіксовані в ньому.
Протоколом № 9 засідання комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 (далі - Протокол) до Відповідача застосовано оперативно-господарську санкцію, виконано розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту згідно Методики, у відповідності до п.2.3, 2.5 цієї Методики.
Відповідно до п. 2.5 Методики кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою:
Д пер = Д пор + Дусун,
де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення.
Отже, приписами Методики визначено, що період, за який має здійснюватися перерахунок, починається саме від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки та закінчується днем, що передує дню усунення порушення.
Таким чином для визначення періоду, за який має здійснюватися перерахунок, та, відповідно, розрахунку недоврахованої електричної енергії, необхідно встановити день останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що останній контрольний огляд приладу обліку проведений 18.05.2017.
На підтвердження чого до позовної заяви долучено Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В від 18.05.2017 (т. 1 а.с. 43).
Разом з тим, Відповідач зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем з метою стягнення недорахованого об`єму електричної енергії було підроблено підпис заступника начальника Якимівського міжрайонного управління водного господарства Фурмана В.Л. в долученому до позовної заяви Акті про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017.
Зазначений примірник Акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017 був складений представниками позивача повторно, вже за відсутності ОСОБА_1 , як відповідальної особи за збереження пломб. Вказані обставини, пов`язані з виготовленням нового Акту про пломбування представниками позивача були викликані тим, що в примірнику, копія якого є в розпорядженні Відповідача та який дійсно складався саме 18.05.2017 в присутності заступника начальника Фурмана В.Л., відсутнє посилання (пункт 6) на взяття Якимівським МУВГ в особі ОСОБА_1 на відповідальне збереження пломби ВАТ «ЗОЕ» № СЗ1173699 , яка була встановлена на дверях вхідної комірки 6 кВ насосній станції - НС 1р-8, поблизу с. Розівка.
В подальшому, Позивачем складено новий Акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017, який вже містить (пункт 6) посилання на взяття Відповідачем в особі ОСОБА_1 вказаної пломби ВАТ «ЗОЕ» на відповідальне збереження .
З огляду на вказані обставини ухвалою від 12.08.2020 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в протоколі № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 та в Акті про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017, від якої він зазначений, особисто ОСОБА_1 , чи іншою особою?
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в протоколі № 9 засідання комісії з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 07.09.2017 та в Акті про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000 В від 18.05.2017 особисто ОСОБА_1 , від якої він зазначений, навмисно зміненим почерком?
23.10.2020 до Господарського суду Запорізької області від в.о. завідуючого Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 20.10.2020 № 1252/1253-20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи разом з матеріалами справи № 908/1342/20.
Згідно з висновком судової комісійної почеркознавчої експертизи № 1252/1253-20 від 20.10.2020:
Питання №1. Підпис, виконаний від імені Фурмана Володимира Леонідовича та розміщений в графі "Підпис" нижньої частини зворотної сторони оригіналу протоколу № 9 від 07.09.2017р. засідання комісії з розгляду Акта про порушення ПКЕЕ, виконаний самим Фурманом Володимиром Леонідовичем.
Підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 та розміщений в графі "Повноважна особа споживача" Оригіналу Акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В від 18.05.2017, виконаний не Фурман Володимир Леонідовичем, а іншою особою .
Питання №2. Ознак виконання підписів, виконаних від імені Фурман Володимира Леонідовича та розміщених в графі "Підпис" нижньої частини зворотної сторони оригіналу протоколу № 9 від 07.09.2017р. засідання комісії з розгляду Акта про порушення ПКЕЕ та "Повноважна особа споживача" Оригінала Акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В від 18.05.2017р., навмисно зміненим почерком, не встановлено.
Отже, судовою експертизою підтверджені обґрунтовані заперечення Відповідача відносно того, що наданий Позивачем до матеріалів справи оригінал Акту про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В від 18.05.2017 (т. 1 а.с. 114), копія якого надана разом із позовною заявою (т. 1 а.с. 43), повноважною особою споживача Фурман В.Л. не підписувався, а підпис від його імені виконано іншою особою.
Щодо вказаного висновку експертизи представником Позивача у судовому засіданні надані пояснення, що оригінал Акту від 18.05.2017 було втрачено, а тому працівниками Позивача самостійно виготовлено новий "оригінал" цього акту, на якому проставлено підпис від імені заступника начальника Фурмана В.Л.
Проте, колегією суддів встановлено, що первинний Акт від 18.05.2017, наданий Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву (т. 1 а.с. 97), справжність підпису на якому від імені заступника начальника Фурмана В.Л. не заперечує жодна із сторін, та Акт від 18.05.2017, наданий Позивачем разом із позовною заявою (т. 1 а.с. 43, 96, 114), суттєво різняться за своїм змістом.
Так, на а.с. 97 міститься копія первинного Акту від 18.05.2017 начебто втраченого Позивачем, з якого вбачається, що у відповідних графах зазначено наступне:
На лицьовому боці:
Даний акт складено інженером технічного аудиту ЯРЕМ Найда С.В. та представником Якимівського МУВХ заступником начальника Фурман В.Л., у тому що цією датою виконано пломбування розрахункового засобу обліку: НС 1р-8, 6кВ ; п. 3.8.0 - 000957,42: ZMD 410CR44/0007c232; 1.8.0 - 001507,80 ; № 96076229. Перелік встановлених приладів обліку, які перебувають на балансі ВАТ "Запоріжжяобленерго" - II/15.
Опломбовані наступні елементи розрахункового засобу обліку:
1. На кріпленні кожуха лічильника встановлені пломби з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики у кількості "1 штук, свинец".
4. Пред`явлені до пломбування та пломбами ВАТ "ЗОЕ" опломбовані: мовою оригіналу "опломбирована дверь ячейки 6кВ №С31175699"
На зворотному боці:
6. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них: Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики у кількості 1 шт., пломб заводу виробника у кількості 1 шт.; пломб ВАТ ЗОЕ у кількості _____ шт, відповідальність за збереження та цілісність всіх пристроїв, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин ввідних комутаційних апаратів та елементів розрахункового засобу обліку покладається на Якимівський МУВХ в особі Фурман В.Л.
Акт підписано представником ВАТ "Запоріжжяобленерго" інженером з тех. аудиту Найда С.В. та повноважною особою споживача Фурман В.Л.
В той же час дослідженням "відновленого оригіналу" Акту від 18.05.2017р. (а.с. 114, т.1), копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 96, т.1) судом встановлено, що він у відповідних графах містить наступну інформацію:
На лицьовому боці:
Даний акт складено інженером технічного аудиту ЯРЕМ Найда С.В. та представником Якимівського МУВХ заступником начальника Фурман В.Л., у тому що цією датою виконано пломбування розрахункового засобу обліку: НС 1р-8, 6кВ ; ZMD 410CR № 96076229 п. 1.8.0 - 001507,80, 3.8.0 - 000957,42. НІК 2301АП2В № 1105247 п. 022723,0. НІК 2301АП2 № 0754889 п. 000416,2. Перелік встановлених приладів обліку, які перебувають на балансі ВАТ "Запоріжжяобленерго" - I/15; IV/15; II/13
Опломбовані наступні елементи розрахункового засобу обліку:
1. На кріпленні кожуха лічильника встановлені пломби з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики у кількості (мовою оригіналу) "3 штук, свинцовые пломбы на витой проволоке".
4. Пред`явлені до пломбування та пломбами ВАТ "ЗОЕ" опломбовані: мовою оригіналу "опломбирована дверь ячейки 6кВ №С31175699"
На зворотному боці:
"опломбирована дверь ячейки 0,(нерозбірливо) кВ №С31172718" (нерозбірливо)
6. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них: Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики у кількості 3 шт., пломб заводу виробника у кількості - шт.; пломб ВАТ "ЗОЕ" у кількості 1 шт.; відповідальність за збереження та цілісність всіх пристроїв, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин ввідних комутаційних апаратів та елементів розрахункового засобу обліку покладається на Якимівський МУВХ в особі Фурман В.Л.
Акт підписано представником ВАТ "Запоріжжяобленерго" інженером з тех. аудиту Найда С.В. та повноважною особою споживача Фурман В.Л.
Невідповідності у вказаних екземплярах Акту від 18.05.2017 виділені судом полями сірого кольору особливо.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що до "відновленого оригіналу" Акту про пломбування від 18.05.2017 Позивачем внесено додаткові відомості, в тому числі й щодо взяття на відповідальне зберігання пломби ВАТ "ЗОЕ" (Позивача) у кількості 1 шт., які не містилися у первинному екземплярі цього акту, копія якого була вручена представнику Відповідача Фурман В.Л. при його складанні.
Такі дані були внесені Позивачем без присутності представників Відповідача, про вказаний факт йому не було повідомлено.
При цьому, колегія суддів констатує, що відсутність саме цієї пломби ВАТ "ЗОЕ" (Позивача) у кількості 1 шт. є підставою для стягнення з Відповідача заборгованості за недовраховану електроенергію.
Також колегія суддів враховує, що Позивачем до позовної заяви додано копію лише цього "відновленого оригіналу" Акту про пломбування від 18.05.2017. Про втрату оригіналу Акту від 18.05.2017 та про самостійне виготовлення працівниками Позивача нового "оригіналу" цього акту, на якому проставлено підпис від імені заступника начальника Фурмана В.Л., Позивачем у позовній заяві не зазначено.
Про вказані вище обставини стало відомо лише з відзиву Відповідача на позовну заяву та після проведення судової почеркознавчої експертизи.
На 3 сторінці позову (а.с.2, абз. 3 знизу) Позивачем зазначено: "Останній контрольний огляд приладу обліку проведений 18.05.2017, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення індикаторів вище 1000В від 18.05.2017р.".
Отже, саме наданий Позивачем до позовної заяви Акт має силу доказу та повинен доводити початок періоду часу, за який має здійснюватися перерахунок вартості недоврахованої електричної енергії, який в свою чергу покладено в основу розрахунків при прийнятті рішення комісією Позивача з розгляду актів про порушення (протокол № 9 від 07.09.2017р.) відповідно до п.п. 6.40, 6.42 ПКЕЕ та п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, такі дії Позивача як надання до суду недостовірних та недопустимих доказів на підтвердження обставин, вказаних у позовній заяві; замовчування як факту втрати первинного доказу, так і факту його самостійного відтворення за відсутності представника Відповідача, колегія суддів оцінює як намагання введення суд в оману щодо фактичних обставин справи.
Оригіналу первинного екземпляру Акту від 18.05.2017 Позивачем суду не надано; на "відновленому оригіналі" цього Акту міститься підроблений підпис від імені представника споживача - Фурман В.Л., відсутнє зауваження про його самостійне виготовлення самим Позивачем.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що наявна в матеріалах справи засвідчена копія акту про пломбування від 18.05.2017, оригінал якого було втрачено, підтверджує факт пломбування та відповідальність Відповідача за збереження пломби ПАТ "Запоріжжяобленерго" №С31173699, оскільки:
- зазначений вище доказ в порушення ст. 80 ГПК України Позивачем разом із поданням позовної заяви не надано;
- про неможливість подачі цього доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин Позивач письмово суд не повідомив;
- Позивач приховав факт відтворення доказу, складеного обома сторонами, самостійно за відсутності представника Відповідача;
- справжня копія Акту про пломбування від 18.05.2017 надана Відповідачем у даній справі з метою спростування саме доводів Позивача.
Той факт, що в обох екземплярах Акту від 18.05.2017 наявний запис: "опломбирована дверь ячейки 6кВ №С31175699", відсутність пломби на якій стала підставою для виявлення відповідного порушення Актом від 14.06.2017 № 000339 та здійснення Позивачем донарахування в сумі 497 911,69 грн., не може бути взятий судом до уваги, оскільки вищезазначена пломба ВАТ "ЗОЕ" (Позивача) відповідно до первинного Акту пломбування від 18.05.2017 не була взята Відповідачем на відповідальне зберігання.
До того ж Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини» , «Тейксейра де Кастро проти Португалії» , «Шабельник проти України» «Балицький проти України» , «Нечипорук і Йонкало проти України» , «Яременко проти України» сформульована Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), відповідно до якої, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.
У рішеннях у справах «Балицький проти України» , «Тейксейра де Кастро проти Португалії» , «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева» , яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства» , « Schenk v. Switzerland» ).
Отже, заміна Позивачем втраченого ним оригіналу Акту про пломбування від 18.05.2017 іншим, до якого внесено додаткові відомості, та який не підписано представником споживача (Відповідача), а навпаки містить підроблений підпис від імені заступника начальника Якимівського МУВГ Фурман В.Л., знецінює вказаний доказ та унеможливлює його прийняттям судом у якості допустимого доказу, а отже він є таким, що в свою чергу робить недопустимим доказом рішення комісії Позивача з розгляду актів про порушення (протокол № 9 від 07.09.2017), яким Позивач донарахував Відповідачу 497911,69 грн. боргу за недораховану електричну енергію, та який є предметом позову у цій справі.
Через недоведеність Позивачем допустимими та достовірними доказами дати останнього контрольного огляду або технічної перевірки приладу обліку Відповідача, колегія суддів позбавлена можливості визначити період, за який має здійснюватися перерахунок, та, відповідно, правильно розрахувати недовраховану електричну енергію.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про не застосування судом першої інстанції преюдиційних фактів, які не потребують повторного доказування в силу ст. 75 ГПК України, що були встановлені судами при розгляді справи № 908/1891/17, за наслідками розгляду якої судами встановлено, що належним документом, яким підтверджується наявність/відсутність пломб Відповідача, є саме акт про пломбування від 18.05.2017 та акт про порушення від 14.06.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1891/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2019 та постановою Верховного Суду від 12.03.2020 Якимівському міжрайонному управлінню водного господарства (далі - відповідач) відмовлено у задоволені позову до ПАТ «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №9 від 07.09.2017 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.
Постанова Верховного Суду від 12.03.2020 по справі №908/1891/17 набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
У постанові Верховного Суду у вказаній справі встановлено наступне:
«Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів, в матеріалах справи наявний акт про опломбування від 18.05.2017, згідно з яким виконано пломбування розрахункового засобу обліку НС 1п-8, 6 кв ZMD410CR44.0007.c2S2 №96076229. Опломбовано двері лічильника пломбою №с31173699. Акт про пломбування підписаний представником споживача….
…. Також судами оцінено та відхилено посилання позивача на необхідність врахування довідки Мелітопольського відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Запорізькій області в підтвердження факту відсутності порушення, зафіксованого в акті, через те, що в силу приписів п.п.3.32, 3.33 Порядку саме акт про пломбування від 18.05.2017, в розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України, є належним та допустимим доказом, який встановлює наявність пломб засобу обліку у визначених місцях.
Діюче законодавство не передбачає складання Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимом споживання електричної і теплової енергії офіційного документу в формі довідки, тим більше, її зміст не дає ніяких підстав для висновку, що проведена перевірка стосувалась моніторингу стану приладів обліку відносно кількості та наявності пломб та місць їх розміщення у відповідності з актами пломбування відповідача.
Отже, належним документом, яким підтверджується наявність/відсутність пломб відповідача є саме акт про пломбування від 18.05.2017 та акт про порушення від 14.06.2017…» .
Тобто, 18.05.2017 двері лічильника опломбовано пломбою №с31173699 (початок періоду порушення). На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.»
Відповідно ч .4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягає принцип res judicata, тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 року у справі "Науменко проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
В той же час, відповідно ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.
Отже, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Колегія суддів констатує, що у цій справі Якимівське міжрайонне управління водного господарства заперечує проти позовних вимог Позивача з інших підстав, ніж ті, які досліджувалися у справі №908/1891/17.
Самостійно відновлений Позивачем Акт від 18.05.2017 не був джерелом доказів у справі №908/1891/17, та, відповідно, не досліджувався судами на предмет справжності підпису від імені представника Відповідача.
Таким чином, зроблений судом у справі №908/1891/17 правовий висновок про те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за недовраховану електричну енергію по акту про порушення ПКЕЕ №000339 від 14.06.2017 не сплачена та становить суму 497 911,69 грн., не є обов`язковою для господарського суду при розгляді даної справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи справедливості, диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги Позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Його доводи судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі № 908/1342/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.12.2020 у справі № 908/1342/20 - залишити без змін.
Судові витрати Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2021.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 25.03.2021 |
Номер документу | 95773564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні