Рішення

від 22.03.2021 по справі 160/16982/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/16982/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р., картки відмови №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р., -

ВСТАНОВИВ :

18.12.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" звернулося з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби та, з урахуванням виправленої позовної заяви від 15.01.2021р., просить визнати протиправними і скасувати:

- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р.;

- картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до митного оформлення товару «Олеїнова кислота» було подано ЕМД №UA110160/2020/011053 від 21.09.2020р., за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю митної вартості товарів митницею не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та були прийняті оспорювані рішення №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р. про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р., у яких зазначено про наявність у документах митного оформлення розбіжностей та невідповідності відомостей, а також відсутність документального підтвердження включення всіх складових митної вартості (навантажувально-розвантажувальних робіт), що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування, які полягають у наступному: 1) декларантом не надано переклади документів (копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс), що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД; 2) поставка товару заявлена декларантом на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2020р. №060720, укладеного між SURIACHEM SDN BHD та ТОВ Арсенал Групп , інвойсу від 13.08.2020р. №Е20089372 за ціною 1200,00 дол.США/т на комерційних умовах поставки СІF - Одеса, до митного оформлення надано страховий поліс від 28.08.2020р. №19/64914, проте, відомості щодо вартості страхування у вказаному документі відсутні; 3) відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері JXJU3016695 за морським коносаментом від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 на судні BERHADETTE, при цьому, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались у контейнері JXJU3016695 з морського судна BERHADETTE на Clare, а потім на Summer, однак, зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару, а тому можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були додані до митного оформлення в порушення ст.335 МКУ, при цьому, відповідно до положень пункту 4.2 контракту від 06.07.2020р. №060720, до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування та включення інших витрат до ціни товару контрактом не передбачено; 4) відповідно до листа компанії SURIACHEM SDN BHD від 13.08.2020р. розрахунковий рівень вартості товару складає 1200 дол/т та враховує котирування на Малазійській біржі за котирувальний період, при цьому, інформація щодо розміру витрат, включених до ціни товару, крім вартості сировини, відсутні у вказаному документі, а у зовнішньоекономічному контракті відсутні відомості щодо формування ціни з урахуванням зазначених положень листа. Позивач вважає наведені оспорювані рішення та картку відмови протиправними, оскільки: 1) наведені оспорювані рішення були прийнятті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання; 2) заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, подані документи не містили розбіжностей, чітко ідентифікували товар та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його ціну та умови поставки, а отже містили у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом; 3) посилання відповідача на положення ст.VІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року є безпідставними, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди; 4) перевезення товару здійснювалось морем на умовах поставки СІF - Одеса, а тому, в даному випадку, позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування (вивантаження-навантаження товару) вантажу до порту ODESSA, UKRAINE, при цьому, пунктом 3.2 контракту визначено перелік товаросупровідних документів; 5) декларант звернувся із запитом до ДП Держзовнішінформ щодо надання цінового висновку на імпортну поставку кислоти олеїнової згідно з інвойсом №Е20089372 від 13.08.2020р. та контракту купівлі-продажу №060720 від 06.07.2020р., на який отримав відповідь №112/142 від 12.11.2020р., згідно якої контрактна ціна 1200 дол. США/т, на умовах поставки СІF Одеса, Україна, для поставки 14,80 тон кислоти олеїнової, у діжках по 185 кг., відповідає ціні виробника при поставках в Україну з урахуванням дати інвойсу №Е20089372 від 13.08.2020р., що додатково підтверджує вірність декларування товару за заявленою митною вартістю; 6) позивачем надано відповідачеві повідомлення SWIFT від 10.07.2020р. та платіжне доручення в іноземній валюті №80 від 10.07.2020р. на підтвердження виконання абз. 1 Розділу 5 Контракту -30% від вартості товару (5238,00 дол. США) та повідомлення SWIFT від 21.08.2020р. і платіжне доручення в іноземній валюті №44273661 від 21.08.2020р. на суму 12432,00 дол. США на підтвердження виконання абз. 2 Розділу 5 Контракту - 70% від вартості товару, що в сумі складає 17760,00 дол. США. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та численні постанови Верховного Суду. Додатково, у поясненнях від 29.01.2021р., позивач вказує на подання документів, які підтверджують митну вартість товару, на англійській мові, що відповідає положенням ч.1 ст.254 Митного кодексу України, разом з тим, на вимогу митниці, декларантом були надані переклади українською мовою копії митної декларації та страхового полісу, що підтверджується прінт-скріном повідомлення №0032350215 від 21.09.2020р. (а.с.156-158а).

Ухвалою суду від 19.01.2021р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.153).

18.02.2021р. відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що 21.09.2020р. позивачем подана ЕМД №UA110160/2020/011053, відповідно до якої для проведення митного оформлення було заявлено товар «Олеїнова кислота» . За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять наступні розбіжності, а саме: 1) поставка товару заявлена декларантом на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2020р. №060720, укладеного між SURIACHEM SDN BHD та ТОВ Арсенал Групп , інвойсу від 13.08.2020р. №Е20089372 за ціною 1200,00 дол.США/т на комерційних умовах поставки СІF - Одеса, до митного оформлення надано страховий поліс від 28.08.2020р. №19/64914, проте, відомості щодо вартості страхування у вказаному документі відсутні; 2) відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері JXJU3016695 за морським коносаментом від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 на судні BERHADETTE, при цьому, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались у контейнері JXJU3016695 з морського судна BERHADETTE на Clare, а потім на Summer, однак, зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару, а тому можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були додані до митного оформлення в порушення ст.335 МКУ, при цьому, відповідно до положень пункту 4.2 контракту від 06.07.2020р. №060720, до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування та включення інших витрат до ціни товару контрактом не передбачено; 3) відповідно до листа компанії SURIACHEM SDN BHD від 13.08.2020р. розрахунковий рівень вартості товару складає 1200 дол/т та враховує котирування на Малазійській біржі за котирувальний період, при цьому, інформація щодо розміру витрат, включених до ціни товару, крім вартості сировини, відсутні у вказаному документі, а у зовнішньоекономічному контракті відсутні відомості щодо формування ціни з урахуванням зазначених положень листа. Відповідач вказує на те, що митну вартість було скориговано за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичного товару, оцінюваного з урахуванням країни виробництва товару - Малайзія, опису товару, його хімічного складу, призначення, комерційних умов поставки СІF Одеса, вагових обсягів з митною вартістю визнаною митним органом за 1 методом за ціною договору, що ввозився також позивачем за іншим зовнішньоекономічним договором на рівні 1,30 дол./кг за ЕМД №UA110130/2020/011719 від 27.04.2020р. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 30.07.2019р. у справі №804/16582/14 (а.с.162-165).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 22.03.2021р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" 06.09.2004р. зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд.5, офіс 209, що підтверджується копіями Витягу та Виписки з ЄДРПОУ, наявними у справі (а.с.21-31).

06.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" як покупцем та компанією SURIACHEM SDN BHD як продавцем був укладений контракт купівлі-продажу №060720, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар - Олеїнову кислоту виробництва компанії SURIACHEM SDN BHD, перелік товару зазначено в Інвойсі, який є невід`ємною частиною контракту (а.с.69-73).

Пунктом 3.1 контракту визначено, що товар поставляється на умовах СІF Одеса, України (Incoterms, редакція 2010р.)і перевозиться морським судном.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 контракту ціни на товар установлені в доларах США (1200/тону) згідно інвойса на умовах СІF Одеса, України.

В ціну включені вартість товару, пакування та маркування, інформація по відвантаженню проводиться за рахунок продавця.

Загальна сума контракту складає 17760 доларів США.

Розділом 5 контракту встановлено 30% передплати та 70% оплати по пред`явленню скан-копії коносаменту (а.с.69-73).

Згідно проформи-інвойсу №РІ-20079349 від 06.07.2020р., сертифікату аналізу від серпня 2020 року, пакувального листа від 13.08.2020р., інвойсу №Е20089372 від 13.08.2020р., коносаменту від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 14,80 мт олеїнової кислоти, упакованої в 80 діжок*185 кг нетто діжка, вага брутто 15440,00 кг, розмір 24,16 кв.м., вартість за одиницю 1200,00 дол.США/мт, загальна вартість 17760,00 дол.США, умови поставки і оплати: СІF Одеса, 30% передплата - 5328,00 дол.США, 70% при отриманні скан копії коносаменту (залишок - 12432,00 дол.США) - (а.с.74-75,80-88).

На підставі вищенаведеного контракту, на адресу позивача від вказаного вище продавця надійшов товар згідно проформи-інвойсу №РІ-20079349 від 06.07.2020р., платіжних доручень в іноземній валюті №80 від 10.07.2020р., №44273661 від 21.08.2020р., платіжних банківських документів від 10.07.020р., від 21.08.2020р., сертифікату аналізу від серпня 2020 року, пакувального листа від 13.08.2020р., інвойсу №Е20089372 від 13.08.2020р., коносаменту від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559, сертифікату відправника від 13.08.2020р., міжнародної товарно-транспортної накладної А№041586, сертифікату походження S/202005348 від 18.08.2020р., полісу морського страхування (вантаж) №20/01654 від 13.08.2020р. (предмет страхування: згідно інвойсу №Е20089372, страхова вартість: 19536,00 дол.США), а саме: «Промислова монокарбонова жирна кислота: олеїнова кислота у вигляді блідо-жовтої рідини з легким запахом - 14800 кг, партія Т051-0F30А, виробник: SURIACHEM SDN BHD, країна походження - Малайзія » , що підтверджується змістом копій відповідних документів та митної декларації (а.с.64-65, 74-95).

Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару разом із митною декларацією ним були надані всі документи, що підтверджують митну вартість ввезеного товару, які не містять розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товару, містять повні відомості про ціну товару, що підтверджується змістом графи 44 ЕМД від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053 (а.с.64-65).

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митницею було встановлено наступне: 1) декларантом не надано переклади документів (копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс), що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД; 2) поставка товару заявлена декларантом на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2020р. №060720, укладеного між SURIACHEM SDN BHD та ТОВ Арсенал Групп , інвойсу від 13.08.2020р. №Е20089372 за ціною 1200,00 дол.США/т на комерційних умовах поставки СІF - Одеса, до митного оформлення надано страховий поліс від 28.08.2020р. №19/64914, проте, відомості щодо вартості страхування у вказаному документі відсутні; 3) відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері JXJU3016695 за морським коносаментом від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 на судні BERHADETTE, при цьому, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались у контейнері JXJU3016695 з морського судна BERHADETTE на Clare, а потім на Summer, однак, зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару, а тому можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були додані до митного оформлення в порушення ст.335 МКУ, при цьому, відповідно до положень пункту 4.2 контракту від 06.07.2020р. №060720, до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування та включення інших витрат до ціни товару контрактом не передбачено; 4) відповідно до листа компанії SURIACHEM SDN BHD від 13.08.2020р. розрахунковий рівень вартості товару складає 1200 дол/т та враховує котирування на Малазійській біржі за котирувальний період, при цьому, інформація щодо розміру витрат, включених до ціни товару, крім вартості сировини, відсутні у вказаному документі, а у зовнішньоекономічному контракті відсутні відомості щодо формування ціни з урахуванням зазначених положень листа, що підтверджується копіями оспорюваних рішення та картки відмови, наявними у справі (а.с.60-63,166-168).

Враховуючи виявлені недоліки за результатами розгляду поданих декларантом документів, Митницею було прийнято оспорювані рішення №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р. про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р., за якими заявлену позивачем митну вартість товарів було скориговано за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичного товару, що ввозився позивачем за іншим зовнішньоекономічним договором на рівні 1,30 дол./кг за ЕМД №UA110130/2020/011719 від 27.04.2020р., що підтверджується змістом копій відповідних рішень (а.с.60-63,166-168).

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням та карткою відмови, просить визнати їх протиправним та скасувати посилаючись на те, що ним були надані митному органу всі документи, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, визначені ст.53 Митного кодексу України та розбіжності вказані митним органом не впливають на визначення митної вартості товару та не можуть бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта за приписами ст.ст.52, 53 МК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову повністю, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до вимог ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом УІІ цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до вимог ч.5 ст.53 наведеного Митного Кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені у цій статті.

Згідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У відповідності до вимог ч.3, ч.4 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості - ч.1 ст.54 Митного кодексу України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу - ч.3 ст.54 Митного кодексу України.

Згідно до п.2, п.3 ч.4 ст.54 наведеного Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, а саме:

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

При цьому, у відповідності до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до положень ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, тлумачення вищенаведених норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями п.2 ч.4 ст.54, ст. 256 Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що повідомлення про надання додаткових документів, які надсилаються на адресу декларанта, а в подальшому - і рішення про коригування митної вартості повинні містити причини (сумніви) неможливості визначення заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини, при цьому, відмова у митному оформленні повинна бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими причинами, у зв`язку з якими органом доходів і зборів були витребувані додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов`язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, зі змісту оспорюваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 23.09.2020р. видно, що вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару (а.с. 60-63,166-168).

В той же час, зі змісту проаналізованих судом доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копії проформи-інвойсу №РІ-20079349 від 06.07.2020р., платіжних доручень в іноземній валюті №80 від 10.07.2020р., №44273661 від 21.08.2020р., платіжних банківських документів від 10.07.020р., від 21.08.2020р., сертифікату аналізу від серпня 2020 року, пакувального листа від 13.08.2020р., інвойсу №Е20089372 від 13.08.2020р., коносаменту від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559, сертифікату відправника від 13.08.2020р., міжнародної товарно-транспортної накладної А№041586, сертифікату походження S/202005348 від 18.08.2020р., полісу морського страхування (вантаж) №20/01654 від 13.08.2020р. (предмет страхування: згідно інвойсу №Е20089372, страхова вартість: 19536,00 дол.США), вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом (а.с.74-95).

Оскільки під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту оспорюваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 23.09.2020р., а тому слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів.

Отже, у зв`язку з тим, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товару за поданими декларантом документами, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

За викладених обставин та з урахуванням аналізу змісту наведених документів та норм митного законодавства, можна дійти висновку, що оспорювані рішення про коригування митної вартості ввезеного товару та картка відмови від 23.09.2020р. є протиправними, так як наведені оспорювані рішення суб`єкта владних повноважень не містять обґрунтованих сумнівів того, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх (повних) відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; оспорювані рішення не містять причин неможливості визначення заявленої митної вартості за ціною договору, у ньому також не наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, що передбачено положеннями ч.1, ч.2 ст.256 Митного кодексу України.

Так, відповідачем, у оспорюваних рішенні та картці відмови, було повідомлено позивача про те, що у поданих до митного оформлення документах було виявлено відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) декларантом не надано переклади документів (копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс), що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД; 2) поставка товару заявлена декларантом на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2020р. №060720, укладеного між SURIACHEM SDN BHD та ТОВ Арсенал Групп , інвойсу від 13.08.2020р. №Е20089372 за ціною 1200,00 дол.США/т на комерційних умовах поставки СІF - Одеса, до митного оформлення надано страховий поліс від 28.08.2020р. №19/64914, проте, відомості щодо вартості страхування у вказаному документі відсутні; 3) відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері JXJU3016695 за морським коносаментом від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 на судні BERHADETTE, при цьому, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались у контейнері JXJU3016695 з морського судна BERHADETTE на Clare, а потім на Summer, однак, зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару, а тому можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були додані до митного оформлення в порушення ст.335 МКУ, при цьому, відповідно до положень пункту 4.2 контракту від 06.07.2020р. №060720, до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування та включення інших витрат до ціни товару контрактом не передбачено; 4) відповідно до листа компанії SURIACHEM SDN BHD від 13.08.2020р. розрахунковий рівень вартості товару складає 1200 дол/т та враховує котирування на Малазійській біржі за котирувальний період, при цьому, інформація щодо розміру витрат, включених до ціни товару, крім вартості сировини, відсутні у вказаному документі, а у зовнішньоекономічному контракті відсутні відомості щодо формування ціни з урахуванням зазначених положень листа.

Разом з тим, як вбачається зі змісту графи 44 ЕМД від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053 (а.с.65-65) та електронного повідомлення №0032350215 від 21.09.2020р. щодо надання документів (а.с.159), позивачем було надано митному органу всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, вичерпний перелік яких визначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, при цьому, митним органом не вказано яким саме чином вищезазначені виявлені розбіжності впливають на визначення числових значень складової митної вартості товару, з урахуванням надання для митного оформлення товару всіх встановлених законодавством необхідних документів.

Зазначення ж відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товару про те, що у ході перевірки виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, а також відсутнє підтвердження числових значень складових митної вартості товару не можна вважати належним обґрунтуванням правомірності коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.54 Митного кодексу України.

З цього приводу Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» у п.70, п.71 якого Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів» урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до резолюції. Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

Такими принципами, згідно з додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть враховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Перелічені принципи частково імплементовані у нормах Митного кодексу України, які передбачають проведення консультацій між митним органом та декларантом, вимогами цього кодексу щодо належного мотивування при витребуванні додаткових документів під час контролю правильності визначення митної вартості, щодо вичерпного роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Втім, обставини даної справи свідчать про відсутність практичної реалізації вказаних принципів в діяльності відповідача.

Відповідна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, яка висловлена у його постанові від 12.04.2018р. у справі №820/2014/17 (адміністративне провадження №К/9901/448/17).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідача не було надано суду жодних доказів та не наведено жодних підстав щодо правомірності не зазначення у оспорюваних рішенні та картці відмови обґрунтованих сумнівів, які б перешкоджали митниці визначити митну вартість товару за заявленою позивачем ціною - ціною договору з урахуванням аналізу наданих документів та наведених норм митного законодавства.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що декларантом не надано переклади документів (копія митної декларації країни відправлення, страховий поліс), що надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД, оскільки наведене спростовується змістом графи 44 ЕМД від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053 (а.с.65-65) та електронного повідомлення №0032350215 від 21.09.2020р. щодо надання документів (а.с.159), окрім того, за приписами ст.254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Є безпідставними та відхиляються судом аргументи відповідача про те, що поставка товару заявлена декларантом на підставі зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2020р. №060720, укладеного між SURIACHEM SDN BHD та ТОВ Арсенал Групп , інвойсу від 13.08.2020р. №Е20089372 за ціною 1200,00 дол.США/т на комерційних умовах поставки СІF - Одеса, до митного оформлення надано страховий поліс від 28.08.2020р. №19/64914, проте, відомості щодо вартості страхування у вказаному документі відсутні, оскільки наведене спростовується змістом копії полісу морського страхування (вантаж) №20/01654 від 13.08.2020р., за яким предмет страхування: згідно інвойсу №Е20089372, а страхова вартість складає 19536,00 дол.США (а.с.94-95).

При цьому, слід зазначити, що навіть і відсутність страхового полісу не звільняє відповідача від обов`язку визначити вартість товару за ціною договору з урахуванням умов поставки СІF, за якими вартість страхування товару включається в ціну товару та страхування товару є обов`язком продавця, а не покупця, а отже, у відповідача не було підстав для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару через не надання страхового полюсу у зв`язку з наведеним.

Також, судом відхиляються посилання відповідача на те, що відповідно до відомостей документів, заявлених декларантом за митною декларацією від 21.09.2020р. №UA110160/2020/011053, міжнародне перевезення вантажу здійснено у контейнері JXJU3016695 за морським коносаментом від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559 на судні BERHADETTE, при цьому, за результатами проведеної митницею перевірки з використанням модулю відстеження контейнерів встановлено наявність перевантаження товарів, що переміщувались у контейнері JXJU3016695 з морського судна BERHADETTE на Clare, а потім на Summer, однак, зазначені відомості не заявлялись до митного оформлення оцінюваної партії товару, а тому можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були додані до митного оформлення в порушення ст.335 МКУ, при цьому, відповідно до положень пункту 4.2 контракту від 06.07.2020р. №060720, до ціни товару включена вартість тари, пакування, маркування та включення інших витрат до ціни товару контрактом не передбачено, оскільки поставка ввезеного позивачем товару здійснювалась на умовами поставки Інкотермс-2010 - СІF Одеса, Україна, за умовами якої продавець повинен сплатити витрати з доставки товару в зазначений порт призначення, продавець також повинен застрахувати товар (сплативши передбачені страхові внески) від можливих ризиків його повної втрати або часткового пошкодження під час перевезення. Коносамент (товарну квитанцію) і страховий поліс продавець передає покупцеві, що і було здійснено продавцем товару в даному випадку.

Є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача на те, що відповідно до листа компанії SURIACHEM SDN BHD від 13.08.2020р. розрахунковий рівень вартості товару складає 1200 дол/т та враховує котирування на Малазійській біржі за котирувальний період, при цьому, інформація щодо розміру витрат, включених до ціни товару, крім вартості сировини, відсутні у вказаному документі, а у зовнішньоекономічному контракті відсутні відомості щодо формування ціни з урахуванням зазначених положень листа, оскільки вказані розбіжності, не є недоліками (розбіжностями), які можуть вплинути на числові значення складових митної вартості товару, за умови, що ціна товару на загальну суму контракту - 17760 дол. США, яка зазначена в контракті купівлі-продажу №060720 від 06.07.2020р., проформи-інвойсу №РІ-20079349 від 06.07.2020р., платіжних доручень в іноземній валюті №80 від 10.07.2020р., №44273661 від 21.08.2020р., платіжних банківських документів від 10.07.020р., від 21.08.2020р., сертифікату аналізу від серпня 2020 року, пакувального листа від 13.08.2020р., інвойсу №Е20089372 від 13.08.2020р., коносаменту від 13.08.2020р. №SSPHPKL8069559, співпадає з сумою, яка була сплачена позивачем на користь продавця згідно наведених платіжних доручень (а.с.76-79), а тому вказані обставини не можуть бути безумовною підставою для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем та коригування такої митної вартості.

Судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються судом твердження представника відповідача про те, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу у рішенні зазначається лише докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, оскільки нормами ст.256 Митного кодексу України регламентовано, що відмова у митному оформленні, у тому числі і коригування митної вартості повинно бути обґрунтовано із зазначенням причин відмови, а, відповідно, і наведення докладної інформації щодо оцінюваного товару та мотивів правомірності коригування за митними деклараціями які застосовані митним органом є обов`язком митного органу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши з дотриманням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень вищенаведених оспорюваних рішень, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару відповідачем прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови від 23.09.2020р. відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування наведених рішення та картки відмови, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати сплачуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Дніпровської митниці Держмитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжного доручення №2038 від 26.11.2020р. (а.с.118,121).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р., картки відмови №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110160/2020/800070/1 від 23.09.2020р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00218 від 23.09.2020р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ГРУПП" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд.5, офіс 209; код ЄДРПОУ 32350215) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204 грн. 00 коп. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва