Рішення

від 24.03.2021 по справі 280/3012/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 березня 2021 року Справа № 280/3012/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34-А, м. Київ, 03150) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079), до Східного управління Офісу великих платників податків ДПС України (пр. Соборний, буд. 190-А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 43201011) про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1), до Східного управління Офісу великих платників податків ДПС України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача 2 по проведенню 23.04.2019 камеральної перевірки ПАТ «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: серпень 2015 р. - січень 2016 p., квітень - червень 2016 р. з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що камеральна перевірка проводиться лише якщо дані, які перевіряються, зазначені у податковій звітності платника, або відображені у системі електронного адміністрування ПДВ та/або у Єдиному реєстрі податкових накладних/акцизних накладних. Відтак дані про податкові накладні, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, не містяться у такому реєстрі, а тому єдиним джерелом даних про податкові накладні, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, для проведення камеральної перевірки, можуть бути дані, зазначені платником податків у податковій звітності. Позивач зазначає, що в податкових деклараціях з ПДВ за період з серпня 2015 року по червень 2016 року не зазначається інформація про складені податкові накладні, включаючи дату їх складення, номер та суму податку на податковій накладній. Дані про податкові накладні, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, стали відображатися в податкових деклараціях лише після 01.03.2017, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276. Відтак податкові декларації з ПДВ, складені до 01.03.2017, не містять даних про податкові накладні, які не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних. А тому податкові періоди з серпня 2015 року по червень 2016 року не можуть бути перевірені шляхом проведення камеральної перевірки по питанню відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається також і на те, що оскільки датою перевірки є 23.04.2019, то спірною камеральною перевіркою міг бути охоплений період не раніше ніж 23.04.2016. однак до предмету перевірки, всупереч п. 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 та п. 201.10 ст. 201 ПК України включено, зокрема, період з серпня 2015 року по квітень 2016 року, який виходить за межі строків давності. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 26.06.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 25.07.2019.

22.07.2019 від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що предметом камеральної перевірки можуть бути окремо дані самої поданої податкової звітності з ПДВ, окремо дані СЕА ПДВ, окремо дані ЄРПН. При цьому ПК України не забороняє для перевірки використовувати всі наявні у розпорядженні контролюючого органу бази даних. Щодо порушення строків проведення камеральної перевірки відповідачем 1 зазначено, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобовязань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. В свою чергу позивачем були подані уточнюючі розрахунки за періоди серпень 2015 року - січень 2016 року, а тому перевірка була проведена з дотриманням строків проведення камеральної перевірки. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 25.07.2019 провадження у справі було зупинене до 30.09.2019.

Ухвалою від 30.09.2019 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду провадження у даній справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/15445/19.

Ухвалою суду від 02.12.2020 провадження у даній справі було поновлено та призначено підготовче засідання на 30.12.2020.

Ухвалою суду від 30.12.2020 здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача Офісу великих платників податків ДФС його правонаступником - Офісу великих платників податків ДПС України та Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України його правонаступником - Східне управління Офісу великих платників податків ДПС України.

Ухвалою суду від 30.12.2020 підготовче засідання відкладено на 01.02.2021.

Ухвалою суду від 01.02.2021 здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Офісу великих платників податків ДПС України його правонаступником - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою суду від 01.02.2021 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019 № 0001624709 закрито.

Ухвалою суду від 01.02.2021 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті в частині позовних вимог щодо визнання дій протиправними на 25.02.2021.

25.02.2021 від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

23.04.2019 Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДФС (Відповідач 2) провело камеральну перевірку ПАТ «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: серпень 2015 року - січень 2016 року, квітень 2016 р. - червень 2016 р. з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.04.2019 № 389/28-10-47-09/23343582, за висновком якого встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлена відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України на загальну суму ПДВ 279 635 880,19 грн., в тому числі:

- не зареєстровано податкові накладні з податку на додану вартість на суму ПДВ 240 546 855,25 грн., у тому числі по періодах: серпень 2015 року - 36 541 043,31 грн.; вересень 2015 року - 39 196 783,98 грн.; жовтень 2015 року - 40 922 112,54 грн.; листопад 2015 року - 48 752 323,82 грн.; грудень 2015 року - 57 862 988,27 грн.; січень 2016 року - 3 624 362,84 грн, квітень 2016 року - 5 147 167,51 грн., травень 2016 року - 2 977 455,02 грн., червень 2016 року - 5 522 617,96 грн.

- не зареєстровано розрахунків коригувань з ПДВ, що підлягають реєстрації продавцем - ПАТ «Донбасенерго» на суму ПДВ 38 704 648,39 грн., в тому числі по періодах: серпень 2015 року - 6 917 194,92 грн.; вересень 2015 року - 10 730 919,48 грн.; жовтень 2015 року - 7 490 348,47 грн.; листопад 2015 року - 4 462 043,29 грн.; грудень 2015 року - 6 346 243,63 грн.; січень 2016 року - 1 975 242,30 грн, квітень 2016 року - 669 709,86 грн., травень 2016 року - 112 946,44 грн.

- не зареєстровано розрахунків коригувань з ПДВ, що підлягають реєстрації покупцем - ПАТ «Донбасенерго» на суму ПДВ 384 376,55 грн., в тому числі по періодах: серпень 2015 року - 80 537,31 грн.; вересень 2015 року - 1 124,20 грн.; жовтень 2015 року - 204 638,78 грн.; листопад 2015 року - 47 719,10 грн.; грудень 2015 року - 13 051,98 грн.; січень 2016 року - 16 937,51 грн, квітень 2016 року - 2 688 грн., травень 2016 року - 2 402,33 грн., червень 2016 року - 15 277,34 грн.

Не погодившись з висновками камеральної перевірки ПАТ «Донбасенерго» направило до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) заперечення від 14.05.2019 № 01-1.7/01008 до акту перевірки.

21.05.2019 ПАТ «Донбасенерго» отримало поштою лист Запорізького управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) від 17.05.2019 № 24977/10/28-10-47-09 «Про надання відповіді на заперечення» , згідно з яким Запорізьке управління Офісу великих платників податків ДПС (Відповідач 2) вважає висновки акту камеральної перевірки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Офісом великих платників податків ДФС 20.05.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0001624709, яким до ПАТ «Донбасенерго» застосовано штраф за платежем «податок на додану вартість» (код платежу 3014060100) на загальну суму 139 817 940,10 грн.

ПАТ «Донбасенерго» вважаючи протиправними дії відповідача 2 щодо проведення камеральної перевірки звернулося до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

З наведених норм вбачається, що камеральна перевірка проводиться лише якщо:

1) перевіряється своєчасність проведеної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та

2) дані, які перевіряються, зазначені у податковій звітності платника, або відображені у системі електронного адміністрування ПДВ та/або у Єдиному реєстрі податкових накладних/акцизних накладних.

В інших випадках має проводитись документальна перевірка.

Всупереч наведеному, предметом спірної перевірки є відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних/акцизних накладних, а не питання своєчасності проведеної реєстрації.

Крім того, дані, які необхідно встановити для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, відсутні в дослідженій податковій звітності позивача, системі електронного адміністрування ПДВ та у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній - ' ро рахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Пунктом 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, встановлено, що у разі виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу та/або необхідності складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї у випадках, передбачених Кодексом, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «ПН» , яка є додатком 14 до вказаного Порядку.

Форма податкового повідомлення-рішення «ПН» встановлює, що додатками до такого рішення є, окрім розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), також перелік податкових накладних/розрахунків коригування, за якими виявлено порушення, та/або перелік операцій з постачання товарів/послуг, щодо яких застосовується штраф.

Відтак, для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідно встановити:

- перелік складених, але не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування;

- перелік операцій з постачання товарів/послуг, за якими не було складено податкові накладні, та суму ПДВ, нарахованого за такими операціями;

- граничний строк реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, в 2015 році та 2016 році, тобто в періоді, коли за висновками акту камеральної перевірки вчинено податкове правопорушення, чинна редакція пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлювала відповідальність за відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Тобто, для правильного застосування штрафу, необхідно також встановити наявність вини платника податків у вчиненні податкового правопорушення та чи підлягали відповідні податкові накладні наданню покупцю.

Очевидно, що дані системи електронного адміністрування ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних не містять зазначених відомостей.

Відсутні такі дані і в податковій звітності ПАТ «Донбасенерго» , яка була досліджена під час камеральної перевірки (п.2.7 акту перевірки).

Отже, за результатами проведення камеральної перевірки неможливо встановити дані, які необхідні для застосування штрафу, передбаченого абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Дослідження вказаних питань потребує призначення саме документальної, а не камеральної перевірки.

Щодо строку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 805/4868/16-а (адміністративне провадження №К/9901/36157/18), від 21.02.2019 у справі № 808/2404/17 (адміністративне провадження №К/9901/55571/18) та від 18.03.2019 у справі № 802/1193/16-а (адміністративне провадження №К/9901/19352/18) зазначено, що камеральною перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, що діяла протягом 2016 року, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

З моменту закінчення граничного строку реєстрації у 15 календарних днів від дати складення податкової накладної/розрахунку коригування податкове правопорушення у вигляді не реєстрації відповідної податкової накладної або розрахунку коригування є вчиненим і саме від цієї дати починається відлік 1095 днів на проведення перевірки.

Оскільки датою перевірки є 23.04.2019, то спірною камеральною перевіркою міг бути охоплений період не раніше ніж до 23.04.2016. Проте до предмету перевірки, всупереч п. 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, включено, зокрема, період з серпня 2015 року по квітень 2016 року, який виходить за межі строків давності.

При цьому подання уточнюючих розрахунків в даному випадку відносно ст. 102 ПК України значення не має, оскільки мова йде про відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на викладене дії Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС (Відповідач 2) щодо проведення камеральної перевірки з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: серпень 2015 року - січень 2016 року, квітень 2016 р. - червень 2016 р. не відповідають вимогам пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та є протиправними.

Таким чином позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34-А, м. Київ, 03150) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079), до Східного управління Офісу великих платників податків ДПС України (пр. Соборний, буд. 190-А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 43201011) про визнання дій протиправними - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Східного управління Офісу великих платників податків ДПС України по проведенню камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: серпень 2015 року - січень 2016 року, квітень 2016 року - червень 2016 року, які оформлені актом від 23.04.2019 № 389/28-10-47-09/23343582.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34-А, м. Київ, 03150) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Східного управління Офісу великих платників податків ДПС України (пр. Соборний, буд. 190-А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 43201011).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2021.

Суддя А.В. Сіпака