Рішення

від 24.03.2021 по справі 640/23320/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2021 року №640/23320/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" (далі - позивач, ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА") до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України, (далі - відповідач-2, ДПС України) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 19.10.2020 №2047260/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 №1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 19.10.2020 №2047259/42197523, від 19.10.2020 №2047261/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523, від 30.07.2020 №1782278/42197523, від 30.07.2020 №1782271/42197523, від 31.07.2020 №1788089/42197523, від 31.07.2020 №1788086/42197523, від 03.08.2020 №1793653/42197523, від 03.08.2020 1793649/42197523, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві;

- зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані постачальником ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 03.07.2020 №6, від 01.06.2020 №9, від 04.06.2020 №17, від 04.06.2020 №18, від 04.06.2020 №19, від 09.06.2020 №25, від 09.06.2020 №26, від 13.07.2020 №27, від 21.07.2020 №40, від 12.06.2020 №87, від 12.06.2020 №94, від 17.06.2020 №139, від 19.06.2020 №155, від 19.06.2020 №161, від 23.06.2020 №170, від 23.07.2020 №171, від 26.06.2020 №189 днем їх фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 06.11.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/23320/20 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН, а позивач підлягає виключенню з переліку ризикових платників податку.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій зазначено про те, що відповідачем-1 не вказано аргументів та доказів на користь законності оскаржуваних рішень, а посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 є не доречним з огляду на її нечинність на момент виникнення спірних правовідносин.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "БМУ-77" було укладено договори від 01.02.2020 №524, від 21.10.2019 №524/1, виконання яких підтверджується видатковою накладною від 01.06.2020 №922, актом надання послуг від 01.06.2020 №923, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 07.05.2020 №934, платіжного доручення від 01.06.2020 №2877, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 01.06.2020.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та Фермерським господарством "ВЕНДЕМІЯ", було укладено договори від 17.04.2020 №584, від 17.04.2020 №584/1, виконання яких підтверджується видатковою накладною від 01.06.2020 №935, актом надання послуг від 01.06.2020 №936, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 07.05.2020 №936, платіжного доручення від 01.06.2020 №401, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано на направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №9 від 01.06.2020.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "РОСАВТОТРАНС" було укладено договір від 29.05.2020 №591/2, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 04.06.2020 №963, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 02.06.2020 №990, платіжного доручення від 04.06.2020 №954, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано на направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №17 від 04.06.2020.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "С-ГРЕЙН Україна" було укладено договір від 25.02.2019 №439, виконання якого підтверджується актами надання послуг від 04.06.2020 №951, від 03.07.2020 №1169, 21.07.2020 №1208, оплата здійснена згідно рахунків на оплату від 02.04.2020 №702, від 05.05.2020 №906, 05.06.2020 №1115, платіжних доручень від 04.06.2020 №2178, від 03.07.2020 №2310, від 21.07.2020 №2369, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписані на направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №18 від 04.06.2020, від 03.07.2020 №6, від 21.07.2020 №40.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та Фермерським господарством "ХОРС-АГРО", було укладено договір від 04.05.2020 №587/1, виконання якого підтверджується видатковими накладними від 04.06.2020 №1109, від 13.07.2020 №1193, актами надання послуг від 04.06.2020 №1110, від 13.07.2020 №1194, оплата здійснена згідно рахунків на оплату від 04.05.2020 №780, від 30.06.2020 №781, платіжних доручень від 04.06.2020 №93, від 13.07.2020 №171, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписані на направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 04.06.2020 №19 та від 13.07.2020 №27.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та Фермерським господарством "ДОБРОБУТ" було укладено договір від 05.06.2020 №598/1, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 09.06.2020 №1011, актом надання послуг від 09.06.2020 №1012, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 05.06.2020 №1139, платіжного доручення від 09.06.2020 №323, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано на направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №25 від 09.06.2020.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "КОМПЛЕКСНІ АГРАРНІ СИСТЕМИ" було укладено договір від 01.08.2018 №112/1, виконання якого підтверджується видатковими накладними від 09.06.2020 №964, від 12.06.2020 №1037, від 19.06.2020 №1111, оплата здійснена згідно рахунків на оплату від 02.06.2020 №991, від 10.06.2020 №1143, від 16.06.2020 №1154, платіжних доручень від 09.06.2020 №1972, від 12.06.2020 №1987, від 19.06.2020 №2009, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписані на направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 09.06.2020 №26, від 12.06.2020 №87, від 19.06.2020 №155.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та Селянсько-фермерським господарством "ПРОГРЕС" було укладено договір від 01.08.2018 №166/1, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 12.06.2020 №1044, актом надання послуг від 12.06.2020 №1045, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 15.05.2020 №947, платіжного доручення від 12.06.2020 №850, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 12.06.2020 №94.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "ПАРТИКА" було укладено договір від 16.06.2020 №600/1, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 17.06.2020 №1090, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 16.06.2020 №1153, платіжного доручення від 17.06.2020 №143, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 17.06.2020 №139.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "СЕРВІС ТРАНС БАЛК" було укладено договір від 16.01.2020 №554/1, виконання якого підтверджується видатковими накладними від 19.06.2020 №1117, від 23.06.2020 №1128, актами надання послуг від 19.06.2020 №1118, від 23.06.2020 №1129, оплата здійснена згідно рахунків на оплату від 09.06.2020 №1140, від 09.06.2020 №1141, платіжних доручень від 19.06.2020 №2621502, від 23.06.2020 №2621508, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписані на направлені на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 19.06.2020 №161, від 23.06.2020 №170.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ТОВ "САПСАН ТРАНСШИП" було укладено договір від 01.06.2020 №602/1, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 23.06.2020 №1130, актом надання послуг від 23.06.2020 №1131, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 19.06.2020 №1163, платіжного доручення від 23.06.2020 №265938, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23.06.2020 №171.

Між ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" та ПП "АГРОФІРМА РОСТОК" було укладено договір від 01.10.2019 №517/1, виконання якого підтверджується видатковою накладною від 26.06.2020 №1151, актом надання послуг від 26.06.2020 №1152, оплата здійснена згідно рахунку на оплату від 15.06.2020 №1148, платіжного доручення від 26.06.2020 №1070, на підставі яких ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА", на виконання вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України та у зв`язку з настанням "першої" події (отриманням попередньої оплати за товар) та виникненням податкових зобов`язань з ПДВ було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну від 26.06.2020 №189.

Відповідно до квитанцій №1 зазначені вище податкові накладні було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем сформовано та направлені відповідачу-1 пояснення від 25.06.2020 №95, від 01.07.2020 №113, від 25.06.2020 №101, від 23.06.2020 №14, від 25.06.2020 №102, від 25.06.2020 №104, від 25.06.2020 №105, від 14.10.2020 №201, від 25.06.2020 №109, від 01.07.2020 №119, від 24.07.2020 №153, від 24.07.2020 №157, від 27.07.2020 №179, від 27.07.2020 №184, від 28.07.2020 №185, від 28.07.2020 №188, від 14.10.2020 №199, від 14.10.2020 №200 з відповідними підтверджуючими документами, але рішеннями комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 19.10.2020 №2047260/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 №1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 19.10.2020 №2047259/42197523, від 19.10.2020 №2047261/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523, від 30.07.2020 №1782278/42197523, від 30.07.2020 №1782271/42197523, від 31.07.2020 №1788089/42197523, від 31.07.2020 №1788086/42197523, від 03.08.2020 №1793653/42197523, від 03.08.2020 1793649/42197523, у реєстрації податкових накладних було відмовлено.

Позивач оскаржив рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523 до ДПС України, яка своїми Рішеннями за результатами розгляду скарги від 23.07.2020 №37432/42197523/2, від 24.07.2020 №38237/42197523/2, від 23.07.2020 №37125/42197523/2, від 21.07.2020 №36139/42197523/2, від 21.07.2020 №37364/42197523/2, від 25.07.2020 №37375/42197523/2 залишила скарги позивача без задоволення, а вказані рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН - без змін.

Вважаючи рішення контролюючого органу від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 19.10.2020 №2047260/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 №1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 19.10.2020 №2047259/42197523, від 19.10.2020 №2047261/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523, від 30.07.2020 №1782278/42197523, від 30.07.2020 №1782271/42197523, від 31.07.2020 №1788089/42197523, від 31.07.2020 №1788086/42197523, від 03.08.2020 №1793653/42197523, від 03.08.2020 1793649/42197523 протиправними та такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Судом встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій №1, реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно п.8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях №1 до спірних податкових накладних відповідач-1 не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Також, суд зауважує, що вищезазначені квитанції №1 не містять інформації (конкретного переліку) документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 р. у справі №819/330/18 зазначено, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача-1 виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Також, суд окремо зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень вказано неподання платником податку копій документів. При цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

В даному контексті суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд вважає за доцільне наголосити, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №9901/410/19 та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. При цьому, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем-1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних Рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 19.10.2020 №2047260/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 №1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 19.10.2020 №2047259/42197523, від 19.10.2020 №2047261/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523, від 30.07.2020 №1782278/42197523, від 30.07.2020 №1782271/42197523, від 31.07.2020 №1788089/42197523, від 31.07.2020 №1788086/42197523, від 03.08.2020 №1793653/42197523, від 03.08.2020 1793649/42197523 дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд зауважує, що не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією контролюючого органу, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року (справа №819/330/18), при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Судом проаналізовано надані позивачем первинні документи, якими оформлено здійснення господарських операцій та встановлено, що останні не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджують реальність господарських операцій.

Відповідачами до суду не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих рішень.

За таких обставин, приймаючи до уваги необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваних рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для їх скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 03.07.2020 №6, від 01.06.2020 №9, від 04.06.2020 №17, від 04.06.2020 №18, від 04.06.2020 №19, від 09.06.2020 №25, від 09.06.2020 №26, від 13.07.2020 №27, від 21.07.2020 №40, від 12.06.2020 №87, від 12.06.2020 94, від 17.06.2020 №139, від 19.06.2020 №155, від 19.06.2020 №161, від 23.06.2020 №170, від 23.07.2020 №171, від 26.06.2020 №189 суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З цього приводу суд звертає увагу на приктику Європейського суду з прав людини, який у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (пункт 145) Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З урахуванням наведеного, ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, а ухвалення рішень, які безпосередньо не призводять до змін в обсязі прав, та до забезпечення їх примусової реалізації не відповідає змісту цього поняття та зазначеній нормі міжнародного права. Відсутність "бажаного результату" виключає можливість визначення ефективності правового захисту, оскільки "бажаний результат" встановлює межі (кінцеву мету) правового захисту, який полягає у використанні передбачених законом можливостей для поновлення порушеного, визнання невизнаного, чи присудження оспорюваного права саме в цих межах.

Крім того, у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду; спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним і ефективним способом захисту порушеного права.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 01.06.2020 №1, від 03.07.2020 №6, від 01.06.2020 №9, від 04.06.2020 №17, від 04.06.2020 №18, від 04.06.2020 №19, від 09.06.2020 №25, від 09.06.2020 №26, від 13.07.2020 №27, від 21.07.2020 №40, від 12.06.2020 №87, від 12.06.2020 94, від 17.06.2020 №139, від 19.06.2020 №155, від 19.06.2020 №161, від 23.06.2020 №170, від 23.07.2020 №171, від 26.06.2020 №189 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними Рішень комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276 та зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" зареєстровано як юридична особа 06.06.2018, номер запису про державну реєстрацію: №10661020000014915. Види економічної діяльності - код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; код КВЕД 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку; код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

Судом встановлено, що ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" орендує нежилове (офісне) приміщення, на підставі Договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2019 №10/10-2019, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлових приміщень, рахунком на оплату послуг щодо оренди й експлуатування нерухомостті від 03.06.2020 №127, актом наданих послуг з оренди від 30.06.2020 №137, та банківськими виписками з рахунків Позивача, має штат співробітників для здійснення господарської діяльності, що підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3-4 квартал 2019 та 1-2 квартал 2020, та у штатними розписами Позивача за 2019 на 2020 роки.

Судом встановлено, що рішеннями комісії ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276 ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" було включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивача вперше було включено до переліку платників, які відповідають критерію ризиковості на підставі рішення ГУ ДПС в м. Києві від 15.06.2020 №54378, в самому рішенні зазначено, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, що Товариство здійснює формування податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників, а саме від ТОВ "ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС" (код ЄДРПОУ 41614115).

Не погоджуючись з цим рішенням Позивачем було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 14.07.2020 №1.

За наслідками розгляду пояснень від 14.07.2020 №1, відповідачем-1 було прийнято рішення від 22.07.2020 №65899 про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Судом встановлено, що у рішенні від 22.07.2020 №65899 ГУ ДПС в м. Києві зазначено: "Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ТКУ" (42197523), в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ "КОМПАНІЯ "НЕФЕЛІУМ"(42682689), ТОВ "ЕДАЙС-СОЛЮШНС" (43101926), ТОВ "БЕК БШД" (42945181), ТОВ "МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС" (41545733), ТОВ "ВИХОРЕ" (43164918), ТОВ "ФОРТІЗ ЛТД" (42888511), TOB "ІНМАРТ-ТЕХНОС" (43139169), ТОВ "ГОЛДФОЛ" (43265185), ТОВ "Редівей" (42738097), ТОВ "АГРОКОД" (43154538), TOB "ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС" (41614115), ТОВ "ТРАНС-КОЛОРИТ" (40584771), ТОВ "АДОГА УНІВЕРС" (43275261), ТОВ "ЮАЛАЙН" (42939157), ТОВ "БАРАКУДА ТРЕЙДІНГ" (42616239), TOB "НОВІКАС" (42529445), ТОВ "ТРАЙ ШЕДОУ" (41611266), ТОВ "ЖАКЛІН МАРКЕТ" (42463306), TOB "ІНТЕР ВЕЛІС" (41721559 "

Позивач, також не погоджуючись з рішенням ГУ ДПС в м. Києві від 22.07.2020 №65899, подав до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.08.2020 №2. Однак, контролюючий орган прийняв рішення від 13.08.2020 №72276 про відповідність платника податку критеріям ризиковості, не змінивши попереднього мотивування.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пункту 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації ПН/РК встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з наявних в матеріалів справи, ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 цих критеріїв.

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень визначений частиною 2 статті 2 КАС України, а і норми Порядку №1165. Такий висновок суду базується на тому, що відповідачем-1 не зазначено конкретного та чіткого переліку документів, які на думку контролюючого органу, необхідно надати платнику податків, а у оскаржуваних рішеннях зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості платника податку, визначену п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій з ризиковими контрагентами, без вказівки на будь-яку конкретну податкову інформацію, яка покладена в основу такого рішення. Більш того, суд наголошує, що в оскаржуваних рішеннях вказано не про ризиковість операцій позивача, а лише про ризиковість контрагентів, що не відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту п.8 Порядку №1165 оскаржувані рішення від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276 не містять. Крім того, відповідачем-1 не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідань комісії, як і не надано суду жодного доказу, який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений у основу прийняття оскаржуваних рішень.

Верховним Судом в постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 зазначено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Суд наголошує, що під час розгляду справи в суді Головним управлінням ДПС у м. Києві не доведено перед судом, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276 у зв`язку з відповідністю ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищезазначене, рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276, не відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, тому підлягають скасуванню та відповідно для цілей ефективного захисту порушених прав і остаточного вирішення спору необхідним є зобов`язання відповідача-1 виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 підлягає сплачена сума судового збору.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" (місцезнаходження: 02156, місто Київ, вулиця Братиславська, будинок 14б, офіс 6; код ЄДРПОУ 42197523) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 02.07.2020 №1690678/42197523, від 19.10.2020 №2047260/42197523, від 07.07.2020 №1706764/42197523, від 02.07.2020 №1690661/42197523, від 26.06.2020 №1674310/42197523, від 02.07.2020 №1690657/42197523, від 02.07.2020 №1690655/42197523, від 02.07.2020 №1690652/42197523, від 19.10.2020 №2047259/42197523, від 19.10.2020 №2047261/42197523, від 02.07.2020 №1690639/42197523, від 07.07.2020 №1706766/42197523, від 30.07.2020 №1782278/42197523, від 30.07.2020 №1782271/42197523, від 31.07.2020 №1788089/42197523, від 31.07.2020 №1788086/42197523, від 03.08.2020 №1793653/42197523, від 03.08.2020 1793649/42197523, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у м. Києві.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" від 01.06.2020 №1, від 03.07.2020 №6, від 01.06.2020 №9, від 04.06.2020 №17, від 04.06.2020 №18, від 04.06.2020 №19, від 09.06.2020 №25, від 09.06.2020 №26, від 13.07.2020 №27, від 21.07.2020 №40, від 12.06.2020 №87, від 12.06.2020 94, від 17.06.2020 №139, від 19.06.2020 №155, від 19.06.2020 №161, від 23.06.2020 №170, від 23.07.2020 №171, від 26.06.2020 №189 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 №54378, від 22.07.2020 №65899 та від 13.08.2020 №72276.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-КОНТРОЛЬ УКРАЇНА" сплачений ним судовий збір у розмірі 44 142, 00 грн. (сорок чотири тисячі сто сорок дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко