Ухвала

від 25.03.2021 по справі 640/24147/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 березня 2021 року м. Київ № 640/24147/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код ЄДР: 40075815) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4, код ЄДР: 40165856), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 02.09.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі - пластини (товари), ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-05-29-005089-b.

09.10.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву повернути позивачу з підстав, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки довіреність яка була видана в порядку передоручення не посвідчена нотаріально, чим не дотримано вимог п.п. 5.1 п. 5 Глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2020, а справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

02.12.2020 вказана справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва та 08.12.2020 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана судді Кармазін О.А. для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з вручення ухвали.

Зокрема, ухвалою судді, в порядку виконання обов`язку, визначеного ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивача було зобов`язано надати суду:

1) заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску;

2) клопотання/заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на якій стороні третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

При цьому, залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага на пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду.

Вказана ухвала суду від 15.12.2020 була надіслана на адресу позивача та отримана ним 21.01.2021, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105105733620.

У зв`язку з тим, що у період з 04.02.2021 по 19.03.2021 суддя Кармазін О.А. перебував на стаціонарному лікуванні (с проміжною короткою відпусткою), питання розглядається станом на дату постановлення даної ухвали.

01.02.2021, на виконання вимог ухвали суду від 15.12.2020 позивачем надано клопотання про залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", у зв`язку з чим, вимоги ухвали суду позивачем в цій частині виконано.

Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом, то на усунення недоліків позовної заяви позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій просить суд визнати причини пропуску процесуального строку на подання позовної заяви про визнання протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 02.09.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі - пластини (товари), ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-05-29- 005089-Ь, поважними та поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування заяви про поновлення строків звернення до суду заявник зазначає, що згідно із п. 50 рішення ЄСПЛ від 22.10.96 у справі CASE OF STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM (заяви 22083/93; 22095/93) суд наголошує, що хоча в п. 1 ст. 6 Конвенції втілено "право на суд", одним з аспектів всякого є право доступу до суду, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом, проте воно не є абсолютним: право доступу до суду може підлягати обмеженням, застосування яких допускається в порядку презумпції, оскільки таке право з огляду на сам його характер потребує державного регулювання. У цьому питання держави - учасниці Конвенції користуються певною свободою розсуду, хоча остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції покладається на Суд. Суд має переконатися, що застосовувані обмеження не перешкоджають залишеним особі можливостям доступу (і не звужують їх) у спосіб чи мірою, що підривають саму суть цього права. Крім того, обмеження права на доступ до суду суперечитиме п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не має легітимної мети і якщо не забезпечено належного пропорційного співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (див. the Ashingdane v. the United Kingdom рішення від 28 травня 1985, Series A no. 93, p. 24, para. 57 та пізніше, the Bellet v. France рішення від 4 грудня 1995, Series A no. 333-B, p. 41, para. 31).

Пояснює, що позивач дізнався про своє порушене право 02.09.2020, коли Державна аудиторська служба України постановила висновок на підставі наказу від 06.08.2020 № 222 про проведення моніторингу, філія "ЦЗВ" AT "Укрзалізниця" скористалась своїм правом та 16.09.2020 оскаржила зазначений висновок від 02.09.2020.

Натомість 06.10.2020 філія "ЦЗВ" AT "Укрзалізниця" отримала ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про повернення позовної заяви, що спричинило пропущення процесуального строку на подання позовної заяви, з огляду на що, на думку позивача, позбавлення права судового захисту очевидно матиме непропорційний характер.

За твердженням представника позивача, необхідно врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 13.10.2020 до 31 грудня 2020 року на усій території України продовжено карантин.

Представник позивача пояснює, що Кабінетом Міністрів України видано постанову від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до якої на території України з 19.12.2020 до 28.02.2021 продовжено дію карантину, встановленого попередніми рішеннями Кабінету Міністрів України, а також оновлено порядок здійснення протиепідемічних та інших заходів у цьому зв`язку.

Додає, що у відповідності до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Зауважує, що відповідно до вхідного штемпеля, який міститься на першій сторінці ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2020 у справі № 640/22151/20, філія "ЦЗВ" AT "Укрзалізниця" отримала її тільки 06.10.2020.

При цьому, зазначена позовна заява про визнання протиправним та скасування висновку органу державного фінансового контролю від 02.09.2020 була подана повторно до Окружного адміністративного суду м. Києва майже невідкладно, а саме: 07.10.2020, підтвердження про направлення поштою повторно вище зазначеного позову додається.

Наголошує, що у зв`язку із поширення випадків зараження коронавірусом безпосередньою в приміщенні філії "ЦЗВ" AT "Укрзалізниця" (03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15), філія з березня 2020 року функціонує в частковому дистанційному режимі. Зазначена ситуація дестабілізувала механізм отримання та передачі документів, своєчасного вчинення процесуальних дій співробітниками юридичного відділу, тим самим вплинувши, в тому числі, на дотримання процесуальних строків звернення до суду.

При цьому, заявник також звертає увагу на те, що уповноважений представник позивача адвокат Оксень А.В. через гостру респіраторну хворобу (наявність температури, кашлю) та подальших ускладнень довгий час перебував на посиленому лікуванні, та через наявність в подальшому симптомів ускладнень COVID-19 - вимушеній самоізоляції.

Таким чином, представник позивача підсумовуючи викладене зазначив, що з 01.08.2020 до 28.02.2021 на усій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 640 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" із змінами, внесеними згідно з даною постановою, установлено з метою запобігання поширенню на всій території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" та від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Посилаючись на п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ представник позивача додав, що у випадку не можливості виконання обов`язку щодо подання заяв по суті справи у процесуальний строк, встановлений цією ухвалою, такий строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відтак представник позивача наголошує, що філія "ЦЗВ" AT "Укрзалізниця" не мала змоги виконати встановлені процесуальні строки повторно при подачі позовної заяви відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо оскарження висновку Державної аудиторської служби України до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення після того, як отримала ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про повернення позову, з огляду на що просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, викладені у заяві на усунення недоліків причини поважності пропуску строку на звернення до суду, є неповажними з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

У позовній заяві позивач зазначає, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі - пластини (товари), ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-05-29-005089-b опубліковано Держаудитслужбою у електронній системі закупівель 02.09.2020, з огляду на що останнім днем звернення до суду з даним позовом є 16.09.2020.

Натомість до суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 07.10.2020, що підтверджується датою надіслання позовної заяви на адресу суду, проставленої на конверті в якому надійшла позовна заява (том 1 а.с. 17а).

Тобто, позивач звернувся до суду із пропуском 10 робочих днів, передбаченого ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що не підписання представником позивача примірника позовної заяви для суду, який було подано позивачем 16.09.2020 та повернення останньому ухвалою суду від 21.09.2020, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки є недоліками позовної заяви, наслідки відносно чого мали б бути відомі представнику позивача.

Тобто, такі обставини безпосередньо залежать від дій представника позивача, якому мало б бути відомо про те, що позовна заява має відповідати вимогам, передбаченим КАС України, зокрема, ч. 10 ст. 44 КАС України передбачає, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника), тоді як наслідками не підписання позовної заяви є: п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, який передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд звертає увагу представника позивача на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Натомість не підписання позовної заяви особою (представником), яка зверталась до суду з адміністративним позовом безпосередньо залежали від її волевиявлення, з огляду на що, вказані обставини не є поважними.

Щодо посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що у зв`язку із прийняттям 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України постанови № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", то суд звертає увагу позивача на наступне.

Так, дійсно постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України встановлено карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 шляхом заміни у пункті 1 цифр і слова "24 квітня" цифрами і словом "11 травня".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 шляхом заміни у пункті 1 цифри і слово "11 травня" замінити цифрами і словом "22 травня".

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, продовжено з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, якими цифри і слово "22 червня" замінено цифрами і словом "31 липня".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, продовжено з 22 липня 2020 року до 31 серпня 2020 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у Голосі України №№ 119-120 та в Урядовому кур`єрі за № 135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України № 731-IX набрав чинності.

Відтак, строки, продовжені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, з огляду на що починаючи з 07.08.2020, особа має право звертатися до суду, у строк, визначений законодавством, зокрема, до адміністративного суду, у строки встановленні ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

\При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що строки, визначені, зокрема, ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підлягають продовженню лише у тому випадку, коли законодавчою гілкою влади прийнято відповідний Закон, яким продовжено такі строки.

Між тим, як вже було зазначено вище судом, право на звернення до суду у Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" виникло 02.09.2020, тобто після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 № 731-IX, у зв`язку з чим, строки звернення до суду, визначені ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", не підлягали продовженню.

Суд повторно звертає увагу позивача на те, що суд поновлює процесуальні строки, лише у тому випадку, якщо визнає причини їх пропуску поважними. Однак, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі за результатами ознайомлення судом з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, а також із заявою про поновлення строку звернення до суду, судом не встановлено обставин наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Посилання представника позивача у заяві про поновлення строків на ту обставину, що представник позивача, адвокат Оксень А.В. через гостру респіраторну хворобу (наявність температури, кашлю) та подальших ускладнень довгий час перебував на посиленому лікуванні, та через наявність в подальшому симптомів ускладнень COVID-19 - вимушеній самоізоляції є безпідставними, оскільки, такі доводи не підтверджуються жодними, у розумінні ста. 73 КАС України, доказами

Суд акцентує увагу суду на те, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 1 п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевказане, а також зважаючи на те, що причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, що викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними та беручи до уваги те, що матеріали позовної заяви не містять інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін