Постанова

від 25.03.2021 по справі 200/9303/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року справа №200/9303/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: Колбаєв О.В.

відповідач: Помалюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя - Кошкош О.О.) від 29 грудня 2020 року (повний текст рішення складено 29 грудня 2020 року) у справі №200/9303/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2020 року №0001300402 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 1523053,00грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 73377,00 грн., від 08 вересня 2020 року №0001320402 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51550,00грн...

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позов задоволено, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2020 року №0001300402 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 1523053,00грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 73377,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2020 року №0001320402 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51550,00грн..

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірні податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 195.1п. 198.2, п. 198.3, 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 №996-XIV, внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування на 1523053,00 гривень, завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 81550,00 гривень.

Під час судового розгляду справи та у відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 14.08.2020р. №705/05-99-04-02/24655289 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2020 року, а саме:

- № 0001300402 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2020р. у розмірі 1523053,00 грн. та застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 761526,50 грн.;

- № 0001320402 форми В4 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2020р. у розмірі 81550,00 грн. (том 1 а.с.76, 78)

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 195.1п. 198.2, п. 198.3, 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999р. №996-XIV , внаслідок чого завищено бюджетне відшкодування на 1523053,00 гривень, завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 81550,00 гривень. (том 1 а.с. 11-65)

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У відповідності до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У відповідності до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що в бухгалтерському обліку позивача відображені витрати на збут у січні 2020 року відповідно до акту виконаних робіт ТОВ Інтерсервіс (код 13502430) від 05.01.2020р. б/н у сумі 4051382,20 грн., яка не підтверджена первинними документами, тобто на думку відповідача відсутня доказовість вартості наданих послуг, з вартості яких задекларований податковий кредит у сумі 810276,44 грн..

Відповідно до умов договору транспортного експедирування від 30.03.2018 року №01/2018, відповідно до пункту 2 додатків 1 та 2 до договору (том 1 а.с. 133-134), сторони договору домовились, що ставка транспортного експедирування становить 6,60 доларів США за тону вантажу. При цьому поняття ставка включає в себе відшкодування витрат по організації навантажувально-розвантажувальних робіт в порту, подачі-прибирання та зачистки вагонів, зачистки складської території після навантаження вантажу, митного декларування вантажу і необхідної сертифікації, виготовлення декларації та сертифіката безпеки морського перевезення та винагороду Експедитора. Тому послуги, які входять до складу ставки транспортного експедирування зазначаються в актах виконаних робіт єдиною сумою та підтверджують витрати саме ТОВ Інтерсервіс в процесі надання послуг транспортного експедирування, бухгалтерський та податкових облік яких здійснюється та декларується у повному обсязі безпосередньо нашим контрагентом.

Актом виконаних робіт між позивачем та ТОВ Інтерсервіс від 05.01.2020 року, підтверджується, що Експедитором (ТОВ Інтерсервіс ) виконані роботи згідно договору від 30.03.2018 року №01/2018 - додаток 1 від 30.03.2018 року по організації перевалки глини на експорт через ДП СК Ольвія на теплохід MARYLAND (коносамент №1 від 05.01.2020р.), рахунок №01/02 від 05.01.2020р. (том 1 а.с. 161)

Зі змісту акту виконаних робіт вбачається, що ТОВ Інтерсервіс організовано: відшкодування витрат по організації навантажно-розвантажувальних робіт у порту, подачу-прибирання та зачистку напіввагонів, зачистку складської території після навантаження вантажу, митне декларування, сертифікацію вантажу, що разом із винагородою експедитора склало 4711657,29 грн., у тому числі ПДВ 785276,22 грн. (пункт 1 акту виконаних робіт від 05.01.2020 року).

По акту виконаних робіт від 05.01.2020 року позивачем здійснено відшкодування витрат по організації навантажувально-розвантажувальних робіт у порту, подачі-прибирання та зачистки напіввагонів, зачистки складської території після навантаження вантажу, митного декларування, сертифікації вантажу, що складає 4711657,29 грн., у тому числі ПДВ 785276,22грн., що підтверджується рахунком ТОВ Інтерсервіс від 05.01.2020р. № 01/02. (том 1 а.с. 142)

Також, актом виконаних робіт від 05.01.2020 року передбачено відшкодування витрат за окремими статтями витрат, що не входять до складу ставки узгодженої сторонами договору відповідно до пунктів 2 та 3 додатків 1 та 2 до договору (пункти з 2 по 4 актів виконаних робіт) та відшкодовуються позивачем окремо, зокрема, по зберіганню вантажу в порту на суму 99958,740 грн., у тому числі ПДВ 16659,78 грн. (пункт 2 акту виконаних робіт від 05.01.2020 року), відшкодування витрат за користування піввагонами на ст. Жовтнева у грудні 2019 року на суму 18776,88 грн., у т.ч. ПДВ 3129,48 грн., відшкодування вартості послуг з організації проведення інспекцій вантажу компанією Бюро Верітас на суму 31265,78 грн., у т.ч. ПДВ 5210,96 грн. по акту від 05.01.2020 р.

Згідно з пунктом 6 додатків 1 та 2 до договору, передбачено, що оплата послуг здійснюється у розмірі гривневого еквіваленту за курсом НБУ на дату коносамента, а нарахування ПДВ здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, розрахунок по першому пункту за актом виконаних робіт від 05.01.2020р. відповідає умовам договору та здійснено наступним чином: 26116,153 тн. (кількість відвантаженої глини відповідно до митних документів) * 6,60 доларів США (ставка, передбачена договором транспортного експедирування) * 23,6862 (курс НБУ станом на 05.01.2020р., дані сайту НБУ https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=05.01.2020&period=daily) * 20% ПДВ, що дорівнює 4711657,29 грн., у тому числі ПДВ 785276,22 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження виконання умов договору надані: відомість зберігання вантажу ТОВ Інтерсервіс за листопад-грудень 2019 року, акт надання послуг №1460 від 31.12.2019р. між ТОВ Інтерсервіс та ДП Стивідорна компанія Ольвія , рахунок на оплату №1370 від 31.12.2019, акт виконаних робіт №92192 від 05.01.2020р. між ТОВ Інтерсервіс та ТОВ Бюро Верітас Україна , рахунок-фактура №92192 KIV від 05.01.2020р., рахунок на оплату №3 від 05.01.2020р. між ТОВ Інтерсервіс та ДП Стивідорна компанія Ольвія , акт надання послуг № 4 від 05.01.2020р. та ДП Стивідорна компанія Ольвія .

Відповідно до даних вантажних митних декларацій ВМД ЕК 10 ДР (довідковий внутрішній номер 10) на теплохід MARYLAND був завантажений та митно задекларований товар суміш вогнетривких глин марок СВ 2-2 у кількості 25116,153 тн, виставлений інвойс за відвантажену глину покупцю товару.

Отже, позивачем доведено, що товар - суміш вогнетривких глин марок СВ 2-2 у кількості 25116,153 тн, був успішно прийнятий в порту, зважений, перевалений/вивантажений з залізничних вагонів на майданчик на території порту, збережений у порту до дати завантаження на теплохід, завантажений на теплохід, задекларований митно та відправлений покупцю, зачищена територія складування глини на території порту та інше і всі ці послуги були надані ТОВ Інтерсервіс за договором транспортного експедирування від 30.03.2018 року № 01/2018.

Відповідно до ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 року N1955-IV, визначено поняття транспортно-експедиторської послуги - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. При цьому експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

За приписами статті 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

При цьому, у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта, а факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст.9 Закону).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наданими первинними документи підтверджується надання позивачеві ТОВ Інтерсервіс за січень 2020 року у повному обсязі надано послуги транспортного експедирування (організація перевалки глини) за договором транспортного експедирування від 30.03.2018 року №01/2018 щодо 25116,153 тон глини (сумішей глин) на загальну суму4861658,65 грн., у тому числі ПДВ 810276,44 грн, послуги транспортного експедирування надані ТОВ Інтерсервіс відповідно до вимог укладеного сторонами договору та діючого законодавства, отримання позивачем таких послуг від ТОВ Інтерсервіс пов`язано з основною діяльністю позивача реалізацією товару (глини) на експорт, а факт надання таких послуг підтверджується оформленими вантажно-митними деклараціями, які свідчать про відправлення товару на експорт.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ Інтерсервіс у відповідності до вимог п. 201.10. стом 1 201 Податкового кодексу України зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 05.01.2020р. на суму 4861658,65 грн. у тому числі ПДВ 810276,44 грн.(том а.с.152).

Судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги довід відповідача про те, що не надання позивачем заяви зі скаргою на продавця - ТОВ Інтерсервіс до податкової декларації за січень 2020 року в частині наявних помилок у реквізитах податкових накладних, є порушенням, оскільки ці накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив також встановлений актом перевірки факт завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Металургтранс за березень 2020 року на 565260,31 грн., з урахуванням проведеного коригування податкового кредиту 248143,61грн.. Вищезазначене призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2020 року з періодом виникнення від`ємного значення березень 2020 року на суму 248143,61 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ Металургтранс укладений договір від 27.02.2020 року №2702 (том 1 а.с. 98-104) за умовами якого експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Клієнта (даті по тексту ТЕО), в рамках якого Експедитор надає Клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі; Клієнт гарантує, що вантаж, перевезення якого організовує Експедитор за цим Договором, належить Клієнту або його замовнику, вантажовідправнику на законних підставах не перебуває під арештом, податковою заставою, а також не існує жодних обмежень для його відвантаження та перевезення. Експедитор не несе відповідальність за вантаж перед третіми особами (п.1.1., 1.2. договору).

Згідно додаткової угоди № 1 від 27.02.2020р. до договору №2702 від 27.02.2020 р. вартість здійснення ТЕО включає плату послуг Експедитора та складається з: суми вартостей одного вагоно-перевезення; плати за час знаходження приватних вагонів на під`їзній колії підприємства вантажовідправника, що нараховується починаючи з 19-ї години з моменту передачі останнього з партії (15 вагонів) на піввагона на під`їзну колію підприємства-вантажовідправника, до моменту повернення останнього з партії (15 вагонів) на піввагона в завантаженому стані залізниці. При цьому 49-т агодина приймається за першу годину. Плати за час знаходження приватних на піввагонів під вивантаженням, що нараховується починаючи із 121-ї години з моменту здачі за межі митної території України завантаженого вагону зі станції митного переходу, розташованої на митній території України, до моменту повернення порожнього вагону на станцію митного переходу, розташовану на митній території України. При цьому 121-ша година приймається за першу годину. Зазначені моменти визначаються згідно до даних електронної бази ГІОЦ АТ Укразалізниця .

За умовами додаткової угоди № 2 від 20.03.2020р. до договору №2702 від 27.02.2020р. сторони прийшли до взаємної згоди за договором №2702 від 27.02.2020р. про наступне: одночасно з використанням документообігу у паперовій формі можливе використання способу обміну первинними фінансово-господарськими документами (рахунки, видаткові накладні, акти про надані послуги тощо, далі Документи) шляхом їх надання та отримання в електронному вигляді, підписаних електронним цифровим підписом (кваліфікованим електронним підписом) за допомогою програми М.Е.Dос або іншої програми, узгодженої Сторонами.

Актом №01/509 від 31.03.2020р. наданих послуг по договору №2702 від 27.02.2020р. підтверджено виконання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі. Загальна сума наданих послуг складає 3412838,40 грн. у тому числі ПДВ 248143,60 грн.. Виходячи з положень договору № 2702 від 27.02.2020р. вартість здійснення транспортно-експедиторського обслуговування складається з: суми вартостей вагоно-перевезення на загальну суму 1467585,00 грн. у тому числі ПДВ 244597,50 грн.; плати за час знаходження приватних вагонів на під`їзній колії підприємства-вантажовідправника/вантажоодержувача на суму 21276,60 грн. у тому числі ПДВ 3546,10 грн. Витрати понесені експедитором на організацію проведення розрахунків із залізницями за перевезення вагонів у завантаженому стані на загальну суму, що підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 0% (міжнародні перевезення): 1923976,80 грн., ПДВ 0,00 грн. підлягають відшкодуванню Клієнтом. (том 1 а.с. 109)

Додатками №№1,2 до акту №01/509 від 31.03.2020р. є розрахунок вартості здійснення ТЕО, розрахунок плати за час знаходження приватних вагонів на під`їзній колії підприємства-вантажовідправників/вантажоодержувачів.

Також, на підтвердження виконання умов договору позивачем надані рахунки на оплату: №476 від 04.03.2020р.- передплата по дог. за послуги з організації перевезень вантажів на загальну суму 968764,80 грн., у тому числі ПДВ161460,80 грн., №516 від 10.03.2020р.- передплата по дог. за послуги з організації перевезень вантажів на загальну суму 1453749,53 грн., у тому числі ПДВ 242291,53 грн., №573 від 16.03.2020р. - передплата по дог. за послуги з організації перевезень вантажів на загальну суму 969047,80 грн., у тому числі ПДВ 161507,97 грн., №794 від 31.03.2020р. послуги з організації ТЕО (Міжнародні перевезення) згідно акта №01/509 від 31.03.2020р. на загальну суму 21276,60 грн., сума ПДВ 0,00 грн. (том 1 а.с. 118-121)

В Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Металугртранс зареєстрував податкові накладні: №5 від 06.03.2020р. на суму 968764,80 грн. у тому числі ПДВ 161460,80 грн.; №6 від 12.03.2020р. на суму 753749,20 грн. у тому числі ПДВ 125624,87 грн.; №6 від 10.03.2020 на суму 700000,00 грн., у тому числі ПДВ 116666,67 грн., №3 від 16.03.2020р. на суму 969047,80 грн., у тому числі ПДВ 161507,97 грн. 31.03.2020 року складені: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 33 до податкової накладної від 12.03.2020р. №6 послуги з організації ТЕО -628124,33 грн., сума податку на додану вартість -125624,87 грн.; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 34 до податкової накладної від 10.03.2020р. №6 послуги з організації ТЕО -583333,33 грн., сума податку на додану вартість -116666,67 грн.; послуги з організації ТЕО 433413,99 грн., 86682,80 грн., послуги з організації ТЕО (міжнародні перевезення) 179903,20 грн., розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 32 до податкової накладної від 16.03.2020р. №3 послуги з організації ТЕО -807539,83 грн., сума ПДВ -161507,97 грн.; послуги з організації ТЕО (міжнародні перевезення) 969047,80 грн. (том а.с.122-128)

Актом перевірки також встановлено, що позивачем завищений податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Євро Лоджістік Трейд на загальну суму 306885,18 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2020 року на 36688,52 грн., квітень 2020 року на 11065,56 грн., травень 2020 року на 160131,10 грн. Вищезазначене призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 270196,66 грн., у т.ч. відшкодовано 73377,04 грн..

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ Євро Лоджістік Трейд укладений договір №263ЕЛТ/2019 від 24.09.2019 року транспортно-експедиційного обслуговування вантажів (том 1 а.с. 80-86) за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор за плату, за дорученням Клієнта і за рахунок, організовує транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньо-українських, експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта і порожнього транспорту (далі Вантажі Клієнта ) при їх перевезенні по території України та інших країн, відповідно до Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01 липня 2004 року, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №457 від 06 квітня 1998 року, Правилами Угоди про міжнародне вантажне сполучення, міжурядовими та прикордонними Угодами і національним транспортним правом країни, по території якої здійснюється перевезення.

Відповідно до додатку № 1 від 24.09.2019р. до договору №263ЕЛТ/2019 від 24.09.2019 року вартість послуг Експедитора при організації перевезень вантажів Клієнта , в тому числі витрати на транспортування вантажів в вагонах становить: Костянтинівка- Жовтнева (експ) ОД 21000,00 ( у т.ч. ПДВ 20%), Костянтинівка Черноморськ-Порт (експ) ОД - 219000,00 ( у т.ч. ПДВ 20%), Костянтинівка Ізов (експ) Льв 33000,00 ( у т.ч. ПДВ 20%), Костянтинівка Яготин (експ ПКП) Льв 32500,00 ( у т.ч. ПДВ 20%). Вартість послуг Експедитора , зазначена в цьому Додатку включає в себе оплату залізничного тарифу по території України на завантажений рейс згідно зі Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов`язані з ним послуги Тарифне керівництво №1, з урахуванням діючих коефіцієнтів, встановлених на тарифи (далі Тарифне керівництво №1); послуги ЄТехПД; телеграф/телефоні послуги; винагороду Експедитора , подачу порожніх вагонів придатних під навантаження. Вартість ТЕО не включає в себе оплату додаткових зборів з охорони вантажів, а також інших додаткових витрат, пов`язаних із здійсненням перевезень вантажів. У разі оплати Експедитором додаткових зборів з охорони вантажів, зазначених у цьому Додатку, Клієнт відшкодовує Експедитору всі фактично понесені витрати з охорони вантажів, а також інших додаткових платежів, пред`явлених залізницею. Вартість ПДВ нараховується на різницю між повною вартістю та залізничним тарифом з додатковими зборами. (том 1 а.с. 87)

Актом №3-26ЕЛТ/19 від 31 травня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) у відповідності до договору транспортно-експедиторського обслуговування 26ЕЛТ/2019 від 24.09.2019р. ТОВ Євро Лоджістік Трейд підтверджено виконання організації перевезення вантажів залізничним РС в міжнародному сполученні, перевезення вантажів залізничним РС по інотериторії, перевезення вантажів залізничним РС всього витрат експедитора на суму 3439800,00 грн., у тому числі ПДВ 177619,62 грн., винагорода експедитора у сумі 25200,00 грн., утому числі ПДВ 4200,00 грн., загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) 3465000,00 грн., у тому числі ПДВ 181819,62 грн. (том 1. ас. 88)

Актом №2-263ЕЛТ/19 від 31 березня 2020 р. виконаних робіт (наданих послуг) у відповідності до договору транспортно-експедиторського обслуговування 26ЕЛТ/2019 від 24.09.2019р. ТОВ Євро Лоджістік Трейд підтверджено виконання організації перевезення вантажів залізничним РС в міжнародному сполученні, організації перевезення вантажів залізничним РС на суму 1474200,00 грн., у тому числі ПДВ 108265,55 грн., винагорода експедитора 10800,00 грн., у тому числі ПДВ 1800,00 грн., загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) 1485000,00 грн., у тому числі ПДВ 110065,55 грн. (том 1. ас. 91)

Актом №1-263ЕЛТ/19 від 02 грудня 2019 р. виконаних робіт (наданих послуг) у відповідності до договору транспортно-експедиторського обслуговування 26ЕЛТ/2019 від 24.09.2019р. ТОВ Євро Лоджістік Трейд підтверджено виконання організації перевезення вантажів залізничним РС в міжнародному сполученні, організації перевезення вантажів, організації перевезення вантажів (додаткові витрати) на суму 491400,00 грн., у тому числі ПДВ 36088,52 грн., винагорода експедитора 3600,00 грн., у тому числі ПДВ 600,00 грн., загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) 495000,00 грн., у тому числі ПДВ 36688,52 грн. (том 1. ас. 93) Також, позивачем надані додатки до вищезазначених актів (том 1 а.с. 89-90, 92, 94)

В Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Євро Лоджістік Трейд зареєструвало податкові накладні: № 28 від 02.12.2019 на суму 495000,00 грн. у тому числі ПДВ 36688,52 грн.;№31 від 08.05.2020 на суму 412260,00 грн., у тому числі ПДВ 68410,00 грн., №105 від 20.05.2020 на суму 548526,60 грн., у тому числі ПДВ 91421,10. (том 1 а.с. 94-97)

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наданими первинними документи підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з організації здійснення перевезення вантажу позивача ТОВ Євро Лоджістік Трейд .

Згідно п.п.195.1.3а) п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поняття вартість залізничних послуг при організації ТЕО вантажних перевезень , послуги допоміжні щодо транспортування: вартість транспортно-експедиторських послуг плата експедитору за належне виконання та організацію ТЕО вантажних перевезень не є тотожними поняттю плата за надання послуг із здійснення міжнародного перевезення вантажів , а тому висновок відповідача щодо порушення вимог абзацу а) п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України , колегія суддів вважає помилковим.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив також висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань, які підлягають відображенню по рядку 4.1 колонка Б Декларацій нараховано податкових зобов`язань відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, не складені, не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні у зв`язку з використанням готової продукції не в господарській діяльності, на суму 239298,14 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) укладений договір від 23.01.2020 року №5 про надання послуг технікою, відповідно до умов якого останній зобов`язується за дорученням ппозивача виконати наступні роботи: - перевезення глини з прикар`єрного складу с. Русин Яр Костянтинівського району на прирейковий склад Замовника с. Іллінівка (відстань 26 км.);- перевезення глини з прикар`єрного складу с. Русин Яр Костянтинівського району на прирейковий склад Замовника с. Іллінівка через населені пункти сю Миколайпілля м. Дружківка м. Костянтинівка (відстань 52 км); - грейдерування дороги, внутрішнє перевезення на території кар`єру родовища Видне ;- виконання вскришних робіт;- навантаження глинир екскаватором та інші земляні роботи з використанням екскаватора;- виконання інших робіт за заявками замовника.

Пунктом 2.1. договору між сторонами визначено, як здійснюють розрахунок вартості винагороди за надані послуги/виконані роботи та зазначено, що позивач додатково компенсує Виконавцю вартість дизельного пального. При цьому відповідно до пункту 2.2. договору, вартість дизельного палива визначається виходячи з вартості погодженої сторонами, яка не повинна перевищувати середньої ціни на дизпаливо в регіоні на час закупівлі. Вартість дизпалива оформлюється протоколом погодження договірної ціни на дизельне пальне, який є невід`ємною частиною цього Договору, з урахуванням прийнятої сторонами норми витрат для перевезення вантажу на відстань 26 км 0,95л/тн, на відстань 52 км 1,80л/тн.

Згідно із Протоколами про узгодження ціни на дизельне паливо, що укладений між сторонами договору, середня ціна постачальників у лютому 2020 року склала 23.30 грн.. у тому числі ПДВ 20% за один літр.; у травні 2020 року склала 17,50 грн. у тому числі ПДВ 20% за один літр.

За актом надання послуг від 27.02.2020р. № 7, складеним ФОП ОСОБА_1 , у лютому 2020 року останнім були надані позивачеві послуги з перевезення 13996,07 тонн глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Іллінівка (відстань 26 км) на суму 855719,72грн. у тому числі ПДВ 61,14грн. та надані послуги автогрейдера 132 години на суму 92664,00 грн., у тому числі ПДВ 702,00 грн.

Актом надання послуг від 31.05.2020р. № 44, складеним ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що у травні 2020 року останнім були надані позивачеві послуги з перевезення 9523,78 тонн глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Іллінівка (відстань 26 км) на суму 529712,64 грн. у тому числі ПДВ 55,62 грн. та надані послуги автогрейдера 85 годин на суму 59670,00грн., у тому числі ПДВ 702,00 грн., перевезення по складу на відстань до 1 км 1050,00 тонн на суму 7497,00 грн., у тому числі ПДВ 7,14 грн.

Платіжними дорученнями № 14 від 28.05.2020р., №1443953105 від 11.02.2020р., №1443953105 від 11.02.2020р. позивачем підтверджено оплату послуг за договором від 23.01.2020 року №5.

В Єдиному реєстрі податкових накладних ФОП ОСОБА_1 зареєстрував податкові накладні: № 5 від 11.02.2020р. на суму 981304,00 грн. у тому числі ПДВ 163550,67 грн.;№64 від 28.05.2020р. на суму 600000,00 грн., у тому числі ПДВ 100000,00 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки, господарські операції підтверджуються наданими первинними документами, то зазначення в акті виконаних робіт дещо іншого, не дослівного із договору формулювання наданої послуги, ніяким чином не змінює суть та зміст здійсненої господарської операції та наданої послуги, й не заважало податковому органу ідентифікувати господарські операції, прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за результатом таких послуг.

Акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не містить повного дослідження фактичних обставин справи та фактів виявлених порушень, а висновки щодо заниження податкового зобов`язання по ФОП ОСОБА_1 , відповідачем не доведено належними та допустимим доказами. Відтак, актом перевірки, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п.195.1п. 198.2, п. 198.3, 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 №996-XIV, а тому правомірно скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 29 грудня 2020 року у справі №200/9303/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №200/9303/20-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 березня 2021 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 березня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з 25 березня 2021 року та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Т.Г. Гаврищук

А.А. Блохін

І.В. Сіваченко