Постанова

від 22.03.2021 по справі 520/12704/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 р.Справа № 520/12704/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Васильчук С.С.

представник відповідача Шаповалов Б.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/12704/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001533/2 від 12.08.2020 Слобожанської митниці ДМС України;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807180/2020/00120 від 12.08.2020 Слобожанської митниці ДМС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме - статей 53, 55, 58 Митного кодексу України, а також порушення норм процесуального права, а саме - ч.1 та ч. 2 ст. 2, ст. 242, ч. 4 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що задекларована Декларантом фактурна вартість партії товару, обчислена за ціною договору, у ЕМД склала 31732,27 доларів США, тобто 1,22 дол. США/кг., а митна вартість Товару, обчислена за ціною договору, склала 33924,61 доларів США, тобто 1,33 дол. США/кг. При цьому, Декларантом, відповідно до положень ч. 2 ст. 257 МК України, для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості Товару відповідачу було подано усі необхідні документи. В свою чергу, відповідачем у Повідомленні 1 не було вказано в чому саме полягали розбіжності в наданих документах та не було конкретизовано, які саме складові митної вартості та яким чином можуть підтвердити всі витребувані документи. Лише з Рішення позивач нарешті дізнався про те, які ж саме розбіжності виявив відповідач у поданих до митного оформлення документах. Водночас, безпосередньо у Рішенні жодним чином не кокретизовано, які саме складові митної вартості та яким чином могли б підтвердити витребувані митницею, але не надані Декларантом документи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.08.2020 до відділу митного оформлення Центральний митного поста Вантажний Слобожанської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Експедиційно-транспортної компанії» Фесенко А. Г. була подана митна декларація за номером №UA807180/2020/003487 на товар Пакувальна стрічка виготовлена з матеріалу на основі біаксально-орієнтованої поліпропиленової плівки методом адитивної полімерізаціі з нанесеним клейовим шаром з акрилової дисперсії постійної липкості Джамбо-рулон. Завширшки більш як 20см. Розмірами: 1620ММ X 4000М X 35MICRON CLEAR- 36р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON CLEAR- 35р. 1620ММ X 4000М X 40MICRON CLEAR- 15р. 1620ММ X 4000М X 43MICRON CLEAR- 5р. 1620ММ X 4000М X 45MICRON CLEAR- 5р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON BLUE- 5р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON WHITE - 5р. Торговельна марка: немає даних Країна виробництва: CN Виробник: SHANGHAI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD , походженням з KHP, що надійшли на адресу ТОВ СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з виробником товару.

Разом із МД до Слобожанської митниці Держмитслужби позивачем 07.08.2020 подано такі скан-копії товаросупровідних документів: Сертифікат якості №б/н від 09.06.2020; Пакувальний лист №YWSH20-05280002 від 09.06.2020; Рахунок-проформа №YWSH20-05280002 від 28.05.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №YWSH20-05280002 від 09.06.2020; Коносамент SZHF2006069 від 19.06.2020; Декларація про походження товару 20С02В2А0018/00209 від 23.06.2010; Залізнична накладна для внутрішнього сполучення №4192333 від 04.08.2020; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №(MUR) 26 від 01.06.2020; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №(MUR) 27 від 13.07.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0815 від 23.07.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 20/021 від 23.07.2020; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.05.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №YWSH20-05280002 від 28.05.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/11-18 від 20.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера №84/1 від 23.04.2017; Договір (контракт) про перевезення №18/06/20 від 05.06.2020; Копія МД країни відправлення №310120200518486513 від 17.06.2020; МД, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА807180/2020/003487 від 07.08.2020.

Враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на подібні товари, що оформлювалися у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваного товару, керуючись частиною 6 статті 54, статтями 57-64 МК України, Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 12.08.2020 №UА807000/2020/001533/2 за резервним методом. При прийнятті Митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про митне оформлення подібного товару.

Товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по МД №UА807180/2020/003577 від 13.08.2020 з використанням права декларанта здійснити митне оформлення товару з наданням фінансової гарантії у відповідності до статті 55 МКУ.

Декларант скористався своїм правом відповідно до вимог частини 8 статті 55 МК України на звернення протягом 80 днів для надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, проте Митницею згідно з частиною 9 статті 55 МК України було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданих додаткових документів.

В подальшому, на виконання вимог частин першої та другої статті 256 МК України відповідачем було винесено картку відмови із зазначенням причини відмови та наведенням вичерпних роз`яснень вимог, виконання яких забезпечувало можливість митного оформлення товарів позивача.

Непогодившись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що Слобожанська митниця Держмитслужби, керуючись нормою частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а наведені у позовній заяві доводи спростовуються нормами МК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ст. 50 ч. 1 п. 1 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 54 ч. 1, 2 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійсненрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 57 ч. 1 п. 1 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, є визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ст. 58 ч. 2, 3 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Нормою частини третьої статті 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант надає документи та відомості. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. В митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, в тому числі й про документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Разом з тим, Стандартне правило 6.3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 № 227-V) (далі - Конвенція) також визначає, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками (далі - СУР) згідно зі Стандартним правилом 6.5 Конвенції митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

Так, з метою забезпечення реалізації вказаних стандартних правил Конвенції, а також вибірковості митного контролю шляхом застосування СУР, поліпшення ефективності роботи під час митного контролю за рахунок застосування методів управління ризиками, Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015 №684, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466, затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII цього Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР митниці обирають форми та обсяги митного контролю. При застосуванні автоматизованої системи митного оформлення для митного контролю та митного оформлення товарів перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, а також доповнюється/коригується митницею за результатами проведення контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до орієнтувань, переліків індикаторів ризику тощо, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться до бази даних митниці.

Як свідчать матеріали справи, 07.08.2020 до відділу митного оформлення Центральний митного поста Вантажний Слобожанської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Експедиційно-транспортної компанії» Фесенко А. Г. була подана митна декларація за номером №UA807180/2020/003487 на товар Пакувальна стрічка виготовлена з матеріалу на основі біаксально-орієнтованої поліпропиленової плівки методом адитивної полімерізаціі з нанесеним клейовим шаром з акрилової дисперсії постійної липкості Джамбо-рулон. Завширшки більш як 20см. Розмірами: 1620ММ X 4000М X 35MICRON CLEAR- 36р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON CLEAR- 35р. 1620ММ X 4000М X 40MICRON CLEAR- 15р. 1620ММ X 4000М X 43MICRON CLEAR- 5р. 1620ММ X 4000М X 45MICRON CLEAR- 5р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON BLUE- 5р. 1620ММ X 4000М X 38MICRON WHITE - 5р. Торговельна марка: немає даних Країна виробництва: CN Виробник: SHANGHAI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP., LTD , походженням з KHP, що надійшли на адресу ТОВ СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з виробником товару.

Разом із МД до Слобожанської митниці Держмитслужби позивачем 07.08.2020 подано такі скан-копії товаросупровідних документів: Сертифікат якості №б/н від 09.06.2020; Пакувальний лист №YWSH20-05280002 від 09.06.2020; Рахунок-проформа №YWSH20-05280002 від 28.05.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №YWSH20-05280002 від 09.06.2020; Коносамент SZHF2006069 від 19.06.2020; Декларація про походження товару 20С02В2А0018/00209 від 23.06.2010; Залізнична накладна для внутрішнього сполучення №4192333 від 04.08.2020; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №(MUR) 26 від 01.06.2020; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №(MUR) 27 від 13.07.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №0815 від 23.07.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 20/021 від 23.07.2020; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.05.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №YWSH20-05280002 від 28.05.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №20/11-18 від 20.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера №84/1 від 23.04.2017; Договір (контракт) про перевезення №18/06/20 від 05.06.2020; Копія МД країни відправлення №310120200518486513 від 17.06.2020; МД, за якою було відмовлено у випуску товарів №UА807180/2020/003487 від 07.08.2020.

За даною МД в АСМО Інспектор було згенеровано наступні профілі ризиків за кодами: 105-2, 106-2, 107-3 "Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр. 44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України . Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ

Товар(и) №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів."

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних товарів, оформлених Слобожанською митницею Держмитслужби раніше, та враховуючи рекомендації з генерованих АСМО Інспектор профілів ризику, 07.08.2020 посадовою особою митного поста було направлено запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості декларованих товарів до ВМВ та КТ УАМПМВ та КТ Слобожанської митниці Держмитслужби.

Співробітником ВМВ та КТ по результатами вивчення запиту були встановлені наступні обставини: Задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС раніше, зокрема, це підтверджується доданими до відзиву скріншотами із вказанням рівня цін по ЦБД. Подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, специфікація, митна декларація країни-відправника, прайс-лист) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.

Відповідно до Правил №599, якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту та іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Згідно з наявною в АСАУР інформацією, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD, що значно перевищує заявлену декларантом вартість фрахту контейнера, а саме 64233,14 грн, що за курсом 27,6793 грн за 1 USD дорівнює 2320,6201 USD.

Документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

В інвойсі №YWSH20-05280002 від 09.06.2020, специфікації до контракту №YWSH20-05280002 від 28.05.2020, висновку експерта ДП "Укрпромзовнішекспертиза", у електронній МД №807180/2020/003487 від 07.08.2020, яка подана до оформлення, а також у декларації країни-відправника зазначені умови поставки FOB SHANGHAI.

Проте у документах на транспортні витрати (довідка, рахунок) умови поставки - FOB NINGBO. Також, у коносаменті SZHF2006069 від 19.06.2020 зазначено порт завантаження NINGBO.

У прайс-листі №б/н від 01.05.2020 не зазначено умови поставки.

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 наданого під час декларування товару зовнішньоекономічним договором №20/11-18 від 20.11.2018 "Поставка товару Продавцем Покупцю повинна здійснюватись на умовах FOB SHANGHAI або CIF ОДЕССА або CIF ЮЖНЫЙ або CIF ИЛЬИЧЕВСК в редакції Инкотермс 2010 за домовленістю сторін.

Умови поставки та пункти доставки можуть уточнюватися на окремі партії товару додатково.

Враховуючи наведене, вказаним договором не передбачена можливість здійснення поставки товару на умовах FOB NINGBO, а також можливість зміни пункту відправлення товару.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, затверджено Правила заповнення декларації митної вартості (далі - Правила № 599), якими встановлено що, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суми та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедипійних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

На час прийняття оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості у Митниці були відсутні будь-які документи, які підтверджують витрати декларанта на транспортування товару, на умовах поставки FOB SHANGHAІ, які передбачені зовнішньоекономічним договором, що унеможливило належне визначення митним органом складової митної вартості, яка передбачена пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України - "витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту і порту або іншого місця ввезення на митну територію України".

Позивачем було надано додатково висновок експерта ДП "Укрпромзовнішекспертиза", який взятий до уваги, але не прийнятий для підтвердження митної вартості, оскільки у висновку йдеться посилання на інформацію щодо вартості товару з посиланням на умови поставки FOB SHANGHAІ, що протирічить відомостям, зазначеним у документах на транспортні витрати.

Крім того, в розумінні частини 2 статті 53 МК України, висновок експерта не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що документи, подані Декларантом, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (зазначення у поданих документах різних географічних пунктів викликало у Митниці обґрунтовані сумніви, що додаткові транспортні витрати не додані до розрахунку митної вартості).

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації), робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, в тому числі: перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом.

Відповідно до пункту 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Згідно частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин другої та третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 по справі №21-498а15 зазначається: Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.... .

Враховуючи виявлені розбіжності, відповідачем письмово 07.08.2020 було повідомлено позивача відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів.

12.08.2020 декларантом було надіслано лист з наступним змістом: ...Просимо прийняти рішення про коригування митної вартості .

У зв`язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на подібні товари, що оформлювалися у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваного товару, керуючись частиною 6 статті 54, статтями 57-64 МК України, Митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 12.08.2020 №UА807000/2020/001533/2 за резервним методом. При прийнятті Митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про митне оформлення подібного товару.

Товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по МД №UА807180/2020/003577 від 13.08.2020 з використанням права декларанта здійснити митне оформлення товару з наданням фінансової гарантії у відповідності до статті 55 МКУ.

Декларант скористався своїм правом відповідно до вимог частини 8 статті 55 МК України на звернення протягом 80 днів для надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, проте Митницею згідно з частиною 9 статті 55 МК України було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням наданих додаткових документів.

Можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною декларантом складають 135121,39 грн, втому числі: по миту - 31593,13 грн, по ПДВ - 103528,26 грн.

Відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування митницею було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспекгор-2006" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить за товар №1: 1.93 USD/кг.

Джерелом інформації для оскаржуваного Рішення є наявна в митниці органі цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UА100020/2020/35430 від 02.08.2020.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей: 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 МК України, містяться у графі 33 Рішення:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за пі товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари.

Метод визначенння митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовувався в зв`язку з вимогами статті 59 МК України - При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. .

Згідно з вимогами пункту 2.4 Методичних рекомендацій під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари, виявлено, що в ціновій базі ЄАІС відсутні факти митних оформлень ідентичних товарів;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовувався в зв`язку з вимогами статті 60 МК України, згідно з якою під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку .

Згідно з вимогами пункту 2.4 Методичних рекомендацій під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари, виявлено, що в ціновій базі ЄАІС відсутні факти митних оформлень подібних товарів;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Суд зазначає, що Митний кодекс України для застосування до імпортованих товарів основного методу визначення митної вартості товарів ставить ряд вимог, недотримання яких має наслідком неможливість його використання декларантом.

Зокрема, частинами другою, дев`ятою та двадцять першою статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Колегія суддів вважає хибними доводи скаржника про те, що відповідні послуги надавались за цінами, які зазначені на скрін-шотах і які є меншими, ані ж цінова інформація, яка наявна у ЄАІС Держмитслужби, з огляду на наступне.

Враховуючи загальні принципи адміністративного судочинства, предметом оскарження у рішеннях про коригування митної вартості товарів є дії/бездіяльність посадової особи митного органу на момент винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, відповідна інформація була відсутня у розпорядженні посадової особи митного органу на час винесення рішення про коригування митної вартості.

До того ж, предметом саме апеляційного оскарження судового рішення є незаконність та необґрунтованість судового рішення. Однак, під час винесення рішення судом першої інстанції у суду також була відсутня вказана інформація та докази.

Крім того, договором транспортного експедирування від 05.06.2020 №18/06/2020 п.2.1 передбачено, що згідно з цим договором та письмовою заявою Клієнта, яка не невід`ємною частиною цього договору, Експедитор надає Клієнту наступні види послуг...

Однак вказана письмова заява не була подана декларантом ані під час проведення митного оформлення, ані під час проведення процедури консультацій.

Враховуючи наведене, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно дійшов висновку про про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору та за другорядними методами, а отже про необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом згідно з положеннями статті 64 МК України.

В подальшому, на виконання вимог частин першої та другої статті 256 МК України відповідачем було винесено картку відмови із зазначенням причини відмови та наведенням вичерпних роз`яснень вимог, виконання яких забезпечувало можливість митного оформлення товарів позивача.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2018 у справі №809/1260/17 (адміністративне провадження №К/9901/46425/18) зазначив аналіз норм матеріального права (статей 49, 51, 52, 53, 54 МК України) свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи . Також Верховним Судом у цьому судовому рішенні підсумовується, що оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства .

Аналогічні положення містить також і постанова Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №818/1220/17 (адміністративне провадження №К/9901/46097/18), згідно з якою з огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, які не були усунуті позивачем шляхом надання додатково витребуваних документів. З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту) та застосування другорядного методу визначення митної вартості імпортованих товарів .

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем доведено перед судом правомірність приняття спірних рішення та картки відмови. В свою чергу, позивачем не доведена їх протиправність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Слобожанська митниця Держмитслужби, керуючись нормою частини другої статті 19 Конституції України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ" є такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі № 520/12704/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНОУКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 520/12704/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 25.03.2021 року