Постанова

від 25.03.2021 по справі 160/7855/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7855/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (суддя Олійник В.М.) у справі №160/7855/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМФ Престиж до Дніпровської митниці Держмитслужби, третя особа: Державна митна служба України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ СМФ Престиж звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 07.05.2020 року №UA 110000/2020/000189/2.

Підставами позову визначено те, що надані для митного оформлення документи були достатніми для застосування основного методу визначення митної вартості, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. Митниця, без достатніх для цього підстав, при коригуванні митної вартості товару, застосувала другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просила скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв`язку із неможливістю застосування основного

методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 23 вересня 2019 року між ЗАТ «Жилпромсервіс» (постачальник), ТОВ « FABRICANT SPOLKA» (покупець) та ТОВ «СМФ Престиж» (позивач) був укладений Договір поставки товару №648/2019 ( Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю продукцію постачальника, а покупець зобов`язаний прийняти продукцію і оплатити її. Ціна продукції обумовлюється цими сторонами.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору позивач повинен отримати на складі постачальника продукцію постачальника.

До даного Договору була надано Специфікацію товару №3 на загальну вартість 11 107,47 доларів США.

25 березня 2020 року було здійснено оплату між постачальником та покупцем, що підтверджується платіжним дорученням №5 від 25.03.2020 на суму 11 679,00 доларів США.

05 травня 2020 року товар, що передбачений Договором, на суму 11 679,00 дол. США, був відвантажений з місця постачальника відповідно до договору, а 07 травня 2020 року товар надійшов в Україну та позивач подав до відповідача декларацію №UA 110000/2020/001128.

Для митного оформлення товару позивачем були надані відповідачу наступні документи:

лист № 05/05/20 від 05.05.2020 робіт до заявки на перевезення;

лист б/н 05.05.2020 року щодо уточнення умов поставки в рахунку-фактурі N6778 на користь третіх осіб;

лист №222/57 від 29.04.2020 Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх ринків;

лист №15 від 05.05.2020 року щодо уточнення умов поставки до рахунку-фактури №2 від 16.02.2020 р. від продавця товару згідно зовнішньоекономічного контракту;

прайс-лист б/н від 16.01.2020 року;

виписка з бухгалтерської документації (акт звіряння) б/н від 28.04.2020 року;

договір на користь третіх осіб № 648/2019 від 23.09.2019 року;

(специфікації) від 16.02.2020 року до договору на користь третіх осіб;

комерційна пропозиція 1 від 10.02.2020 року;

платіжне доручення №5 від 25.03.2020 року на оплату товару з відмітками банку.

Митна вартість визначена за методом №1 - ціною зовнішньоекономічного контракту.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, Митницею зроблено висновок про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

поданий до митного оформлення пакувальний лист від 28.04.2020 №б/н містить посилання на реквізити документу - договору постачання товару від 23.09.2019 №648/2019, який до митного оформлення не надавався. Зазначений пакувальний лист виписаний виробником товару ЗАО "Жилпромсервис" на безпосереднього продавця Fabrikant SP. Z ОО Польща;

платіжне доручення від 25.03.2020 №5 не містить відміток банку, що не дає можливості остаточно підтвердити здійснення оплати за товар;

рахунок від 16.02.2020 р. №2 та рахунок - фактура від 28.04.2020 № 6778 не містять комерційних умов постачання товару;

для підтвердження заявленої митної вартості до митного контролю надано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 29.04.2020 р. № 222/57, який складений з урахуванням наступних джерел інформації: прайс-листа від 16.01.2020 ЗАО «Жилпромсервис» , листа №1 від 22.04.2020 від фірми Fabrikant SP. ZOO, отриманого у відповідь на запит ДП «Держзовнішінформ» , документів реквізити яких відповідають тим, що подавались до митного оформлення (договір, специфікація, рахунок) та інформації з мережі Інтернет. Згідно з Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав» , затвердженим Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання у додатках до нього. Проте, в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 29.04.2020 № 222/57 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України на адресу ТОВ "СМФ "Престиж» не надано зазначених даних - документів (в окремих випадках існують посилання на сайті мережі Інтернет, інформація з яких була використана), що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені;

згідно Заявки №1 від 24.04.2020 передбачено тоннаж продукції - 6 т та ставка за перевезення 23 500 грн., разом з тим загальний об`єм партії товару (вага брутто) за даною ЕМД та відповідно до товаросупровідних документів - CMR № 674800 від 28.04.2020, що містить відмітки штампу перевізника, становить 7 983,14 кг, що майже на 2 тони перевищує показник в заявці при збереженому рівні вартості транспортних витрат (рахунок від 28.04.2020 № 2804-01).

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості Митницею запропоновано подати додаткові документи, з метою обґрунтування правильності вибраного методу визначення митної вартості товару та правильності визначеної митної вартості товару.

Декларантом направлено додаткові документи з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості товару, які за позицією Митниці, також не дозволяли перевірити правильність задекларованої митної вартості товару, а саме:

до митного контролю направлено прайс-лист ЗАО «Жилпромсервис» , г. Рязань, від 16.01.2020 р., дійсний до 30.09.2020 р., тобто від виробника товару, за ідентичними цінами, що відповідають рівню цін від продавця-експортера товару "FABRIKANT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA" згідно з Специфікацією від 16.02.2020 року №92 до Договору від 23.09.2019 №2 та відповідно без урахування торговельної надбавки, враховуючи, що поставка товару здійснена за участю посередника. В свою чергу, комерційна пропозиція від 10.02.2020 №1 надана компанією Fabrikant SP.ZOO Польща для компанії ТОВ «СМФ Престиж» відповідає цінам згідно вищезазначеного прайс-листа від виробника товару ЗАО «Жилпромсервис» . Направлений позивачем Додаток (специфікація) №3 від 16.02.20 до договору від третіх осіб (№648/2019 від 23.09.2019) також неможливо співставити з ціновими пропозиціями викладеними у прайс-листі від виробника товару. Враховуючи вищезазначене, неможливо встановити кореляцію між рівнями цін від виробника товару та посередника - експортера (з особою з якою укладена зовнішньоекономічна угода) та за якими відпускними цінами здійснює продаж продукції сам виробник. Умовами направленого Договору №648/2019 від 23.09.2019, укладеного між ЗАО «Жилпромсервис» та фірмою "FABRIKANT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA", та TOB «СМФ Престиж» пунктом 3.1. передбачено здійснення передоплати у розмірі 100% покупцем (тобто - FABRIKANT SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA) та пунктом 5.7 - направлення разом з товаром документів, серед яких - Сертифікат про походження товару, які до митного оформлення не надавались. Надання сертифікату про походження товару передбачено також пунктом 5.5 Договору постачання товару №92 від 23.09.2019. В листі від 05.05.2020 року №905/05/20 від перевізника ЧП «Континенттранс» зазначено інформацію щодо невідповідності ваговим показникам, яка не впливає на вартість транспортних витрат. Разом з тим, пунктом 4.2.1 Договору №2404-04 від 24.04.20 передбачено, що «исполнитель обязан осуществлять перевозки по заявкам заказчика строго соблюдая условия полученного заказа» . Згідно зазначеного Договору перевезення «срок оплаты услуг Исполнителю оговаривается в заявке по каждой отдельной перевозке» (пункт 5.3), але в Заявці зазначена інформація відсутня, що також не дає можливості перевірити вартість фактичних транспортних витрат.

06.05.2020 р. декларантом на адресу Митниці направлено лист, в якому останній просив винести рішення про визначення митної вартості на підставі наданих документів, без урахування 10-денного терміну.

Митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товару, №UA110000/2020/000189/2.

Митна вартість товарів №1-№3 визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях товарів співставних з оцінюваним з урахуванням заявлено коду УКТЗЕД, опису (фурнітура або аналогічні вироби для меблів), країни походження та здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 05.04.2001 №2371-ІІІ (кілограм). Товар №1 - рівень митної вартості - 4,01 дол. США/кг (для визначення митної вартості використані відомості з МД від 13.04.2020 р. №UA807170/2020/19734). Toвap №2 - рівень митної вартості - 2,9 дол. США/кг (для визначення митної вартості використані відомості з МД від 20.02.2020 р. №UА807290/2020/4789). Товар №3 - рівень митної вартості -4,1164 дол. США/кг (для визначення митної вартості використані відомості з МД від 21.02.2020 №UA100060/2020/306787).

Різниця між задекларованою позивачем митною вартістю та скоригованою Митницею митною вартістю становить 99 777,0грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у Відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості автомобіля, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.

Щодо аргументів відповідача про те, що поданий до митного оформлення пакувальний лист від 28.04.2020 №б/н містить посилання на реквізити документу - договору постачання товару від 23.09.2019 №648/2019, який до митного оформлення не надавався. Зазначений пакувальний лист виписаний виробником товару ЗАО "Жилпромсервис" на безпосереднього продавця Fabrikant SP. Z ОО Польща.

З приводу таких аргументів відповідача суд першої інстанції правильно зазначив те, що таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки договір на користь третіх осіб №648/2019 від 23.09.2019 року надавався відповідачу одразу, що підтверджується листом митного брокера від 06.05.2020 ОСОБА_1 з переліком документів, які були надані до митної декларації № UA110300/2020/001128 від 04.05.2020 року. Зазначене в пакувальному листі посилання на даний договір № 648/2019 від 23.09.2019 не є розбіжністю, так як товар відвантажений виробником товару ЗАО «Жилпромсервис» на безпосереднього продавця « FABRIKANT SRZ ОО Польща» за умовами договору постачання товару від 23.09.2019 р.№ 648 /2019 та постачався ТОВ Світловодська меблева фабрика «Престиж» , що і зазначено в пакувальному листі.

Щодо аргументів відповідача про те, що платіжне доручення від 25.03.2020 №5 не містить відміток банку, що не дає можливості остаточно підтвердити здійснення оплати за товар.

З приводу такої позиції Митниці суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що вищезазначене платіжне доручення № 5 від 25.03.2020 року завірене банком, про що свідчать дві печатки банку, які підтверджують факт здійснення оплати за товар.

Щодо аргументів Митниці про те, що рахунок від 16.02.2020 №2 та рахунок - фактура від 28.04.2020 № 6778 не містять комерційних умов постачання товару.

З приводу такої позиції Митниці суд першої інстанції обґрунтовано зазначив те, що такий документ, як рахунок або рахунок фактура, є документом для здійснення оплати за зазначений та його форма не передбачає внесення інформації щодо комерційних умов постачання. Комерційні умови постачання чітко та детально викладені в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору та складаються на кожну партію товару, що постачається. У свою чергу, в рахунку фактурі № 6778 від 28.04.2020 чітко зазначене посилання на договір постачання товару від 23.09.2019 року № 648 /2019, в якому і визначені всі комерційні умови постачання.

Щодо позиції Митниці про те, що наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» від 29.04.2020 № 222/57, через зібрані оцінювачем вихідних даних та іншої інформації (не зазначено джерело їх отримання, окрім посилання на Інтернет-ресурси), не дозволяє перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені.

З цього приводу суд першої інстанції правильно виходив з того, що висновки, які зроблені ДП «Держзовнішінформ» , ґрунтуються на дослідженні та аналізу наданих документів щодо укладеного зовнішньоекономічного контракту у спірному випадку; документів на постачання аналогічних товарів на митну територію України від ЗАО «Жилпромсервіс» за попередній період з зазначенням номерів митних декларацій, номерів CMR та сертифікатів походження, та сам Висновок складений з дотриманням правил та норм, в тому числі і згідно з Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна майнових прав", затвердженим Постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440.

Щодо позиції Митниці про те, що згідно заявки №1 від 24.04.2020 передбачено тоннаж продукції - 6 т та ставка перевезення 23 500 грн., разом з тим загальний об`єм партії товару (вага брутто) за даною ЕМД та відповідно до товаросупровідних документів - CMR № 674800 від 28.04.2020, що містить відмітки штампу перевізника, становить 7 983,14 кг., що майже на 2 тони перевищує показник в заявці при збереженому рівні вартості транспортних витрат (рахунок від 28.04.2020 № 2804-01).

З приводу вказаної розбіжності, в межах процедур митного оформлення, позивачем до Митниці надавався лист від перевізника № 05/05/20 від 05.05.2020, стосовно того, що дана розбіжність не є критичною та не впливає на суму перевезення та не змінює її вартість. Загальна вантажопідйомність транспорту, який здійснював перевезення, складає 20 тон.

Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішень про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем додатково витребуваних документів слід зазначити те, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до ст..53 МК України, обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, що вказує на те, що митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки у спірному випадку позивачем було надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, то сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів, не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару.

При цьому слід звернути увагу і на те, що митним органом не було обґрунтовано те, яким чином ненадані позивачем додатково витребувані документи, могли б вплинути на визначену митну вартість товару.

З огляду на викладене, враховуючи аргументи відповідача, які, на його думку, не дозволяли перевірити правильність заявленої митної вартості, приймаючи до уваги вказані обставини прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про те, що надані декларантом до митного оформлення документи не підтверджували числові значення митної вартості та не дозволяли визначити митну вартість товару за основним методом.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення Митниці про коригування митної вартості товарів.

Рішення суду першої інстанції, окрім висновків щодо вирішеного спору по суті, містить і висновки щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу. При цьому, за наслідками розгляду справи судом на користь позивача стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,0грн., але жодних аргументів щодо незаконності чи необґрунтованості рішення суду першої інстанції, в цій частині, апеляційна скарга не містить.

Отже, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/7855/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 25.03.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк