Постанова

від 25.03.2021 по справі 420/2558/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2558/20 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО та Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО до Одеської митниці Держмитслужби та Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі ДМС) та Державної казначейської служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення ДМС про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00615; зобов`язати ДМС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ надмірно сплачених митних платежів в сумі 23327,81 грн. і подати до виконання до Державної казначейської служби України; стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України 34197,87 грн. збитків (шкоди), понесених ТОВ внаслідок здійснення ДМС неправомірної затримки в митному оформленні, прийняття неправомірного й протиправного рішення про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00615.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення ДМС про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року; визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00615. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Крім того, суд стягнув на користь ТОВ витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог саме про стягнення з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України 34197,87 грн. збитків (шкоди), понесених ТОВ внаслідок здійснення ДМС неправомірної затримки в митному оформленні, прийняття неправомірного й протиправного рішення про визначення коду товару та картки відмови, та про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. замість заявлених 13125,00 грн., ТОВ подало апеляційну скаргу (т.2 а.с.71), в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове.

Також, не погоджуючись з даним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 17 березня 2021 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами . 25 березня 2021 року було складено повне судове рішення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ та про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ згідно контракту та специфікації №3 (а.с.37) придбав у Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd. фарбувально-сушильну камеру Captain CPDE187501 вартістю 31000,00 дол. США.

З метою проведення митного оформлення товару декларантом ТОВ Алідарт до ДМС подано митну декларацію ІМ 40 АА № UА500010/2019/032244 (а.с.21-22), в графі 31 якої зазначено: обладнання для сушіння автомобілів після фарбування. Сушильна камера в розібраному стані. При цьому, в графі 33 декларантом зазначено код товару УКТ ЗЕД 8419390090.

13 листопада 2019 року службовими особами митниці було проведено митний огляд товару, за результатами якого складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (т.1 а.с.97), в пункті 8.3.4 якого зазначено, що в результаті проведення часткового митного огляду встановлено, що товари відповідають даним, зазначеним у митній декларації.

19 листопада 2019 року службовими особами митниці повторно проведено митний огляд товару, за результатами якого складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (т.1 а.с.98), в пункті 8.3.4. якого зазначено, що в ході проведення митного огляду було підтверджено модель зазначеного товару, але згідно маркування моделі товару камера являється фарбувально-сушильною, у зв`язку з чим виникли сумніви щодо коду товару.

За результатами огляду ДМС прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019, згідно якого змінено опис товару з обладнання для сушіння автомобілів після фарбування, фарбувально-сушильну камеру в розібраному стані… на фарбувально-сушильна камера Captain CPDE187501 у розібраному стані та визначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8424890000 (т.1 а.с.25).

На підставі вищевказаного рішення ДМС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2019/00615 (т.1 а.с.26).

Прийняття вказаних рішення та картки відмови і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з експертного висновку №К-1697 від 29 листопада 2019 року вбачається, що фарбувально-сушильна камера Captain CPDE187501 не обладнана стаціонарними механічними пристроями для розбризкування або розпилення фарби, призначена для створення температурних умов за рахунок примусової циркуляції повітря певного обсягу при заданій температурі 20°C для фарбування, яке здійснюється зовнішніми ручними пульверизаторами, не встановленими стаціонарно в камері, та 40-80°C для сушки нанесеної фарби на автомобілі та їх частини. Також зазначено, що дана камера відповідає коду товару УКТ ЗЕД 8419390090 (а.с.101-102). Отже, з наявних у справі доказів, роз`яснень Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd., інструкції з експлуатації, експертного висновку №.К-1697 від 29 листопада 2019 року, а також акту про проведення огляду від 13 листопада 2019 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем у МД №UA500010/2019/032244 від 12 листопада 2019 код товару є вірним.

Водночас, суд зазначив, що зобов`язавши митний орган повернути позивачу надміру сплачені суми митних платежів, суд фактично бере на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд заяви про повернення надміру сплаченої суми митних платежів у порядку, визначеному законодавством, та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції щодо задоволення зазначених вимог, водночас вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційної скарги ТОВ вбачається, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог про зобов`язання ДМС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ надмірно сплачених митних платежів в сумі 23327,81 грн. і подання до виконання до Державної казначейської служби України, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в іншій частині позову та вимог про стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ст.67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч.1-5 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

З наведеного вбачається, що первинну класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію з метою митного оформлення, водночас, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару в тому разі, якщо виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Так, пунктом 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 (далі Порядок) передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України , затвердженого Законом України Про Митний тариф України , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року № 584-VII , статтею 1 якого визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД ), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД ; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

З матеріалів справи вбачається, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до ДМС електронну митну декларацію, зазначивши код товару згідно УКТ ЗЕД 8419390090 (ставка ввізного мита 0%).

Разом з тим, за результатами здійснення контролю правильності класифікації товару та за результатами проведеного митного огляду ДМС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UА500010/0121/2019, згідно якого змінено опис товару з обладнання для сушіння автомобілів після фарбування, фарбувально-сушильну камеру в розібраному стані Captain CPDE187501 на фарбувально-сушильна камера… та призначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8424890000 (ставка ввізного мита 2%).

Відповідно до Пояснень до товарної позиції 8419, яка має назву машини, обладнання промислове або лабораторне з електричним чи неелектричним нагрiванням (за винятком печей, камер та іншого обладнання товарної позиції 8514) для обробки матерiалiв шляхом змiни температури, наприклад, нагрiванням, варiнням, пiдсмажуванням, дистиляцiєю, ректифiкацiєю, стерилiзацiєю, пастеризацiєю, пропарюванням, сушiнням, випарюванням, конденсацiєю або охолодженням, крiм машин або обладнання, призначеного для використання у побутi; неелектричнi водонагрiвачi безінерційні або теплові водяні акумулятори. До цієї товарної позиції включається обладнання, призначене для нагрівання або охолодження речовини (твердої, рідкої чи газоподібної), яке виконується або для простої зміни температури, або для трансформації матеріалів, що відбуває переважно в результаті зміни температури (наприклад, для нагрівання, варіння, смаження, дистиляції, ректифікації, стерилізації, пастеризації, пропарювання, сушіння, випаровування, випарювання, конденсації чи охолодження).

Натомість, у товарній позиції 8424 зазначено механiчнi пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рiдких чи порошкоподiбних речовин; вогнегасники, зарядженi або незарядженi; пульверизатори та аналогiчнi пристрої; пiскоструминні, пароструминнi та аналогiчнi метальні пристрої. До цієї товарної позиції включаються машини і пристрої для розкидання, розбризкування і розпилення пари, рідин або твердих матеріалів (наприклад, піску, порошків, гранул, щебеню чи металевих абразивів) у вигляді струменя, дисперсії (крапельної чи ні) чи бризок.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ та Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd. укладено контракт № 01/03-2019 від 01 березня 2019 року, предметом якого є постачання на територію України різноманітного обладнання для автомобільної промисловості.

ТОВ згідно контракту та специфікації №3 (т.1 а.с.37) придбав у Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd. фарбувально-сушильну камеру Captain CPDE187501 вартістю 31000,00 дол. США.

Генеральним менеджером у Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd. від 21 листопада 2019 року надано роз`яснення щодо технічних характеристик фарбувально-сушильної камери Captain CPDE187501, відповідно до яких вказана камера не укомплектована фарбувальним обладнанням та є лише конструкцією з певними функціями (режим фарбування та режим сушки) для проведення фарбувальних робіт та зазначив, що дана фірма не виготовляє та не комплектує фарбувальні та фарбувально-сушильні камери фарбувальним обладнанням (т.1 а.с.99).

Вказане також підтверджується інструкцією з експлуатації фарбувально-сушильної камери Captain CPDE187501 (т.1 а.с.65-80), списком поставки (т.1 а.с.44), з якого не вбачається постачання будь-яких фарбувальних засобів та елементів.

Крім того, 25 листопада 2019 року позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із заявою про проведення експертизи щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.

З експертного висновку ТПП №К-1697 від 29 листопада 2019 року вбачається, що фарбувально-сушильна камера Captain CPDE187501 не обладнана стаціонарними механічними пристроями для розбризкування або розпилення фарби, призначена для створення температурних умов за рахунок примусової циркуляції повітря певного обсягу при заданій температурі 20°C для фарбування, яке здійснюється зовнішніми ручними пульверизаторами, не встановленими стаціонарно в камері, та 40-80°C для сушки нанесеної фарби на автомобілі та їх частин. Також експертом зроблено висновок, що дана камера відповідає коду товару УКТ ЗЕД 8419390090 (т.1 а.с.101-102).

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності та з огляду на роз`яснення Qingdao Hua Yushun Commercial Co., Ltd., інструкцію з експлуатації, експертний висновок №К-1697 від 29 листопада 2019 року, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений у МД №UA500010/2019/032244 від 12 листопада 2019 року код товару 8419390090 є вірним та таким, що відповідає сутності імпортованого товару, а позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2019/00615 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає про обґрунтованість позовних вимог ТОВ про стягнення 34197,87 грн. збитків (шкоди), понесених ТОВ внаслідок здійснення ДМС неправомірної затримки в митному оформленні, прийняття неправомірного й протиправного рішення про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2019/00615 з огляду на таке.

Так, приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки вказаним позовним вимогам та не розглядав їх, що з огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції процесуальних повноважень по поверненню справи на розгляд до суду першої інстанції, свідчить про наявність правових підстав для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року в частині та розгляд зазначених вимог по суті.

Як було зазначено, 13 листопада 2019 року службовими особами митниці проведено митний огляд товару, за результатами якого складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (т.1 а.с.97). В пункті 8.3.4 вказано, що в результаті проведення часткового митного огляду встановлено, що товари відповідають даним, зазначеним у митній декларації.

19 листопада 2019 року службовими особами митниці повторно проведено митний огляд товару, за результатами якого складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (т.1 а.с.98). в пункті 8.3.4. якого зазначено, що в ході проведення митного огляду було підтверджено модель зазначеного товару але згідно маркування моделі товару, камера являється фарбувально-сушильною, у зв`язку з чим виникли сумніви щодо коду товару.

За результатами огляду ДМС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UА500010/0121/2019, згідно якого змінено опис товару з обладнання для сушіння автомобілів після фарбування, фарбувально-сушильну камеру в розібраному стані… на фарбувально-сушильна камера Captain CPDE187501 у розібраному стані та призначено код товару згідно УКТ ЗЕД 8424890000 (т.1 а.с.25).

Положеннями статті 325 МК України (в редакції станом на час прийняття спірного рішення відповідача та картки відмови) передбачено, що за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення. Зазначені операції здійснюються за рахунок власника товарів, що переміщуються через митний кордон України, або уповноваженої ним особи. У разі відмови у наданні дозволу на здійснення зазначених операцій орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно письмово повідомити особу, яка звернулася із заявою про надання такого дозволу, про причини і підстави відмови.

У встановлених цим Кодексом випадках органи доходів і зборів з власної ініціативи або з ініціативи правоохоронних органів мають право у письмовій формі вимагати від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України, проведення операцій, передбачених частиною першою цієї статті. У такому разі витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються органом, з ініціативи якого вони проводилися. Якщо в результаті проведення таких операцій виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженими ними особами.

З аналізу наведеного вбачається, що в разі здійснення за ініціативою митного органу операцій з навантаження, вивантаження, перевантаження, розпакування та визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, та у випадку якщо в результаті проведення таких операцій не виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення зазначених операцій відшкодовуються суб`єктом, з ініціативи якого вони проводилися.

Колегія суддів зазначає, що оскільки під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції встановлено обґрунтованість первинного заявлення коду спірного товару, то витрати на проведення повторного митного огляду товару, за результатом якого митним органом безпідставно визначено інший код товару, належить відшкодувати саме ДМС, а не Державною казначейською службою України, оскільки ДМС є суб`єктом ініціювання повторного митного огляду товару, та саме у розмірі 34197,87 грн., який (розмір) підтверджено рахунком на оплату від 03 грудня 2019 року №8841 (виставленим позивачу експедитором), актом надання послуг від 03 грудня 2019 року №8841 та оплатою (справа містить виписку по рахунку позивача, а.с.109 т.1).

Додатково слід зазначити, що вказані рахунок на оплату від 03 грудня 2019 року №8841 та акт надання послуг від 03 грудня 2019 року №8841 містять деталізацію виконаних робіт, серед яких є: реєстрація та рух ТЗ на території ВМК, огляд контейнерів, вивантаження, стоянка та простій ТЗ.

Крім того, на підтвердження тієї обставини, що вказані витрати пов`язані саме з повторним оглядом вантажу, а не є власне оплатою за експедиційні послуги, сплачені позивачем на рахунок ТОВ Клевер тім , ТОВ надано рахунок на оплату від 11 листопада 2019 року №8696 (виставлений позивачу експедитором), актом надання послуг від 28 листопада 2019 року №8696 та оплатою на загальну суму 157345, 21 грн. (справа містить виписку по рахунку позивача, а.с.201 т.2) з відповідною деталізацією наданих послуг: міжнародне морське перевезення вантажу, страхування, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортно-експедиційне обслуговування та інше.

Стосовно спірної частини судових витрат на правову допомогу та витрат на оплату експертного дослідження колегія суддів зазначає таке.

Відмовляючи в задоволенні вимог в частині витрат на правову допомогу суд першої інстанції зазначив, що наданими суду доказами на підтвердження витрат на правову допомогу не підтверджується надання вказаних послуг адвокатом, а тому, на думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є недоведеною.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що витрати в заявленому позивачем розмірі є співмірними, розумними та такими, що підтверджені документально.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2020 року між ТОВ та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги № 02/03/2020, за умовами якого (пункти 1.1) Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, Клієнт авансовано сплачує Адвокату гонорар у розмірі встановленому відповідно до домовленості сторін у додатку, додатковій угоді до цього договору та який поверненню не підлягає, окрім неможливості виконання доручення Клієнта з вини Адвоката.

Так, відповідно до пункту 1-2 додатку №02/03/2020 до договору про надання правової допомоги від 02 березня 2020 року, гонорар Адвоката за правову допомогу з підготовки та організації подачі адміністративного позову Клієнта до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи прополку товарів, транспортних засобів комерційного призначення адміністративного суду першої інстанції, складає 13125 грн. (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять гривень), які Клієнт сплачує Адвокату протягом 5-ти банківських днів з моменту укладання цього додатку.

Згідно банківських виписок по рахункам ТОВ від 03 березня 2020 року та 20 березня 2020 року, на виконання умов договору № 02/03/2020 про надання правової допомоги та додатку №02/03/2020, позивач оплатив надання юридичної допомоги в розмірі 13125,00 грн..

Як вбачається з акту прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги №14/05/2020 від 14 травня 2020 року та детального опису цих послуг, адвокат надав позивачу наступні юридичні послуги: зустріч-консультація з клієнтом, узгодження правової позиції; ознайомлення з наданими матеріалами клієнта, аналіз оскаржуваних рішень, документів, позиції клієнта у справі, витребування у клієнта додаткових документів; вивчення нормативно-правових актів, судової практики та робота з Єдиним державним реєстром судових рішень з аналогічних справ з метою встановлення правової позиції клієнта, у тому числі, щодо майбутнього результату розгляду справи такої категорії у суді та доцільності звернення до суду; збір доказів, написання проекту позову до Одеського митниці Держмитслужби та Державної казначейської служби України про визнання протиправними та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби, узгодження проекту позову з клієнтом, підготовка позову з додатками для сторін по справі, підготовка та організація подачі позову з додатками до нього від імені клієнта до Одеського окружного адміністративного суду; підготовка та подання Одеського окружного адміністративного суду заяви про усунення недоліків адміністративного позову на виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року по справі № 420/2558/20.

Крім того, положеннями ч.5 - 7 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам ДМС ні в суді першої інстанції (під час розгляду по суті та вирішення питання про винесення додаткового судового рішення), ні під час апеляційного провадження не було заявлено жодних вимог щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Поряд з цим, колегія суддів враховуює, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, беручи до уваги складність справи, ціну позову, значення справи для сторони та з огляду на часткове задоволення позову (задоволено всі вимоги крім вимоги про зобов`язання ДМС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ надмірно сплачені митні платежі в сумі 23327,81 грн. і подати до виконання до Державної казначейської служби України), колегія суддів приходить висновку про співмірність суми, що підлягає додатковому відшкодуванню до суми, стягнутої судом першої інстанції, у розмірі 6843,75 грн. за надані послуги з правової допомоги в суді першої інстанції.

Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу під час апеляційного провадження колегія суддів зазначає, що 17 березня 2021 року представником ТОВ було подано клопотання про відшкодування вказаних витрат, а 18 березня 2021 року до суду надійшли інші документи, що свідчать про понесені ТОВ судові витрати у розмірі 13900,00 грн., а саме: додаток №29/06/20 до договору №02-03/2020 про надання правової допомоги, акт прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги від 17 березня 2021 року, виписка по рахунку ТОВ та квитанція до прибуткового касового ордера.

З урахуванням того факту, що представник ТОВ надавав правову допомогу позивачу і в суді першої інстанції, тобто, вже володіє в повному обсязі інформацією з приводу спірних правовідносин, що виключає, як необхідність її повторного вивчення, так і підготовку документів по справі спочатку, та з огляду на ту обставину, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про належність до стягнення з ДПС витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6950,00 грн..

Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики ЄСПЛ (скарга Віктора Коньяку №4941/07 проти Румунії) позивач має право на відшкодування судових витрат тільки в тій мірі, в якій був встановлений фактичний характер, необхідності та обґрунтованості їх.

Враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність фактичного отримання правничої допомоги, її необхідності, обґрунтованості (з урахуванням, зокрема, складності справи) та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають відшкодуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що з метою підготовки до розгляду справи, 25 листопада 2019 року позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із заявою про проведення експертизи щодо визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, на виконання якої (заяви) Київська торгово-промислова палата склала висновок № К-1697 від 29 листопада 2019 року.

На підтвердження понесених витрат на оплату вказаного висновку у розмірі 4800,00 грн. ТОВ надано рахунок на оплату від 27 листопада 2019 року, акт приймання-здачі наданих послуг від 29 листопада 2019 року та виписку по рахунку ТОВ (т.1 а.с.103-105), що в сукупності зі зв`язком вказаного висновку з задоволеними вимогами щодо саме визначення коду товару, свідчить про належність вказаних витрат у розмірі 4800,00 грн. до відшкодування з відповідача на користь ТОВ.

Додатково слід зазначити, що 19 березня 2021 року за вих.№420/2558/20/10294/21 судом апеляційної інстанції електронною поштою було надіслано Одеській митниці Держмитслужби запит (отримано адресатом 19 березня 2021 року), в якому було зазначено, що 17 березня 2021 року представником ТОВ через канцелярію суду було подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 13900,00 грн., а 18 березня 2021 року до суду надійшли інші документи, що, на думку позивача, свідчать про понесені ним судові витрати у вказаному розмірі, а саме: додаток №29/06/20 до договору №02-03/2020 про надання правової допомоги, акт прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги від 17 березня 2021 року, виписка по рахунку ТОВ та квитанція до прибуткового касового ордера.

З урахуванням наведеного та з метою дотримання принципу рівності учасників процесу перед законом та судом, суд вважав за необхідне запропонувати Одеській митниці Держмитслужби надати на електронну адресу суду пояснення/заперечення з приводу вказаного клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 13900,00 грн. у строк до 24 березня 2021 року, разом з тим, станом на час винесення даного рішення жодних пояснень/заперечень від Одеської митниці Держмитслужби до суду не надходило.

Крім того, до стягнення додатково належать витрати на сплату судового збору, сплаченого в суді першої (1051,00 грн.) та апеляційної (3153,00 грн.) інстанцій.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що досліджувані позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вищевказаній частині.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції частково неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до часткового неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Одеської митниці Держмитслужби та Товариства з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року - скасувати в частині позовних вимог про стягнення збитків (шкоди), а також в частині вимоги про стягнення судових витрат на правову допомогу та витрат на оплату експертного дослідження, в задоволенні яких було відмовлено.

Прийняти в цій частині постанову про задоволення зазначених позовних вимог шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО (ЄДРПОУ 36692097, Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 18/14, корпус 1, офіс 309) з Одеської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43333459, Україна, 65078, Одеська область, місто Одеса, ВУЛИЦЯ ЛИП ІВАНА ТА ЮРІЯ , будинок 21 А):

- 34197,87 грн. збитків (шкоди), понесених Товариством з обмеженою відповідальністю АНТЕСКО внаслідок здійснення Одеською митницею Держмитслужби неправомірної затримки в митному оформленні, прийняття протиправного рішення про визначення коду товару №КТ-UА500010/0121/2019 від 19 листопада 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500010/2019/00615;

- судових витрат на оплату правової допомоги в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 13793,75 грн., на оплату судового збору, сплаченого за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 4204,00 грн., та витрат на оплату експертного дослідження у розмірі 4800,00 грн..

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.