Рішення

від 10.03.2021 по справі 905/1560/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.2021 Справа № 905/1560/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В. , при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Героїв, будинок 51 ОМБр, 4) в інтересах держави в особі позивача: територіальної громади сіл та селищ Нікольського району в особі Нікольської районної ради Донецької області (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 30417272)

до відповідача 1: комунального закладу «Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 120; код ЄДРПОУ 30942659)

до відповідача 2: Нікольської районної державної адміністрації (87000, Донецька область, Нікольський район, селище міського типу Нікольське, вулиця Свободи, будинок 87; код ЄДРПОУ 05419985)

про визнання незаконними та скасування рішень Нікольської районної ради №7/38/682 від 21.05.2019 та №7/49-587 від 26.06.2020, визнання недійсним договору оренди №45 від 21.05.2020 та зобов`язання звільнити та передати частину приміщення загальною площею 200,73 м2

за участю представників сторін:

прокурор: не з`явився

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі позивача: територіальної громади сіл та селищ Нікольського району в особі Нікольської районної ради Донецької області до комунального закладу «Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області та Нікольської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень Нікольської районної ради №7/38/682 від 21.05.2019 та №7/49-587 від 26.06.2020, визнання недійсним договору оренди №45 від 21.05.2020 та зобов`язання звільнити та передати частину приміщення загальною площею 200,73 м2.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що договір оренди №45 від 21.05.2020 між комунальним закладом «Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області та Нікольською районною державною адміністрацією був укладений з метою передачі частини приміщення для використання орендарем в службовій діяльності не за освітнім призначенням, що суперечить вимогам статті 80 Закону України «Про освіту» .

Прокурор під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданої раніше заяви про збільшення позовних вимог. У письмових поясненнях (т. 2, а.с. 104-106) прокурор зазначив, що КЗ Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області та Нікольською районною державною адміністрацією було надано відповіді, згідно яких у частині приміщення площею 200,73 кв.м., яка за договором оренди № 45 від 21.05.2020 передана в оренду Нікольській районній державній адміністрації, на даний час знаходиться структурний підрозділ Нікольської райдержадміністрації - Центр надання адміністративних послуг.

Представник позивача в жодне судове засідання не з`явився та не надав письмових пояснень по справі.

Представник відповідача 1 під час розгляду справи просив залишити позовну заяву прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу (Нікольської районної ради), та відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави. У відзиві на позовну заяву (т. 2, а.с. 54-65) відповідач 1 зазначив, що приміщення, яке передане в оренду Нікольській районній державній адміністрації, розташоване на першому поверсі, має окремий вхід та не займає приміщення, учбових класів чи будь-яких інших приміщень, які використовуються в учбовому процесі. Крім того. ЦНАП не комерційна установа, а є структурним підрозділом Нікольської районної державної адміністрації і метою діяльності є не одержання прибутку, а надання якісних адміністративних послуг учням, слухачам, викладачам, батькам та населенню Нікольського району.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог (т. 2, а.с. 188-190) представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, оскільки на його думку оскарження актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій може відбуватися лише у рамках адміністративного судочинства.

Представник відповідача 2 під час розгляду справи надав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що прокурором не доведено бездіяльності уповноваженого органу (Нікольської районної ради), та відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави. У відповіді вх № 704/01-39 від 27.07.2020 Нікольська районна рада вбачає у запиті Волноваської місцевої прокуратури втручання в законну діяльність органів місцевого самоврядування, так як Волноваською місцевою прокуратурою було встановлено термін здійснення заходів щодо усунення вищезазначених порушень в 1 день, тобто до 24.07.2020 року. Також у відзиві на позов відповідач 2 наполягав на тому, що згідно листування між Нікольською районною державною адміністрацією, Нікольською районною радою та комунальним закладом Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області встановлюються факти, що приміщення, яке передане в оренду Нікольській районній державній адміністрації, розташоване на першому поверсі, має окремий вхід та не займає приміщення учбових класів чи будь-яких інших приміщень, які використовуються в учбовому процесі. Крім того, приміщення, які є предметом спірного договору оренди, не використовувались у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності більше 20 років, були тимчасово вільні, отже, передання цих приміщень в оренду Нікольській райдержадміністрації не порушує права осіб, які навчаються і працюють у позашкільному закладі, навпаки, розташування Центру надання адміністративних послуг Нікольської райдержадміністрації в орендованих приміщеннях сприяє отриманню учнями, слухачами, викладачами та батьками швидких і якісних адміністративних послуг насамперед в сфері паспортизації, надання соціальних статусів батькам і дітям. ЦНАП не комерційна установа, а є структурним підрозділом Нікольської районної державної адміністрації і метою діяльності є не одержання прибутку, а надання якісних адміністративних послуг учням, слухачам, викладачам, батькам та населенню Нікольського району.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позовної заяви прокурора без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частина 4 вказаної статті передбачає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави . Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Разом з тим, надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

В обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ними встановлений факт передачі в платне користування не для використання в освітньому процесі майно за договором оренди будівлі, споруди (іншого об`єкту нерухомості) № 45 від 21.05.2020, укладеного на підставі рішення Нікольської районної ради Донецької області від 21.05.2019 № 7/38-382, що перешкоджає реалізації державної політики в галузі освіти в Україні.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

При цьому суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Судом встановлено, що Волноваська місцева прокуратура Донецької області зверталась до Нікольського районного будинку дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області листом від 04.06.2019, в якому з метою встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави просила надати належним чином засвідчену копію договору про передачу майна КЗ Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області в оренду Центру надання адміністративних послуг з усіма додатками.

Нікольським районним будинком дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області на запит Волноваської місцевої прокуратури від 04.06.2019 надано відповідь, згідно якої ним було надано в оренду приміщення Нікольській райдержадміністрації на підставі рішення сесії Нікольської районної ради від 21.05.2019 № 7/38-682.

Також Волноваська місцева прокуратура Донецької області зверталась до Нікольської районної державної адміністрації з листом від 10.06.2019 з проханням надати до прокуратури інформацію щодо використання службового приміщення загальною площею 200,73 кв.м., переданого на підставі договору оренди № 25 від 31.05.2019, а саме вказати, яка службова (господарська) діяльність здійснюється в зазначеному приміщенні.

У відповідь на вищевказаний лист Нікольська районна державна адміністрація листом від 10.06.2019 повідомила про те, що в даному приміщенні буде розміщено Центр надання адміністративних послуг. Також у вказаному листі зазначено про те, що у центрі району відсутні адміністративні приміщення, в яких була б можливість розмістити ЦНАП, що б відповідав всім сучасним вимогам, в тому числі і створення єдиного офісного простору для прийму громадян, які звертаються за адмінпослугами. У 2017 році керівництвом району було прийнято рішення розмістити ЦНАП на 1 поверсі будівлі Будинку дитячої творчості, який більш ніж 20 років частково не був задіяний в освітньому процесі.

В подальшому, на виконання вимог абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Волноваська місцева прокуратура листом від 23.07.2020 звернулась до Нікольської районної ради, у якому повідомила про те, що Нікольська районна державна адміністрація не використовує орендоване нею нежитлове приміщення в розрізі завдань, визначеним Законом України Про освіту , а використовує його для розміщення Центру надання адміністративних послуг, та просила надати відповідь, зокрема, чи вживались нею заходів щодо усунення порушень норм чинного законодавства, та у разі якщо відповідні заходи не вживались, то чи будуть вони вживатися у подальшому.

На вищезазначений запит Нікольська районна рада Донецької області листом від 24.07.2020 повідомила про те, що розцінює запит Волноваської місцевої прокуратури як втручання в законну діяльність органів місцевого самоврядування. Крім того, Нікольською районною радою надано дозвіл Нікольському районному будинку дитячої творчості Нікольської районної ради на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, яке знаходиться в управлінні Нікольської районної ради. Подальше використання майна, передача в оренду здійснюється балансоутримувачем в межах своїх повноважень.

Наведені обставини, за висновком суду, свідчать про те, що Нікольська районна рада Донецької області не мала наміру звертатися до суду з відповідним позовом, що свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави.

З огляду на викладене, у прокурора наявні підстави та обов`язок для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Сам факт незвернення до суду органу виконавчої влади з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019, справа №903/129/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18.

При зверненні з даним позовом, в обґрунтування підстав для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідачами було неправомірно укладено спірний договір оренди, оскільки було надано майно позашкільного навчального закладу в оренду загалом та для цілей, що не пов`язані з навчально-виховним процесом зокрема, що у свою чергу створює загрозу заподіяння шкоди інтересів держави, при неналежному здійсненні уповноваженими структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, захисту цих осіб.

Отже, підстави для представництва прокурором інтересів держави підтверджені, звернення прокурора в інтересах держави до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів держави та направлено на їх захист, а отже підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

10.02.2016 між Володарською районною радою (далі - власник) та комунальним закладом Володарським районним будинком дитячої творчості Володарської районної ради Донецької області (далі - користувач) було укладено договір про закріплення майна та майнових комплексів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, що знаходиться в управлінні Володарської районної ради, на праві оперативного управління за установами та закладами № 13, відповідно до п. 1.1. якого майно та майнові комплекси передані користувачу на праві оперативного управління є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, яке знаходиться в управлінні районної ради та обліковується на балансі користувача.

Згідно п. 2.1. вищезазначеного договору майно та майнові комплекси передаються власником користувачу для здійснення некомерційної господарської діяльності

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 211809743 від 09.06.2020, згідно якої нежитловий будинок за адресою: вул. Свободи, буд. 120, смт. Володарське (Нікольське), Володарський (Нікольський) район, Донецька область загальною площею 1912,6 кв.м. перебуває на праві оперативного управління згідно договору про закріплення майна та майнових комплексів спільної власності територіальних громад сіл, селищ що знаходяться в управлінні Володарської районної ради, на праві оперативного управління за установами та закладами, серія та номер: 13, виданий 10.02.2016

Рішенням Нікольської районної ради від 21.05.2019 № 7/38-682 Про надання дозволу на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, яке знаходиться в управлінні Нікольської районної ради надано дозвіл на передачу в оренду частини приміщення адміністративної будівлі Нікольського районного Будинку дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області, що розташоване за адресою: смт. Нікольське, вул. Свободи, 120, загальною площею 643,7 кв.м.:

- Відділу освіти Нікольської райдержадміністрації - 339,97 кв.м.;

- КЗ Інклюзивно-ресурсний центр Нікольської районної ради - 103 кв.м.;

- Нікольської райдержадміністрації - 200,73 кв.м.

В подальшому, рішенням Нікольської районної ради від 26.06.2020 № 7/49-857 Про внесення зміни до рішення районної ради від 21 травня № 7/38-682 Про надання дозволу на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, яке знаходиться в управлінні Нікольської районної ради внесено зміни до вищезазначеного рішення шляхом викладення п. 1 в наступній редакції:

Надати дозвіл на передачу в оренду частини приміщення адміністративної будівлі Нікольського районного Будинку дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області, що розташована за адресою смт. Нікольське, вул. Свободи, 120, загальною площею 400,135 кв.м.:

- КЗ Інклюзивно-ресурсний центр Нікольської районної ради - 183,29 кв.м.;

- Нікольська районна організація профспілки працівників освіти і науки України - 16,115 кв.м.

- Нікольській райдержадміністрації - 300,73 кв.м. .

21.05.2020 між Нікольським районним будинком дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області (далі - орендодавець) та Нікольською райдержадміністрацією (далі - орендар) було укладено договір оренди будвілі, споруди (іншого об`єкта нерухомості) № 45 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об`єкт), що обліковується на його балансі. ДК 021:2015 70220000-9.

За змістом п. 1.2. договору характеристика об`єкта: робочі кабінети, місце спільного користування загальною площею 200,73 кв.м. на 1-му поверсі за адресою (місцезнахоженням): смт. Нікольське, вул. Свободи, 120.

Відповідно до п. 2.1. договору об`єкт передається орендодавцем орендарю для використання останнім у службовій (господарській) діяльності.

Згідно п. 3.1. договору передача-приймання об`єкта здійснюється двосторонньою комісією, яка формується сторонами з уповноважених ними представників, на підставі відповідного акта приймання - передачі.

Об`єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта, зазначеного у п. 3 договору (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору він діє з дати його підписання по 31 грудня 2020. Згідно з ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України всі умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01 січня 2020 року.

Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Згідно п. 5.2. договору загальний розмір орендної плати за об`єкт в рік становить 200,73 грн. (двісті грн. 73 коп.) (без врахування корегування на індекс інфляції).

Орендодавець має право вимагати розірвання договору, якщо орендар без дозволу орендодавця передав об`єкт у користування іншим особам. (п. 6.2.3 договору).

Відповідно до п. 7.1.1. договору орендар зобов`язаний використовувати об`єкт відповідно до мети, зазначеної в п. 2.1. договору.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень.

Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі нежилого приміщення від 21.05.2020 Нікольський районний Будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області передав, а Нікольська райдержадміністрація прийняла у користування нежиле приміщення загальною площею 200,73 кв.м. (надаоі - майно), що розташоване за адресою: Донецька область, смт. Нікольське, вул. Свободи, 120, 1-й поверх. Технічний стан зазначених нежилих приміщень задовільний і дозволяє використовувати їх за цільовим призначенням, вказаним в договорі оренди нежилого приміщення.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, відповідно до листа Нікольської районної державної адміністрації Донецької області № 01-35/2-568вих-19 від 10.06.2019 райдержадміністрація використовує орендоване у Нікольському будинку дитячої творчості частину приміщення для розміщення Центру надання адміністративних послуг. Наведені обставини також підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Центр надання адміністративних послуг у Нікольському районі Донецької області розташований за адресою: вул. Свободи, буд. 120, смт. Ніукольське, Нікольський район, Донецька область.

Таким чином, Нікольська державна адміністрація не використовує орендоване нею нежитлове приміщення в розрізі завдань, визначених Законом України Про освіту , та законодавством про освіту в цілому. У зв`язку з викладеним, рішення Нікольської районної ради №7/38/682 від 21.05.2019 та №7/49-587 від 26.06.2020, якими було надано дозвіл на передачу, та укладений між відповідачами у даній справі договір оренди підлягають визнанню недійсним з моменту укладення, оскільки вказані рішення та договір суперечать чинному законодавству щодо використання об`єктів освіти.

Наведені обставини зумовили звернення прокурора із даним позовом до Господарського суду Донецької області.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні за змістом правові норми містяться у статті 283 ГК України, ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем також може бути особа, уповноважена на укладання договору найму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - це юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті; засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Статтею 22 цього Закону встановлено, що юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Будинок творчості дітей та юнацтва є позашкільним закладом освіти, який здійснює освітню діяльність шляхом проведення гурткової роботи з дітьми.

Відповідно до п. 1.1., 1.2 Положення про центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.11.2009р. № 1010, центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання (далі -центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді) - профільний позашкільний навчальний заклад, основним напрямом діяльності якого є художньо-естетичний, що передбачає залучення вихованців (учнів, слухачів) до активної діяльності з вивчення вітчизняної і світової культури та мистецтва, оволодіння практичними уміннями та навичками у різних видах мистецтв, організацію змістовного дозвілля.

Згідно приписів ст. 4 Закону України Про позашкільну освіту позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

З наявного у справі Статуту Нікольського районного будинку дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області вбачається, що вказана юридична особа є комунальним позашкільним навчальним закладом освіти, який знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл і селищ, що перебуває в управлінні Нікольської районної ради.

Засновником Будинку дитячої творчості є Нікольська районна рада (п. 1.2. Статуту).

Відповідно до п. 1.4. Статуту юридична адреса закладу: 87000, вул. Свободи, 120, смт. Нікольське, Нікольського району Донецької області.

Згідно п. 1.5. Статуту управління Будинком дитячої творчості здійснює засновник, а з питань реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти, методичного керівництва - відділ освіти Нікольської райдержадміністрації.

Головною метою Будинку дитячої творчості є надання знань, формування вмінь та навичок за інтересами, забезпечення потреби особистості у творчій самореалізації та її інтелектуальний, духовний розвиток, підготовка до активної професійної та громадської діяльності, створення умов для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров`я вихованців, учнів і слухачів (п. 1.8. Статуту).

Згідно п. 3.1. Статуту будинок дитячої творчості проводить навчально-виховну, інформаційно-методичну, організаційно-масову, навчально-тренувальну та спортивну роботу.

Відповідно до п. 7.1. Статуту засновник здійснює фінансування позашкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування. Майно належить закладу на праві оперативного управління.

Згідно п. 8.1. Статуту джерелами фінансування закладу є кошти: районного бюджету у розмірі не менше чим передбаченому нормативами фінансування на відповідний рік згідно Закону України Про державний бюджет України ; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші надходження, не заборонені чинним законодавством. Кошти, що надходять з додаткових джерел не підлягають вилученню, і можуть використовуватися виключно на здійснення статутної діяльності.

Відповідно до п. 8.2. Статуту заклад за погодженням із засновником має право: придбавати, орендувати необхідне йому обладнання та інше майно; здавати в оренду приміщення, споруди, обладнання юридичним та фізичним особам для провадження освітньої діяльності згідно із законодавством.

За приписами ст. 27 Закону України Про позашкільну освіту заклад позашкільної освіти володіє, користується і розпоряджається майном, земельною ділянкою відповідно до законодавства України.

Частиною першою статті 80 Закону України «Про освіту» встановлено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Аналогічні положення закріплені у ст. 27 Закону України Про позашкільну освіту .

Із приписів частини 4 ст.80 України "Про освіту" вбачається, що законодавець, унормовуючи правові засади користування та статус майна об`єктів освіти і науки, передбачив можливість їх використання виключно за їх цільовим призначенням. Тим самим визначивши, що в будь якому випадку мета використання як самого об`єкту освіти і науки, так і його підрозділу повинна узгоджуватись з метою їх створення, тобто мати тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом. З точки зору мети прийняття Закону України "Про освіту" доцільність відповідного застереження в Законі не зводиться суто до закріплення на законодавчому рівні обмеження використання державного майна, а полягає у закріпленні вільного доступу будь якої особи у здобутті освіти не тільки належної якості, а і у створених для цього державою належних умовах. Фактично передбачається, що навчально- виховний процес повинен будуватись за таким принципом, при якому кожне приміщення побудоване державою в навчальних цілях повинно бути використано об`єктом освіти або сприяти останньому у освітній діяльності за своїм цільовим призначенням задля формування як гідних умов отримання особою освітніх послуг, так і створенні умов для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. При цьому перебування приміщення в статусі "тимчасово вільного" як умови його передання в оренду для отримання додаткових коштів, не передбачає можливість його використання всупереч меті його першочергового призначення - сприяння всебічному розвитку людини, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями та інше.

Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ч.6 ст.80 Закону України «Про освіту» ).

Сторонами не оспорюється, що нерухоме майно (робочі кабінети, місце спільного користування загальною площею 200,73 кв.м. на 1-му поверсі), розташоване за адресою (місцезнахоженням): смт. Нікольське, вул. Свободи, 120, є комунальним майном і знаходиться на балансі комунального закладу «Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, єдині майнові комплекси діючих закладів освіти, що фінансуються з державного бюджету;

Нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Згідно пп. 2 п. 8 чинної постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" також передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Суд зауважує, що зазначені норми повинні застосовуватися лише в контексті з вимогами ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, тобто за умови дотримання вимог зазначеної статті, не приймаються ним до уваги, оскільки вказана постанова КМУ не суперчить нормам Закону України "Про освіту", а доповнює їх, тобто дані законодавчі акти слід застосовувати у нормативному поєднанні. У своїй сукупності вони становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна у спірному випадку.

Прокурор у позовній заяві посилався на те, що при наданні спірного майна в оренду порушено вимоги п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації начально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.2001 (чинних на момент укладення договору оренди № 45 від 21.05.2020).

Суд відхиляє вказані твердження прокурора, оскільки вказані правила поширюються саме на загальноосвітні навчальні заклади. Разом із тим, будинок творчості є закладом позашкільної освіти, діяльність якого регулюються відповідним законом, та, відповідно, вказані правила на нього не поширюються.

Як встановлено судом, нежитлове приміщення (робочі кабінети та місця спільного користування) загальною площею 200,73 кв.м. на 1-му поверсі, розташоване за адресою смт. Нікольське, вул. Свободи, 120 (Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області), передано Нікольській районній державній адміністрації для використання останнім у службовій (господарській) діяльності.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Нікольської районної державної адміністрації є державне управління загального характеру (основний).

Під час розгляду даної справи жодною із сторін не заперечувався факт знаходження у спірному приміщенні ЦНАП Нікольської райдержадміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про адміністративні послуги центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або виконавчий орган (структурний підрозділ) органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації, що зазначені у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги згідно з переліком, визначеним відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України.

Реалізація цієї гарантії здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

«Майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності» , а відтак, і «майном» . До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 р., заява №311107/96, п.54).

При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

За таких обставин, вирішуючи спір в межах цієї справи, суд повинен розглянути його через призму вимог ст. 1 Першого протоколу, оцінити позиції сторін та їх (позицій) адекватність у справі.

В умовах наведеної вище обмеженості цільового призначення об`єктів освіти для передачу в оренду, прокурором не наведено жодного обґрунтування щодо неможливості використання приміщення Нікольського районного будинку дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області, яке розташоване у смт. Нікольське по вул. Свободи, 120, частина якого (яка не використовується у його діяльності протягом тривалого часу) була надана в оренду Нікольській районній державній адміністрації, для розміщення у ньому Центру надання адміністративних послуг, та не доведено погіршення соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у вказаному навчальному закладі шляхом його розміщення.

Також під час розгляду даної справи прокурором не надано жодних обґрунтувань щодо того, у чому полягає державний та загальний інтерес у випадку визнання судом недійсним договору оренди будівлі, споруди (іншого об`єкта нерухомості) №45 від 21.05.2020, укладеного між Нікольським районним будинком дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області та Нікольською районною державною адміністрацією, та зобов`язання останньої звільнити та повернути частину приміщення загальною площею 200,73 кв.м., розташоване за адресою: вул. Свободи, буд. 120, смт. Нікольське, Нікольський район, Донецька область (1 поверх), вартістю 904 182 грн., яке є предметом договору оренди будівлі, споруди (іншого об`єкта нерухомості).

Прокурором не надано жодних доказів на підтвердження того, що у випадку звільнення займаної частини вказаного приміщення Нікольським районним будинком дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області воно буде використовуватися в освітньому процесі за своїм цільовим призначенням. Водночас, Центр надання адміністративних послуг Нікольської районної державної адміністрації забезпечує реалізацію прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг вказаного населеного пункту відповідно до Закону України Про адміністративні послуги . Таким чином, за висновком суду, прийняття Нікольською районною радою рішення від 21.05.2019 № 7/38-682 Про надання дозволу на передачу в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, яке знаходиться в управлінні Нікольської районної ради в частині надання дозволу на передачу в оренду Нікольській райдержадміністрації площею 200,73 кв.м. сприяло реалізації суспільного інтересу шляхом надання громадянам більш широкого доступу для реалізації ними своїх прав, гарантованих Конституцією України.

Суд наголошує, що критерієм виправданості втручання в права, про які йдеться у ст. 1 Першого Протоколу, є переслідування легітимної мети, зазначеної у ч.2 вказаної статті. Проте, прокурор не навів яку законну мету він переслідує шляхом подання позову про визнання незаконними та скасування рішень Нікольської районної ради №7/38/682 від 21.05.2019 та №7/49-587 від 26.06.2020, визнання недійсним договору оренди №45 від 21.05.2020 та зобов`язання звільнити та передати частину приміщення загальною площею 200,73 м2.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд України висловив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак наведене Конституційний Суд України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У справі, що розглядається, підставою позовних вимог визначено порушення, на думку прокурора, відповідачами заборони щодо передачі тимчасово вільних приміщень Нікольській районній державній адміністрації для надання саме адміністративних послуг (державне управління загального характеру), тобто для здійснення діяльності не пов`язаної з навчально-виховним процессом. Між тим, жодних обґрунтувань щодо порушення матеріальних або інших інтересів держави шляхом розміщення у тимчасово вільній частині приміщення загальною площею 200,73 кв.м., розташоване за адресою: вул. Свободи, буд. 120, смт. Нікольське, Нікольський район, Донецька область (1 поверх), яка не використовується його балансоутримувачем у освітній діяльності, Центру надання адміністративних послуг Нікольської районної державної адміністрації, який забезпечує громадянам доступ до отримання адміністративних послуг.

Оцінюючи позиції сторін суд зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту, в означених умовах, не досягає легітимної мети, до якої повинні прагнути сторони спірних відносин щодо користування вказаним об`єктом нерухомого майна.

Наведені обставини зумовлюють висновок суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі територіальної громади сіл та селищ Нікольського району в особі Нікольської районної ради Донецької області до комунального закладу «Нікольський районний будинок дитячої творчості Нікольської районної ради Донецької області та Нікольської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень Нікольської районної ради №7/38/682 від 21.05.2019 та №7/49-587 від 26.06.2020, визнання недійсним договору оренди №45 від 21.05.2020 та зобов`язання звільнити та передати частину приміщення загальною площею 200,73 м2 - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 10.03.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова