Рішення

від 15.01.2021 по справі 911/1458/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2021 р. м. Київ Справа №911/1458/20

За позовомпершого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А) До 1.Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл.Л.Українки,1) 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Залізнична, 57-Б) 3.Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, 28) Про визнання недійсним розпорядження і договору оренди земельної ділянки Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача не з`явився Від відповідача-1 Від відповідача-2 Уляник Р.Б., (посвідчення №10) Рибченко О.Г., адвокат (посвідчення КВ542-1), Генкіна А.А., адвокат (посвідчення №7271/10) Від відповідача-3не з`явився Від прокуратури Івашин О.Є., прокурор (посвідчення №055461)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - прокурор) з вимогами до Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира (далі - відповідач-2) та Сквирської районної державної адміністрації (далі - відповідач-3) про визнання недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 03.05.2018 №270 та про визнання недійсним договору оренди землі від 01.04.2020 площею 6,6082 га за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004, терміном на 49 років, укладеного між Сквирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира .

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира без проведення земельних торгів в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 6,8082 га за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 (землі державної власності), що розташована на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області за межами населеного пункту для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Порушення інтересів держави прокурор вбачає у недотриманні принципів регулювання земельних відносин, що закріплені у ст.14 Конституції України та у ст.5 Земельного кодексу України, що призвело до того, що Київська обласна державна адміністрація винесла незаконне розпорядження №270 від 03.05.2018 та незаконно розпорядилася землями державної власності.

Підстави для звернення до суду без визначення органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах мотивовані тим, що цим органом є Київська обласна державна адміністрація, яка є відповідачем за поданим позовом і яка не може виступати одночасно і позивачем у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2020 №911/1458/20 позовну заяву першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

В установлений строк до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали від 25.05.2020 №911/1458/20, якими усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2020 відкрито провадження у справі №911/1458/20 за вказаними позовними вимогами, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.07.2020, встановлено учасникам провадження строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.

23.06.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву від 18.06.2020, згідно з яким відповідач-3 не погоджується з доводами прокурора щодо відсутності у нього повноважень на укладення оспорюваного договору з відповідачем-2, оскільки відповідно до норм Закону України Про місцеві державні адміністрації відповідач-3 є підзвітний та підконтрольний відповідачу-1, а відтак укладаючи договір оренди землі виконував доручення органу виконавчої влади вищого рівня та діяв в рамках чинного законодавства України.

26.06.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.06.2020, відповідно до якого позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на те, що відповідач-1 є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади та в межах своїх повноважень здійснює функції виконавчої влади на території Київської області і реалізує повноваження, делеговані йому відповідною радою. При цьому, відповідач-1 зазначає, що до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельних кодексом України, та вказує, що відповідач-2 звернувся до відповідача-1 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної форми власності за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 та надав документи, що підтверджують розміщення на ній об`єктів нерухомого майна, які належать йому на праві приватної власності, а відповідачем-1 прийнято рішення від 13.02.2018 №60 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та в подальшому прийнято розпорядження №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира виключно в межах наданих повноважень з неухильним дотриманням вимог чинного законодавства України, а також пояснює, що, уповноважуючи відповідача-3 на підписання договору оренди землі, посилається, діяв як орган виконавчої влади вищого рівня.

01.07.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 05.08.2020.

02.07.2020 до Господарського суду Київської області від Білоцерківської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-3 №39-02-512вих20 від 30.06.2020, згідно з якою з доводами відповідача-3, зазначеними у відзиві на позовну заяву, прокурор не погоджується з огляду на те, що підставою для затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки державної власності в оренду без проведення конкурсних торгів стало те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 розташований об`єкт незавершеного будівництва - нежитлова будівля заводу керамзитового гравію, а саме нежитлова будівля з літерою А площею 3367,5 кв.м, готовністю 10%, та нежитлова будівля з Б площею 680 кв.м, готовністю 29%, право власності на який зареєстровано 27.07.2017 за відповідачем-2, однак такий об`єкт в свою чергу є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів, а не новоствореною річчю - об`єктом нерухомого майна в розумінні ст.181 та ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України. Крім того, прокурор вважає, що відведена оскаржуваним розпорядженням спірна земельна ділянка, площею 6,8082 га, є неспівмірною з площею незавершеного будівництва та фактично є новим відведенням за рахунок земель державної власності, тому передача такої земельної ділянки повинна здійснюватися за результатами проведення земельних торгів. Посилаючись на ст.122, 124 Земельного кодексу України, прокурор зазначає, що органом, уповноваженим на розпорядження спірною земельною ділянкою, в даному випадку, є Київська обласна державна адміністрація, яка не мала права делегувала повноваження з укладення договору оренди землі Сквирській районній державній адміністрації.

13.07.2020 до Господарського суду Київської області від Білоцерківської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1 №39-02-528вих20 від 06.07.2020, у якій прокуратурою додатково наведено підстави позовних вимог, викладено правову позицію щодо правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, а також зазначено, що доводи, викладені у відзиві на позовну заяву відповідачем-1, не спростовують обставин та доказів, якими підтверджено правомірність вимог прокурора. Поряд з цим, прокурор вказує, що звернення до суду першим заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури з метою захисту інтересів держави без визначення органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, зумовлено тим, що таким органом є Київська обласна державна адміністрація, яка є відповідачем за поданим позовом і яка не може виступати одночасно і позивачем у справі.

29.07.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 29.07.2020, згідно з яким позовні вимоги заперечуються повністю з мотивів невірного тлумачення прокурором законодавства. На переконання відповідача-2 передача йому спірної земельної ділянки в оренду відбулася з дотриманням чинного законодавства та без порушення принципу співмірності при виділенні земельної ділянки.

У ході розгляду питань, передбачених ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, представник відповідача-2 заявив клопотання від 05.08.2020 про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного архіву Київської області копії державного акту на право користування землею №26 щодо земельної ділянки, з якої була сформована земельна ділянка за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 під об`єктом незавершеного будівництва - заводом керамзитового гравію, що розташований по вул. Залізнична, 57-б в м. Сквира Київської області (виданий на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 18.03.1992); технічної документації на відведення Товариству з обмеженою відповідальністю Київоблбуд орієнтовно у 1991-1992 роках земельної ділянки для будівництва заводу керамзитового гравію, з якої на даний час сформована земельна ділянка за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004. Окремо у Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області відповідач-2 просив витребувати проектну документацію на будівництво заводу керамзитового гравію, яка орієнтовно у 1990 роках виготовлялась та затверджувалась Товариством з обмеженою відповідальністю Київоблбуд , адреса будівництва: Київська обл., м. Сквира, вул. Залізнична, 57-б, реєстрація об`єкта незавершеного будівництва в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 03.07.2017 за реєстраційним номером 1289786032240 на земельній ділянці за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004.

05.08.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні до 11.09.2020, у зв`язку з усним клопотанням прокурора для надання часу на підготовку і подачу відповіді на відзив відповідача-2.

При цьому судом повідомлено присутнім у засіданні представникам і прокурору, про те, що за наслідками розгляду клопотання про витребування доказів буде постановлено окремий процесуальний документ, винесений без виклику та без повідомлення учасників провадження, але з урахуванням пояснень, обґрунтувань, міркувань і заперечень щодо цього клопотання, які суд заслухав 05.08.2020 у підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2020 у справі №911/1458/20 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 05.08.2020 про витребування доказів задоволено.

14.08.2020 до Господарського суду Київської області від Білоцерківської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2 №39-02-563вих20 від 12.08.2020, яка за своїм змістом тотожна відповідям на відзиви відповідача-1 та відповідача-3.

25.08.2020 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора від 20.08.2020, відповідно до яких відповідач-2 додатково зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою, площею 42,5 га, яка була виділена Об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд під будівництво заводу керамзитового гравію, переходило до нових власників об`єкту незавершеного будівництва на тих самих умовах (право постійного користування) та в тій самій площі. Разом з цим, відповідач-2 просив суд позовну заяву першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури залишити без розгляду на стадії підготовчого провадження з підстав відсутності у прокурора повноважень на подання до суду в статусі позивача позову в інтересах держави.

28.08.2020 до Господарського суду Київської області надійшов лист Державного архіву Київської області №01-43/1557 від 19.08.2020, яким повідомлено, що у переглянутих документах архівного фонду Київська обласна державна адміністрація за 1991-1992 рішення про виділення земельної ділянки під будівництво керамзитового заводу у м. Сквира, видача Державного акта на право користування землею №26 щодо земельної ділянки, з якої була сформована земельна ділянка під об`єктом незавершеного будівництва - заводом керамзитового гравію, що розташований по вул. Залізнична, 57-б в м. Сквира Київської області, та інша технічна документація не виявлені. Водночас, проінформовано, що згідно з постановою Верховної Ради України від 16.10.1992 №2706-ХІІ Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об`єктів вилучено і надано в постійне користування землі Управління Південно-Західної залізниці Сквирського району Київської області (2,2 га ріллі), Сквирської міської Ради народних депутатів (3,0 га ріллі), Сквирської селекційно-дослідної станції овочівництва (13,8 га земель, з них 13,1 га ріллі в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років) під будівництво заводу керамзитового гравію та розробки кар`єру керамзитових глин об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд .

31.08.2020 до Господарського суду Київської області від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов лист №9-10-0.6-11107/2-20 від 20.08.2020 з копією Державного акта на право користування землею 1993 №26, серія Б№084793, виданого об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд та копією архівного витягу з розпорядження №589 від 27.12.2005 Сквирської районної державної адміністрації про припинення права постійного користування земельною ділянкою товариства з обмеженою відповідальністю Київоблбуд в межах Сквирської міської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 42,5 га, та скасування Державного акта на право користування землею серії Б№08479, виданого Сквирською міською радою за №26 об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд (нині товариство з обмеженою відповідальністю Київоблбуд ).

31.08.2020 до Господарського суду Київської області від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшов лист №1010-3299/03 від 27.08.2020, згідно з яким повідомлялося, що витребувані ухвалою суду документи в департаменті відсутні.

11.09.2020 та 17.09.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні на 17.09.2020 та 01.10.2020 відповідно.

16.09.2020 та 30.09.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від прокурора надійшли листи №39-02-608вих20 від 16.09.2020 та №39-02-631вих20 від 30.09.2020 без електронного цифрового підпису, які були в подальшому направлені до суду за допомогою засобів поштового зв`язку та отримані судом 21.09.2020 та 05.10.2020 відповідно. В зазначених листах викладені заперечення прокурора щодо клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду та підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення даного позову.

Розглянувши у підготовчому засіданні 01.10.2020 клопотання відповідача-2 про залишення без розгляду позовної заяви першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури у справі №911/1458/20 та врахувавши пояснення учасників провадження, судом на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про залишення без задоволення клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно з ч.3, 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, а межах положень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України від 01.04.2008 у справі №4-рп/2008).

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016, який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст.131-1, п.3 ч.1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключених випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014, який набрав чинності 15.07.2015.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскарження громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави такого представництва, у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

За твердженням прокурора, порушення інтересів держави полягає в тому, що Київська обласна державна адміністрація прийняла незаконне розпорядження, внаслідок чого незаконно розпорядилася землями державної власності, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ч.5 ст.122 Земельного кодексу України належним розпорядником спірної земельної ділянки державної форми власності виступає Київська обласна державна адміністрація.

Однак, Київська обласна державна адміністрація, у зв`язку з оскарженням її розпорядження, визначена прокурором як один із відповідачів у даному спорі і не може одночасно виступати в такій справі позивачем, саме тому прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави як самостійний позивач.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18.

01.10.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

22.10.2020, 05.11.2020 та 19.11.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення судового засідання на 05.11.2020, 19.11.2020 та 03.12.2020 відповідно, у зв`язку з клопотанням відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

03.12.2020 судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, зумовленій самоізоляцією контактної особи з хворим на COVID-19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.12.2020 призначено судове засідання у справі №911/1458/20 на 15.01.2021, про дату, час і місце проведення засідання учасники провадження повідомлені своєчасно та належним чином.

15.01.2021 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає в позові Білоцерківська місцева прокуратура Київської області, в ході здійснення процесуального керівництва за досудовим розслідуванням кримінального провадження №12020110260000102 від 05.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.356 КК України, встановлено порушення вимог земельного законодавства під час надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира земельної ділянки з кадастровим номером 3224010160:03:014:0004, терміном на 49 років, площею 6,8082 га, з цільовим і призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області (за межами населеного пункту).

Вищенаведена земельна ділянка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира в порядку ст.123 Земельного кодексу України за Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира , яким:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира , площею 6,8082 га, за межами населеного пункту на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області, розроблений фізичною-особою підприємцем Бачінською Юлією Володимирівною;

- надано Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості строком на 49 років земельну ділянку, площею 6,8082 га, кадастровий 3224010100:03:014:0004 (землі державної власності), що розташована на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області за межами населеного пункту;

- установлено річну орендну плату - дванадцять відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- доручено Сквирській райдержадміністрації від імені Київської облдержадміністрації у встановленому законодавством порядку, зареєструвати право власності держави на земельну ділянку кадастровий номер 3224010100:03:014:0004 в органах державної реєстрації речових прав та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира договір оренди земельної ділянки, зазначеної в пункті 2 цього розпорядження, передбачивши в договорі оренди умови та обмеження у використанні земельної ділянки, що визначені чинним законодавством та матеріалами погодження технічної документації із землеустрою.

На підставі вказаного Розпорядження 09.10.2019 (номер запису 33664200) зареєстровано право власності за Київською обласною державною адміністрацією на зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 3224010100:03:014:0004), що вбачається з інформаційної довідки №206325312 від 08.04.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

01.04.2020 між Сквирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004, терміном на 49 років, площею 6,8082 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області (за межами населеного пункту).

Вказаний Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.04.2020 державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації Олефір П.П. за індексним номером: 51885253.

На підставі зазначеного Договору 01.04.2020 складено Акт приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004.

Прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 передана у користування Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира без проведення земельних торгів та з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому просить суд визнати недійсними Розпорядження Київської обласної державної адміністрації №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та Договір оренди землі від 01.04.2020 про передачу в оренду земельної ділянки, площею 6,8082 га, з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004, терміном на 49 років, укладений між Сквирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира .

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира (відповідач-2) в обґрунтування правомірності набуття в оренду спірної земельної ділянки посилається на наявність визначених ст.120 Земельного кодексу України підстав переходу права на земельну ділянку у зв`язку з придбанням розташованих на ній об`єктів нерухомості, що також підпадає під виключення ч.3 ст.124, ч.2 ст.134 Земельного кодексу України і не потребує проведення земельних торгів.

Оцінюючи подані учасниками провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як визначено ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Як визначено ч.1 ст.134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст.134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження) визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з обставин спору, спірна земельна ділянка державної форми власності надавалась відповідачу-2 в оренду в порядку, встановленому ст.123 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів.

Підставою для надання Київською обласною державною адміністрацією дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області за межам населеного пункту, орієнтовною площею 6,9000 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та прийняття в подальшому оскаржуваного Розпорядження про затвердження проекту землеустрою та надання спірної земельної ділянки в оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира без проведення земельних торгів, була наявність у останнього зареєстрованого права власності на об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці, а саме об`єкти незавершеного будівництва: нежитлову будівлю з літерою А площею 3367,5 кв.м готовністю 10% та нежитлову будівлю з Б площею 680 кв.м готовністю 29%, які 27.07.2017 зареєстровані на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира на підставі Договору купівлі-продажу від 27.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1289786032240).

Однак, відповідно до ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульований статтею 331 Цивільного кодексу України, за приписами частини другої якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст.331 Цивільного кодексу України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Отже, об`єкт незавершеного будівництва за визначенням ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

У той же час об`єкт незавершеного будівництва є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів і наявність судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні ст.181 та ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України, оскільки не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію в загальному порядку та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2019 у справі №916/633/19.

Наведене в ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не надає йому статусу нерухомого майна, а лише створює можливість укладення щодо такого об`єкту договорів, тобто надає йому статусу речі в цивільному обігу.

Суд не приймає до уваги доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира щодо отримання ним в оренду земельної ділянки з дотриманням вимог Земельного кодексу України, оскільки об`єкт незавершеного будівництва не може розцінюватися, як об`єкт нерухомості та не звільняє від встановленого ч.2 ст.134 Земельного кодексу України обов`язку проведення земельних торгів.

Відтак, суд погоджується з доводами прокурора, що відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:03:014:0004 Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира повинно було здійснюватися за результатами земельних торгів.

Наведена відповідачем-2 судова практика не впливає на результат вирішення спору, оскільки лише тлумачить об`єкт незавершеного будівництва як нерухому річ особливого роду, створення якої розпочато, але не завершено, і щодо такої речі можливе встановлення прав та обов`язків у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства. При цьому, відповідна судова практика не містить чіткого визначення правових наслідків статусу об`єкту незавершеного будівництва тотожних як для об`єкту нерухомого майна в розумінні ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України.

Натомість, з огляду на правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2019 року у справі №916/633/19, об`єкт незавершеного будівництва не може розцінюватись як об`єкт нерухомості та не звільняє від встановленого обов`язку проведення земельного аукціону в розумінні ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Про безпідставність тверджень про наявність на земельній ділянці належних відповідачу-2 об`єктів нерухомого майна в розумінні ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України свідчить і відсутність у них ознак будівлі чи споруди та незначний ступінь готовності, який не породжує настільки тісного зв`язку з земельною ділянкою, що унеможливлює переміщення без їх знецінення та зміни їх призначення.

Крім того, з огляду на мету оренди земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, відповідна земельна ділянка отримувалась в оренду з метою, відмінною від мети створення об`єкту нерухомості на початок його будівництва - завершення проекту будівництва заводу керамзитового гравію.

Щодо розміру переданої в оренду земельної ділянки, за твердженнями прокурора загальна площа розташованих на спірній земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва становить 4047,5 кв.м, що в свою чергу становить 0,40475 га, в той час, як площа орендованої земельної ділянки становить 6,8082 га. Тобто площа спірної земельної ділянки значно перевищує площу незавершеного будівництва, що порушує принцип співмірності.

Відповідач-2 в обґрунтування правомірності отримання в оренду земельної ділянки у спірному розмірі посилається на набуття ним прав на земельну ділянку в обсязі, в якому земельна ділянка належала одному з попередніх власників придбаного майна, зокрема Об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд відповідно до Державного акта на право користування землею 1993 серії Б №084793.

Згідно з ч.1 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як передбачено ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право користування землею 1993 серії Б №084793, що виданий Сквирською міською радою за №26 Об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд , за останнім, як землекористувачем, закріплено безстрокове і безоплатне користування 42,5 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана під будівництво заводу керамзитового гравію, розробку кар`єру керамзитових глин та під будівництво під`їзного шляху від кар`єру до заводу.

Поряд з цим, відповідно до даних опису меж Державного акта на право користування землею під будівництво заводу керамзитового гравію передбачено 5,2 га землі.

Відповідно до архівного витягу з Розпорядження №589 від 27.12.2005 Сквирської районної державної адміністрації Про припинення права постійного користування землею Товариству з обмеженою відповідальністю Київоблбуд в межах Сквирської міської ради Сквирського району Київської області :

- припинено право постійного користування земельною ділянкою Товариству з обмеженою відповідальністю Київоблбуд загальною площею 42,5 га, з них 13,8 га - під розробку кар`єру керамзитових глин, 5,2 га - під будівництво заводу керамзитового гравію та 23,5 га - будівництво під`їздного шляху від кар`єру (за клопотанням землекористувача);

- Державний акт на право користування землею серії Б №084793, що виданий Сквирською міською радою за №26 Об`єднанню орендних підприємств Київоблбуд (нині ТОВ Київоблбуд ) скасовано в установленому порядку згідно діючого законодавства;

- передано до земель запасу Сквирської міської ради земельні ділянки загальною площею 42,5 га, в тому числі ріллі - 10,6 га, пасовищ - 3,6 га, ліси та інші лісові землі - 0,8 га, болото - 1,2 га, яри - 0,3 га, господарські шляхи та прогони - 2,3 на, вулиць - 4,8 га, відпрацьовані розробки та кар`єри - 13,8 га, відкриті землі без рослинного покрову - 5,2 га;

- Сквирському районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію.

Таким чином, з моменту винесення Розпорядження №589 від 27.12.2005 Сквирської районної державної адміністрації Про припинення права постійного користування землею Товариству з обмеженою відповідальністю Київоблбуд у продавця об`єкту незавершеного будівництва були відсутні права на земельну ділянку, земля надавалась відповідачу-2 з земель державної власності без прив`язки до первісного цільового призначення на момент початку будівництва. Відповідачем-2 не доведено, що об`єкт незавершеного будівництва придбавався ним і використовується з тією ж метою та призначенням, які існували у попереднього власника на момент початку будівництва, що спростовує необхідність в такому розмірі земельної ділянки, який був необхідний попередньому власнику будівництва.

Крім того, згідно з п.3 Договору купівлі-продажу від 27.07.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира вбачається, що об`єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці площею 5,3397 га.

В той же час, спірним Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира передано земельну ділянку в оренду площею 6,8082 га.

Згідно з ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.2 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Згідно з ч.9 ст.79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, придбаний відповідачем-2 об`єкт незавершеного будівництва не є об`єктом нерухомості в розумінні ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, земельна ділянка не була зареєстрована за особою, у якої відповідач-2 придбав об`єкти незавершеного будівництва, право користування земельною ділянкою для будівництва заводу керамзитового гравію за Державним актом на право користування землею 1993 серії Б №084793 не стосується прав відповідача-2 і було припинено ще з 2005 року з передачею посвідчених таким актом земельних ділянок до земель запасу Сквирської міської ради земельні.

За наведених обставин відсутні підстави вважати, що відповідач-2 набув права на земельну ділянку на підставі ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у зв`язку з придбанням об`єктів незавершеного будівництва у обсязі, який належав попередньому власнику нерухомості.

Матеріали справі не містять відомостей та доказів реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку за попередніми власниками незавершеного будівництва, а отже суд доходить висновку, що відведення спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира оскаржуваним Розпорядженням відповідача-1, площею 6,8082 га, є її новим відведенням за рахунок земель державної власності, що виключає перехід прав на неї у порядку ст.120 Земельного кодексу України та як наслідок, вона передана в оренду з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів.

За наслідками розгляду спору судом встановлено факт безконкурентного надання відповідачу-2 земельної ділянки, що є порушенням ст. 124 Земельного кодексу України.

Статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору оренди землі ) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Як визначено ч.5 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження), обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, орендодавцем спірної земельної ділянки мала бути Київська обласна державна адміністрація, оскільки, делегування повноважень щодо розпорядження земельними ділянками не передбачено, і в питаннях земельних відносин внутрішні особливості взаємодії вертикалі державних адміністрацій не можуть застосовуватись.

За наведених обставин, Київською обласною державною адміністрацією безпідставно було уповноважено Сквирську районну державну адміністрацію на укладення спірного Договору оренди земельної ділянки від власного імені.

Щодо посилань відповідача1 - Київської обласної державної адміністрації на дотримання визначеного ст.123 Земельного кодексу України порядку надання земельної ділянки в користування, суд звертає увагу на безпідставність застосування ст.123 у спірних правовідносинах, оскільки були відсутні підстави надання земельної ділянки в користування поза конкурсом, земельна ділянка мала надаватись в оренду на конкурентних засадах з дотриманням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України і підставою для укладення договору оренди в такому випадку мав бути протокол результатів земельних торгів.

Питання дотримання вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не підлягають дослідженню в межах даного спору, оскільки стосуються протиправності дій уповноваженого органу, однак не впливають на набуття приватного права.

Відповідно до положень ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.1, 2 ст.84 Земельного кодексу України унормовано, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відповідно до якої одним з таких є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст.21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, можна дійти висновку, що прийняття органом виконавчої (державної) влади ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов`язаних із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу виконавчої влади є підставою для виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 Земельного кодексу України).

Частиною 2 ст.16 Закону України Про оренду землі зазначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124 Земельного кодексу України).

Отже, підставою для укладення договору оренди земельної ділянки державної форми власності є рішення органу виконавчої влади або результати аукціону.

Київська обласна державна адміністрація, як на підставу прийняття оскаржуваного Розпорядження посилається, зокрема, на ст.124, 134 Земельного кодексу України.

Вказані норми регулюють правовідносини щодо передачі в оренду земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, без проведення земельних торгів.

Оскаржуваним Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира площею 6,8082 га без проведення земельних торгів, за відсутності на земельній ділянці належних відповідачу-2 об`єктів нерухомості.

Відтак, Розпорядження Київської обласної державної адміністрації №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира не відповідає приписам ст.16 Закону України Про оренду землі , ст.116, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, порушує право власності Українського народу шляхом безконкурентного та безпідставного отримання в оренду земельної ділянки, тому є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладені обставини справи, норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним Розпорядження Київської обласної державної адміністрації Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 03.05.2018 №270 підлягають задоволенню, як обґрунтовані.

На підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 03.05.2018 №270, між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та Сквирською районної державною адміністрацією 01.04.2020 укладено Договір оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України).

З огляду на встановлену судом незаконність Розпорядження Київської обласної державної адміністрації Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 03.05.2018 №270 та укладення Договору оренди землі особою, яка не може бути орендодавцем з огляду на ст. 4 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору оренди землі), визнанню недійсним підлягає укладений на його підставі між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та Сквирською районної державною адміністрацією Договір оренди землі від 01.04.2020 про передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира в оренду земельної ділянки площею 6,8082 га, кадастровий номер 3224010100:03:014:0004 (землі державної власності), цільове призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована на території Сквирської міської ради Сквирського району Київської області (за межами населеного пункту).

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин позовні вимоги першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури до Київської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та Сквирської районної державної адміністрації про визнання недійсним Розпорядження Київської обласної державної адміністрації Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира від 03.05.2018 №270 та про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2020, площею 6,6082 га, за кадастровим номером 3224010100:03:014:0004, терміном на 49 років, укладеного між Сквирською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» підлягають задовольняються в повному обсязі.

При цьому, суд зазначає про відсутність порушень принципу ст.1 Протоколу №1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод щодо мирного володіння майном, оскільки встановлені під час розгляду справи порушення земельного законодавства допущені за безпосередньої участі відповідача-2 (набувача майна) та внаслідок невірного тлумачення ним фактичних обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема, відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до Київської обласної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира та Сквирської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження і договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Розпорядження Київської обласної державної адміністрації №270 від 03.05.2018 Про надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира .

3. Визнати недійсним Договір оренди землі від 01.04.2020 про передачу в оренду земельної ділянки, площею 6,8082 га, кадастровий номер 3224010100:03:014:0004, строком на 49 років, укладений між Сквирською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира , який зареєстровано у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.04.2020 державним реєстратором Ставищенської РДА Київської області Олефір П.П. з індексним номером 51885253.

4. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1, ідентифікаційний код 00022533) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн 33 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохолдінг Сквира (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Залізнична, 57-Б, ідентифікаційний код 41467823) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн 34 коп. судового збору.

6. Стягнути з Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська обл., Сквирський район, м. Сквира, вул. Богачевського, 28, ідентифікаційний код 24208857) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн 33 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.03.2021.

Суддя О.О. Третьякова