Рішення

від 22.03.2021 по справі 922/283/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/283/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Фастів", м. Фастів до Приватного підприємства "Технопром", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 202180,28 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мудраченко І.В., адвокат;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Фастів", м. Фастів, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Технопром", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором поставки № 39-П від 25.09.2020 в розмірі 202180,28 грн., з яких: 193512,00 грн. - сума вартості поставленого товару; 6934,62 грн. - пеня; 1733,66 грн. - відсотки за користування грошовими коштами. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/283/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.02.2021 об 11:45 год.

Протокольною ухвалою від 24.02.2021, в порядку ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.03.2021 о 10:45 год.

Протокольною ухвалою від 22.03.2021 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 22.03.2021 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 22.03.2021 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі, адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду у зв`язку з тим, що відповідач за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відсутній.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до матеріалів справи, у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих під час розгляду даного спору.

У судовому засіданні 22.03.2021, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Млин Фастів (постачальник, позивач) та Приватним підприємством Технопром (покупець, відповідач), за допомогою засобів факсимільного зв`язку укладено договір поставки від 25.09.2020 №39-П (договір) борошна пшеничного вищого ґатунку (товар).

Умовами п. 10.2. договору визначено, що копії підписаного сторонами договору та/або доповнень, надіслані за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронною поштою, мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами такого підписаного договору.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві товар, що визначається у п. 1 специфікації на кожну партію товару за формою, що є додатком №1 до договору, на умовах, передбачених договором та відповідною специфікацією, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість товару, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним цим договором та відповідною специфікацією.

Згідно з умовами специфікації № 1 в редакції додатка № 1 до договору, загальна вартість товару з ПДВ - 193 513,00 грн. (+- 5%).

Строк поставки товару - 25.09.2020 - 05.10.2020.

Пунктом 6 специфікації, сторонами погоджено оплату вартості поставленого товару з відстроченням платежу на 7 календарних днів.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строків оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

01.10.2020 постачальник здійснив поставку борошна пшеничного вищого ґатунку у повному обсязі - 22000,00 кг, загальною вартістю 193512,00 грн. з ПДВ (20%).

Приймання товару відповідачем здійснювалось через уповноваженого представника Чугуй Ігоря Олександровича, посвідчення водія №245622 (перевізник), який діяв на підставі довіреності ПП Технопром від 30.09.2020 № 25, що підтверджується особистим підписом перевізника на товарно-транспортній накладній від 01.10.2020 №205.

П. 5.6. договору, сторонами погоджений перелік документів, який супроводжує поставку товару та підтверджує її здійснення (товаросупровідні документи).

На виконання вищезазначених умов договору, постачальник передав перевізнику наступні документи:

- рахунок на плату від 30.09.2020 №99, підписаний ТОВ Млин Фастів ;

- оригінал видаткової накладної № 95 від 01.10.2020 (у двох примірниках);

- посвідчення якості №188 від 30.09.2020 на борошно ГСТУ 46.004-99;

- оригінал товарно-транспортної накладної №205 від 01.10.2020 (у двох примірниках).

Крім того, на виконання п. 10.2. договору та з метою обміну оригіналами документів, постачальник додатково передав перевізнику:

- оригінал договору поставки №39-П від 25.09.2020 підписаного з боку ТОВ Млин Фастів (у двох примірниках);

- оригінал специфікації №1 від 25.09.2020 в редакції додатка №1 до договору поставки №39-П від 25.09.2020, підписаного з боку ТОВ Млин Фастів (у двох примірниках).

Як вказує позивач, відповідач у строки, визначені умовами договору № 39-П від 25.09.2020, оплату за отриманий товар не здійснив, оригінали документів на адресу позивача не повернув.

01.12.2020 за № 18 позивачем на адресу відповідача, разом з актом звірки взаєморозрахунків, направлено претензію, в якій наполягав на повній оплаті суми заборгованості за договором, протягом 7 днів з дня отримання даної претензії.

Направлена позивачем претензія, залишилась з боку відповідача без відповідного реагування, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно п. 2. ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно п. 1. ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з приписів ст. 205 ЦК України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Згідно ст.181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки від 25.09.2020, позивачем здійснено поставку відповідачу товару - борошна пшеничного вищого ґатунку у кількості - 22000,00 кг, вартістю 193512,00 грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача - Чугуй І.О. (довіреність № 25 від 30.09.2020) на товарно-транспортній накладній від 01.10.2020 № 205. Доказом отримання відповідачем товару на загальну суму 193512,00 грн., є також податкова накладна № 7 від 01.10.2020, реєстрація якої підтверджена квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 15.12.2020.

Суд вважає за необхідне зазначити, що підписана сторонами товарно-транспортна накладна № 205 від 01.10.2020 та податкова накладна № 7 від 01.10.2020, реєстрація якої підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 15.12.2020, свідчать про наявність належних та допустимих доказів, які є підставою для проведення ПП Технопром розрахунків з ТОВ Млин Фастів , оскільки в сукупності підтверджують здійснення позивачем поставки товару за договором.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

Натомість, як встановлено судом, відповідач, всупереч вимогам договору поставки від 25.09.2020, свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар не виконав та не надав суду доказів на підтвердження оплати суми боргу в розмірі 193512,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати товару по договору поставки від 25.09.2020.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором поставки від 25.09.2020 в сумі 193512,00 грн., суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача даної суми заборгованості за договором поставки належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено п. 7.2. договору, за порушення строків оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки від 25.09.2020, позивач нарахував відповідачеві пеню, яка, станом на 25.01.2021, складає 6934,62 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, заявлений позивачем до стягнення, суд зазначає, що наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 6934,62 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем, за прострочення виконання грошового зобов`язання, заявлено до стягнення суму відсотків річних в розмірі 1733,66 грн.

Судом перевірено зазначений розрахунок, та суд зазначає, що позивач при розрахуванні суми 3% річних, припустився арифметичної помилки, та вірною є сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача - 1730,01 грн. В іншій частині заявленої до стягнення суми 3% річних суд відмовляє, як в безпідставно заявленій.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Млин Фастів", є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Технопром" (61106, м. Харків, пр. Московський, 303, код ЄДРПОУ 32444732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Млин Фастів" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кожанське шосе, 1, код ЄДРПОУ 43227087) суму вартості поставленого товару в розмірі 193512,00 грн., пеню в розмірі 6934,62 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 1730,01 грн., судовий збір в розмірі 3032,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Млин Фастів" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Кожанське шосе, 1, код ЄДРПОУ 43227087);

Відповідач - Приватне підприємство "Технопром" (61106, м. Харків, пр. Московський, 303, код ЄДРПОУ 32444732).

Повне рішення складено 25.03.2021.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/283/21