Постанова

від 23.03.2021 по справі 739/881/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 березня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/881/20

Головуючий у першій інстанції - Іващенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/76/21

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.

секретар: Поклад Д.В.

сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське- Агро"

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлівка", ОСОБА_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 )

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у складі судді Іващенка А.І. від 24 липня 2020 року, місце постановлення ухвали м.Новгород-Сіверський, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівка", ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівка", ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, в якому просило: визнати недійсним договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.10.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлівка" та фізичною особою ОСОБА_1 , який став підставою виникнення іншого речового права, зареєстрованого 06.11.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 34056476; визнати укладеною додаткову угоду 27.08.2018 року про поновлення договору оренди землі б/н від 01.11.2013 року, зареєстрованого 14.01.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 4243425, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське -Агро" та фізичною особою ОСОБА_1 .

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" в липні 2020 року також було подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" просило вжити заходи забезпечення вказаного поданого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно земельної ділянки площею 3,8095 га, кадастровий номер 7423687000:03:000:0051, яка розташована на території Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі. В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" посилалось на ті обставини, що Товариством подано до суду вищезазначену позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі б/н від 01.11.2013 року, і за даних обставин, наявні підстави для забезпечення поданого позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки, яка розташована на території Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.07.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції від 24.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" просить скасувати ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.07.2020 року, якою відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" про забезпечення позову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно земельної ділянки площею 3,8095 га, кадастровий номер 7423687000:03:000:0051, яка розташована на території Михальчино- Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 24.07.2020 року є незаконною та необґрунтованою. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції було зроблено невірний висновок щодо обсягу/переліку заборон, які просить вжити позивач, оскільки позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки, а не шляхом заборони вчинення будь-яких дій відносно спірної земельної ділянки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що заборона вчинення дій, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав і обов`язків сторін у спорі, а лише, як один із засобів судового захисту, тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті. Доводи апеляційної скарги вказують, що невжиття такого заходу, як заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки ускладнить виконання рішення суду. Доводи апеляційної скарги при цьому зазначають, що відповідач ОСОБА_1 вже тричі, незважаючи на укладений 01.11.2013 року договір оренди землі з ТОВ "Вороб`ївське-Агро", передавала належну їй на праві власності спірну земельну ділянку в оренду іншому товариству. Доводи апеляційної скарги стверджують, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме, заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно спірної земельної ділянки, призведе до утруднення виконання рішення суду.

В судове засідання апеляційного суду представники позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро", відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівка", належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.124,125), не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно положень ч.5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. За даних обставин, датою прийняття постанови апеляційним судом є 23.03.2021 року.

Як вбачається із повідомлення на запит апеляційного суду виконавчого комітету Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 10.12.2020 року №02-18/368 (а.с.109), ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До повідомлення додано копію актового запису про смерть №08 від 18.11.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.111).

01.02.2021 року на запит апеляційного суду з Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) надійшла належним чином завірена копія актового запису №08 від 18.11.2020 року про смерть ОСОБА_1 , складеного виконавчим комітетом Михальчино - Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.119).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, ч.3 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Даний спір не допускає правонаступництва, оскільки спірні правовідносини пов`язані безпосередньо з особою позивача. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.07.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" про забезпечення позову - відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.1-6), в липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлівка", ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, в якому просило: визнати недійсним договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.10.2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлівка" та фізичною особою ОСОБА_1 , який став підставою виникнення іншого речового права, зареєстрованого 06.11.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 34056476; визнати укладеною додаткову угоду 27.08.2018 року про поновлення договору оренди землі б/н від 01.11.2013 року, зареєстрованого 14.01.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про інше речове право 4243425, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" та фізичною особою ОСОБА_1 .

Товариством з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" в липні 2020 року також було подано заяву про забезпечення позову (а.с.41-43), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" просило вжити заходи забезпечення вказаного поданого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно земельної ділянки площею 3,8095 га, кадастровий номер 7423687000:03:000:0051, яка розташована на території Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі. В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" посилалось на ті обставини, що Товариством подано до суду вищезазначену позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі б/н від 01.11.2013 року, і за даних обставин, наявні підстави для забезпечення поданого позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки, яка розташована на території Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, до набрання законної сили рішенням по даній справі.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.07.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" про забезпечення позову- відмовлено. Як вбачається із оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.07.2020 року, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для її задоволення. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що заявлений у заяві перелік заборон направлений на фактичне обмеження права власника користуватися та розпоряджатися власним майном, що на думку суду, є неспівмірним із заявленим позовом та направленим на спонукання власника майна вчинити певні дії.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції було зроблено невірний висновок щодо обсягу/переліку заборон, які просить вжити позивач, оскільки позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки, а не шляхом заборони вчинення будь-яких дій відносно спірної земельної ділянки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що заборона вчинення дій, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав і обов`язків сторін у спорі, а лише, як один із засобів судового захисту, тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті. Доводи апеляційної скарги вказують, що невжиття такого заходу, як заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки ускладнить виконання рішення суду. Доводи апеляційної скарги при цьому зазначають, що відповідач ОСОБА_1 вже тричі, незважаючи на укладений 01.11.2013 року договір оренди землі з ТОВ "Вороб`ївське-Агро", передавала належну їй на праві власності спірну земельну ділянку в оренду іншому товариству. Доводи апеляційної скарги стверджують, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме, заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно спірної земельної ділянки, призведе до утруднення виконання рішення суду.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.07.2020 року, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.2 статті 149 ЦПК України, яка регламентує підстави для забезпечення позову, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Необхідність вирішення цього питання виникає також із положень статті 12 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їх процесуальних прав і обов`язків, та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має приймати до уваги не тільки інтереси позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п.2 ч.1, ч.3 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, необхідно зазначити, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову, та не повинні порушувати прав осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі, для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви ТОВ "Вороб`ївське-Агро" про забезпечення позову у даній справі, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем подано заяву про забезпечення позову з метою недопущення вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_1 , і яка перебуває у користуванні відповідача ТОВ "Орлівка" на підставі договору оренди, який оскаржується позивачем. При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Вороб`ївське-Агро" у поданій заяві про забезпечення позову не вказано відповідних прийнятних та переконливих обґрунтувань, та не надано на їх підтвердження доказів, які б свідчили про існування ймовірної небезпеки утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 24.07.2020 року дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що заявлена у вказаній заяві позивача заборона направлена на фактичне обмеження права власника користуватися та розпоряджатися власним майном, що на думку суду, є неспівмірним із заявленим позовом та направленим на спонукання власника майна вчинити певні дії.

Відповідно до приписів ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи (а.с.65-66), рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області 27.10.2020 року задоволено вимоги заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" до відповідачів про визнання договору недійсним.

Позивачем не надано суду належних та достатніх доказів, у розумінні статей: 77,80 ЦПК України, щодо існування ускладнень або неможливості виконання вказаного рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.07.2020 року, постановленої судом з додержанням норм права, які регламентують спірні правовідносини.

01.02.2021 року на запит апеляційного суду з Новгород-Сіверського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) надійшла належним чином завірена копія актового запису №08 від 18.11.2020 року про смерть ОСОБА_1 , складеного виконавчим комітетом Михальчино-Слобідської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.119).

Відповідно до ч.1, ч.3 статті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

З врахуванням приписів ч.3 статті 377 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" залишити без задоволення, а ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.07.2020 року - залишити без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 377, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вороб`ївське-Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: