Рішення

від 04.03.2021 по справі 201/4905/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4905/20

Провадження № 2/201/7/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи: Управління-служба в справах дітей Соборної районної в місті Дніпрі ради і Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення аліментів ,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи: Управління-служба в справах дітей Соборної районної в місті Дніпрі ради і Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення аліментів.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. 02.06.2020р. відкрито провадження у цивільній справі № 201/4905/20.

Ухвалою суду від 05.11.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

З такою ухвалою не погодився позивач ОСОБА_1 та звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.12.2020р. скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2020р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 05.01.2021р. відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 158).

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 14.11.2003р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_1 (позивач по справі), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2017р. розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

20.09.2017р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, починаючи стягнення з 19.09.2017р.

Позивач вважає, що найкращим забезпеченням його інтересів як дитини є надання йому права особисто бути стягувачем і отримувати аліменти з обох батьків, що дозволить накопичувати ці грошові кошти, наслідком чого стане забезпечення його благополуччя, зокрема, дозволить оплатити освіту.

На підставі викладеного, просив:

стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття;

стягнути з ОСОБА_3 на його користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття;

припинити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на своє утримання за судовим наказом, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ від 20.09.2017р. у цивільній справі № 201/13471/17, провадження № 2-н/201/234/2017, з моменту набрання рішенням законної сили.

25.08.2020р. представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Чебикін С.В. (діє на підставі ордера серії АЕ № 1029882 від 22.07.2020р. - а.с. 61) надав відзив на позов (а.с. 69-76), в якому зазначив, що відповідачка не визнає позовних вимог, вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначених приписів закону аліменти хоча і є власністю дитини, проте ними в інтересах дитини розпоряджається той з батьків, на ім`я якого вони виплачуються. А ЦК України не врегульовані правовідносини щодо самостійного одержання неповнолітньою дитиною аліментів та розпорядження ними.

Позивач не довів факту порушення його прав та інтересів, пов`язаних з одержанням аліментів відповідачкою, зокрема, нецільового їх використання або всупереч прав та інтересів дитини. Тому позивач не може звертатися до суду із цим позовом.

До того ж, на даний час є чинним і має виконуватися судовий наказ Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2017р. у справі № 201/13471/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відповідачки аліментів на утримання позивача в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходів) щомісячно.

04.03.2021р. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Громов Ю.А. (діє на підставі ордеру серії ДП №360/012 від 21.12.2020р. - а.с. 145) надала заява, в якій просив справу розглянути без його участі, без фіксації технічними засобами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 174).

04.03.2021р. від представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Чебикіна С.В. (діє на підставі ордеру серії АЕ №1029882 від 22.07.2020р.) до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами. У задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі з урахуванням відзиву на позов (а.с. 177).

04.02.2021р. від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 він визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував (а.с. 166).

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши зібрані по справі докази відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Судом встановлено, що 14.11.2003р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Бабушкінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.

Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_1 (позивач по справі), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2017р. по справі № 201/13179/17 шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розірвано (а.с. 19-20).

20.09.2017р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська винесено судовий наказ по справі № 201/13471/17, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 в розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, починаючи стягнення з 19.09.2017р. (а.с. 21-22).

Постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05.10.2017р. відкрито виконавче провадження № 54837517 з примусового виконання наказу (а.с. 23-24).

Постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра від 12.12.2017р. звернуте стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 у ТОВ М`ясна фабрика Фаворит Плюс (ЄДРПОУ 37373551) (а.с. 25-26).

12.06.2019р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Соборного ВДВС м. Дніпра із заявою, в якій просив починаючи з 10.06.2019р. всі стягнуті суми аліментів на його утримання в рамках виконавчого провадження з примусового виконання наказу перераховувати на банківський рахунок, відкритий на його ім`я (а.с. 30).

02.07.2019р. Соборним ВДВС м. Дніпра надана відповідь, якою відмовлено у перерахуванні сум аліментів на його рахунок, оскільки за вказаним виконавчим документом стягувачем є ОСОБА_3 , тому тільки вона може подавати заяву про зміну реквізитів для перерахування стягнутих аліментів (а.с. 31).

Згідно із наданою довідкою № 01/15-218 від 08.05.2020р. та характеристикою позивач ОСОБА_1 навчається у КЗО Навчально-виховний комплекс № 33 Маріїнська багатопрофільна гімназія - загальноосвітній навчальний заклад I ступеня Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 24430716) у 10 класі (а.с. 12, 13).

Відповідно до ст. 12 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Під правовідносинами слід розуміти суспільні відносини, що виникають на підставі норм права, учасники яких є носіями суб`єктивних прав та юридичних обов`язків.

Слід зазначити, що законом прямо передбачено, що з 14-ти років дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, тобто в даному разі правильне застосування ч. 2 ст. 47 ЦПК України передбачає право позивача особисто звернутися до суду за судовим захистом, що забезпечує право на справедливий суд. При цьому, норми ЦПК України не передбачають заборони на звернення особисто позивача до суду з даним позовом (навпаки, таке право чітко окреслено), а також норми ЦПК України не визначають, що з таким позовом може звернутися виключно законний представник (батько, мати тощо). Напроти, аналіз ст. 59 ЦПК України вказує на те, що права малолітніх осіб (до 14-ти років) захищають у суді, зокрема, їхні батьки, а права неповнолітніх осіб (з 14-ти років) можуть захищати у суді, зокрема, і їхні батьки. Тобто закон передбачає, що із даним позовом до суду має право звернутися або особисто позивач, або батько та/або мати в інтересах позивача (в останньому разі стороною справи/позивачем все рівно буде позивач, який набуває такий статус після відкриття провадження у справі /ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

Отже, позивач має законне право безпосередньо та особисто здійснювати свої цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, зокрема має право на підписання та подання до суду цього позову, що гарантовано Конвенцією та ЦПК України, і це обґрунтовується тим, що даний спір виник з приводу відносин аліментів на дитину/позивача, що регулюються відповідними норами права, а учасниками цих відносин є саме позивач, батько та мати, тобто позивач особисто бере участь у цих відносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., в редакції зі змінами, схваленими резолюцією № 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р. (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Конвенції держави-учасниці визнають право дитини на освіту.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 СК України неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 ЦК України фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право, зокрема самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

Отже, якнайкращим забезпечення інтересів позивача як дитини, на переконання останнього, є надання йому права особисто бути стягувачем/отримувачем сум аліментів з обох батьків, які є власністю позивача, що дозволить, зокрема, накопичувати ці грошові кошти на особовому банківському рахунку, наслідком чого стане забезпечення позивачу як дитині такого захисту і піклування, які необхідні для його благополуччя, зокрема дозволити оплатити та отримати гідну та перспективну освіту.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, батько і мати зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення ним повноліття. Дані правовідносини включають право та відповідний обов`язок на отримання/сплату аліментів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги і суд приймає таке визнання, оскільки воно не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення аліментів, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 27.05.2020р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.

Обговорюючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, то на підставі ст. 2 Закону України Про судовий збір , суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн., що є мінімальною ставкою судового збору на 2020 рік (на момент подачі позову). На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи: Управління-служба в справах дітей Соборної районної в місті Дніпрі ради і Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення аліментів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 31.05.2019р., місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на його утримання у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 27.05.2020р. і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 31.05.2019р., місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на його утримання у розмірі 1/4 його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 27.05.2020р. і до досягнення ним повноліття.

Припинити стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) аліментів на утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 31.05.2019р., місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), за судовим наказом, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ від 20.09.2017р. у цивільній справі № 201/13471/17, провадження № 2-н/201/234/2017, з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (з кожного по 420,40 грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 12 березня 2021 року.

Суддя Наумова О.С.