Рішення

від 25.03.2021 по справі 342/71/21

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/71/21

Провадження № 2/342/275/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за законом,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городенківської об`єднаної територіальної громадита просив ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_2 .

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . За життя мати, 04.10.2016, склала заповіт, яким усе своє майно заповіла позивачу. До складу спадщини входить домоволодіння у АДРЕСА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5463 га (кадастровий номер 2621683700:05:001:0096), 0,2486 га (кадастровий номер 262163700:06:001:0037), 0,0948 га (кадастровий номер 2621683400:07:001:0225). Ніхто, крім позивача, на спадкове майно не претендує.

У вересні 2020 звернувся із заявою до державного нотаріуса за місцезнаходженням спадкового майна про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом після смерті матері, однак 03.11.2020 постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, оскільки заява про прийняття спадщини подана після закінчення шестимісячного строку, тому є таким, що спадщину не прийняв.

Для вирішення питання про прийняття спадщини у зв`язку з письмовою відмовою нотаріуса, звернувся до адвоката, який оформив позов про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. 24.11.2020 подав зазначений позов до суду, який ухвалою від 25.11.2020 залишено без руху. Оскільки дізнався, що у пред`явленому позові не поставлено питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зрозумів, що позовні вимоги були передчасними. У зв`язку з наведеним подав до суду заяву про відкликання позовної заяви, яка ухвалою суду від 09.12.2020 задоволена.

Останнім днем подання заяви нотаріусу після смерті матері є 16.09.2020. Вважає, що строк пропустив з поважних причин, оскільки в Україні офіційно встановлено карантин, спрямований на запобігання виникненню та поширенню корановірусної хвороби (COVID-19). Також у зв`язку з карантином існувало ряд заборон та застережень у запобіганні масовим заходам, користуванні громадським транспортом та відвідування державних установ, робота яких була частково припинена, що позбавило його реальної можливості до 16.09.2020 з`явитись до нотаріальної контори та подати у встановлений строк заяву про прийняття спадщини. Крім цього, постійно проживає у м. Івано-Франківську, власного транспортного засобу не має.

Також у позовній заяві зазначає, що хворів з 23.01 по 29.01.2020 та з 12.02.2020 по 20.02.2020 знаходився на стаціонарному лікуванні через отримання ЧМТ у Афганістані. Наведене стверджується виписками з медичної картки, доданої до позовної заяви. Довідкою лікаря від 04.01.2020 підтверджено, що і надалі потребує режиму самоізоляції та не повинен піддаватися ризикам захворювання у особливий період.

У зв`язку з наведеним вважає поважними причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 18 січня 2021 р. відкрито провадження у справі та судом постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.02.2021.

15.02.2021 на адресу суду надійшло клопотання від представника Городенківської міської ради про розгляд справи без присутності представника міської ради, не заперечують проти задоволення позову.

16.02.2021 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з тим, що суддя проходила підготовку суддів для підтримання кваліфікації в онлайн-режимі.

Підготовче судове засідання відкладено на 02.03.2021.

02.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі на Городенківську міську раду Івано-Франківської області. Просив вирішити дане питання без його участі. Підготовче судове засідання відкладено на 05.03.2021.

Ухвалою Городенківського районного суду від 05.03.2021 клопотання позивача задоволено. Замінено у справі первісного відповідача - Городенківську об`єднану територіальну громаду на належного відповідача - Городенківську міську раду Івано-Франківської області та підготовче засідання у справі відкладено на 15.03.2021.

12.03.2021 на адресу суду надійшла заява голови Городенківської міської ради про розгляд справи без участі представника міської ради, не заперечують щодо призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Городенківського районного суду від 15.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2021.

У судове засідання сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи, що стверджується підписом представника Городенківської міської ради у розписці про виклик до суду. Позивач, при зверненні до суду з позовом, просив розглядати справу без його участі.

Згідно ч.3 с. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони неодноразово заявляли клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, беручи до уваги їх неявку у судове засідання, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи, суд враховує небажання сторін брати бути присутніми у судовому засіданні та не вбачає, передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Отже, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.10.2000, стверджується, що батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.11.2013 виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Раковець Городенківського району, про що складено відповідний актовий запис №21.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 16.03.2020 виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Раковець Городенківського району, про що складено відповідний актовий запис №3.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 04.10.2016, зареєстрований в реєстрі за №8, згідно якого заповіла все своє майно, в тому числі, житловий будинок з усіма господарськими спорудами та земельними ділянками, що належать до нього,у АДРЕСА_1 , грошові заощадження; земельні ділянки серії ІФ 069335, ІФ 069536; ІФ 070080; майнові паї та все, що на день смерті буде їй належати і на що за законом матиме право, ОСОБА_1 , 1969 року народження.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно копії спадкової справи №349/2020, витребуваної судом за клопотанням позивача, ОСОБА_2 30.09.2020 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка отримана Городенківською районною державною нотаріальною конторою 06.10.2020. Також при огляді копії спадкової справи встановлено, що згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Раковецької сільської ради №730 від 22.09.2020, на час смерті ОСОБА_2 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у господарстві у АДРЕСА_2 , була зареєстрована одна та проживала одна. Також згідно даних спадкової справи встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори від 03.11.2020 № 1303/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини. У постанові зазначено, що спадкодавця на день смерті проживала одна, заявник ОСОБА_1 на день смерті спадкодавці разом з нею не проживав і не подав заяву про прийняття спадщини, а отже, є таким, що не прийняв спадщину.

Таким чином, спір виник з приводу пропуску позивачем строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тобто, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 315/765/14-ц.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що законодавець встановив шестимісячний строк для прийняття спадщини, не маючи на меті безумовне позбавлення спадщини спадкоємців, які бажали її прийняти, але за певних обставин пропустили цей строк.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Позивач, як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на те, що був обмеженим у пересуванні, що спричинене запровадженим на території України карантином у зв`язку з поширенням корановірусної хвороби (COVID-19) та відсутністю транспортного сполучення, через що не мав реальної можливості до 16.09.2020 з`явитись до нотаріальної контори та подати у встановлений строк заяву про прийняття спадщини. Крім цього, після перенесеної черепно-мозкової травми йому рекомендовано уникати скупчень людей, що підтверджено медичними документами. Постійно проживає у м. Івано-Франківську, власного транспортного засобу не має.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 до Городенківської нотаріальної контори 30.09.2020, згідно штампу на заяві, нотаріальна контора зареєструвала вказану заяву 06.10.2020, а отже, часовий проміжок, який минув з часу останнього дня на подачу заяви про прийняття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), є незначним.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia).

Враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, спадкове майно охоплюється поняттям майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Суд враховує посилання позивача на встановлені в країні карантинні обмеження, а саме на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин, який згідно внесених змін, продовжувався до 31.10.2020 року та продовжується надалі.

Беручи до уваги причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивачем, які суд вважає поважними, оскільки стосуються безпеки життя у зв`язку із станом здоров`я позивача, та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість надання позивачу додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту права та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої матері позивача.

Отже, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.4, 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України , керуючись ст. ст. 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за законом задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Городенківським РВ УМВС у Івано-Франківській області, індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті матері ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Городенківська міська рада Івано-Франківської області - вул. Шевченка, 77, м. Городенка, Івано-Франківська область.

Повний текст судового рішення складено 25.03.2021.

Суддя: Андріюк І. Г.