Ухвала

від 22.03.2021 по справі 908/1135/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1135/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року

у справі №908/1135/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Пі Інвест,

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.07.2020ру справі № 908/1135/20, закрито.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (надіслана 15.01.2021 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 0411631751261) на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року у справі №908/1135/20, в якій просить суд скасувати оскаржуване процесуальне рішення суду апеляційної інстанції; направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 року, касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року у справі №908/1135/20, залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року у справі №908/1135/20 з відміткою про отримання; надати суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 270 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам у справі №908/1135/20.

До Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, з наданням доказів сплати судового збору, доказів надіслання касаційної скарги іншим учасникам у справі №908/1135/20, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року мотивовано тим, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надійшло на офіційну поштову скриньку ГУ ДПС у м. Києві 22.12.2020 року. Однак, відповідальна особа за супроводження даної справи ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, а тому не мала можливості оскаржити рішення в рамках процесуального строку.

08.02.2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції надійшло на офіційну поштову скриньку ГУ ДПС у м. Києві 22.12.2020 року, однак на підтвердження даного факту не надає жодного доказу.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина друга статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зауважує, що відповідальна особа за супроводження даної справи, а саме Шелест Ю.В. перебувала на лікарняному, а тому не мала можливості оскаржити рішення суду апеляційної інстанції в межах процесуального строку. При цьому скаржник посилається на пункт 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України та зазначає про неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк через обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином. Водночас на підтвердження перебування ОСОБА_1 на лікарняному, скаржником не надано належного доказу.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшла висновку, що такі причини є неповажними.

Вказані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.

Згідно з абзацом 1 пункту 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Колегія суддів вважає, що зазначення скаржником перебування працівника ОСОБА_1 на лікарняному не свідчить про існування обмежень, впровадженими у зв`язку з карантином, наведені обставини стосуються причин щодо виконання працівником професійних обов`язків, однак вони не вказують на поважність причин пропуску процесуального строку Головним управлінням ДПС у м. Києві. Так, наданий скаржником витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань містить перелік та відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи - Головного управління ДПС у м. Києві.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

З викладеного вбачається, що у скаржника була можливість скористатися своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку відповідно до вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні до суду Касаційної інстанції.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 255, 287, 288 ,292, 293 Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року у справі №908/1135/20.

2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2020 року у справі №908/1135/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.