Постанова від 17.03.2021 по справі 910/18282/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/18282/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників : Прокурора Офісу Генерального прокурора - Бублієва Д.О. (посв. № 4373);

Відповідача (Представник МЮУ) - Євглевської О.В. ( посв. № 508 від 02.10.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича

на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020

у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича

до Держави Україна в особі:

1.Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

2.Генеральної прокуратури України

3.Прокуратури Київської області

4.Білоцерківської місцевої прокуратури

5.Національної поліції України

6.Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області

7.Міністерства юстиції України

8.Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1

про відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2019 року фізична особа-підприємець Денисенко Борис Миколайович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Держави Україна в особі: Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (далі - Відповідач-1), Генеральної прокуратури України (далі - Відповідач-2), Прокуратури Київської області (далі - Відповідач-3), Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - Відповідач-4), Національної поліції України (далі - Відповідач-5), Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - Відповідач-6), Міністерства юстиції України (далі - Відповідач-7) та Державної казначейської служби України (далі - Відповідач-8) про відшкодування майнової шкоди у загальному розмірі 13 256 669,00 грн, яку просить стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України (Відповідача-8).

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2020, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

3. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Позивачем не доведено наявність збитків, а відтак не доведено наявність сукупності трьох складових цивільного правопорушення, яка є обов`язковою для покладення на відповідачів такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4. До Верховного Суду від Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна у якій Скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

5.1. На переконання Скаржника Держава позбавила ухвалене на його користь судове рішення ознак обов`язковості.

5.2. Рішення судів попередніх інстанцій не узгоджуються з принципом справедливого судового розгляду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Від Міністерства Юстиції України, Національної поліції України, Київської обласної прокуратури, Білоцерківського районного управління поліції, Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, Офісу генерального прокурора надійшли відзиви на касаційну скаргу у яких заявники відзивів просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Також від Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

Провадження справи у Верховному Суді

8. 12.01.2021, поштовим відправленням, Фізичною особою-підприємцем Денисенком Борисом Миколайовичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18282/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.01.2021.

10. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2021 серед іншого відкрито касаційне провадження у справі № 910/18282/19 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича на 17 березня 2021 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що на переконання Скаржника Держава позбавила ухвалене на його користь судове рішення ознак обов`язковості, колегія суддів зазначає наступне.

14. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

14.1. Як свідчать матеріали справи, під час розгляду цивільної справи №370/1226/15-ц судами встановлено, що між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_1 (третьою особою), як покупцем, був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Камілла (далі - ТОВ ТД Камілла ) від 17.12.2014, зареєстрований в реєстрі за № 1491 (далі - Договір № 1491).

14.2. Згідно з п.1 Договору № 1491 ОСОБА_2 , передав належну йому частку у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла у розмірі 40% (сорок відсотків), а третя особа прийняла вищевказану частку у власність та зобов`язувалася сплатити за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у Договорі.

14.3. Відповідно до п. 6 Договору № 1491 вартість відчужуваної частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла у розмірі 40 % становить 8 000 000,00 грн.

14.4. Продаж вищезазначеної частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла у розмірі 40%, вчинено за 8 000 000,00 грн, які третя особа зобов`язувалася сплатити ОСОБА_2 протягом 60 календарних днів з моменту укладання та підписання Договору № 1491.

14.5. Свідоцтвом ТОВ Торговий дім Камілла від 17.12.2014 підтверджується, що частка учасника ОСОБА_2 сформована у повному обсязі та дорівнює 40% статутного капіталу товариства, що становить 8 000 000,00 грн. Зобов`язання перед ТОВ ТД Камілла ОСОБА_2 щодо належної йому частки виконав у повному обсязі.

14.6. 14.01.2015 реєстраційною дією №10681050012019860 ОСОБА_1 здійснив переведення на себе частки статутного капіталу ТОВ ТД Камілла у розмірі 40%.

14.7. 05.05.2015 між ОСОБА_2 , як первісним кредитором, та Позивачем, як новим кредитором, був укладений нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла № 1491 від 17.12.2014 та про зміну первісного кредитора на нового, зареєстрований у реєстрі за № 330 (далі - Договір № 330).

14.8. Повідомленням від 06.05.2015 ОСОБА_2 сповістив третю особу про укладений договір про відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла № 1491 від 17.12.2014 та про зміну первісного кредитора на нового. Також третю особу було повідомлено про те, що первісним кредитором ( ОСОБА_2 ) було надано майнову поруку новому кредитору (Позивачу) за виконання боржником ( ОСОБА_1 ) грошового зобов`язання в розмірі 20 000,00 грн.

14.9. Третя особа своє грошове зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла № 1491 від 17.12.2014 не виконав, у зв`язку з чим 12.05.2015 новим кредитором (Позивачем) було направлено вимогу третій особі про виконання вказаного простроченого грошового зобов`язання. Проте, третя особа не виконала належним чином своїх договірних зобов`язань у встановлені строки й перед новим кредитором.

14.10. За вказаних обставин, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаним договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла № 1491 від 17.12.2014, який було розглянуто в межах цивільної справи №370/1226/15-ц.

14.11. За результатами розгляду вищевказаного позову рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.09.2016 за позовом Денисенка Бориса Миколайовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено нове рішення, яким:

- стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи Денисенка Б.М. грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн, як невиконання зобов`язань за договором поруки;

- стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 (третьої особи) на користь позивача грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн як невиконане зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Каміллі № 1491 від 17.12.2014 та договором про відступлення права вимоги за вказаним договором купівлі-продажу № 330 від 05.05.2015; 4 192 000,00 грн як відшкодування збитків від інфляції; 370 189,39 грн як 3% річних; 1 841,61 грн як судові витрати;

- у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів відмовлено.

14.12. Крім того, у зв`язку з невиконанням боржником (третьою особою) вищевказаного рішення суду Позивач звернувся до суду з метою стягнення матеріальних втрат, спричинених таким невиконанням грошових зобов`язань. Вказаний спір був розглянутий в межах цивільної справи №752/18635/15.

14.13. Так, за результатами розгляду вищевказаного спору постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2019 по справі №752/18635/15 було змінено рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.12.2018 в частині розміру стягнутих з третьої особи на користь позивача грошових коштів, присудивши до стягнення 3% річних у сумі 134 032,11 грн, інфляційні збитки в розмірі 574 516,62 грн та судовий збір в розмірі 4 090,00 грн.

14.14. Таким чином, загальний розмір грошових коштів присуджений до стягнення на користь Позивача у цивільних справах №752/18635/15 та № 370/1226/15-ц становить 13 256 669,73 грн.

14.15. Позивач стверджує, з метою уникнення обов`язку сплатити на його користь присуджену суму, боржник (третя особа) вчинив приховання свого нерухомого майна від звернення стягнення на таке майно в майбутньому шляхом укладення 16 фіктивних угод дарування такого майна своїй матері ОСОБА_5 та TOB МСС Тідісі Дальнобой .

14.16. Оскільки боржник не мав іншого майна, за рахунок якого було б можливим задовольнити вимоги Позивача, останній звернувся з позовами про визнання вищевказаних договорів дарування недійсними.

14.17. Так, рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.06.2018 у справі № 450/3294/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 09.10.2019, визнано недійсними договори дарування:

- № 1285 від 20.07.2017 (укладений щодо 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м., комплекс будівель, АДРЕСА_1 за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські),

- № 14762 від 20.07.2017 (укладений щодо 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га, кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, цільове призначення - стоянка автомобілів, будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські)

- № 1284 від 19.07.2017 (укладений щодо 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3 517,1 кв. м., розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під`їзд до м. Львова, 0 км + 650 м).

14.18. Постановою Київського апеляційного суду від 26.06.2019 у справі №754/4985/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2019, визнано недійними договори дарування земельних ділянок по АДРЕСА_4 .

14.19. Постановою Київського апеляційного суду від 23.05.2019 у справі №757/6306/16-ц, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2019, визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 .

14.20. З приводу іншого нерухомо майна наразі тривають судові спори.

14.21. При цьому на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. знаходяться виконавчі провадження №55989291, №57575997 та №57576813 відкриті на підставі виконавчих листів від 01.03.2018, виданих Макарівським районним судом Київської області по справі №370/1226/15-ц щодо стягнення з третьої особи грошових коштів у загальному розмірі 12 544 031,00 грн на користь позивача.

14.22. Крім того, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко О.О. знаходиться виконавче провадження № 59995571, відкрите на підставі виконавчого листа від 07.08.2019, виданого Голосіївським районним судом міста Києва по справі №752/18635/15 щодо стягнення з третьої особи грошових коштів у загальному розмірі 712 638,73 грн на користь Позивача.

14.23. У межах вищевказаного виконавчого провадження № 55989291 приватним виконавцем описано майно боржника та накладено на нього арешт, про що складено відповідні постанови від 06.06.2019, 10.07.2019, 24.07.2019, 05.11.2019, 06.11.2019, 08.11.2019.

14.24. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2019 по справі №752/18635/15-ц задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко О.О. та звернуто стягнення на майно боржника (третьої особи), а саме на квартиру АДРЕСА_3 .

14.25. Однак, 07.11.2019 слідчий СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області капітан поліції Бурімська Анна Станіславівна звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду з клопотанням про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110030000588 від 22.01.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.190, ч.1 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

14.26. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2019 у справі № 357/10242/19 накладено арешт на майно (яке до його відчуження належало третій особі) із забороною його відчужувати, знищувати, перетворювати, як добросовісним набувачам, так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців), а саме:

- 1/2 майнового комплексу - АДРЕСА_4 (загальна площа 1 564,80 кв.м.);

- 1/2 майнового комплексу - Львівська область, Пустомитівський район, с. Сороки-Львівські (земельна ділянка загальною площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004, склад (загал. площа 3 517,1 кв. м. та будинок охорони (загал. площа 29,1 кв. м.);

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0027;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0028;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0029;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0030;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0031;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0032;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8 000 000 000:62:038:0033;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 79,70 кв.м. (3 кімнати);

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 304,5 кв. м. (6 кімнат);

-1/3 частину нежитлових приміщень АДРЕСА_8 , загальною площею 528,7 кв.м.;

- квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 , загальною площею 330,4 кв.м. (4 кімнати);

- 1/3 земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 8 000 000 000:79:061:0038;

- 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_10, загальною площею 837,8 кв.м. та 1/2 частини земельної ділянки за вказаною адресою, кадастровий номер 8 000 000 000:82:089:0003, загальною площею 0,0649 га.;

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВ ТД Камілла (ідентифікаційний код юридичної особи: 35138113, адреса місцезнаходження: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б);

- корпоративні права на частку в статутному капіталі ТОВ Плато Плюс (ідентифікаційний код юридичної особи: 35725096, адреса місцезнаходження: 09108, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Івана Кожедуба, будинок 361).

14.27. На думку Позивача, прохальну частину клопотання про арешт майна слідча Білоцерківського ВП ГУНП Бурімська A.C. складала так, аби унеможливити виконання рішення суду про стягнення боргу з третьої особи, заборонити виконавцям проводити виконавчі дії та виконувати рішення судів у цивільних справах №370/1226/15 та №752/18635/15.

14.28. Також Позивач вважав, що кримінальне провадження №12018110030000588, з однієї сторони, ініційоване виключно в інтересах третьої особи з метою приховати його майно від звернення стягнення, звільнити її від обов`язку сплати боргу, а з іншої сторони - з метою перешкодити йому виконати рішення судів та стягнути заборгованість з третьої особи.

14.29. Оскільки, станом на момент звернення Позивача до суду з даним позовом третя особа не виконала свої грошові зобов`язання у добровільному порядку, а у примусовому порядку Позивач не може виконати рішення судів щодо стягнення боргу з третьої особи, Позивач вважає, що Держава Україна, в особі відповідачів та їх службових осіб, перешкоджає йому у захисті та відновлені його майнових прав та законних інтересів.

14.30. З огляду на що та керуючись ст.ст.8, 55, 56 Конституції України, ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод та ст.ст.15, 1173, 1174 Цивільного кодексу України Позивач просить суд стягнути з Держави Україна на його користь 13 256 669,00 грн майнової шкоди.

15. Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

16. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що накладення арешту на майно в межах кримінального провадження не свідчить про те, що судове рішення, яке є підставою для реалізації такого майна, і не пов`язане з кримінальним провадженням, втрачає законну силу та стає не обов`язковим до виконання.

17. Окрім того, слід зазначити, що накладення арешту на майно, в межах кримінального провадження, що є предметом реалізації у виконавчому провадженні, не є підставою для закінчення такого виконавчого провадження у відповідності до положень 39 Закону України Про виконавче провадження .

18. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що на переконання Скаржника Держава позбавила ухвалене на його користь судове рішення ознак обов`язковості.

19. Щодо доводу касаційної скарги про те, що рішення судів попередніх інстанцій не узгоджуються з принципом справедливого судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне.

20. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

21. Згідно з ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

22. Пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

23. У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно з частиною другою цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

24. За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

25. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені у статті 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

26. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

27. За відсутності підстав для застосування положень частини першої статті 1176 зазначеного Кодексу в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 ЦК України).

28. Шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 цього Кодексу.

29. Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

30. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

31. Суди попередніх інстанцій встановили, що збитки, які Позивач просить стягнути на його користь, є вартістю відчужених, але не оплачених корпоративних прав, матеріальними втратами (3% річних та інфляційна складова боргу), нарахованими у зв`язку з порушенням виконання зобов`язання з оплати набутих корпоративних прав, а також судовими витратами, присудженими до стягнення на його користь.

32. Враховуючи зазначену фактичну обставину, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у випадку, коли мова йде про збитки, що виникли в результаті невиконання чи неналежного виконання договору, норми про відповідальність за делікт не застосовуються, а збитки відшкодовуються за правилами про відповідальність за невиконання договірних зобов`язань відповідно до умов договору між сторонами.

33. Вказане спростовує довід касаційної скарги про те, що рішення судів попередніх інстанцій не узгоджуються з принципом справедливого судового розгляду.

34. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича дійшла до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

36. За таких обставин, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Денисенка Бориса Миколайовича залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 по справі № 910/18282/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко