Рішення

від 09.02.2021 по справі 160/15751/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року Справа № 160/15751/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині додання до змісту витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088), сформовану Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.09.2019 року №0107-4356 примітки: За 2018 рік. станом на 01.01.2019 р. . Визнати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0088), сформований Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.09.2019 року №0107-4356 діючим з дати формування; визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині додання до змісту витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089), сформовану Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.09.2019 року №0107-4358 примітки: За 2018 рік. станом на 01.01.2019 р. . Визнати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:03:263:0089), сформований Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.09.2019 року № 0107- 4358 діючим з дати формування.

В обґрунтування позовних вимог товариством зазначено, що дії відповідача в частині додавання до змісту витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки приміток За 2018 рік. станом на 01.01.2019 р. є протиправними, а належним способом захисту порушених прав має бути визнання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки діючими з дати їх формування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15751/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

23.02.2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав. Так, відповідач зазначає, що видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це адміністративна послуга, яку надає відповідач через центр надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України Про адміністративні послуги , постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року №835 Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 року №523-р Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг . Витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням Управління - як органу владних повноважень, а їх формування відбувається автоматично на підставі програмного забезпечення. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується управлінням або відділом, а формується (розраховується) автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська. На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32 ТОВ Ратибор- Інвест передано у власність земельні ділянки за адресою: вул. Сімферопольська, 3 кадастрові номери 1210100000:03:263:0088 та 1210100000:03:263:0089 цільове призначення відповідно до державних актів для проектування будівництва та обслуговування житлового будинку (ІІІ черга), для проектування, будівництва та обслуговування житлового будинку (4 черга). Відповідно до інформації Відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області відомості ТОВ Ратибор-Інвест вніс до Державного земельного кадастру щодо приведення у відповідність цільового використання зазначених вище земельних ділянок з УКЦВЗ на КВЦПЗ лише 19.05.2020 року, тоді як витяги №0107-4356 та №0107-4358 були сформовані до 20.09.2019 року, тобто до дати яка передувала внесенню змін, а тому оскаржувані витяги з НГО сформовані відповідно до діючого Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з показником Кф 3,0. Окремо звертає увагу, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та посилається на позицію Верховного Суду, що відображена в постановах: від 12.11.2018 року справа №814/789/17, від 27.11.2018 року справа №817/1819/17, від 17.10.2019 року справа №817/1814/17, від 29.07.2020 року справа №810/4275/17, від 28.09.2020 року справа №808/995/18.

При цьому, у відзиві, відповідач заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровську міську раду.

Щодо клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровську міську раду, слід зазначити про таке.

Відповідач вказує на те, що згідно положень ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» Технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Згідно судової практики по аналогічним справам міська рада виступає в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що судове рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Дніпровської міської ради.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Згідно частини 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши подане клопотання відповідача, суд встановив, що у ньому не обґрунтовано, як та яким чином, рішення суду у цій справі, предметом якої є визнання неправомірними дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо внесення до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки певних приміток, може вплинути на права чи обов`язки Дніпровської міської ради.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровську міську раду, задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.05.2008 року №200/32 ТОВ Ратибор- Інвест передано у власність земельні ділянки за адресою: вул. Сімферопольська, 3 кадастрові номери 1210100000:03:263:0088 та 1210100000:03:263:0089.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Ратибор-Інвест за результатами якої було складено акт від 14.01.2020 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Ратибор-Інвест з питань повноти нарахування плати за землю, що перебувають у користуванні ТОВ Ратибор-Інвест на підставі Державного акту №ЯД941493 від 11.07.2008 року кадастровий номер 1210100000:03:263:0088 та Державного акту №ЯД941494 від 11.07.2008 року кадастровий номер 1210100000:03:263:0089 за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року .

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 1 094 629,56 грн., яке наразі оскаржується позивачем в судовому порядку.

Вказані донарахування за податковим повідомленням-рішенням відбулися, зокрема, і внаслідок отримання податковим органом від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області наразі оскаржуваних витягів від 20.09.2019 року №0107-4356 та №0107-4358.

З витягів вбачається, що вони сформовані 20.09.2019 року, але з зазначенням за 2018 рік, станом на 01.01.2019 р.

З урахуванням отриманих витягів, під час здійснення перевірки, податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем земельного податку.

Позивач вважаючи, що відповідачем ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області було самостійно та протиправно додано до змісту витягів приміток, які не передбачені формою Витягу, затвердженого в Додатку №9 Порядку №489, що фактично призвело до збільшення податковим органом розміру земельного податку за минулі періоди, звернувся з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За правилом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 року №1378- далі Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до положень ст. 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення, оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі ст. 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з п.п. 4 п. 4 зазначеного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналізуючи вищенаведені правові норми суд зазначає, що на відповідача, як суб`єкта владних повноважень покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), та визначено, що останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017 року.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17 та від 28.07.2020 у справі 817/1789/17 встановлено, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавству, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв`язку із чим, підстави для визнання його нечинним, дій щодо його формування в цілому, або зазначення окремої інформації в цілому, скасування або ж визнання протиправними відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17, від 28.07.2020 у справі 817/1789/17, від 29.07.2020 № 810/4275/17, від 18.01.2021 № 540/2244/19.

Водночас слід вказати, що вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб`єкту чинним законодавством, а саме, повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, у той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуючи дії відповідача щодо внесення до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.09.2019 року №0107-4356 та №0107-4358 інформації за 2018 рік, станом на 01.01.2019 р. позивач фактично оскаржує зміст витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення таких витягів та їх змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

У даному спорі позивач порушення своїх прав та інтересів, як суб`єкта плати за землю пов`язує з використанням контролюючим органом оскаржуваних витягів, які було покладено в основу висновків про порушення позивачем податкової дисципліни щодо нарахування та сплати земельного податку та прийняття податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вказаного суд зазначає, що доведення правомірності використання контролюючим органом такого витягу може бути предметом судового розгляду у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

Саме при перевірці правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення, буде надано оцінку щодо можливості застосування витягів від 20.09.2019 року з дати їх формування.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином необґрунтовані та недоведені належним чином вимоги щодо неправомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з внесення до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.09.2019 року приміток за 2018 рік, станом на 01.01.2019 р» .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР-ІНВЕСТ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська