Рішення

від 11.03.2021 по справі 340/35/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/35/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до таГоловного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 року та №1356148-5306-1128 від 05.04.2019 року.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що податкове повідомлення-рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2018 рік в сумі 29531,52 грн. та податкове повідомлення-рішення №1356148-5306-1128 від 05.04.2019 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2019 рік в сумі 29531,52 грн.

Водночас, позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки №604 від 26.08.2010 р., укладений між Світловодською міською радою та ФОП ОСОБА_1 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , не може бути підставою для нарахування податкового боргу, оскільки підприємницька діяльність позивачем припинена в 2015 р. Крім того, згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 11.01.2014р., нерухоме майно - комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці, що є предметом договору оренди земельної ділянки №604 від 26.08.2010 р., передано до статутного капіталу ТОВ "Природні води України". Зазначений факт 24.10.2016 р. був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому власником нерухоме майно є саме ТОВ "Природні води України", що користується земельною ділянкою та несе відповідальність у питанні сплати податку за землю. На думку позивача, він не являється землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , не є власником об`єктів нерухомості на території Світловодської міської ради, щоб зобов`язувало б його сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Діючі договори зі Світловодською міською радою (іншою радою) щодо оренди земельних ділянок у нього відсутні. Відтак, відсутні зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період 2018-2019 роки, що в свою чергу свідчить про протиправність оскаржуваної податкової вимоги.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою від 11.01.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01.02.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.29,30).

09.02.2021 року позивачем подано відповідь на відзив (а.с.49,50).

Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Рішенням Світловодською міської ради від 23.06.2009р. №1256 надано ФОП ОСОБА_1 в оренду на 49 років земельну ділянку площею 11592,0 кв.м. по АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного рішення між Світловодською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 604 від 26.08.2010 р. (а.с.16-18).

Рішенням Світловодської міської ради № 163 від 24.03.2016 р. були внесені зміни до рішення №1256 від 23.06.2009 р., а саме у зв`язку з припиненням позивачем підприємницької діяльності у назві та тексті рішення слова "фізичній особі-підприємцеві" замінено на слова "громадянину України".

26.12.2017р. за вх.№Р-1732 до Світловодської міської ради надійшла заява позивача від 10.11.2017р. вих.№17/11 про припинення договору оренди земельної ділянки у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності. (а.с.20).

Листом №57 від 13.02.2018 р. Управлінням економіки, ресурсів та розвитку міста виконкому Світловодської міської ради направлено до відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформацію по нарахуванням орендної плати в 2018 р. юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам України згідно укладених договорів оренди земельних ділянок, що перебувають в комунальній (державній) власності з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. (а.с.39,40)

На підставі такого повідомлення сформовано податкове повідомлення-рішення №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 р., яким позивачу було нараховано податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб за 2018 рік у сумі 29531,52 грн.(а.с.7)

У зв`язку з несплатою податкового зобов`язання, 29.08.2018 р. сформовано спірну податкову вимогу №91500-53 на суму 29530,30 грн.(а.с.10).

Листом №187 від 04.04.2019 р. Управлінням економіки, ресурсів та розвитку міста виконкому Світловодської міської ради направлено до відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області інформацію по нарахуванням орендної плати в 2018 р. юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та громадянам України згідно укладених договорів оренди земельних ділянок, що перебувають в комунальній (державній) власності з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель. (а.с.41-45).

На підставі такого повідомлення сформовано податкове повідомлення-рішення №1356148-5306-1128 від 05.04.2019 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов`язання з орендної плати фізичних осіб за 2019 рік у сумі 29531,52 грн. (а.с.8)

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, розташованих на території України, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), Цивільним кодексом України, Законом України від 06.10.1998 № 161 Про оренду землі (далі - Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

ПК України встановлено принцип платності користування землею, який реалізується у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (підпункт 14.1.147 статті 14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Стаття 206 ЗК України визначає, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі.

Частиною першою пункту 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій пункту 287.1 статті 287 ПК України, датою виникнення податкового обов`язку із справляння плати за землю власниками землі та землекористувачами є день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК).

У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16).

Таким чином, на усіх власників чи користувачів земельними ділянками покладається обов`язок із плати за землю, зокрема у вигляді земельного податку. При цьому у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок із сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна судом встановлено, що власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3510900000:50:138:0006 є ОСОБА_1 .

Водночас, з зазначеної інформації судом встановлено, що з 19.10.2016 року (дата, час державної реєстрації) на праві приватної власності, комплекс будівель за місцезнаходження: АДРЕСА_2 належить ТОВ ПРИРОДНІ ВОДИ УКРАЇНИ (а.с.53-57).

Враховуючи встановлені судом дійсні обставини справи, наведені вище норми права, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд, суд дійшов висновку, що обов`язок із сплати земельного податку виникає у особи в силу фактичного використання земельної ділянки (в тому числі, з огляду на користування нею внаслідок набуття права власності на нерухоме майно, на ній розташоване) незалежно від дотримання такою особою вимог земельного чи цивільного законодавства щодо порядку оформлення права землекористування та підстав набуття прав користування.

З огляду на викладене, обов`язок із сплати земельного податку, як на власника нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3510900000:50:138:0006 покладається на ТОВ ПРИРОДНІ ВОДИ УКРАЇНИ .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують вчинені позивачем порушення та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи містяться квитанції щодо понесення позивачем витрат по сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн. (а.с.6). Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №2683275-5302-1126 від 18.04.2018 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2018 рік в сумі 29531,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №1356148-5306-1128 від 05.04.2019 року, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за 2019 рік в сумі 29531,52 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул.Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) .

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук