Рішення

від 25.03.2021 по справі 380/11433/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11433/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахунку та невиплати позивачу разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , з урахуванням виплачених коштів.

Посилається на те, що перебуває на обліку в Управлінні як учасник бойових дій, а тому відповідно до ст.12 Закону України від 22.10.1993 року №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте, в порушення вимог цього Закону, 08.04.2020 року йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - Постанова №112), на підставі п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Водночас зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.12 Закону №3551-XII. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, меншому, ніж встановлено Законом, не погоджується та вважає такі дії відповідача протиправними. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом. Просить позов задовольнити повністю. Окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою судді від 07.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали надіслано відповідачу електронною поштою на його офіційну електронну адресу 10.12.2020 року, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року поновлено провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 23.07.2015 року, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Крім того, перебуває на обліку в Управлінні як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

08.04.2020 року відповідач виплатив позивачу вказану допомогу в розмірі 1390,00 грн.

03.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої ст.12 Закону №3551-XII, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За наслідками вирішення порушеного позивачем питання відповідач листом від 05.11.2020 року №02-05-1/455 надав відповідь, в якій повідомив, що відповідно до ст.12 Закону №3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. У 2020 році розмір допомоги визначений Постановою №112 і такий учасникам бойових дій становить 1390,00 грн.

Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Фактично підставою для звернення із цим позовом та мотивами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є:

- нездійснення нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ;

- проведення нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році не в повному обсязі, без урахування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року за №3-р/2020, яким визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 29.09.2020 року ухвалено рішення у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20), відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року дане рішення залишено без змін, відтак таке набрало законної сили.

Як зазначено у згаданому рішенні суду, таке є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: (а) особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; (б) відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); (в) предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.

За результатом розгляду справи №440/2722/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року.

З 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року: Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком .

При цьому слід зазначити, що Полтавський окружний адміністративний суд 11.06.2020 року постановив ухвалу, відповідно до якої передав адміністративну справу №440/2546/20 за позовом до управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до Верховного Суду для ухвалення зразкового рішення. В цій ухвалі суд вказав, що в провадженні суду перебуває низка справ з тотожними вимогами, а саме вимоги позивачів стосуються виплати учаснику бойових дій у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня, суд виділив такі ознаки типових справ:

1) позивачі є учасниками бойових дій та мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;

2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області);

3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18);

4) позивачами у даних справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань та зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою №440/2546/20 від 23.06.2020 року відмовив у відкритті провадження у цій зразковій справі. Мотиви Верховного Суду зводились до того, що ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 за позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. З аналізу наданої Полтавським окружним адміністративним судом адміністративної справи №440/2546/20 та матеріалів типових справ вбачається, що такі мають ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі №440/2722/20. Тому, колегія суддів вважала за необхідне відмовити у відкритті провадження у зразковій справі №440/2546/20, з огляду на те, що Верховним Судом за цими підставами вже відкрито провадження у зразковій справі.

Відтак, дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатам розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатам розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 року у зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 ст.116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначені Законом №3551-XII.

01.01.1999 року набрав чинності Закон України №367-ХІV Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року, яким ст.12 доповнити ч.4 такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком .

Згідно із ст.17 1 Закону №3551, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.

Особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, на спеціальні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Підпунктом б підп.1 п.20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон №107-VI; набрав чинності 01.01.2008 року) текст вказаної вище частини ст.12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України та пункту 3 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.12 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.

Згідно із підп.5 п.63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п.26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів БК України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: №147 від 31.03.2015 року, №141 від 02.03.2016 року, №233 від 05.04.2017 року, №170 від 14.03.2018 року, №237 від 20.03.2019 року та №112 від 19.02.2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань №112 від 19.02.2020 року (набрала чинності 25.02.2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390,00 гривень.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст.425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у п.2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

В силу вимог ст.152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020, окреме положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій - п`ять мінімальних пенсій за віком. Втім, виплативши таку допомогу позивачу у розмірі, меншому, ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , відповідач порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік №294-IX від 14.11.2019 року установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2020 року - 1638,00 гривень.

Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190,00 грн (1638,00 грн х 5).

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV.

Посилання ж відповідача на неможливість здійснення своїх зобов`язань через ненадходження коштів від головного розпорядника, не ґрунтується на вимогах закону та є безпідставним, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

При цьому, суд враховує, шо така відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-XII, порушує гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України ).

Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішеннях від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004, від 01.12.2004 року №20-рп/2004, від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Верховний Суд у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.13 ст.5 Закону України Про судовий збір останній звільнений від його сплати.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 1000,00 грн.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, враховуючи викладене, допустимими і належними є лише ті документи на підтвердження оплати правничої допомоги адвоката, які відповідають встановленим вимогам.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.01.2019 (справа №802/1606/17-а) та від 20.06.2019 (справа №640/8323/16-а).

З матеріалів справи слідує, що позивачем, в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, до суду надано: договір №648 про надання правової допомоги від 29.10.2020, ордер серії ВС №1043418 на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокату Реверу С.В. серії ЛВ №000876 від 21.02.2018 року, акт виконаних робіт від 02.12.2020 та квитанцію АТ КБ ПриватБанк від 27.11.2020 про оплату за надання правової допомоги в адміністративній справі в сумі 1000,00 грн.

Оцінивши вказані докази, а також враховуючи положення ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на його користь 1000,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката Ревера С.В.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Грушевського, 5, м.Мостиська, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ: 25253222) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мостиської районної районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Грушевського, 5, м.Мостиська, Львівська область, 81300; код ЄДРПОУ: 25253222) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.