Рішення

від 15.03.2021 по справі 380/4180/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа №380/4180/20

зал судових засідань № 3

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Шийович Р.,

за участю:

представників позивача Кузів Ю.В., Ларіонова Р.О.,

представника відповідача Іванського В.І.,

представника третьої особи Глотової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу за позовом Державного підприємства Львівський державний авіаційно-ремонтний завод до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного концерну Укроборонпром про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3, код ЄДРПОУ 07684556) (далі - позивач, ДП ЛДАРЗ ) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 43141471) (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.08.2020 №07-08/2020, просить: скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що проведеними уповноваженими особами відповідача документальними позаплановими виїзними перевірками ДП ЛДАРЗ за вересень та жовтень 2019 року встановлено, зокрема, порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, абз.б п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем завищено податковий кредит на суму 4249412,00 грн у вересні 2019 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування на 346784,00 грн та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3902628,00 грн, а також завищено суму податкового кредиту на 4323342,00 грн у жовтні 2019 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування на 819441,00 грн та завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3504064,00 грн. Позивач вказує, що наведені порушення зазначені в актах від 20.12.2019 №43/28-10-52-07/07684556 та від 17.01.2020 №3/28-10-52-07/07684556, які складені за результатами перевірок ДП ЛДАРЗ . На підставі цих актів відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207.

Зазначає, що висновки податкового органу та опис порушень у вказаних актах перевірки є однаковими. Фактично відмінним є лише періоди, у яких ці порушення виявлені.

Однак, позивач вважає, що висновки, викладені в актах перевірок, не відповідають фактичним обставинам справи та є виключно припущенням ревізорів, яке не підтверджуються жодними бухгалтерськими документами.

У періодах, які перевірялися, ПП НВП Спецтех Капітал , ТзОВ Укравіапром , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Укрспецкомплект , ТзОВ Лев на стрілі здійснювали поставку для ДП ЛДАРЗ матеріалів та запасних частин на підставі укладених між сторонами угод. У зв`язку з цим, між сторонами виникли господарські зобов`язання, зміст яких полягав в обов`язку продавців передати покупцю товар, та обов`язку покупця прийняти його та оплатити вартість на умовах договору. Позивач зазначає, що свої зобов`язання з поставки товару вказані контрагенти виконали, про що свідчать підписані сторонами видаткові та податкові накладні (детальний перелік яких відображено в актах перевірок). У свою чергу, ДП ЛДАРЗ повністю оплачено вартість поставленого товару (що також відображено в актах перевірок), а тому заборгованість за поставлений товар перед вказаними контрагентами у ДП ЛДАРЗ відсутня. Крім цього, позивач вказує, що досліджувані під час перевірок господарські договори були укладені ДП ЛДАРЗ за результатами проведених тендерів, а придбані товари використані в господарській діяльності позивача, результати чого відображені в податковому обліку, що не заперечується відповідачем.

З огляду на наведене, позивач звертає увагу, що господарські операції ДП ЛДАРЗ з контрагентами носили реальний характер, що підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами, складеними згідно з чинним законодавством, а саме Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . В тому числі накладні, податкові накладні містять усі реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовуються виключно аналізом даних інформаційних баз ДПС щодо контрагентів позивача та відсутністю доказів придбання ними товарів, які в подальшому реалізовувались ДП ЛДАРЗ . Тобто, відповідач вказує на порушення вимог податкового законодавства контрагентами позивача і, як наслідок, стверджує про безтоварність спірних господарських операцій з позивачем. Водночас, позивач зазначає, що він не може нести відповідальність за будь-які дії, вчинені іншими особами, оскільки відповідальність має індивідуальних характер. Відтак, доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок по ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки законодавець не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Крім цього, позивач звертає особливу увагу на те, що податковим органом в якості єдиного доказу нереальності господарських операцій, використано лише дані інформаційних баз ДПС, що прямо суперечить вимогам ст.86.7 ПК України.

З огляду на наведене, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 03.06.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 28.07.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 27.08.2020 та 11.09.2020 подав до суду відзиви на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Загалом відзиви обґрунтовані обставинами, які встановлені під час перевірок та викладені в актах. Відповідач вказує, що за результатами документальних позапланових перевірок ДП ЛДАРЗ з питань достовірності декларування від`ємного значення з ПДВ за вересень та жовтень 2019 року складено акти від 20.12.2019 №43/28-10-52-07/07684556 та від 17.01.2020 №3/28-10-52-07/07684556, якими встановлено порушення позивачем серед іншого вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, абз.б п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на суму 4249412,00 грн у вересні 2019 року та 4323342,00 грн у жовтні 2019 року.

На підставі висновків вказаних актів перевірок відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207.

Відповідач зазначає, що за даними актів перевірок, ДП ЛДАРЗ (Покупець) у періоді, що перевірявся, здійснювало фінансово-господарські операції із ПП НВП Спецтех Капітал , ТзОВ Укравіапром , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Укрспецкомплект , ТзОВ Лев на стрілі (Постачальники), які відображено у податковій звітності з ПДВ за вересень та жовтень 2019 року. На виконання умов договорів поставки вказаними підприємствами на адресу позивача було виписано податкові накладні, суми по яким були віднесені до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2019 року. Відповідач зазначає, що позивачем до перевірки було надано: видаткові накладні, експрес-накладні ТзОВ Нова Пошта , акти приймання передачі ТМЦ, банківські документи, сертифікати якості, однак позивачем до перевірки не в повному обсязі були надані ТТН.

Відповідач звертає увагу, що згідно з наявною податковою інформацією, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу щодо взаємовідносин позивача із вищезазначеними контрагентами встановлено відсутність у останніх основних засобів, незначну кількість працюючих, які необхідні для здійснення фінансового-господарських операцій.

Окрім цього, відповідач зазначає, що згідно з базами даних ЄРПН контролюючим органом встановлено неможливість здійснення господарських операцій вищезазначеними товарами у зв`язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг. Таким чином, перевіркою встановлено обрив ланцюга постачання товару, тобто, товар (зазначений в актах перевірок) поставлений вищезазначеними контрагентами на адресу позивача у ланцюзі придбання перевіркою не встановлено. Отже, відповідачем встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами.

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Ухвалою від 30.11.2020 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державний концерн Укроборонпром (далі - третя особа, ДК Укроборонпром ).

Третьою особою 10.12.2020 надіслано на адресу суду письмові пояснення, в яких ДК Укроборнпром просить позовні вимоги задовольнити повністю. Зазначає, що позивачем укладено договори з контрагентами виключно з метою придбання товарів, необхідних для здійснення основної діяльності. Факт придбання товарно-матеріальних цінностей та їх використання в господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами та проведеною оплатою. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем такого товару вимог закону щодо формування податкового кредиту. Тому, такий платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у зв`язку з недобросовісною поведінкою його контрагентів, якщо доведе що поставка товару фактично мала місце і це підтверджується належним чином оформленими первинними документами. В даному випадку податковим органом жодним чином не обґрунтовано наведені в актах висновки, тоді як позивач підтверджує реальність проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами.

Ухвалою від 02.11.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та додаткових поясненнях. Додатково зазначили, що питання реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами неодноразово вже було предметом дослідження в судах різних інстанцій та підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у письмових поясненнях. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ДП ЛДАРЗ зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 07684556. Місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3.

Основними напрямками діяльності позивача відповідно до статуту є ремонт і технічне обслуговування повітряних суден, машин і устаткування промислового призначення та ін. Предметом діяльності підприємства є капітальний ремонт військової техніки за державним замовленням, за укладеними в належному порядку договорами для інших вітчизняних та зарубіжних замовників та інша діяльність, що не суперечить законодавству.

Офісом ВПП ДФС відповідно до наказу від 20.11.2019 №485 та на підставі направлень, виданих Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС від 27.11.2019 №70, №71 та №72, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП ЛДАРЗ з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.12.2019 №43/28-10-52-07/07684556 Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП ЛДАРЗ (код ЄДРПОУ 07684556), з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року (далі - акт перевірки від 20.12.2019).

Крім цього, відповідно до наказу №690 від 20.12.2019 та на підставі направлень від 23.12.2019 №101, №102 та №103 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП ЛДАРЗ з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2019 року. Результати цієї перевірки оформлені актом від 17.01.2020 №3/28-10-52-07/07684556 (далі - акт перевірки від 17.01.2020).

Перевіркою за вересень 2019 року встановлено, зокрема, порушення ДП ЛДАРЗ (код ЄДРПОУ 07684556):

- завищення суми податкового кредиту на 4249412,00 грн, в тому числі за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ПП НВП Спецтех Капітал (ЄДРПОУ 37871443), ТзОВ Укравіапром (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ Авіатехкомплект (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації (ЄДРПОУ 34484981), ТзОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТзОВ Укрпостач (ЄДРПОУ 32867008), ТзОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), ТзОВ Радіосфера (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ Рейлсервіс (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ Укрспецкомплект (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ Лев на стрілі (ЄДРПОУ 37226651), чим порушено вимоги п.п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б, в п. 200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищено суму бюджетного відшкодування на 346784,00 грн., чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б п.200.4 п.200.14 ст.200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року в сумі 3902628,00 грн чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 абз.в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

Перевіркою за жовтень 2019 року встановлено, зокрема, порушення ДП ЛДАРЗ (код ЄДРПОУ 07684556):

- завищення суми податкового кредиту на 4323342,00 грн за рахунок відображення операцій по контрагентах-постачальниках ПП НВП Спецтех Капітал (ЄДРПОУ 37871443), ТзОВ Укравіапром (ЄДРПОУ 40248832), ТзОВ Авіатехкомплект (ЄДРПОУ 31800911), ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації (ЄДРПОУ 34484981), ТзОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154), ТзОВ СЕ-ЕН (ЄДРПОУ 37857319), ТзОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), ТзОВ Радіосфера (ЄДРПОУ 30687448), ТзОВ Рейлсервіс (ЄДРПОУ 31647605), ТзОВ Укрспецкомплект (ЄДРПОУ 37366256), ТзОВ Лев на стрілі (ЄДРПОУ 37226651), чим порушено вимоги п.п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б, в п. 200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищено суму бюджетного відшкодування на 819441,00 грн., чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, абз.б п.200.4 п.200.14 ст.200, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями;

- завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2019 року в сумі 3504064,00 грн чим порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями.

З аналізу текстів вказаних актів перевірок суд встановив, що зміст господарських операцій, суть та обґрунтування виявлених порушень, а також висновки податкового органу за наслідками перевірок в обох актах є однаковими. Відмінними є лише періоди перевірок, номенклатура придбаних позивачем товарів, а також первинні документи, якими позивач підтверджує проведені господарські операції.

На підставі висновків акту перевірки від 20.12.2019 Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.01.2020 №0000215207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 346784,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 173 392,00 грн.

- від 14.01.2020 №0000225207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 902 628,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17.01.2020 відповідачем прийнято податкові-повідомлення-рішення:

- від 12.02.2020 №0000905207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 819441,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 409720,00 грн.

- від 12.02.2020 №0000915207, яким ДП ЛДАРЗ зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 504 064,00 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що податковий орган вважає безтоварними господарські операції позивача з вказаними в актах перевірок контрагентами, тоді як ДП ЛДАРЗ вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача безпідставними та прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 21.1.1, 21.1.5 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207, суд виходить з такого.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем, на підтвердження взаємовідносин з ПП НВП Спецтех Капітал , ТзОВ Укравіапром , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Укрспецкомплект , ТзОВ Лев на стрілі долучено до матеріалів справи копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення таких господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліках.

Суд дослідив вказані документи та встановив, що їх зміст та форма аналізувались відповідачем під час проведення перевірок, про що описано в актах.

Зокрема, суд дослідив договори на поставку товарно-матеріальних цінностей зі всіма контрагентами та встановив, що умови вказаних договорів щодо погодження сторонами кількості та якості продукції, порядку та строків поставки, а також проведення платежів та приймання-передачі продукції є фактично однаковим. Зокрема, такі договори укладались сторонами за результатами торгів, моніторингових протоколів чи протоколів аналізу цін. За умовами договорів кількість та вартість продукції вказується сторонами у відповідних специфікаціях, якість товарів повинна підтверджуватись сертифікатами виробника та відповідати чинним стандартам якості для даного виду продукції. Розрахунок проводиться в національній валюті України в безготівковій формі. Поставка продукції, як правило, проводиться за рахунок постачальника або за узгодженням між сторонами покупцем. Проекти договорів погоджувались керівниками відповідних структурних підрозділів позивача, що підтверджується аркушами погодження, долученими до договорів.

Згідно з вказаними договорами позивачем придбавались матеріали, комплектуючі та запасні частини до військової повітряної техніки, які необхідні для проведення ремонтних робіт та технічного обслуговування такої.

Відповідно до умов вказаних договорів позивачем отримано товарно-матеріальні цінності згідно з видатковими накладними та актами приймання-передачі. Оплату за поставлений товар здійснено в безготівковій формі на підставі рахунків-фактур, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Якість придбаних товарів підтверджується відповідними сертифікатами якості.

Перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалося згідно з товарно-транспортними накладними, а також експрес-накладними ТзОВ Нова пошта .

За результатами здійснених на виконання умов договорів поставок ТМЦ, контрагентами позивача складено податкові накладні, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд враховує, що саме на етапі реєстрації податкових накладних податковий орган уповноважений досліджувати господарські операції та платників податків (постачальників) на предмет відповідності їх критеріям ризиковості. Водночас, відповідачем не подано суду доказів того, що при реєстрації податкових накладних податковим органом було віднесено вказані в них господарські операції чи контрагентів позивача до категорії ризикових.

Копії всіх зазначених документів долучено позивачем до матеріалів справи (т.17-23).

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, такі досліджувались під час перевірки, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій з ПП НВП Спецтех Капітал , ТзОВ Укравіапром , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Укрспецкомплект , ТзОВ Лев на стрілі і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Вказана обставина не спростовується висновками перевірок. Ба більше, відповідачем в актах перевірок підтверджено укладення позивачем договорів з вказаними контрагентами за результатами проведених тендерів, що в свою чергу передбачає необхідність перевірки можливості виконання контрагентами договірних зобов`язань.

Висновки відповідача за результатами дослідження первинних документів зводяться лише до того, що до перевірки окрім видаткових накладних не було надано актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей з окремими контрагентами.

Також, відповідач вказує на наявність певних недоліків в оформленні експрес-накладних на відправлення ТМЦ засобами поштового зв`язку. Зокрема особи, які зазначені в таких експрес-накладних уповноваженими особами контрагентів позивача, не мають укладених з ними трудових договорів та не перебувають з ними в трудових відносинах.

Суд дослідив наявні в матеріалах справи копії договорів, видаткових накладних, актів приймання-передачі ТМЦ, товарно-транспортних накладних, а також поштових експрес-накладних та встановив, що в цих документах вказано прізвища та підписи уповноважених представників підприємств-контрагентів позивача, які відвантажили ТМЦ та прізвища і підписи посадових осіб позивача на отримання таких ТМЦ. Для підтвердження повноважень на отримання таких ТМЦ, позивачем долучено до матеріалів справи копії журналів реєстрації видачі довіреностей. Наявні у справі копії експрес-накладних підтверджують факт відправлення ТМЦ представниками постачальників та отримання їх представниками позивача. Відсутність даних про оформлення трудових відносин між контрагентами позивача та фізичними особами, уповноваженими на відправку ТМЦ на адресу ДП ЛДАРЗ , не може свідчити про відсутність факту поставки таких товарів.

Тому, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про невідповідність вказаних первинних документів вимогам законодавства не підтверджується дійсними обставинами та спростовується наявними у справі письмовими доказами.

Загалом, висновки актів перевірки та викладені у відзиві заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що згідно з даними інформаційних систем ДПС встановлено неможливість здійснення господарських операцій контрагентами позивача у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, оскільки жоден з контрагентів в ланцюгу постачання товару не є виробником. Тому, такі господарські операції є безтоварними.

В той же час позивач стверджує, що придбані у вказаних товариств ТМЦ були необхідними та фактично використані ДП ЛДАРЗ під час ремонту літаків, що підтверджується договорами про закупівлю послуг за державні кошти, актами приймання послуг, актами інвентаризації та інвентаризаційними описами. А тому, твердження відповідача про безтоварність спірних господарських операцій є необґрунтованими спростовуються належними доказами.

Даючи оцінку доводам позивача та відповідача з приводу спірних правовідносин суд враховує таке.

Відповідно до п. 5-8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПУ України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абз.абз.1-3,5 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вказаними Порядками, податковий орган за допомогою різних засобів і методів здійснює аналіз наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства , і у випадку виявлення ознак нереальності здійсненої операції поставки товару суб`єктом господарювання, здійснює блокування податкових накладних Постачальника, тим самим упереджує формування покупцем незаконного податкового кредиту.

Як вже зазначалось, судом встановлено, що всі податкові накладні, суми ПДВ по яких відображені позивачем у складі податкового кредиту, були складені та зареєстровані контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому, з огляду на застосування положень п. 201.16 ст.201 ПК України, для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Вказане підтверджується висновками акту перевірки.

З огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами (зокрема податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі ТМЦ, сертифікатами, товарно-транспортними накладними, експрес-накладними та ін.), підтверджується обставина фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем у його контрагентів з метою використання у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових наслідків таких операцій.

Суд зазначає, що за наявності належних та допустимих доказів фактичного придбання позивачем товару з метою використання його в господарській діяльності окремі недоліки в оформленні первинних документів, зокрема відсутність актів приймання-передачі ТМЦ по окремих господарських операціях, при наявності належним чином оформлених видаткових накладних, не може свідчити про штучне формування даних податкового обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій, тобто засвідчує факт отримання/передачі товарів. Видаткова накладна надається продавцем покупцеві і містить перелік товарів, їх кількість, ціну, за якою вони поставляються покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання, відомості про постачальника та одержувача товарів, також вказується місце складання такої накладної.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.08.2019 у справі №804/8955/14.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача ресурси не давали можливості для проведення господарської діяльності з поставки товарів, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність позивача як платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Щодо доводів відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, то суд вважає такі необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові від 20.03.2020 у справі №813/5407/15, постанові від 16.04.2020 у справі 810/3443/18.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від господарської діяльності, що вказує на помилковість висновків податкового органу про вчинення порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ПП НВП Спецтех Капітал , ТзОВ Укравіапром , ТзОВ Авіатехкомплект , ТзОВ Компанія інженерної взаємодії в авіації , ТзОВ Імпера груп , ТзОВ СЕ-ЕН , ТзОВ Укрпостач , ТзОВ Промелектроніка , ТзОВ Радіосфера , ТзОВ Рейлсервіс , ТзОВ Укрспецкомплект , ТзОВ Лев на стрілі за періоди, що перевірялись, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Тобто, спірні господарські операції позивача, по яких сформовано ним податковий кредит у спірні періоди, фактично були здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

При цьому, суд враховує, що для підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем, на вимогу суду, долучено до матеріалів справи докази відображення придбаних ТМЦ у бухгалтерському обліку, зокрема: картки рахунку 207, відомості про рух (списання) товару зі складу. Придбані ТМЦ були необхідні позивачу для проведення ремонту та доукомплектування літаків за державним замовленням. При цьому, якість та відповідність таких товарів технічним вимогам підтверджена сертифікатами, що не заперечується відповідачем. На підтвердження факту використання придбаних ТМЦ в господарській діяльності позивачем подано копії договорів на закупівлю послуг за державні кошти по ремонту та комплектації літаків, а також акти приймання таких послуг.

Відповідачем в актах перевірок не надано належної оцінки вказаним обставинам та не встановлено факту отримання позивачем таких матеріалів, комплектуючих та запасних частин до літаків безоплатно чи придбання їх у інших підприємств, відтак висновок про безтоварність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами є необґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене та даючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207, суд дійшов переконання, що такі не відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України та прийняті з порушенням положень Податкового кодексу України, а тому їх слід визнати протиправним і скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 21020,00 грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням №1312 від 18.06.2020.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 14.01.2020 №0000215207, №0000225207 та від 12.02.2020 №0000905207, №0000915207.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43141471) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 3, код ЄДРПОК 07684556) судовий збір в сумі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 25.03.2021

Суддя Р.І. Кузан