Рішення

від 26.03.2021 по справі 380/10976/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10976/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Героїв УПА, 11, м.Сокаль, Львівська область; ЄДРПОУ 03194401), Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Грушевського, 5, м.Мостиська, Львівська область, 81300 ЄДРПОУ 25253222); в якій просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації щодо виплати до 05 травня з 2015 по 2017 рік одноразової виплати в розмірі, що не відповідає ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV;

- визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації від 23.10.2020 №1565-08 щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 05 травня з 2015 по 2017 рік;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації недоплачену суму одноразової виплати до 05 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV з 2015 по 2017 рік в розмірі 13355 грн.;

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації щодо виплати до 05 травня з 2018 по 2020 рік одноразової виплати в розмірі, що не відповідає Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV;

- визнати протиправними рішення Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації від 16.10.2020 №02-05-1/398 щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 05 травня з 2018 по 2020 рік;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації недоплачену суму одноразової виплати до 05 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 №367-XIV з 2018 по 2020 рік в розмірі 18 590,00 грн.

Підставою звернення позивача до суду з таким позовом є бездіяльність відповідачів щодо непроведення перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2015-2020 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 440/2722/20.

Ухвалою суду від 26 березня 2021 року поновлено провадження у даній справі.

Від відповідачів відзивів на позовну заяву до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та має право на пільги, передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Управлінням соціального захисту населення Сокальської районної державної адміністрації виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2015 році в сумі 875 грн., у 2016 році - 920 грн., у 2017 році - 1200 грн.

Управлінням соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2018 році в сумі 1265 грн., у 2019 році - 1295 грн., у 2020 році - 1390 грн.

У жовтні 2020 року позивач, вважаючи, що протягом 2015-2020 рр. виплата до 5 травня разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, здійснена у зменшеному розмірі, ніж це передбачено Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту звернувся до відповідачів із заявами, у яких просив провести перерахунок та виплатити йому невиплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2015-2020 рр.

Відповідачі листами № 1565-08 від 23.10.2020 та № 02-05-1/398 від 16.10.2020 повідомили позивача про те, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня проводилася згідно постанов Кабінету Міністрів України від 31.03.2015№ 147, від 02.03.2016 № 141, від 05.04.2017 № 223, від 14.03.2018 № 170, від 20.03.2019 № 2327, від 19.02.2020 № 112 щодо виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань . Відтак, підстави для перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2015-2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відсутні.

Не погодившись із правомірністю визначення відповідачами належного до виплати розміру соціальної виплати, позивач звернувся до суду з позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 12 вказаного Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV "Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 вищезгаданого Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Надалі Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і ;Про жертви нацистських переслідувань".

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №112) встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (надалі також - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (надалі також - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (надалі також - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України вказав у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п`ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено в 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190 гривень.

Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390 гривень не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі. Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800 гривень.

При розгляді даної адміністративної справи суд ураховує правові висновки, викладені Верховним Судом в рішенні від 29 вересня 2020 року у справі №440/2722/20, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020, в якому зазначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Оскільки правовідносини зразкової та цієї справи регулюються одними й тими ж нормами права, та мають подібний предмет, дана справа є типовою, тому суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, що передбачено ч. 3 ст. 291 КАС України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо недоотриманих позивачем коштів у 2020 році є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році була здійснена на підставі закону.

Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про перерахунок цієї грошової допомоги за період з 2015 року по 2019 рік (включно), оскільки, як зазначалося вище, лише з 27 лютого 2020 року положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , такий відповідно до ст.139 КАС України, стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5-го травня у 2020 році у зменшеному розмірі.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Мостиської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул.Грушевського, 5, м.Мостиська, Львівська область, 81300 ЄДРПОУ 25253222) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна