Рішення

від 26.03.2021 по справі 480/195/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року Справа № 480/195/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/195/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Сумській обл.) про:

- визнання протиправним та скасування наказу "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 11.12.2020 №18-36256/16-20-СГ,

- зобов`язання відповідача надати дозвіл,

В С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача.

Підставою для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 визначив порушення своїх прав на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою внаслідок неправомірної, на його думку, відмови відповідача у наданні такого дозволу.

На переконання позивача, з огляду на приписи статей 118, 122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов`язано було надати дозвіл або мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Втім, наказом від 11.12.2020 №18-36256/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги.

ІІ. Заперечення відповідача.

Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зазначило, що наказ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 від 11.12.2020 №18-36256/16-20-СГ є правомірним, оскільки наказом Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 28.10.2020 №183-Т земельні ділянки відповідно до додатку включено в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах, в тому числі і земельна ділянка площею 5,000 га з кадастровим номером 5920983200:09:001:0291 в межах якої знаходиться земельна ділянка, яка планується до відведення.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватись у користування до завершення торгів.

Також, ГУ Держгеокадастру в Сумській області зауважило на тому, що вимога зобов`язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов`язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/195/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 04.03.2021, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

IV. Обставини справи.

ОСОБА_1 , 12.11.2020 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га, яка розташована за межами населеного пункту на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту та РНОКПП.

Наказом від 11 грудня 2020 року №18-36256/16-20-СГ (а.с.8) відповідач відмовив позивачу, посилаючись на те, що бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги.

V. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 ЗК України.

Так, частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 вказаної статті передбачено земельні ділянки, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

Організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналіз статті 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, то це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га, яка розташована за межами населеного пункту на території Дяківської сільської ради Буринського району Сумської області, однак отримав відмову.

Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 , повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України.

Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в наказі від 11.12.2020 №18-36256/16-20-СГ відповідач зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка входить до масиву, який включений до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги (а.с.8).

На підтвердження своєї позиції відповідачем надано наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.10.2020 № 183-Т, відповідно до якого земельна ділянка, на яку позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Отже, земельна ділянка площею 2 га, яку бажає отримати позивач у власність, входить до складу земельної ділянки площею 5,000 га, яка сформована та має єдиний кадастровий номер (кадастровий номер 5920983200:09:001:0291).

На момент звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області наказу з цього питання, земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.10.2019 № 183-Т "Про внесення змін до додатку 1 наказу "Про визначення переліку земельних ділянок" від 09.04.2014 №23, була включена до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Вказане в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права, сформований і в постановах Верхового Суду від 02.10.2018 у справі № 806/3708/15, від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частин першої - п`ятої ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За приписами ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 10 ст. 55 Закону України Про землеустрій технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).

Згідно з ст. 1 Закону України Про землеустрій проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з Земельним кодексом України способами формування земельної ділянки, є: у порядку відведення земельної ділянки із земель комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок) та шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель такі земельні ділянки можуть надаватися у користування (оренду) для сільськогосподарського використання на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за умови відповідності площі та лінійних розмірів земельних ділянок, параметрам визначених за результатами інвентаризації. У випадку невідповідності цих розмірів та площ необхідно здійснити роботи по виготовленню документації із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки.

Тобто вказані обставини є окремою самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм права сформований і в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №823/1179/17, від 03.10.2019 у справі №823/1172/17, від 25.11.2019 у справі №823/1178/17, від 26.11.2019 у справі №№823/1180/17, від 12.03.2020 у справі №815/4257/16 і суд не вбачає підстав для відступу від них.

Суд також зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 30.12.2020 №51-ОТГ передано Буринській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3004,7192 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Буринської об`єднаної територіальної громади Конотопського району (Буринського району) Сумської області.

Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 30.12.2020, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до наказу від 30.12.2020 №51-ОТГ, передало із державної власності, а Буринська міська рада Конотопського району (Буринського району) Сумської області прийняла у комунальну власність Буринської об`єднаної територіальної громади Конотопського району (Буринського району) Сумської області земельну ділянки згідно з додатком, зокрема, земельну ділянку кадастровий номер 5920983200:09:001:0291, в межах якої позивач мав намір отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га.

Отже, на час розгляду справи Головне управління Держгеокадастру не є розпорядником спірної земельної ділянки, у зв`язку з передачею її в комунальну власність Буринській міській раді Конотопського району (Буринського району) Сумської області.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що наказ від 11.12.2020 №18-36256/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, є протиправним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик