Рішення

від 23.03.2021 по справі 500/3306/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3306/20

23 березня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи адміністративну справу за позовом Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрія Борисовича, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/03/01/-20,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрія Борисовича (надалі, відповідач - 2), Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі, відповідач - 3), в якому просила, з урахуванням уточнень, визнати протиправними дії державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрія Борисовича з організації і проведення державного контролю (перевірки) щодо виконання Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України припису від 26.05.2020 №334-К/0132Пр/03/01/-20, визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/0301/-20.

Позов обґрунтований тим, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства відповідачем безпідставно зроблено висновок про те, що земельні ділянки, надані у постійне користування позивачу для дослідних та навчальних цілей, використовуються не за цільовим призначенням, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач вважає, що дані підвиди використання земель знаходяться в межах однієї категорії земель, а відтак нецільове використання земель за вказаних обставин є неможливим. При цьому, на думку представника позивача, сама перевірка проведена з порушенням норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Просить врахувати, що відповідачами не надано доказів правомірності проведення такої перевірки, оскільки припис від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20 оскаржено до суду та скасовано в судовому порядку як протиправний. За таких мотивів, позивач вважає, що оскаржуваний в даній справі припис від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/0301/-20 прийнятий стосовно невиконання припису від 26.05.2020 №334-К/0132Пр/03/01/-20, є протиправним та підлягає скасуванню, як і дії відповідача - та відповідач - 2 стосовно виконання припису від 26.05.2020 №334-К/0132Пр/03/01/-20, у зв`язку із чим просив задовольнити даний позов.

Ухвалою суду від 05.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 01.12.2020 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив наступне. Вважає, що захід державного контролю за використанням та охороною земель стосовно об`єкта перевірки (земель) на території Хоростківської міської ради Гусятинського району, які надані на праві постійного користування Тернопільській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України проведений з дотриманням вимог Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , ст.ст. 92, 95, 96, 144, 187, 188 Земельного кодексу України. Зазначив, що за наслідками перевірки встановлено порушення землекористувачем ст. 95, пункту а) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України - використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності не за цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей, а з метою виробництва сільськогосподарської продукції (товарне сільськогосподарське виробництво) шляхом укладення Договору підряду. Вказав, що матеріали перевірки доводять встановлений факт. Вказав, що з метою здійснення контролю за виконанням припису від 26.05.2020, Головним управлінням видано наказ від 17.09.2020 № 905-ДК про здійснення державного заходу нагляду за дотриманням земельного законодавства. Зазначив, що перевіркою встановлено, що вимоги припису у встановлені терміни не виконано, та складено повторний припис від 21.09.2020 №905- ДК/0484Пр/03/01/-20. Просить врахувати, що відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель затвердженого наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 01.11.2010 за №1011/18306, землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідають КЦПВЗ секція А.01.01, а землі для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства відносяться до КЦПВЗ секція А.01.10.

01.12.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2020 о 09:30 год.

14.12.2020 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення в якості співвідповідача Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, оголошено перерву до 13.01.2021 о 11:00 год.

13.01.2020 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2021 о 12:00 год. Також Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру продовжено процесуальний строк для подання відзиву до 26.01.2021.

У встановлений судом строк представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Вважає, що в даному адміністративному позові відсутні вимоги до Держгеокадастру, як центрального органу виконавчої влади. Тому, на думку представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, участь в даному процесі безпідставна та створює додаткове навантаження на реалізацію завдань, функцій та повноважень державного органу.

Ухвалою суду від 27.01.2021 відмовлено у задоволенні заяви представника Державного служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.02.2021 розгляд справи відкладено до 02.03.2021 о 11:00 год.

02.03.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 23.03.2021 о 12:00 год.

23.03.2021 позивач та його представник у відкрите судове засідання не прибули, представник позивача подав письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стосовно позовних вимог заперечують в повному обсязі.

Представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розглядати дану справу без їхньої участі, при прийнятті рішення просять враховувати позицію Держгеокадастру щодо предмету спору, викладену у відзиві від 25.01.2021.

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205, частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що Тернопільська дослідна станція Поділля зареєстрована з 21.04.1999 року як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.В постійному користуванні дослідної станції перебувають земельні ділянки державної власності, що наданні для дослідних та навчальних цілей, підтвердженням чого є витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

02.01.2020 Тернопільська дослідна станція Поділля (замовник) та ТзОВ ,,Поділля Агро Транс» (підрядник) уклали договір підряду №02/01/20, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов`язується надати комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях замовника, а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника згідно умов цього Договору. Перелік робіт наведений у Додатку № 1 від 02 січня 2020 року до цього Договору до яких віднесено: чизелювання, оранку, культивацію трактором, внесення сухих мінеральних добрив, посівний комплекс з сівалкою, внесення гербіцидів, внесення фігуцидів та мікродобрив, внесення інсектицидів, боронування, збирання врожаю комбайном.

20.04.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшов лист СВ Гусятинського ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області від 15.04.2020 № 3815/104/03-2020, яким повідомлено, що в рамках досудового розслідування за ознаками злочину передбаченого ст. 364 КК України щодо посадових осіб Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, серед іншого, виявлено факти укладення договорів контрактації сільськогосподарської продукції з ТОВ ,,Поділля Агро Транс» та залучення цього товариства на умовах договору підряду, що можуть свідчити про вчинення протиправних дій та зловживання посадовим становищем цими особами.

З метою здійснення заходу державного контролю Головне управління видало наказ від 15.05.2020 №334-ДК ,,Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» про проведення перевірки об`єкту (земель) на території Хоростківської міської ради Гусятинського району.

За наслідками перевірки державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Ю.Б. склав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки за № 334-ДК/0268/АП/09/01/-20 від 26.05.2020.

В акті перевірки зазначено, що земельні ділянки загальною площею 613,7516 га, рілля, державної власності, які були надані у постійне користування позивачу, та які знаходяться на території Хоростківської міської ради Гусятинського району, кадастрові номери: 6121611000:01:001:1047, 6121611000:01:001:1051, 6121611000:01:001:1050, 6121611000:01:001:1054, 6121611000:01:001:1053, 6121611000:01:001:1048, 6121611000:01:001:1052, 6121611000:01:001:1055, 6121611000:01:001:1060, 6121611000:01:001:1046 використовуються не за цільовим призначенням, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням статей 92 та 95 Земельного кодексу України.

Такі висновки державного інспектора базуються на укладеному між позивачем та ТОВ ,,Поділля Агро Транс» договору підряду для надання послуг та виконання робіт за №02/01/20 від 02.01.2020, який має ознаки удаваного правочину, оскільки сторони фактично уклали договір оренди.

На підставі висновків акту перевірки державний інспектор Ропій Ю.Б. вніс директору Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України Ящук Т.С. припис за № 334-ДК/0132ПР/03/01/-20 від 26 травня 2020 року про усунення (припинення дії Договору підряду №02/01/20 (надання послуг, виконання робіт) від 02.01.2020) порушення статті 92 та статті 95 Земельного кодексу України при обробітку земельних ділянок загальною площею 613,7516 га на території Хоростківської міської ради Гусятинського району, кадастрові номери: 6121611000:01:001:1047, 6121611000:01:001:1051, 6121611000:01:001:1050, 6121611000:01:001:1054, 6121611000:01:001:1053, 6121611000:01:001:1048, 6121611000:01:001:1052, 6121611000:01:001:1055, 6121611000:01:001:1060, 6121611000:01:001:1046.

Після цього Головним управлінням видано Наказ від 17.09.2020 №905-ДК про здійснення державного нагляду за дотриманням земельного законодавства щодо виконання припису Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

При перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки виконання припису від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20 встановлено, що вимоги припису у встановлені терміни не виконано, та складено повторний припис від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/03/01/-20.

Вважаючи дії Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області протиправними та не погоджуючись з приписом від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/03/01/-20, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 5 Закону України ,,Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (далі - Закон № 963-IV) передбачено, що органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області наділене повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

У відповідності до приписів ст. 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Згідно статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; - розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; - проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону № 963-IV передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що підставою для винесення оскаржуваного припису стало невиконання позивачем вимог припису від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20, щодо порушення позивачем вимог статей 92 та 95 Земельного кодексу України, а саме: нецільове використання земель державної власності.

Так, статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина1).

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (пункт ,,а» частини 2).

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України ,,Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (частина 3).

Відповідно до пункту ,,а» частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

Згідно з пунктом ,,а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Крім цього, як вбачається з автоматизованої системи "Єдиний державний реєстр судових рішень", рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №500/1443/20 визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20.

Вказане рішення залишене без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021.

Частиною четвертою ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний в даній справі припис підлягає скасуванню, оскільки винесений на підставі невиконання припису Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.05.2020 №334-ДК/0132Пр/03/01/-20, який скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили, в адміністративній справі №500/1443/20.

Водночас, позовна вимога про визнання протиправними дій державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрія Борисовича з організації і проведення державного контролю (перевірки) щодо виконання Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України припису від 26.05.2020 №334-К/0132Пр/03/01/-20 не підлягає до задоволення, оскільки у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів Головного управління Держгеокадастру.

З аналізу правових норм Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України №963, визначається іншими нормативно-правовими актами.

Водночас, суд зазначає, що особливості та обмеження перевірок визначені у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише до застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Такі правові висновки стосовно відмінностей сфери застосування законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та "Про державний контроль за використанням та охороною земель" при проведенні перевірки суб`єктів господарювання та перевірки об`єкту (земель) Держгеокадастром та його територіальними органами, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 819/5/18, від 13.09.2019 у справі № 826/11708/17, від 17.09.2019 у справі №806/1723/18.

За змістом частин першої та другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в порядку, передбаченому частиною третьої ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, позивач подав заяву, в якій просив прийняти докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, що надавалась позивачу в сумі 13500,00 грн.

Так, частиною першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17).

Частиною першою ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №1.380.2019.001036.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №500/3306/20 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відтак, враховуючи наведені норми КАС України та зважаючи на наявність судових рішень у справах з подібним предметом спору, суд відносить дану справу до категорії незначної складності. Позивачем не надано доказів на підтвердження значення справи, впливу вирішення справи на його репутацію або публічного інтересу до справи.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд зазначає наступне.

Між адвокатом ОСОБА_1 та Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України укладено Договір про правничу (правову) допомогу №ТДС/20-09 від 25.09.2020,

Крім цього, на підтвердження наданої правової допомоги представником позивача додано до матеріалів справи Додаток №1 до Договору про правничу (правову) допомогу №ТДС/20-09 від 25.09.2020, Акт №1 здачі-приймання наданих послуг від 19.10.2020,

Враховуючи вищенаведені докази, участь представника позивача у судових засіданнях 01.12.2020, 14.12.2020, 13.01.2021, 02.03.2021, суд дійшов висновку, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 5000,00 грн, так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрія Борисовича, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/03/01/-20 - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 21.09.2020 №905-ДК/0484Пр/03/01/-20.

3.У задоволенні решти позовних вимог - відмовити

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. сплачений у відповідності до платіжного доручення №281 від 19.10.2020 на суму 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23 березня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ 04766584);

відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження:вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ: 39766192);

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Ропій Юрій Борисович (місцезнаходження: вул. Суходільська, 7,смт. Гусятин,Тернопільська область,48200);

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (м.Київ, вулиця Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771).

Головуюча суддя Дерех Н.В.