Постанова

від 18.05.2010 по справі 10/493/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.05.10 Спра ва №10/493/09

Колегія суддів Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Крич маржевський В.А. , Шевченко Т. М .

при секретарі Акімовій Т.М.

В присутності предст авників сторін: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № ВМК 393394 від 13.11.09 р., від відповідача - Розум Е.В., довіреність ві д 11.01.10 р., Носик В.О., довірені сть від 30.01.09 р.

Розглянувши в судовому зас іданні матеріали апеляційно ї скарги Приватного підприєм ця ОСОБА_4 на рішення госп одарського суду Запорізької області від 25.02.2010 р. по справі № 1 0/493/09

за позовом Прив атного підприємця ОСОБА_4 , м. Дніпропетровськ (скорочен о ПП ОСОБА_4);

до відповідача: Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «База відпочинку «Лаг уна», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Б В «Лагуна»);

про встановлення зем ельного сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Зап орізького апеляційного госп одарського суду № 1196 від 18.05.2008 р. с праву № 10/493/09 передано для розгл яду колегії у складі: Хутор ного В.М., Кричмаржевськог о В.А., Шевченко Т.М., якою справа прийнята до розгляду.

Рішенням господарського с уду Запорізької області від 25.02.2010 р. по справі № 10/493/09 (суддя Але йникова Т.Г.) у задоволенні поз ову відмовлено.

Рішення господарського су ду мотивовано тим, що позов є н еобґрунтованим, оскільки з ч асу отримання землі, тобто вж е більше року, позивач здійсн ював на цій ділянці комерцій ну діяльність, проводив буді вельні роботи, і при цьому він цілком обходився без викори стання ділянки відповідача. Потреби позивача можуть бути задоволені і вже тривалий ча с задовольняються іншим спос обом, без встановлення серві туту. Згідно наданого позива чем плану, земельні ділянки с торін розділені загальним пр оходом (від Г до А), шириною 10 ме трів, землі якого належать те риторіальній громаді. Таким чином, земельна ділянка пози вача має вихід до земель зага льного користування і відпов ідач не є суміжним з позиваче м землекористувачем, що свід чить про безпідставність вим ог позовної заяви. Крім того, с удом значено, що встановленн я сервітуту у цій справі пере шкоджатиме використанню за ц ільовим призначенням земель ної ділянки, належної відпов ідачу, такий сервітут є дуже о бтяжливим для нього.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПП ОС ОБА_4, позивач у справі, зверн увся з апеляційною скаргою д о Запорізького апеляційного господарського суду, посила ючись на те, що він має право в имагати встановлення земель ного сервітуту. Заявник скар ги вважає, що судом неповно вс тановлено обставини справи, не залучено до участі у справ і третьою особою - Кирилівс ьку селищну раду. Відповідач ем не доведено належним чино м можливість позивача корист уватися орендованою ним земе льною ділянкою будь-яким інш им способом, ніж встановленн я спірного сервітуту.

Представник ПП ОСОБА_4 в судовому засіданні підтрима в вимоги, викладені в апеляці йній скарзі, просить їх задов ольнити, а рішення господарс ького суду Запорізької облас ті скасувати.

ТОВ «БВ «Лагуна», відповіда ч по справі, у поданому відзив і на апеляційну скаргу вказу є на законність та обґрунтов аність, прийнятого по справі судового рішення, просить йо го залишити без змін. Предста вники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної ска рги

За клопотанням предс тавників сторін, судовий про цес здійснювався без фіксаці ї технічними засобами, за їх з годою у судовому засіданні 18.0 5.2010 р. оголошено лише вступну т а резолютивну частини постан ови.

Відповідно до ст. 99 ГПК Украї ни, апеляційний господарськи й суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, корис тується правами наданими суд у першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апе ляційний господарський суд н е зв' язаний доводами апеляц ійної скарги і перевіряє зак онність і обґрунтованість рі шення місцевого господарськ ого суду у повному обсязі.

Сутність спору:

31 травня 2007 року ПП ОСОБА_4 (орендар) та Кирилівською сел ищною радою Якимівського рай ону Запорізької області (оре ндодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, за гальною площею 0,1396 га, що розта шована по АДРЕСА_1, кадаст ровий номер: 2320355400:11:001:0323, строком н а 49 років, для розміщення буди нку для відпочинку.

Договір оренди земельної д ілянки від 31.05.07. р., у відповідно сті до діючого законодавства , зареєстрований у Якимівськ ому районному відділі Запорі зької регіональної філії Дер жавного підприємства «Центр державного земельного кадас тру» 6 червня 2007 року за № 040726400190.

За поясненнями позивача, дл я здійснення господарської д іяльності на орендованій зем ельній ділянці, підтримання належного санітарного стану та протипожежної безпеки, ви никла потреба в організації проходу та проїзду до орендо ваної земельної ділянки чере з земельну ділянку, на якій ро зташована база відпочинку «Л агуна».

Згідно умов договору купів лі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського п ризначення від 27.01.05 р., Кирилівс ька селищна рада (продавець) п ередає за плату, а Дочірнє під приємство «База відпочинку « Лагуна» Закритого акціонерн ого товариства «Торговий буд инок» (покупець) приймає у вла сність і оплачує земельну ді лянку, розташовану за адресо ю: смт. Кирилівка Якимівськог о району Запорізької області , коса Федотова, загальною площею 12200 кв. м., кадастровий но мер: 2320355400:11:001:0049.

Щодо території вказаної зе мельної ділянки позивач вима гає встановлення сервітуту.

Відповідно до положень ста туту ТОВ «БВ «Лагуна», що заре єстровано державним реєстра тором 04.07.07 р., ТОВ «БВ «Лагуна» с творено в результаті реорган ізації шляхом перетворення Д очірнього підприємства «Баз а відпочинку «Лагуна» Закрит ого акціонерного товариства «Торговий будинок» і є право наступником останнього.

16 вересня 2009 року позивач зве рнувся із письмовою заявою д о відповідача, в якій виклав п ропозицію укласти договір зе мельного сервітуту на прохід та проїзд через територію ба зи відпочинку «Лагуна» до ор ендованої позивачем земельн ої ділянки, однак в цьому відп овідач позивачеві відмовив.

ПП ОСОБА_4 вважає відмов у відповідача необґрунтован ою, оскільки за його доводами по території бази відпочинк у «Лагуна» проходить дорога, яку можливо використовувати для проїзду та проходу до оре ндованої позивачем земельно ї ділянки, що не буде створюва ти для відповідача ніяких не зручностей, та просить встан овити сервітут в судовому по рядку.

Колегія суддів, проаналізу вавши на підставі фактичних обставин справи застосуванн я норм матеріального та проц есуального права при винесен ні оскаржуваного рішення, зн аходить апеляційну скаргу та кою, що не підлягає задоволен ню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земель ного кодексу України, право з емельного сервітуту - це прав о власника або землекористув ача земельної ділянки на обм ежене платне або безоплатне користування чужою земельно ю ділянкою (ділянками).

Згідно ч. 1 ст. 401 ЦК України, пр аво користування чужим майно м (сервітут) може бути встанов лене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (зе мельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задово лення потреб інших осіб, які н е можуть бути задоволені інш им способом.

Статтею 402 ЦК України визнач ено порядок встановлення сер вітуту. Сервітут може бути вс тановлений договором, законо м, заповітом або рішенням суд у. Земельний сервітут може бу ти встановлений договором мі ж особою, яка вимагає його вст ановлення, та власником (воло дільцем) земельної ділянки. Д оговір про встановлення земе льного сервітуту підлягає де ржавній реєстрації в порядку , встановленому для державно ї реєстрації прав на нерухом е майно. У разі недосягнення д омовленості про встановленн я сервітуту та про його умови спір вирішується судом за по зовом особи, яка вимагає вста новлення сервітуту.

Згідно статті 404 ЦК України, п раво користування чужою земе льною ділянкою або іншим нер ухомим майном полягає у можл ивості проходу, проїзду чере з чужу земельну ділянку, прок ладання та експлуатації ліні й електропередачі, зв'язку і т рубопроводів, забезпечення в одопостачання, меліорації то що.

Позивачем обрано наступни й вид сервітуту, що підлягає в становленню судом: право про ходу, та проїзду по наявному ш ляху через територію земельн ої ділянки відповідача, на як ій розташована баз відпочинк у «Лагуна».

ПП ОСОБА_4 у позовній зая ві обґрунтовує необхідність встановлення сервітуту тими обставинами, що для здійснен ня господарської діяльності на орендованій земельній ді лянці, підтримання належного санітарного стану та протип ожежної безпеки, виникла пот реба в організації проходу т а проїзду до орендованої зем ельної ділянки через земельн у ділянку, на якій розташован а база відпочинку «Лагуна».

При цьому позивач вка зує, що орендована позивачем земельна ділянка знаходитьс я за територією бази відпочи нку «Лагуна» та граничить з н ею, тому інших можливостей пр ойти та проїхати на орендова ну земельну ділянку, крім, як ч ерез територію бази відпочин ку «Лагуна», не має.

Вказані доводи колегія суд дів вважає безпідставними.

Найголовнішою передумовою для встановлення сервітуту Закон визначає неможливість задоволення потреб особи в і накший спосіб, аніж користув ання чужим майном - в даному випадку земельною ділянкою.

Відповідно до кадастровог о плану коси Федотової, пі дготовленого Якимівською ра йонною державною адміністра цією, від ділянки позивача ма ється загальний проїзд у ста дії облаштування, який поєдн ує земельні ділянки ОСОБА_4 та інших суб' єктів господ арювання з автошляхом смт. Ки рилівка - с. Степок, що свідчи ть про можливість задоволенн я потреб позивача щодо прохо ду та проїзду іншим способом .

Колегією суддів було дослі джено додатки до договору ор енди земельної ділянки від 31.0 5.07. р., додатки до договору купі влі-продажу земельної ділянк и несільськогосподарського призначення від 27.01.05 р., ситуаці йний план (викопіювання) з опо рного плану розміщення оздор овчих закладів та інших об' єктів сервісу та торгівлі на Косі Федотова, підготовл ений Кирилівською селищною р адою, враховано пояснення пр едставників сторін, за якими земельні ділянки сторін роз ділені загальним проходом, щ о знаходиться на землях Кири лівської селищної ради.

Виходячи з наведеного, суд д ійшов висновку про необґрунт ованість доводів позивача ст осовно відсутності доступу д о його земельної ділянки, нем ожливості її використання, б ез встановлення сервітуту.

Позивач не позбавлений мож ливості потрапляти на орендо вану ним земельну ділянку з а втошляху смт. Кирилівка - с. С тепок.

Крім того, позивачем не нада но доказів наявності на тери торії земельної ділянки відп овідача дороги, як комплексу інженерних споруд, призначе ного для безпечного руху тра нспортних засобів (ст. 1 Закону України «Про автомобільні д ороги»), вказане підтверджує ться витягом з технічного па спорту на будівлі та споруди бази відпочинку «Лагуна».

Згідно ч. 4 ст. 98 ЗК України, зем ельний сервітут здійснюєтьс я способом, найменш обтяжлив им для власника земельної ді лянки, щодо якої він встановл ений.

Мета використання земельн ої ділянки, належної відпові дачу - розташування бази відп очинку. Встановлення сервіту ту з правом проїзду транспор ту позивача, проходу третіх о сіб, перешкоджатиме використ анню за цільовим призначення м земельної ділянки відповід ача. Господарський суд першо ї інстанції дійшов вірного в исновку, що такий сервітут бу де дуже обтяжливим для відпо відача.

Проїзд по території бази ві дпочинку транспорту може нес ти загрозу життю та здоров'ю в ідпочиваючих.

Також слід звернути увагу н а наступне.

Частиною 1 статті 403 ЦК Україн и передбачено, що сервітут ви значає обсяг прав щодо корис тування особою чужим майном, вказаний обсяг становить зм іст сервітуту.

Заявлені позовні вимоги не містять змісту сервітуту.

В позовній заяві не визначе но обсяг правомочностей пози вача щодо користування чужим майном (проїзд транспорту ли ше позивача або і транспорту його контрагентів, час проїз ду, межі використання ділянк и відповідача, осіб, що мають п раво проходу, розмір плати за сервітут, тощо).

Таким чином, місцевим госпо дарським судом правильно від мовлено у задоволенні позовн их вимог, висновки суду першо ї інстанції не спростовано з аявником апеляційної скарги .

Щодо залучення Кирилівськ ої селищної ради в якості тре тьої особи, колегія судді вва жає, що для цього підстави від сутні.

Якщо позивач вважає, що його права порушені вказаним орг аном місцевого самоврядуван ня, він не позбавлений права з вернутися за судовим захисто м, обравши такого відповідач а.

На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 101 - 105 Господарськ ого процесуального кодексу У країни , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну ска ргу Приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задово лення, рішення господарськог о суду Запорізької області в ід 25.02.2010 р. по справі № 10/493/09 - без з мін.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

судді Хуторной В.М.

Кричмаржевський В.А. Шевченко Т. М.