Постанова

від 26.03.2021 по справі 560/5708/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5708/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

26 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 30.11.2020) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Мідас-ПТА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Мідас-ПТА" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкової накладної/РК в єдиному реєстрі податкової накладної №1763243/36404494 від 24.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості, щодо реєстрації податкової накладної Фермерського господарства Мідас-ПТА датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме: податкову накладну №3 від 08.05.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на етапі прийняття спірного рішення комісією ГУ ДПС аналізувалися документи, надані позивачем разом із повідомленням, на предмет їх достатності для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної №3 від 08.05.2020. Таблицю даних платника, яка подана 20.03.2020 не було враховано (рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 24.03.2020 №1497517/36404494), а наступну таблицю даних платника платником подано лише після направлення на реєстрацію податкової накладної №3, квитанції про зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних містять усю необхідну та визначену Порядком №1165 інформацію. Зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020, прийняття рішення про відмову в її реєстрації відбувалось у повній відповідності до встановлених законодавством України правових норм, у межах наданих податковим органам повноважень, а тому рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1763243/36404494 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 є законним та не підлягає скасуванню.

Зауважив, що судом першої інстанції безпідставно враховано висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, адже такі висновки зроблені на підставі аналізу законодавства, яке втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин.

Також відповідач стверджує про необґрунтованість висновків суду у частині визначення розміру витрат на правову допомогу, адже вартість таких послуг є очевидно завищеною, а оплати здійснена не адвокату, а фізичній особі-підприємцю.

Позивач та Державна податкова служба України не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Тандем-2002" (Покупець) та ФГ «Мідас-ПТА» (Постачальник) укладено Договір поставки №1948 ДС від 06.05.2020, згідно умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві сою (товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором. Загальна кількість товару складає 40 тонн +/- 10%.

Відповідно до видаткової накладної №1 від 08.05.2020 ФГ «Мідас-ПТА» поставлено ТОВ "Тандем-2002" сою у кількості 34,30 т, загальною вартістю 428784,30 грн, у тому числі ПДВ 71464,05 грн ПДВ.

Оплата за вказаний товар проведена у сумі 428784,30 грн проведена ТОВ "Тандем-2002" 14.05.2020, що підтверджується платіжним дорученням №93262 від 14.05.2020 та випискою з банківського рахунку ФГ «Мідас-ПТА» .

За фактом відвантаження товару згідно видаткової накладної №1 від 08.05.2020, ФГ «Мідас-ПТА» за правилом першої події складено податкову накладну №3 від 08.05.2020 на загальну суму 428784,30 грн, у тому числі ПДВ 71464,05 грн ПДВ.

29.05.2020 ФГ «Мідас-ПТА» направлено податкову накладну №3 від 08.05.2020 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанції №9120546858 від 29.05.2020 зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. У квитанції №9120546858 від 29.05.2020 зазначено наступне: "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладі Додатково повідомляємо: показник "D"-2.3467%, "Р"=0."

На виконання вказаної квитанції, ФГ «Мідас-ПТА» подано повідомлення №2 від 22.07.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, із наступними поясненнями: Фермерське господарство "Мідас-ПТА" створене 09 квітня 2009 року. №16561020000000450 основний вид діяльності господарства - вирощування зернових культур ( код згідно з КВЕД 01.11). Голова господарства - ОСОБА_1 , Посівні площі під урожай 2019 року складали 460 га. Зерно зберігається в зерноскладі площею 720 м.кв. Станом на 01.07.2020 року - 5 чоловік працюючих, місячний фонд заробітної плати становить - 30000 грн.

24.07.2020 Комісією ГУДПС в Хмельницькій області прийнято Рішення №1763243/36404494 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. Також зазначено: "Платником не надано повний пакет документів. А саме, відсутня картка по рах 361 за травень 2020, контрагент ТОВ "Тандем-2002" для встановлення дотримання платником вимог п. 187.1 ст 187 ПКУ. Відсутні пояснення та підтверджуючі документи на права власності або оренди складського приміщення за адресою с. Клопотівці Деражнянського р-ну. Згідно ТТН №1 від 08.05.2020 пункт навантаження с. Клопотівці Деражнянського р-ну Хмельницької області. Крім того, відсутній договір, укладений з перевізником Сидорук."

Позивав не погодився із рішенням №1763243/36404494 від 24.07.2020, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 відбулось із суттєвими порушеннями, а спірне рішення не відповідає вимогам чіткості та обґрунтованості. Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн, суд вважає обґрунтованими такі витрати лише в частині 1900 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Згідно пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 10,11 Порядку №1165 у зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 1 Додатку 3 до Порядку №1165 "Критерії ризиковості здійснення операцій" одним із таких критеріїв є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, щоб встановити відповідність господарської операції критерію, вказаному у пункті 1 Додатку 3 до Порядку №1165, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також контролюючий орган повинен навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Однак, у квитанції №9120546858 від 29.05.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наведене свідчить про необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної від 08.05.2020 №3 згідно квитанції №9120546858 від 29.05.2020.

Згідно з п. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд відзначає, що у квитанції №9120546858 від 29.05.2020 не вказано вимог щодо змісту пояснень та вичерпного переліку копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної від 08.05.2020 №3, що позбавило позивача можливості чітко виконати вимоги вказаної квитанції.

Встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення №1763243/36404494 від 24.07.2020 слугував висновок відповідача про ненадання позивачем копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Додатком 1 до Порядку №520 затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, згідно оскаржуваного рішення, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про неподання таких первинних документів.

Посилання у рішенні №1763243/36404494 від 24.07.2020 на те, що відсутня картка по рахунку 361 за травень 2020, контрагент ТОВ "Тандем-2002" для встановлення дотримання платником вимог п.187.1 ст.187 ПКУ, відсутні пояснення та підтверджуючі документи на права власності або оренди складського приміщення за адресою с. Клопотівці Деражнянського р-ну, згідно ТТН №1 від 08.05.2020 пункт навантаження с. Клопотівці Деражнянського р-ну Хмельницької області, відсутній договір, укладений з перевізником ОСОБА_2 , суд не розцінює як такі, що беззаперечно свідчать про відсутність підстав для реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020.

Так, відповідачем не обґрунтовано яким чином відсутність вказаних документів свідчить про відсутність підстав для реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020.

В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020.

Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов`язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

З урахуванням наведеного суд вважає посилання на неподання позивачем достатніх первинних документів для реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020, в обґрунтування прийняття рішення №1763243/36404494 від 24.07.2020, за умови необґрунтованості зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020 те невідповідності спірного рішення вимогам чіткості та обґрунтованості, свідчить про протиправність вказаного рішення.

Згідно положень частин третьої-четвертої 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 08.05.2020, шляхом прийняття спірного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 08.05.2020, датою її фактичного надходження.

Надаючи правову оцінку висновків суду першої інстанції та відповідних їм заперечень відповідача щодо розміру витрат позивача на правову допомогу, які необхідно стягнути з відповідачів, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 1 та 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно договору про надання юридичних послуг №02С від 19.08.2020 плата за надання юридичних послуг становить 6000 грн, які перераховані платіжним дорученням №237 від 26 серпня 2020 року.

В Розрахунку суми витрат на надання юридичних послуг, який є додатком до згаданого правочину, зокрема, визначено послуги, які не підтверджені доказами та яких не було, а саме: 1) "Поштові та канцелярські витрати" - 400 грн; 2) "Складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв)" - 500 грн; 3) "Складання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги)" - 1000 грн (2 год. х 500 грн) (складалась тільки позовна заява); 4) "Участь представника в судових засіданнях" - 1000 грн (розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін). Крім цього, суд критично оцінює послуги щодо зустрічі з клієнтом, надання усної консультації - 500 грн та "Гонорар адвоката у разу позитивного задоволення рішення" - 1000 грн, так як це є складовою частиною наданих юридичних послуг, які сторони узгодили, уклавши договір про надання юридичних послуг №02С від 19.08.2020.

Апеляційний суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:

- дана справа відноситься до справ незначної складності, наявна судова практика у такій категорії справ;

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- позов має немайновий характер;

- дана справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1900 грн, та відшкодування позивачу витрат на такі послуги: пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні" - 1100 грн; складання позовної заяви - 500 грн; складання відповіді на відзив - 500 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.