Постанова

від 25.03.2021 по справі 191/591/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/382/21 Справа № 191/591/20 Суддя у 1-й інстанції - Гречко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд"

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2020 року позивач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із Державним актом на право приватної власності на землю ІV-ДП № 124639 від 12.10.1999, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 13896, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 8,290 га з кадастровим номером 1224855300:01:002:0034, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю), без дати, зареєстрованим 04.08.2011 року за № 122480004000315 у відділі Держкомзему у Синельниківському районі, земельна ділянка була передана ним в оренду (акт прийому - передачі земельної ділянки без дати) відповідачу - ТОВ АГРО-ФІЛД строком на 49 років, тобто на максимальний строк, передбачений ЗУ Про оренду землі .

На теперішній час відповідач порушує істотні умови договору оренди земельної ділянки, які передбачені самими договором та ЗУ України Про оренду землі у зв`язку з чим договір має бути розірваним.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,290 га, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер №1224855300:01:002:0034, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який було укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО- ФІЛД та зареєстровано 04.08.2011 у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №122480004000315, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 31220755 від 15.04.2019 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД , розташованого за адресою: Дніпропетровська область Синельниківський район с.Старолозуватка вул.Фрунзе,19, код ЄДРПОУ 3691064, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Одним із доводів апеляційної скарги є аргументи про необізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції внаслідок неналежного повідомлення відповідача.

Апелянт зазначив, що не надавав суду першої інстанції жодної заяви про розгляд справи у його відсутності. Заява є підробленою та подана невстановленою особою (а.с.18).

На підтвердження даних обставин відповідачем надано суду апеляційної інстанції витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про факти вчинення відносно ТОВ "АГРО-ФІЛД" кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 4 ст. 358 КК України. (а.с.59).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини.

Частиною 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків національного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 24 Рішення ЄСПЛ у справі Надточій проти України та пункті 23 Рішення ЄСПЛ Гурепка проти України ( № 2) наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Право на публічний розгляд справи позбавлене сенсу, якщо сторона, яка бере участь у справі, не повідомляється про судовий розгляд з таким розрахунком, що особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд, у тому випадку, якщо особа вирішить скористатися своїм правом, передбаченим національним законодавством (пункт 21 Рішення ЄСПЛ у справі Яковлєв проти Російської Федерації ).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у цій справі порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутнє належне сповіщення відповідача про час, дату та місце слухання справи.

За ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями за адресою місця проживання особи чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та вручаються їм під розписку.

Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку по те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов`язковою (ч. 3 ст. 129 ЦПК України).

Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження (ч. 4 ст. 129 ЦПК України).

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (ч. 2 ст. 130 ЦПК України).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява N 14448/88, § 33).

Суд першої інстанції, не повідомивши, відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив його права на участь в судовому засіданні, надання доказів та пояснень щодо поданої заяви. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на наявні у справі матеріали та докази колегія судів вважає встановленим факт неналежного повідомлення відповідача судом першої інстанції про розгляд справи у відповідності до зазначених вимог ЦПК України. Суд першої інстанції помилково вважав належним повідомленням ним відповідача про відповідний судовий розгляд, що призвело до порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 12, 43, 263, 264 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України такі порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Отже, рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи нове судове рішення колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п ).

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.35 Закону України Про оренду землі спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-ДП № 124639 від 12.10.1999 ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 8,290 га з кадастровим номером 1224855300:01:002:0034, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04.08.2011 відділом Держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області в книзі реєстрації договорів оренди за №122480004000315, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 31220755 від 15.04.2019, був зареєстрований Договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ АГРО-ФІЛД .

Відповідно до ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму земельної ділянки регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, ЗУ Про оренду землі .

Згідно зі ст.13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ АГРО-ФІЛД , а саме п.3.1, договір укладено на строком на 49 років, починаючи з дня його реєстрації.

Згідно з п. 4.1, 4.3, 4.4 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2932,13 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

Пунктом 4.6 Договору оренди встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено та інших випадках, передбаечних законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 651 ЦК України та відповідно до Договору зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст. 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі: випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що положення законів, як регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17 (провадження 14-246цс19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18 (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт д частини першої статті 141 ЗК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року було витребувано у ОСОБА_1 відповідь Управління агропромислового розвитку Синельниківської РДА № 7 від 27.01.2020 року; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" належним чином завірені копії доказів: сплати за оренду земельної ділянки, загальною площею 8,290 га з кадастровим номером 1224855300:01:002:0034, яка розташована на території ради Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, згідно із договором оренди земельної ділянки (паю), без дати, зареєстрованим 04.08.2011 року за № 122480004000315 у відділі Держкомзему у Синельниківському районі, з 2016 року за кожний період окремо без урахування індексації, та з обов`язковим зазначенням виплат орендної плати в натуральній (кількість або частка продукції, одержуваної із земельної ділянки, якісні показники продукції, місце, умови, порядок, строки поставки) та та відробітковій формі (види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт).

Представником позивача була надана відповідь Управління агропромислового розвитку Синельниківської РДА № 7 від 27.01.2020 року, у якій зазначено, що на земельних ділянках сільськогосподарського призначення (земельних паях), які орендує ТОВ "Агро-Філд", у тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 1224855300:01:002:0034 протягом 2017-2019 років проводиться посів соняшника із застосуванням сильнодійних гербіцидів, чим порушуються вимоги постанови КМУ № 164 від 11.02.2010 року "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах", що спричиняє значне погіршення родючості земельних ділянок, та інших корисних можливостей землі.

Проте, позивачем не було надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного погіршення родючості землі належної позивачу.

Також, стороною позивача не заявлялось клопотань про проведення експертизи для підтвердження фактичного погіршення родючості землі.

Крім того, на виконання ухвали суду апеляційного суду, відповідачем були надані відомості за 2016-2019 роки щодо сплати орендної плати позивачу (а.с.106-110). Надані суду апеляційної інстанції відомості містять власноруч написані позивачем дати отримання орендної плати та його підписи, що підтверджено особисто позивачем в суді апеляційної інстанції, доказів отримання вказаних грошових коштів у інші дати та не у вказаному розмірі суду не надано.

Сторони зазначали, що розмір орендної плати становить 5 500 грн. та у врожайні роки орендодавцям сплачували орендну плату у більшому розмірі від 10 000 грн. до 20 000 грн., що також підтверджено наданими відомостями та не спростовано позивачем.

Колегія суддів враховує, що позивачем було отримано орендну плату за 2019 рік із затримкою (а.с.110), а саме у 2020 році, що підтверджено сторонами по справі.

Таким чином , сам по собі факт несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2019 рік не свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань (два та більше випадки) і не може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції було ухвалено за відсутності відповідача та за відсутності його належного сповіщення, у зв"язку з чим відповідач був позбавлений права подати докази у обгрунтування своїх заперечень, колегія приймає до уваги докази надані апелянтом до суду апеляційної інстанції у обгрунтування доводів апеляційної скарги, а саме відомості за 2016-2019 роки щодо сплати орендної плати позивачу (а.с.106-110) та вважає їх належними, оскільки вони узгоджуються з іншими матеріалами справи та поясненнями сторін.

Крім того, ч. 1, 12 ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Положеннями статей 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відсутність проекту землеустрою не входить до переліку підстав розірвання договору оренди, зазначених у ст. ст. 24, 25 ЗУ Про оренду землі .

Між тим, згідно п. 18 Перехідних положень Земельного Кодексу України вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12 лютого 2015 року № 191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено.

Отже, ненадання проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не є самостійною підставою для розірвання договору.

Пунктами 6.1, 6.2 договору встановлено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробки проекту її відведення, передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, який оформлюється не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору.

Тобто на орендаря не покладається обов`язку здійснити розробку проекту землеустрою, щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни, не встановлює порядку і строків вчинення відповідних дій.

Таким чином, доводи позивача про істотне порушення умов договору внаслідок не розроблення проекту землеустрою, щодо еколого-економічного обґрунтування сівозміни не можна вважати обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, факту істотних порушень з боку відповідача, які б були підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 8,290 га, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер №1224855300:01:002:0034, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який було укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО- ФІЛД та зареєстровано 04.08.2011 у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №122480004000315, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 31220755 від 15.04.2019 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" ОСОБА_2 у розмірі 1261,20 грн.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Філд" судовий збір у розмірі 1261,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко