Постанова

від 22.03.2021 по справі 915/888/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/888/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020

по справі №915/888/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЕД"</a>,

до Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах

про стягнення коштів у загальній сумі 1361599 грн. 35 коп. за договорами поставки від 08.02.2019 № 08/02/2019-1, від 08.02.2019 № 08/02/2019-2, від 08.02.2019 № 08/02/2019-4, від 08.02.2019 № 08/02/2019-5,

(суддя першої інстанції: Коваль С.М., дата та місце ухвалення рішення: 16.12.2020, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 22)

В червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНЕД"</a> (далі - ТОВ СОНЕД ) пред`явлено позов до Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах, з вимогою про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1361599 грн. 35 коп., з яких: 1124626 грн. 13 коп. -основний борг; 183175 грн. 40 коп. пені; 32444 грн. 70 коп. - 3% річних; 21353 грн. 12 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ СОНЕД зазначає про неналежне виконання відповідачем по організації харчування у навчальних закладах грошового зобов`язання за укладеними між сторонами договорами поставки від 08.02.2019 №08/02/2019-1 (далі-договір-1), від 08.02.2019 №08/02/2019-2 (далі-договір-2), від 08.02.2019 № 08/02/2019-4 (далі-договір-4), від 08.02.2019 № 08/02/2019-5 (далі-договір-5), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, унаслідок чого утворився основний борг, на який у відповідні періоди прострочень позивачем здійснено нарахування, 3 % річних та індексу інфляції, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також нарахована пеня.

Крім того, позивач просив стягнути грошові кошти на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 позов ТОВ "Сонед" задоволено частково, стягнуто з комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сонед"</a> грошові кошти в сумі 1178423 грн. 95 коп., із яких: 1124626 грн. 13 коп. - основний борг; 32444 грн. 70 коп. - 3% річних; 21353 грн. 12 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 17676 грн. 37 коп., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по даній справі скасувати та прийняти нове, яким зупинити провадження у справі до винесення рішення Заводським районним судом м.Миколаєва по кримінальному провадженню №1-кп/487/544/20.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що в порушення умов договору №08/02/2019-4 ТОВ СОНЕД поставлено, а КВП в порушення пункту 4.4. Інструкції №298/227 прийнято товар Масло вершкове без надання документів про його безпечність і якість на загальну суму 2020433,4 грн., з яких оплачено 160000 грн. Вказане є порушенням пункту 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Крім того, апелянт зазначає, що перевіркою виконання вимог пункту 4.2 розділу IV, 5.2, 5.8 розділу V договору встановлено, що до накладних на отримання товару сиру кисломолочного будь-які документи про якість відсутні. Так, в порушення умов пункту 4.2, 5.2 договору №08/02/2019-4 ТОВ СОНЕД поставлено, а КВП прийнято в порушення пункту 4.4 Інструкції №298/227 прийнято та оплачено товар без надання документів про його безпечність і якість на загальну суму 94659,44 грн.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, безпідставної відмови суду в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі до винесення рішення Заводським районним судом м.Миколаєва по кримінальному провадженню №1-кп/487/544/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по справі №915/888/20, призначено розгляд справи №915/888/20 на: 22.03.2021 року об 11-00 год.

22.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ СОНЕД заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає про її безпідставність, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2018 Комунальним виробничим підприємством по організації харчування у навчальних закладах було виграно тендер з послуг їдалень (послуги з організації харчування в навчальних закладах) та укладено договір про закупівлю № 6-2 від 22 грудня 2018 з Управлінням освіти Миколаївської міської ради на загальну суму 84 439 167.55 грн. (номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель: UА-2018-10-16-002053-b).

На виконання умов вказаного договору між Комунальним підприємством та ТОВ "СОНЕД" було укладено:

- договір поставки № 08/02/2019-1 від 08.02.2019 (надалі - Договір 1);

- договір поставки № 08/02/2019-2 від 08.02.2019 (надалі - Договір 2);

- договір поставки № 08/02/2019-4 від 08.02.2019 (надалі -Договір 4);

- договір поставки № 08/02/2019-5 від 08.02.2019 (надалі - Договір 5);

Згідно умов вказаних договорів поставки ТОВ "СОНЕД" зобов`язалося передати у власність Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах продукти харчування (Товар) найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначалися Сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даних Договорів, а Комунальне підприємство зобов`язалося прийняти Товар та своєчасно оплачувати його на умовах, які вказані в даних Договорах (п.п. 1.1.; 2.3. Договорів 1,2,4,5).

Відповідно до п.п. 2.1. Договорів 1, 2, 4, 5 кількість, асортимент, ціна конкретної партії, вказаної у відповідній заявці Покупця, й одиниці виміру Товару, що постачається, зазначаються Постачальником у накладних, що є невід 'ємними частинами Договору.

Пукнтами 3.1. Договорів 1, 2, 4, 5 передбачено, що Покупець сплачує вартість Товару безготівково, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 банківських днів, за наявності відповідного фінансування, з дати отримання відповідної партії (партій) Товару по накладній (накладних). У разі затримки фінансування розрахунок за поставлений Товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання Покупцем від Замовників його послуг належного фінансування.

12 березня 2020 року, після виконання договору про закупівлю № 6-2 від 22 грудня 2018 був складений звіт про виконання договору про закупівлю № 6-2 від 22 грудня 2018 від 12 березня 2020, за яким загальна сума оплати за договором склала 84 439 167,55 грн.

Таким чином, про наявність у КВП відповідного фінансування свідчить саме звіт про виконання договору про закупівлю № 6-2 від 22 грудня 2018 від 12 березня 2020.

Відповідно до п.п. 3.3. Договорів 1, 2, 4, 5 для узгодження розрахунків та уникнення розбіжностей Сторони можуть складати акти звірки розрахунків, для чого, у разі необхідності. Представник Постачальника повинен прибути у призначений час до бухгалтерії Покупця. за місцем його знаходження. Відповідно до п.п. 5.9. Договорів 1, 2, 4, 5 Товар вважається поставленим Постачальником та переданим у власність Покупця з моменту підписання Покупцем накладних, які свідчать про факт отримання Товару.

Крім того, відповідно до п.п. 6.1. Договорів 1, 2, 4, 5 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.

Так, відповідно до Договору 1, Додатку № 1 до Договору № 08/02/2019-1 від 08.02.2019 та Додатку № 2 до Договору № 08/02/2019-1 від 08.02.2019 ТОВ "СОНЕД" поставлено та КВП прийнято Товар за кодом ДК 021:2015 15540000-5 "Сирні продукти" (сир сичужний твердий, жирність 50%; сир кисломолочний, жирність 9-18 %) за період з 11.02.2019 по 11.04.2019 на загальну суму 151 059,99 грн., згідно реєстру видаткових накладних (додаються), які є невід`ємною частиною Договору відповідно до п.п. 2.1 Договору 1.

"Комунальним підприємством" за поставлений та прийнятий Товар по Договору 1 було сплачено 100 000,00 грн.

26 лютого 2019 "Комунальним підприємством" було направлено на адресу ТОВ "СОНЕД" повідомлення № 90 від 26.02.2019 про розірвання договорів в односторонньому порядку.

Після направлення відповідного повідомлення поставка Товару ТОВ "СОНЕД" за Договором № 08/02/2019-1 від 08.02.2019 припинилася. Для узгодження розрахунків та уникнення розбіжностей за надані послуги між ТОВ "СОНЕД" та "Комунальним підприємством" був складений акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-1 від 08.02.2019, який був підписаний Сторонами, та згідно з яким, заборгованість "Комунального підприємства" за Договором 1 перед ТОВ "СОНЕД" склала 51 059,99 грн.

Враховуючи, що підписаний акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-1 від 08.02.2019 був складений за період: травень 2019 - червень 2019, та враховуючи п.п. 3.1. Договору 1, згідно положень якого, сплата за поставлений товар потребує наявності відповідного фінансування, підтвердженням такого фінансування в даному випадку є звіт про виконання договору закупівлі № 6-2 від 12 березня 2020 року, отже, "Комунальне підприємство" повинно було здійснити оплату за поставлений Товар до 31.06.2019 (включно).

Відповідно до Договору 2, Додатку № 1 до Договору №08/02/2019-2 від 08.02.2019 та Додатку № 2 до Договору №08/02/2019-2 від 08.02.2019 ТОВ "СОНЕД" поставлено та "Комунальним підприємством" прийнято Товар за кодом ДК 021:2015 15510000-6 "Молоко та вершки" (пастеризоване молоко) за період з 01.01.2019 р. по 22.05.2019 на загальну суму 985 714,74 грн. згідно реєстру видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору відповідно до п.п. 2.1 Договору 2. "Комунальним підприємством" за поставлений та прийнятий Товар по Договору 2 було сплачено 430 000,00 грн.

17 травня 2019 року "Комунальним підприємством" було направлено на адресу ТОВ "СОНЕД" повідомлення № 214/1 від 17.05.2019 про розірвання Договору поставки № 08/02/2019-2 від 08.02.2019 в односторонньому порядку.

Після вказаного повідомлення поставка Товару ТОВ "СОНЕД" за Договором №08/02/2019-2 від 08.02.2019 припинилася.

Між ТОВ "СОНЕД" та "Комунальним підприємством" було складено акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-2 від 08.02.2019, який був підписаний Сторонами, та згідно з яким, заборгованість "Комунального підприємства" за Договором 2 перед ТОВ "СОНЕД" склала 555 714,74 грн.

Враховуючи, що підписаний акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-2 від 08.02.2019 був складений за період: травень 2019 -червень 2019, та враховуючи п.п. 3.1. Договору 2, згідно положень якого, сплата за поставлений товар потребує наявності відповідного фінансування, підтвердженням такого фінансування в даному випадку є звіт про виконання договору закупівлі № 6-2 від 12 березня 2020 року, тому "Комунальне підприємство" повинно було здійснити оплату за поставлений Товар до 31.06.2019 (включно).

Відповідно до Договору 4, Додатку № 1 до Договору №08/02/2019-4 від 08.02.2019 та Додатку № 2 до Договору №08/02/2019-4 від 08.02.2019 ТОВ "СОНЕД" поставлено та "Комунальним підприємством" прийнято Товар за кодом ДК 021:2015 15530000-2 "Вершкове масло" (вершкове масло, жирність 72,5 - 82,5 %) за період з 11.02.2019 по 08.04.2019 на загальну суму 528 629,40 грн. згідно реєстру видаткових накладних (додаються), які є невід`ємною частиною Договору відповідно до п.п. 2.1 Договору 4. "Комунальним підприємством" за поставлений та прийнятий Товар по Договору 4 було сплачено 130 000,00 грн.

21 травня 2019 року "Комунальним підприємством" було направлено на адресу ТОВ "СОНЕД" повідомлення № 221 від 21.05.2019 про розірвання Договору поставки № 08/02/2019-4 від 08.02.2019 р. в односторонньому порядку.

Після направлення відповідного повідомлення поставка Товару ТОВ "СОНЕД" за Договором № 08/02/2019-4 від 08.02.2019 припинилася.

Тому, для узгодження розрахунків та уникнення розбіжностей за надані послуги між ТОВ "СОНЕД" та "Комунальним підприємством" був складений акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-4 від 08.02.2019, який був підписаний Сторонами, та згідно з яким, заборгованість "Комунального підприємства" за Договором 4 перед ТОВ "СОНЕД" склала 398 629,40 грн.

Враховуючи, що підписаний акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-4 від 08.02.2019 був складений по стану за період: травень 2019 р. - червень 2019, та враховуючи п.п. 3.1. Договору 4, згідно положень якого, сплата за поставлений товар потребує наявності відповідного фінансування, підтвердженням такого фінансування в даному випадку є звіт про виконання договору закупівлі № 6-2 від 12 березня 2020, тому "Комунальне підприємство" повинно було здійснити оплату за поставлений Товар до 31.06.2019 (включно).

Відповідно до Договору 5, Додатку № 1 до Договору №08/02/2019-5 від 08.02.2019 та Додатку № 2 до Договору №08/02/2019-5 від 08.02.2019 ТОВ "СОНЕД" поставлено та "Комунальним підприємством" прийнято Товар за кодом ДК 021:2015 15420000-8 "Рафіновані олії та жири" (рафінована соняшникова олія) за період з 01.01.2019 по 20.05.2019 на загальну суму 316 819,20 грн. згідно реєстру видаткових накладних (додаються), які є невід`ємною частиною Договору відповідно до п.п. 2.1 Договору 5. "Комунальним підприємством" за поставлений та прийнятий Товар по Договору 5 було сплачено 197 597,20 грн.

17 травня 2019 "Комунальним підприємством" було направлено на адресу ТОВ "СОНЕД" повідомлення № 214 від 17.05.2019 про розірвання Договору поставки № 08/02/2019-5 від 08.02.2019 в односторонньому порядку.

Після направлення відповідного повідомлення поставка Товару ТОВ "СОНЕД" за Договором № 08/02/2019-5 від 08.02.2019 припинилася.

Для узгодження розрахунків та уникнення розбіжностей за надані послуги між ТОВ "СОНЕД" та "Комунальним підприємством" був складений акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-5 від 08.02.2019, який був підписаний Сторонами, та згідно з яким, заборгованість "Комунального підприємства" за Договором 5 перед ТОВ "СОНЕД" склала 119 222,00 грн.

Враховуючи, що підписаний акт звірки взаєморозрахунків за Договором №08/02/2019-5 від 08.02.2019. був складений за період: травень 2019 - червень 2019, та враховуючи п.п. 3.1. Договору 5, згідно положень якого, сплата за поставлений товар потребує наявності відповідного фінансування, підтвердженням такого фінансування в даному випадку є звіт про виконання договору закупівлі № 6-2 від 12 березня 2020, тому "Комунальне підприємство" повинно було здійснити оплату за поставлений Товар до 31.06.2019 (включно) .

Отже, загальна сума поставленого позивачем та не сплаченого відповідачем товару по Договорам 1, 2, 4, 5 становить 1 124 626,13 грн.

10.06. 2019 позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію № 9 від 10.06.2019 щодо сплати заборгованості за поставлений товар, яку було отримано КВП 11 червня 2019, про що свідчить відмітка про прийняття претензії № 11/06/2019-1 від 11.06.2019, яку на момент пред`явлення позову не погашено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України)

Як вбчається з матеріалів справи та зазначалося раніше, між КВП та ТОВ "СОНЕД" було укладено:

- договір поставки № 08/02/2019-1 від 08.02.2019;

- договір поставки № 08/02/2019-2 від 08.02.2019;

- договір поставки № 08/02/2019-4 від 08.02.2019;

- договір поставки № 08/02/2019-5 від 08.02.2019;

Згідно умов вказаних договорів поставки ТОВ "СОНЕД" зобов`язалося передати у власність Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах продукти харчування (Товар) найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість якого визначалися Сторонами в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даних Договорів, а Комунальне підприємство зобов`язалося прийняти Товар та своєчасно оплачувати його на умовах. які вказані в даних Договорах.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Так, позивач виконав свої зобов`язання належним чином та поставив відповідачу товар відповідно укладених договорів поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, КВП не виконало свої зобов`язання в частині оплати товару, у зв`язку з чим на користь ТОВ СОНЕД виникла заборгованість, яка складає:

За договором поставки №08/02/2019-1 - 51059,99 грн.;

За договором поставки №08/02/2019-2 - 555761,90 грн.

За договором поставки №08/02/2019-4 - 398629,40 грн.

За договором поставки №08/02/2019-5 - 119222,00 грн.

Таким чином, судова колегія зазначає, що відповідачем порушено умови укладених між сторонами договорів в частині оплати поставленого товару в сумі 1124626 грн. 13 коп.

Відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі надає заперечення в частині двох договорів поставки: №08/02/2019-1 від 08.02.2019 з товаром сирні продукти , №08/02/2019-4 від 08.02.2019 з товаром вершкове масло . Так, КВП зазначає, що вказані договори виконані з порушенням умов щодо відсутності документів по якості та відсутності у накладних повної назви товарів.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи та заперечення апелянта в цій частині, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.2.2. Договорів поставки 1, 4 постачальник повинен надати покупцю накладну та супровідну документацію, згідно вимог законодавства, на кожну партію товару.

Відповідно до п.4.3 Договорів поставки 1, 4 при поставця неякісного товару чи не відповідаючого умовам Договору працівниками (працівником) покупця складається акт в довільній формі у двох примірниках із зазначенням недоліків, який підписується особою (особами), які доставили товар. У разі відмови в їх підписанні, працівники (працівник) покупця робить про це запис, що засвідчує факт такої відмови та передає або надсилає один примірник акту постачальнику. Даний акт є підставою для відмови у прийнятті поставленої партії або частини товару та стягнення штрафних санкцій.

Разом з тим, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного акту із зазначенням недоліків, що повинен складатися при виявленні факту поставки неякісного товару.

Крім того, відповідно до п.4.4 Договорів поставки 1, 4 якщо при прийнятті та протягом терміну придатності товару буде виявлено, що його якість не відповідає умовам Договору, постачальник за свій рахунок зобов`язується замінити неякісний товар на якісний не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання про це повідомлення на адресу електронної пошти постачальника, або переданого в інший спосіб.

Пунктом 4.5 Договорів передбачено, що постачальник зобов`язується направляти представника (представників) для фіксації фактів поставки неякісного товару чи спростування цього не пізніше двох годин з моменту отримання повідомлення про це від покупця.

Разом з тим, матеріали справ не місять жодного повідомлення щодо виявлення неякісного товару та необхідності його заміни.

Також судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідно до п.5.6, 5.7 Договорів поставки 1, 4 постачальник разом з Товаром надає покупцю на кожну партію оригінальний екземпляр накладної на відпуск, товарно-транспортної накладної, один оригінальний екземпляр податкової накладної, один оригінальний екземпляр рахунку-фактури та оформлені належним чином супровідні документи, якими підтверджується походження товару, його безпечність, якість, тощо. Супровідні і транспортні документи надаються постачальником при поставці кожної партії товару.

Згідно з п.5. Договорів поставки 1, 4 без наявності супровідних документів щодо якості та безпеки, а також передбаченого чинним законодавством маркування й за наявності ГМО у складі товару у будь-якій кількості, він не приймається.

Пунктом 5.11 Договорів поставки 1, 4 передбачено, що постачальник не передає покупцеві документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, у випадку якщо постачальник поставив меншу кількість товару чи в іншому асортименті, ніж замовлявся, або неналежної якості, без необхідного маркування, за більшою ціною, а також не дотримався інших умов договору, покупець має право відмовитися від прийняття товару.

За таких обставини, враховуючи наявні матеріали справи, а також відсутність заперечень відповідача щодо прийняття товару, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта в частині наявності порушень щодо поставки вершкового масла та сирних продуктів.

Крім того, не приймаються до уваги доводи апелянта в частині вилучення з обігу вершкового масла за договором поставки №08/02/2019-4 від 08.02.2019, оскільки відповідних доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, як сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки, згідно з якою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549).

Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право па неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац З ч. 2 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 231 ГК України.

Відповідно до ст. ст. 1, З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що біта у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що спірними договорами взагалі не передбачено (відсутній пункт договору) нарахування пені, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог про стягнення 183 175,40 грн. пені судом першої інстанції відмовлено цілком правомірно.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з їх правильністю та зазначає про обґрунтованість задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.

Так, в прохальній частині апеляційної скарги Комунальне виробниче підприємство по організації харчування у навчальних закладах скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по даній справі та прийняти нове, яким зупинити провадження у справі до прийняття рішення Заводським районним судом м.Миколаєва по кримінальному провадженню №1-кп/487/544/20.

Так, відповідно до ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Повноважень суду апеляційної інстанції на скасування рішення по справі та прийняття нового - про зупинення провадження у справі не передбачено чинним процесуальним законодавством України.

Крім того, доводи апелянта в частині необхідності зупинення провадження у справі до винесення рішення Заводським районним судом м.Миколаєва по кримінальному провадженню №1-кп/487/544/20 також не приймаються до уваги, з огляду на наступне.

Так, відповідачем не подано суду доказів розгляду Заводський районним судом м. Миколаєва кримінального провадження № 1-кп/487/544/20, до якого він просить зупинити провадження у справі 915/888/20.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині відсутності підстав для задоволення даного клопотання, оскільки відповідно до ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте в даному випадку відсутня неможливість розгляду даної справи до вирішення кримінальної справи.

Таким чином, доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони вірних висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

За таких обставин, апеляційна скарга Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по справі №915/888/20 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по справі №915/888/20 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129,269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства по організації харчування у навчальних закладах на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по справі №915/888/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2020 по справі №915/888/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст. ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2021 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош