Рішення

від 16.02.2021 по справі 911/1447/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2021 р. Справа № 911/1447/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Плосківське" Плосківської сільської ради

про стягнення 96 080,00 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"/позивач) до Комунального підприємства "Плосківське" Плосківської сільської ради (КП "Плосківське" Плосківської сільської ради/відповідач) про стягнення 96 080,00 гривень, з яких: 64 941,32 грн основного боргу, 7 890,26 грн пені, 6 026,42 грн 3% річних та 17 222,00 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу №17339/1617-БО-17 від 14.09.2016 та несвоєчасною, неповною сплатою вартості отриманого за вказаним правочином природного газу.

Ухвалою Господарського суду Київської області 01.06.2020 у справі №911/1447/20 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, але не пізніше 01.07.2020, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 01.07.2020.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей. Конверти з відповідно надісланою судом кореспонденцією стосовно відкриття провадження повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення - за закінченням терміну зберігання .

Водночас ухвалу про відкриття провадження офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України Про доступ до судовихрішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду вищевказаного, відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , найменування якого надалі змінено на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , як постачальником, та Комунального підприємства "Плосківське" Плосківської сільської ради, як споживачем, укладено договір постачання природного газу №17339/1617-БО-17 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно пп. 6.1 та 12.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Надалі, між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими внесено до договору зміни стосовно обсягів необхідного до поставки газу, порядку їх перегляду, порядку та умов передачі газу, порядку сплати коштів, відповідальності за невиконання умов договору, а також строку дії договору, зокрема згідно додаткової угоди №7 від 31.03.2017 сторони погодили викласти п. 12.1. в такій редакції: Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. .

Копії вказаних вище договору та додаткових угод до нього наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування поданого позову АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило, що власні договірні зобов`язання виконало належним чином та протягом жовтня 2016 року-квітня 2017 року передало відповідачу за умовами договору природний газ загальною вартістю 586 230,99 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- б/н від 31.10.2016 на суму 21 382,79 грн,

- б/н від 30.11.2016 на суму 127 610,77 грн,

- б/н від 31.12.2016 на суму 152 509,44 грн,

- б/н від 31.01.2017 на суму 100 698,19 грн,

- б/н від 28.02.2017 на суму 101 860,55 грн,

- б/н від 31.03.2017 на суму 78 459,19 грн,

- б/н від 30.04.2017 на суму 3 710,06 грн, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач зауважив, що відповідач свої обов`язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу не виконав, провівши розрахунки за отриманий газ частково, з порушенням передбаченого договором строку, в підтвердження чого суду надано: відомість по операціям за підписом заступника головного бухгалтера АТ "НАК "Нафтогаз України", а також копії виписок по банківському рахунку позивача.

Відповідно до вказаних вище довідки та банківських виписок по рахунку, а також доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості відповідача, останній сплатив 521 289,67 грн, тоді як решту 64 941,32 грн відповідачем не сплачено, внаслідок чого у нього виникла відповідна сума боргу.

З огляду наведеного, оскільки розрахунки за отриманий згідно договору газ відповідачем не проведено у повному обсязі, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 64 941,32 грн основного боргу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що підписання КП "Плосківське" Плосківської сільської ради, як покупцем, актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року-квітень 2017 року без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу, що породжує для останнього обов`язок по оплаті вартості газу у повному обсязі, у погоджені договором строки: відповідно до 25.11.2016, 26.12.2016, 25.01.2017, 27.02.2017, 27.03.2017, 25.04.2017, 25.05.2017.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Натомість наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача та бухгалтерською довідкою останнього підтверджується, що відповідачем договірний обов`язок належним чином виконаний не був, оскільки остаточна оплата вартості поставленого газу відповідачем не здійснена.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість поставленого позивачем газу у повному обсязі не оплатив, а розмір основного боргу є арифметично правильним та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 64 941,32 грн основного боргу як такої, що доведена позивачем належними та допустимими доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, що полягає у порушенні передбачених п. 6.1. договору строків оплати поставленого вартості природного газу, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 890,26 грн пені, нарахованої за періоди:

з 26.01.2017 по 13.02.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за грудень 2016 року,

з 28.02.2017 по 12.03.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за січень 2017 року,

з 28.03.2017 по 13.04.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за лютий 2017 року,

з 26.04.2017 по 25.10.2017 на 76 968,63 грн заборгованості за березень 2017 року,

з 26.05.2017 по 25.11.2017 на 3 710,06 грн заборгованості за квітень 2017 року.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 8.2. договору, в редакції додаткової угоди №2 від 28.10.2016 передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити потсачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевказані договірні умови, а також обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання, оскільки заявлений до стягнення розмір пені, обрахований судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 890,26 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню, як доказово та нормативно обґрунтована.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 6 026,42 грн 3% річних, нарахованих:

з 26.01.2017 по 13.02.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за грудень 2016 року,

з 28.02.2017 по 12.03.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за січень 2017 року,

з 28.03.2017 по 13.04.2017 на 44 509,44 грн заборгованості за лютий 2017 року,

з 26.04.2017 по 03.12.2017 на 76 968,63 грн заборгованості за березень 2017 року,

з 04.12.2017 по 14.08.2019 на 64 732,60 грн заборгованості за березень 2017 року,

з 15.08.2019 по 30.01.2020 на 61 231,26 грн заборгованості за березень 2017 року,

з 26.05.2017 по 30.01.2020 на 3 710,06 грн заборгованості за квітень 2017 року;

- 17 222,00 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 01.05.2017 по 30.11.2017 на 76 968,63 грн заборгованості за березень 2017 року,

з 01.12.2017 по 31.12.2017 на 70 352,92 грн заборгованості за березень 2017 року з урахуванням сум інфляції за попередній період,

з 01.01.2018 по 31.07.2019 на 71 056,45 грн заборгованості за березень 2017 року з урахуванням сум інфляції за попередній період,

з 01.08.2019 по 31.08.2019 на 76 861,30 грн заборгованості за березень 2017 року з урахуванням сум інфляції за попередній період,

з 01.09.2019 по 31.12.2019 на 76 630,72 грн заборгованості за березень 2017 року з урахуванням сум інфляції за попередній період,

з 01.06.2017 по 31.12.2019 на 3 710,06 грн заборгованості за квітень 2017 року з урахуванням сум інфляції за попередній період.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом за вказані позивачем періоди, є арифметично правильним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 026,42 грн 3% річних та 17 222,00 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Плосківське" Плосківської сільської ради (07450, Київська обл., Броварський район, с. Плоске, вул. Леніна, 6, ідентифікаційний код 33950547) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 64 941 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок одну) грн 32 коп. основного боргу, 7 890 (сім тисяч вісімсот дев`яносто) грн 26 коп. пені, 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн 42 коп. 3% річних, 17 222 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн 00 коп. інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 16.02.2021.

Суддя В.А. Ярема