Рішення

від 29.03.2021 по справі 913/380/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/380/20

Провадження №1/913/380/20

За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Фермерського господарства "Квіточка", с. Батир Сорокинського району Луганської області

співвідповідача 1-го ОСОБА_1 , м. Молодогвардійськ Луганської області

співвідповідача 2-го ОСОБА_2 , м. Сорокине Луганської області

про стягнення 175697 грн 24 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без виклику представників сторін

Суть спору: про солідарне стягнення з відповідача та співвідповідачів 1599 грн. 39 коп . строкових процентів за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019, 61604 грн. 66 коп . прострочених процентів за користування кредитом за період з 30.06.2016 по 30.09.2018, 9979 грн. 58 коп. 3% річних за прострочення боргу за кредитом за період з 30.06.2016 по 31.10.2019, 6298 грн. 12 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 30.06.2016 по 31.10.2019, 39174 грн. 62 інфляційних втрат за період з липня 2016 по жовтень 2019 року за прострочення сплати кредиту та 21860 грн. 31 коп . інфляційних втрат з липня 2016 по жовтень 2019 за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії від 30.06.2011 № 4 та договорами поруки від 30.06.2011 № 4/31 та від 30.06.2011 № 4/32.

Окремо з позичальника кредиту заявлено до стягнення 15793 грн. 35 коп . прострочених процентів за користування кредитом за період з 31.08.2015 по 29.06.2016, 2493 грн. 68 коп. 3% річних за прострочення боргу за кредитом за період з 31.08.2015 по 29.06.2016, 806 грн. 73 коп. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 31.08.2015 по 29.06.2016, 12286 грн. 32 інфляційних втрат за період з вересня 2015 по червень 2016 року за прострочення сплати кредиту та 3800 грн. 48 коп . інфляційних втрат з вересня 2015 по червень 2016 за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії від 30.06.2011 № 4.

Так, відповідно до інформації з веб-порталу УДППЗ "Укрпошта" ( ukrposhta.ua), (www.ukrposhta.com) зазначеним підприємством не здійснюється пересилання пошти до с. Батир Сорокинського району Луганської області, м.Молодогвардійськ Луганської області та м. Сорокине Луганської області відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях" та розпорядження КМ України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення".

Згідно з рекомендаціями, зазначеними в інформаційному листі ВГС України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції ІЛ ВГС України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14) та через неможливість повідомлення відповідачів шляхом відповідних засобів зв`язку, таке повідомлення судом здійснювалось через розміщення на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/).

У той же час, у справі наявні докази повідомлення співвідповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресами їх фактичного проживання.

Юрисдикцію цієї справи за участю поручителів фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд визначив на підставі ч. 11 ст. 30 ГПК України та з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц про те, що суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи, оскільки така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

У ході розгляду справи з 31.08.2020 по 26.03.2021 провадження зупинялось до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 522/1528/15-ц, при розгляді якої вирішувалось питання припинення поруки за наявності рішення про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 26.03.2021 провадження у справі суд поновив та розглядає її за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, в обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем (позичальником кредиту) умов укладеного між сторонами договору кредитної лінії від 30.06.2011 № 4, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.10.2015 у справі № 913/852/15 стягнуто з ФГ "Квіточка" прострочений борг по кредиту в сумі 99964 грн. 83 коп., прострочені відсотки по кредиту в сумі 23333 грн. 04 коп., 3% річних по простроченому основному боргу в сумі 3770 грн. 23 коп., 3% річних по прострочених відсотках в сумі 401 грн. 90 коп., інфляційні втрати по простроченому основному боргу в сумі 58890 грн. 01 коп., інфляційні втрати по прострочених відсотках в сумі 6707 грн. 55 коп. та судовий збір в сумі 2896 грн. 01 коп.

Також до справи додане заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2016 у справі № 337/2739/16-ц за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи ФГ "Квіточка", яким суд стягнув з вказаних поручителів, які є солідарними боржниками з ФГ "Квіточка" заборгованість за договором кредитної лінії № 4 від 30.06.2011 в розмірі 224131 грн. 40 коп. та судові витрати.

Як зазначає позивач, станом на 01.11.2019 рішення судів не виконані, тому, посилаючись на п. 2.7.2 договору кредитної лінії № 4 від 30.06.2011, просить солідарно стягнути з відповідачів нараховані проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

За умовами цього договору позивач зобов`язався надати, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 29.06.2014.

За умовами п. 2.3 договору (у редакції змін від 28.02.2014) погоджено суму максимального ліміту кредитування і визначено його в розмірі 100000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.7.1 договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки у розмірі 19% річних.

Згідно із п. 2.7.3 договору нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що встановлено судом у рішенні у справі № 913/852/15, яке набрало законної сили, за позовом між тими ж сторонами і з вимогами про стягнення боргу за цим же договором кредитної лінії № 4 від 30.06.2011.

Крім цього, цим судовим актом встановлені юридичні факти прострочення у поверненні ФГ "Квіточка" 100000 грн. 00 коп. простроченого боргу по кредиту та 23333 грн. 04 коп. відсотків по кредиту за період з 06.05.2014 по 30.08.2015, припинення погашення кредиту позичальником.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2016 у справі № 337/2739/16-ц суд стягнув з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є солідарними боржниками, заборгованість за договором кредитної лінії в розмірі 224131 грн. 40 коп., у т.ч. 99964 грн. 83 коп. боргу по кредиту, прострочені відсотки по кредиту в сумі 39126 грн. 40 коп. за період з 06.05.2014 по 29.06.2016 та вимоги на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення сплати боргу у вигляді 3% річних за період з 03.07.2013 по 29.06.2016 у сумі 1154 грн. 82 коп. та 68978 грн 45 коп. інфляційних нарахувань за прострочення боргу по кредиту за період з 03.07.2013 по 31.05.2016, інфляційних нарахувань по прострочених відсотках у сумі 8642 грн. 99 коп. за період з 06.05.2014 по 31.05.2016, 3% річних по прострочених відсотках у сумі 6263 грн. 91 коп.

Таким чином, юридичні факти одержання кредиту, прострочення у його поверненні та солідарної відповідальності відповідачів не підлягають доведенню на підставі ст. 75 ГПК України.

У зв`язку з невиконанням відповідачами вказаних грошових зобов`язань, позивач звернувся з цим позовом до суду та заявив позовні вимоги по процентах, 3% річних та інфляційних втратах за періоди, які є наступними щодо подібних позовних вимог, розглянутих судами у справах № 913/852/15 та № 337/2739/16-ц.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не надані, позов не оспорений, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які у відповідності до ст. 345 ГК України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов`язків. Права і обов`язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов`язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 15793 грн. 35 коп. прострочених процентів за користування кредитом за період з 31.08.2015 по 29.06.2016, хоча строк кредитування сторонами встановлений до 29.06.2014 (включно).

В обґрунтування позову про нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення боргу позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18.

При виборі і застосуванні норми право до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено ст. 236 ГПК України.

Проте, у постанові від 04.02.2020 по подібній справі № 912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18 з посиланням на наступне:

- у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом;

- у постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно;

- зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

- натомість, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу;

- разом з тим Велика Палата Верховного Суду відзначили, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

З огляду на викладене суд не приймає правову позицію позивача з посиланням на результати розгляду справи № 913/11/18 та позов в частині 15793 грн. 35 коп. процентів за користування кредитом за період з 31.08.2015 по 29.06.2012 вважає необґрунтованим, оскільки строк кредитування за договором кредитної лінії № 4 від 30.06.2011 встановлений до 29.06.2014 (включно).

У зв`язку з тим, що вимоги про стягнення з позичальника процентів, нарахованих позивачем поза межами строку кредитування після 29.06.2014 судом відхилені, також є необґрунтованими й похідні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 806 грн. 73 коп. за прострочення сплати процентів за користування кредитом (за період з 31.08.2015 по 29.06.2016) та інфляційних втрат у сумі 3800 грн 48 коп. за період з вересня 2015 року по червень 2016 року.

Ті обставини, що частина цих додаткових нарахувань здійснена на проценти, які стягнуті попередніми судовими рішеннями, суд оцінює критично з огляду на вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12.

Крім цього, відповідна правова позиція підтверджена результатами розгляду 23.03.2021 Верховним Судом подібної справи № 913/71/20.

Зокрема, у постанові від 23.03.2021 суд зазначив, що "принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 зі справи № 823/2042/16".

Також позивач просить стягнути з ФГ "Квіточка" за прострочення сплати кредиту 2493 грн. 68 коп . 3% річних (за період з 31.08.2015 по 29.06.2016) та 12286 грн. 32 коп. інфляційних втрат (за період з вересня 2015 року по червень 2016 року), обчислених як різниця між 51460,94 грн (з вересня 2015 року по жовтень 2019 року, стягнутих рішенням у справі № 913/852/15) та 39174,62 грн (з липня 2016 року по липень 2018 року, стягнутих заочним рішенням у справі № 337/2739/16-ц).

Порядок виконання та припинення зобов`язання регулюється ЦК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, яка передбачає - боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ці вимоги є обгрунтованими та судом задовольняються, оскільки йдеться про наслідки прострочення грошового зобов`язання.

Щодо правовідносин поруки, то вони регулюються Цивільним кодексом України та ст. 554 якого, зокрема, передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Згідно зі ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У відповідності до умов подібних договорів поруки № 4/31 від 30.06.2011 між ПАТ "Державний ощадний банк України" (позивачем) та громадянкою ОСОБА_1 (поручителем) та № 4/32 від 30.06.2011 між позивачем та громадянином ОСОБА_2 (поручителем), зазначені співвідповідачі несуть солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання зобов`язань по кредитному договору.

Пунктами 2.2 договорів поруки передбачено, що поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Згідно умов пунктів 3.2 договорів поруки поручитель та позичальник залишаються зобов`язаними перед кредитором до тих пір поки всі зобов`язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

У ході розгляду справи провадження по ній зупинялось до розгляду Верховним Судом справи № 522/1528/15-ц, за якою вирішувалось питання припинення поруки за наявності рішення про стягнення заборгованості.

Зокрема, позивач додав до справи заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2016 у справі № 337/2739/16-ц за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю третьої особи ФГ "Квіточка", яким суд стягнув з вказаних поручителів, які є солідарними боржниками з ФГ "Квіточка" заборгованість за договором кредитної лінії № 4 від 30.06.2011 в розмірі 224131 грн. 40 коп. та судові витрати.

У постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого в постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, та зазначила, що "рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати. Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення " .

За таких обставин на час прийняття рішення судом порука співвідповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорами від 30.06.2011 № 4/31 та № 4/32 відповідно є такою, що діє.

Проте, оскільки порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов`язань та такий правочин щодо встановлення забезпечення має юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання, солідарна відповідальність співвідповідачів застосовується судом у межах відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту, передбаченої ст. 625 ЦК України за періоди прострочення, які є наступними щодо тих, які були предметом розгляду у справі № 337/2739/16-ц.

Так, обгрунтованими суд вважає позовні вимоги в частині 3% річних за прострочення боргу за кредитом (за період з 30.06.2016 по 31.10.2019) в сумі 9979 грн. 58 коп. та 39174 грн. 62 інфляційних втрат (за період з липня 2016 по жовтень 2019 року) за прострочення сплати кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог до поручителів у вигляді строкових та прострочених процентів за користування кредитом та похідних від них вимог за ст. 625 ЦК України слід відмовити за необґрунтованістю з підстав, вказаних вище, які є подібними щодо таких вимог, які пред`являлись відповідачу ФГ "Квіточка".

Витрати по судовому збору покладаються на відповідача та співвідповідачів пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1 . Позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Фермерського господарства "Квіточка", с. Батир Сорокинського району Луганської області, співвідповідачів ОСОБА_1 , м. Молодогвардійськ Луганської області та ОСОБА_2 , м. Сорокине Луганської області про стягнення 175697 грн 24 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Квіточка" (94485, Луганська область, Сорокинський район, с. Батир, вул. Весняна, буд. 27, ідент. код 36549720) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстр. номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36), ідент. код 09304612 - 9979 грн. 58 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 39174 грн. 62 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 737 грн. 31 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Квіточка" (94485, Луганська область, Сорокинський район, с. Батир, вул. Весняна, буд. 27, ідент. код 36549720) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстр. номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36), ідент. код 09304612 - 9979 грн. 58 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 39174 грн. 62 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 737 грн. 31 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4 . Стягнути з Фермерського господарства "Квіточка" (94485, Луганська область, Сорокинський район, с. Батир, вул. Весняна, буд. 27, ідент. код 36549720) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, б. 36), ідент. код 09304612 - 2493 грн. 68 коп. 3% річних за прострочення сплати кредиту, 12286 грн. 32 коп. інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та 221 грн. 70 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 29.03.2021.

Суддя Н.М.Зюбанова