Рішення
від 29.03.2021 по справі 280/9447/20
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2021 року Справа № 280/9447/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (вул. Брянська, буд. 15, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 41071921)

до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945),

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (далі - позивач, ТОВ "Груп Інтрейд") до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), до Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних послугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішеннями, яким відмовлено в реєстрації спірних накладних є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито спрлщене позовне провадження у справі. Сторонам повідомлено про розгляд справи у судовому засіданні призначеному на 21.01.2021 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.12.2020 виправлено допущену описку в ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №280/9447/20, виклавши вірно дату призначення судового засідання " 27 січня 2021 року ".

26.01.2021 від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4604), в якому, зокрема, зазначає, що у Комісії були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, оскільки позивачем не в повній мірі надано документи, а контролюючий орган діяв з підстав та в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. На підставі зазначеного просить суд у задоволенні позовної заяви позивача відмовити у повному обсязі.

Відповідачем 2 відзиву на позовну заяву не було подано, при цьому будь-яких доказів поважності причин не подання відзиву також не надано.

01.02.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх.№5888), в якій вказано на необгрунтованість позиції відповідача, у звязку з чим позовні вимоги просить задовольнити.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач - мав господарські відносини з:

- Державним підприємством "Авіакон" (далі - контрагент, покупець), код ЄДРПОУ 12602750, які здійснювались на підставі Договору поставки № 284-20 від 17.06.2020 року;

- Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод (далі - контрагент, покупець), які здійснювались на підставі Договору поставки № ГРІ 02/07/2-20 від 02.07.2020 року;

- Державним підприємством "Новатор", код ЄДРПОУ 229897900 (далі - контрагент, покупець), які здійснювались на підставі Договору поставки № 048/585 від 06.05.2020 року;

- Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (далі - контрагент, покупець), код ЄДРПОУ 07620094, які здійснювались на підставі Договору поставки № 156/49 від 22.04.2020 року;

- Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод", код ЄДРПОУ 07620094 (далі - контрагент, покупець), які здійснювались на підставі Договору поставки № 217/ДК під 05.06.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами вказаних взаємовідносин, позивачем на виконання приписів Податкового кодексу України було складено податкові накладні № 18 від 05.06.2020, № 17 від 05.06.2020, № 16 від 05.06.2020, № 23 від 08.07.2020, № 86 від 24.06.2020, № 12 від 02.06.2020, № 26 від 10.07.2020, № 25 від 10.07.2020, № 71 від 29.07.2020, № 51 від 27.08.2020, після чого вони були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано пояснення та документи по заблокованим податковим накладним.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією відповідача 1 прийнято рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН №2022790/41071921 від 09.10.2020, №2016972/41071921 від 08.10.2020, №2022794/41071921 від 09.10.2020, №2022796/41071921 від 09.10.2020, №2069834/41071921 від 27.10.2020, №2038231/41071921 від 15.10.2020, №2060092/41071921 від 22.10.2020, №2060078/41071921 від 22.10.2020, №2060087/41071921 від 22.10.2020, №2075218/41071921 від 28.10.2020.

В реєстрації податкових накладних № 18 від 05.06.2020, № 17 від 05.06.2020, № 16 від 05.06.2020, № 23 від 08.07.2020, № 86 від 24.06.2020, № 12 від 02.06.2020, № 26 від 10.07.2020, № 25 від 10.07.2020, № 71 від 29.07.2020, № 51 від 27.08.2020 було відмовлено з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація, у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні розрахунки, відсутнє у постачальника походжння товару, відсуне транспортування товару, розрахунки з постачальником, у постачальника відсутнє походження товару, первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) відсутнє походження товару по ланцюгу придбання, складські документи (інвентаризаційні описи), відсутні договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи.

Не погоджуючись із рішеннями комісії відповідача 1 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 8 Критерію, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, в Квитанціях контролюючий орган не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо причин за яких позивача віднесено до ризикового платника податку, з урахуванням пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені Квитанції не містять інформації (конкретного переліку), які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі "Додаткова інформаці" у оскаржуваних рішеннях зазначено: відсутні розрахунки, відсутнє у постачальника походжння товару, відсуне транспортування товару, розрахунки з постачальником, у постачальника відсутнє походження товару, первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) відсутнє походження товару по ланцюгу придбання, складські документи (інвентаризаційні описи), відсутні договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю одиничних документів.

При цьому, контролюючим органом не було надано належної оцінки і додатково поданим підприємством документам.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення №2022790/41071921 від 09.10.2020, №2016972/41071921 від 08.10.2020, №2022794/41071921 від 09.10.2020, №2022796/41071921 від 09.10.2020, №2069834/41071921 від 27.10.2020, №2038231/41071921 від 15.10.2020, №2060092/41071921 від 22.10.2020, №2060078/41071921 від 22.10.2020, №2060087/41071921 від 22.10.2020, №2075218/41071921 від 28.10.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 18 від 05.06.2020, № 17 від 05.06.2020, № 16 від 05.06.2020, № 23 від 08.07.2020, № 86 від 24.06.2020, № 12 від 02.06.2020, № 26 від 10.07.2020, № 25 від 10.07.2020, № 71 від 29.07.2020, № 51 від 27.08.2020.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачений судовий збір в сумі 21020,00 грн. Доказом сплати судового збору, у визначеному розмірі, є платіжне доручення від 14.12.2020 №562, яке міститься в матеріалах справи.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято протиправні рішення - ГУ ДПС у Запорізькій області.

Щодо заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№ 5891 від 01.02.2021), у якій він просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 10800,00 грн. слід зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги, позивачем було укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 04.07.2019 з адвокатським бюро "ІНФОРМАЦІЯ_1" в особі керівника ОСОБА_1 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 11.12.2019 та додаткової угоди №2 від 30.12.2020), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №864 від 27.04.2011 та ордеру на надання правової допомоги серія ЗП №105092.

Відповідно до акту №ОУ-0000008 приймання-передачі та розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу до Акту, сума наданих послуг (виконаних робіт) складає 10800,00 грн., а саме:

- підготовка позовної заяви (9 годин) 7200,00 грн.,

- підготовка додатків до позовної заяви (4 години) 2000,00 грн.,

- підготовка відповіді на відзив (2 години) 1600,00 грн.

28 січня 2021 року адвокатським бюро "ІНФОРМАЦІЯ_1" виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000008 щодо оплати наданих послуг на суму 10800,00 грн, який у той самий день оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №594 від 28.01.2021.

Відповідач 1 у поданому клопотанні (вх.№8078 від 09.02.2021) заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу та зазначив про штучне збільшення суми гонорару за надані послуги, про типовість та не складність справи, у зв`язку із чим просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги у справі.

Водночас, суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 по справі №810/3806/18.

Так, суд вважає безпідставним віднесення до витрат на правничу допомогу послугу, а саме, підготовки додатків до позовної заяви оскільки, це є технічною роботою, що не охоплюється поняттям правничої допомоги.

На думку суду, вказані дії є єдиним процесом опрацювання та підготовки позовної заяви та письмових доказів до позовної заяви, необхідних для обґрунтування правової позиції позивача у справі, а тому суд критично оцінює їх виокремлення адвокатом в якості окремих послуг, що надана протягом 15 год.

Крім того, суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 400 грн./1 годину, а не 800 грн./1 годину, як розраховано позивачем. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4400,00 грн., а саме в частині складання позовної заяви до 3600,00 грн. та за подання відповіді на відзив - 800,00 грн.

Керуючись статтями 9, 137, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (вул. Брянська, буд. 15, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 41071921) до Головного управління ДПС України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945), до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2022790/41071921 від 09.10.2020, №2016972/41071921 від 08.10.2020, №2022794/41071921 від 09.10.2020, №2022796/41071921 від 09.10.2020, №2069834/41071921 від 27.10.2020, №2038231/41071921 від 15.10.2020, №2060092/41071921 від 22.10.2020, №2060078/41071921 від 22.10.2020, №2060087/41071921 від 22.10.2020, №2075218/41071921 від 28.10.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" № 18 від 05.06.2020, № 17 від 05.06.2020, № 16 від 05.06.2020, № 23 від 08.07.2020, № 86 від 24.06.2020, № 12 від 02.06.2020, № 26 від 10.07.2020, № 25 від 10.07.2020, № 71 від 29.07.2020, № 51 від 27.08.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (вул. Брянська, буд. 15, м.Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 41071921) судовий збір в розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 4400,00 грн. (чотири тисячі чотириста гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29.03.2021.

Суддя А.В. Сіпака

Дата ухвалення рішення29.03.2021
Оприлюднено30.03.2021

Судовий реєстр по справі —280/9447/20

Ухвала від 25.09.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

Ухвала від 25.09.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

Ухвала від 25.09.2023

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

Ухвала від 13.06.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Прокопчук Т.С.

Ухвала від 17.05.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Прокопчук Т.С.

Ухвала від 17.02.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 28.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 19.11.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Прокопчук Т.С.

Ухвала від 27.09.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Прокопчук Т.С.

Ухвала від 12.07.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні