Рішення

від 29.03.2021 по справі 420/976/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/976/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради №248 від 22.12.2020 року та зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтованим розміром 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020 року.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він 13.11.2020 року звернувся до Соколівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером: 3522587200:02:000:1551. За наслідками розгляду вказаної заяви позивач отримав рішення №248 від 22.12.2020 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, з підстав того, що ця земельна ділянка готується для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах). Позивач вважає, що на законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови та вони є вичерпними, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того підготовка лотів до проведення земельних торгів, зокрема, включає державну реєстрацію земельної ділянки із присвоєнням відповідного кадастрового номеру, а на момент звернення позивача із заявою до відповідача та на момент подання позову бажана земельна ділянка не була сформована і їй не було присвоєно кадастровий номер, що свідчить про недотримання передбаченої ст.136 ЗК України процедури добору земельних ділянок комунальної власності та підготовки лотів для продажу на земельних торгах. За таких обставин позивач вважає рішення відповідача необґрунтованим та незаконним, та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, а отже, посилання позивача на ст.118 Земельного кодексу, яка містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу виготовлення проекту землеустрою не є безумовною підставою для скасування рішення сільської ради. Крім того, представник вказує, що забезпечення потреб широкої (значної) кількості населення (в тому числі потреб та прав дітей) мають пріоритетне значення перед задоволенням особистих прав окремих громадян, та спірна земельна ділянка є інвестиційно привабливою, що дає підстави для включення цієї земельної ділянки до переліку інвестиційно-привабливих ділянок право оренди на які підлягають продажу на земельних торгах, враховуючи, що до Соколівської сільської ради 25.09.2020 року звернувся громадянин ОСОБА_2 з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 2.5 га для розміщення дитячого парку розваг терміном на 49 років на території Соколівської сільської ради, Кропивницького району Кіровоградської області та відповідно до доданої схеми земельна ділянка, яку просить надати в оренду громадянин ОСОБА_2 знаходиться ліворуч від земельної ділянки з кадастровим номером 3522587200:02:000:1551. Зазначену заяву було включено до порядку денного засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи Соколівської сільської ради, яке відбулось 09.10.2020 року та постійною комісією вирішено залишити це питання на розгляд сесії. 12.10.2020 року на сесії Соколівської сільської ради прийнято рішення, відповідно до яких земельну ділянку орієнтовною площею 2,500 га для розміщення дитячого парку розваг (код КВЦПЗ 07.01), для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які перебувають в комунальній власності Соколівської сільської ради включено в перелік земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в селі Соколівське, Кропивницького району Кіровоградської області; громадянина ОСОБА_2 включено в перелік громадян, які бажають отримати вказану земельну ділянку; надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на конкурентних засадах. В подальшому відповідачем розпочату процедуру підготовки лотів до проведення земельних торгів, та заява подана позивачем 13.11.2020 року в період організації земельних торгів на стадії підготовки лоту до торгів, що унеможливлює надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі).

Ухвалою суду від 20.05.2020 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.11.2020 року звернувся до Соколівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтовним розміром 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, ліворуч від земельної ділянки за кадастровим номером: 3522587200:02:000:1551, відповідно до зображення позначеної вільної ділянки з публічної кадастрової карти (а.с.9-10).

До поданої заяви позивачем додано копії наступних документів: паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також зображення з публічної кадастрової карти із позначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.

Рішенням Соколівської сільської ради №248 від 22.12.2020 року Про відмову наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), в тому числі по угіддях: 2,0000 га - рілля, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, що розташована: с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, через те, що ця земельна ділянка готується для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) (а.с.14).

Водночас судом встановлено, що 25.09.2020 року до Соколівської сільської ради звернувся громадянин ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 2,5 га, для розміщення дитячого парку розваг, терміном на 49 років, на території Соколівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області та 12.10.2020 року Соколівською сільською радою прийнято:

рішення №4148, яким включено земельну ділянку орієнтовною площею 2,500 га для розміщення дитячого парку розваг (код КВЦПЗ 07.01), для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які перебувають в комунальній власності Соколівської сільської ради, в перелік земельних ділянок, що підлягають продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах) за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в селі Соколівське, Кропивницького району Кіровоградської області;

рішення №4149, яким громадянина ОСОБА_2 включено в перелік громадян, які бажають отримати земельну ділянку, що підлягає продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах) в оренду орієнтовною площею 2,500 га для розміщення дитячого парку розваг (код КВЦПЗ 07.01), для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які перебувають в комунальній власності Соколівської сільської ради, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в селі Соколівське, Кропивницького району Кіровоградської області;

рішення №4150, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) орієнтовним розміром 2,500 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення , в тому числі по угіддях: 2,5000 га - пасовища, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована в селі Соколівське, Кропивницького району Кіровоградської області.

27.10.2020 року між Соколівською сільською радою та Товарною біржою Кіровоградська аграрна біржа укладено Договір-доручення (угоду) № 297 на організацію та проведення земельних торгів у формі аукціону щодо підготовки лоту, організації та проведення земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах, розташованих на території Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, орієнтовною площею 2,500 га

Також судом встановлено, що на замовлення Товарної біржи Кіровоградська аграрна біржа ТОВ Текторал розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах) для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) загальною площею 2,500 га, за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, та 14.01.2021 року здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, кадастровий номер - 3522587200:51:031:0057, цільове призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

В подальшому вказаний проект землеустрою затверджено рішенням Соколівської сільської ради №264 від 21.01.2021 року. Крім того у вказаному рішенні вказано кадастровий номер такої земельної ділянки - 3522587200:51:031:0057 та визначено категорію земель як землі рекреаційного призначення.

09.02.2021 року на підставі Рішення Соколівської сільської ради №264 від 21.01.2021 року в Державному земельному кадастрі зареєстровано зміну категорії вказаної земельної ділянки, а саме з категорії земель землі сільськогосподарського призначення на категорію земель землі рекреаційного призначення .

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Частиною 3 ст.22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, зокрема.

Пунктом б ч.1 ст.81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до пунктів а, б ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Стаття 122 Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Статтею 118 ЗК України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, ч.7 ст.118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №545/808/17, від 24.04.2018 року по справі №814/1961/17.

Судом встановлено, що позивач у заяві від 13.11.2020 року зазначив цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, додатково описав біля якої земельної ділянки розташована бажана земельна ділянка (а.с.9). До клопотання додав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.10), тобто вимоги ч.6 ст.118 ЗК України щодо таких клопотань позивачем дотримано. На викопіюванні з схеми розташування бажаної земельної ділянки виділено її місце розташування.

З огляду на зазначене, позивач при зверненні до Соколівської сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подав всі необхідні документи, передбачені нормами ЗК України.

Однак, позивачу Рішенням Соколівської сільської ради №248 від 22.12.2020 року відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), в тому числі по угіддях: 2,0000 га - рілля, за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, що розташована: с. Соколівське, Кропивницький район, Кіровоградська область, через те, що ця земельна ділянка готується для продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах).

При цьому, суд зазначає, що вищезазначена підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відсутня у визначеному ЗК України переліку підстав для такої відмови.

Водночас, приписами ч.3 ст.136 ЗК України визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Однак надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є рівнозначним відчуженню земельної ділянки, передачі в заставу чи у користування. Крім того надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є свідченням того, що така земельна ділянка буде передана у власність в наступному.

Оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою є самостійним етапом отримання земельної ділянки безоплатно у власність, встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, та враховуючи, що відповідач фактично відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, не передбачених нормами ЗК України, суд доходить до висновку, що така відмова є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. З огляду на зазначене позовна вимога про визнання протиправним та скасування Рішення Соколівської сільської ради №248 від 22.12.2020 року Про відмову наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) орієнтованим розміром 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства відповідно до поданої схеми бажаного місця розташування земельної ділянки, яка надавалась разом з заявою від 13.11.2020 року, суд зазначає таке.

В Рекомендації R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням розуміються повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі та важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність для ведення особистого селянського господарства, розташована на території с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області, станом на час розгляду справи та прийняття рішення має цільове призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та відноситься до категорії земель землі рекреаційного призначення , та відповідні відомості внесені в Державний земельний кадастр згідно Рішень Соколівської сільської ради.

За таких обставин, суд вважає, що іншого законного рішення, як відмова в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, за даних обставин суб`єкт владних повноважень не матиме можливості прийняти та направлення на новий розгляд заяви позивача не призведе до поновлення його прав. Відтак в цій частині позов задоволенню не підлягає.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що відмова в задоволенні частини позовних вимог не позбавляє його права звернутися до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства іншої земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до суду надано квитанцію №ПН2399201 від 22.01.2021 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 454,00 грн. з Соколівської сільської ради.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_1 до Соколівської сільської ради задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення другої сесії дев`ятого скликання Соколівської сільської ради №248 від 22.12.2020 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Соколівської сільської ради (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, буд.23, код за ЄДРПОУ 04364905) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн. сплачені за квитанцією №ПН2399201 від 22.01.2021року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.А.Іванов