Рішення

від 29.03.2021 по справі 440/989/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/989/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /далі - відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення п`ятої сесії восьмого скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 29 січня 2021 року Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області ;

- зобов`язання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 від 12 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки 01.03 Для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,9926 га (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), яка розташована на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області /а.с.1-3/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із клопотанням від 12 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,9923 га (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), яка розташована на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 29 січня 2021 року відмовлено йому у наданні такого дозволу у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка відноситься до земельних угідь пасовища , та у зв`язку з прийняттям на 23 сесії Драбинівської сільської ради 7 скликання рішення від 05 грудня 2019 року Про першочергове забезпечення земельними ділянками . Відтак, відмова відповідача є необґрунтованою та протиправною, а також прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 16-17/ зазначив, що земельна ділянка, що вказана на картографічному матеріалі, віднесена до земель запасу комунальної власності та має цільове призначення - землі запасу, угіддя -пасовища, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 липня 2018 року, тоді як позивач у своїй заяві просить надати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Крім того, на 23 сесії Драбинівської сільської ради 7 скликання прийнято рішення від 05 грудня 2019 року Про першочергове забезпечення земельними ділянками .

У відповіді на відзив /а.с.27-29/ позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача, оскільки обставина віднесення земельної ділянки до пасовищ не є передбаченою законом підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У запереченнях /а.с.35-36/ відповідач зазначив, що відповідно статті 34 Земельного кодексу України земельні ділянки для пасовищ можуть бути надані тільки в тимчасове користування (оренду) та повинні використовуватися виключно як пасовище. Оскільки позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для передачі такої земельної ділянки у власність, а не тимчасове користування (оренду), сільською радою прийнято рішення від 29 січня 2021 року Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області .

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із клопотанням від 12 січня 2021 року (вх.№ 65 від 20 січня 2021 року) /а.с.21/ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), яка розташована на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. До вказаного клопотання ОСОБА_1 було додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки та копії паспорта та ідентифікаційного коду /а.с. 21-25/.

Розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 , взявши до уваги наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель та керуючись статтями 12, 22, 116, 118, 119, 121 Земельного кодексу України, статтями 25, 26 Закону України Про землеустрій , пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , та враховуючи рекомендації комісії з питань промисловості, підприємства, транспорту, зв`язку та сфери послуг, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища, на п`ятій сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання прийнято рішення від 29 січня 2021 року Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства з послідуючою передачею у власність у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка відноситься до земельних угідь пасовища та на 23 сесії ради 7 скликання прийнято рішення від 05 грудня 2019 року Про першочергове забезпечення земельними ділянками .

Не погодившись із рішенням п`ятої сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання від 29 січня 2021 року Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Дослідивши рішення п`ятої сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання від 29 січня 2021 року Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , суд встановив, що підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало віднесення спірної земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га до земельних угідь пасовища та прийняття рішення від 05 грудня 2019 року "Про першочергове забезпечення земельними ділянками".

Надаючи оцінку вказаним підставам для відмови у наданні дозволу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно зі статтею 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Пунктом "а" частини другої статті 22 ЗК України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), а пунктом "а" частини третьої цієї статті - землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.4 розділу І Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23 липня 2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306, Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

В зазначеному Класифікаторі визначено види цільового призначення земель, зокрема землі сільськогосподарського призначення, до яких належать землі для ведення особистого селянського господарства, землі для сінокосіння і випасання худоби , а також землі резервного фонду, загального користування та землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Відповідно до статті 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища..

Таким чином, орган місцевого самоврядування має право на створення на землях комунальної власності громадських сіножатей і пасовищ, яке має відбуватись у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та інших законів з питань землеустрою. При цьому земельні ділянки, які призначені для сінокосіння та випасання худоби, можуть бути передані громадянам виключно на умовах користування (в оренду).

Відповідно до частини першої статті 193 ЗК України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Статтею 196 ЗК України передбачено, що склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI від 07 липня 2011 року встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частин першої та шостої статті 36 вказаного Закону на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об`єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів; ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Відомості з Державного земельного кадастру, зазначені в пунктах "а" - "є", "ї" частини першої цієї статті, оприлюднюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у вигляді відкритих даних на Публічній кадастровій карті, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Отже, відомості з Державного земельного кадастру про віднесення земельної ділянки до земель сіножатей та пасовищ відображаються на Публічній кадастровій карті.

На підставі відкритих даних на Публічній кадастровій карті /а.с. 46/ судом встановлено, що земельній ділянці, яку позивач бажає отримати у власність /а.с. 3-зворот, 6, 8/, присвоєно кадастровий номер 5323481000:00:002:0001, тип власності - комунальна власність, площа - 13,082 га, та вказана земельна ділянка має цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) .

Доказів на спростування цього суду не надано, зокрема не надано відомостей з Державного земельного кадастру про зміну виду цільового призначення земель в межах категорії земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, відповідачем не доведено створення на обраній позивачем земельній ділянці громадських сіножатей і пасовищ.

Посилання відповідача на відомості із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №131069431 від 17 липня 2018 року /а.с.20/ про те, що земельна ділянка (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), тип власності - комунальна власність, площа - 13,082 га, складається із виду угідь: пасовища, суд вважає неспроможним, оскільки згідно цього ж витягу цільове призначення такої землі: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам та юридичним особам) та матеріали справи не містять доказів розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища, формування земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням та її реєстрації у Державному земельному кадастрі тощо.

Стосовно посилання відповідача на рішення 23 сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області сьомого скликання "Про першочергове забезпечення земельними ділянками" від 05 грудня 2019 року, суд зазначає, що в силу вимог Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатну передачу земельної ділянки не більше 2,0 га земель для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є наданням земельної ділянки у власність, а є підставою для розробки відповідної документації.

Таким чином, відповідач не довів суду правомірності своєї відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з чим рішення п`ятої сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання від 29 січня 2021 року Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , прийняте за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12 січня 2021 року, підлягає скасуванню як протиправне.

Перевіривши обраний позивачем спосіб відновлення порушеного права, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 12 січня 2021 року (вх.№ 65 від 20 січня 2021 року) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), яка розташована на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 29 серпня 2019 року у справі №420/5288/18.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату АТ Ощадбанк №31414 від 09 лютого 2021 року /а.с.9/.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний код 21045685) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятої сесії Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання від 29 січня 2021 року Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області , прийняте за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12 січня 2021 року.

Зобов`язати Драбинівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний код 21045685) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12 січня 2021 року (вх.№ 65 від 20 січня 2021 року) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 1,9926 га (кадастровий номер 5323481000:00:002:0001), яка розташована на території Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбинівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Братів Кибкало, буд. 31, с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний код 21045685) на користь ОСОБА_1 (с. Драбинівка, Новосанжарський район, Полтавська область, 39351, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк